Ухвала № 141355003 у справі № 160/896/25 від 09.11.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 листопада 2026 року Справа № 160/896/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді:

головуючого судді Рябчук О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про встановлення або заміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 160/896/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

02 листопада 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про встановлення або заміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 160/896/25, в якій заявник просить суд:

- змінити спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 по справі №160/896/25 з "стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 216 191,15 грн з рахунків в обслуговуючих банках до бюджету" на "стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 216 191,15 грн".

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року у справі №160/896/25 стягнуто податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з рахунків в обслуговуючих банках до бюджету у сумі 216 191,15 грн. При цьому примусове виконання рішення не дає ефективного результату, оскільки судом визначено спосіб виконання рішення шляхом саме стягнення коштів з рахунків у банках. Сторони між собою дійшли згоди щодо звернення зазначеного стягнення на майно відповідача. З урахуванням викладеного заявник просить замінити спосіб виконання рішення, зазначивши про стягнення податкового боргу до бюджету з відповідача.

За результатами автоматичного розподілу заяви, справу № 160/896/25 розподіллено судді Рябчук О.С., про що свідчить протокол наявний в матеріалах справи.

02.11.2026 року ОСОБА_1 подано заяву, в якій зазначено, що відповідач просить задовольнити заяву про заміну способу виконання рішення та просить здійснити розгляд за його відсутності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2026 року заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення або заміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 160/896/25, призначена до розгляду у судовому засіданні.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд заяви про зміну способу виконання рішення, що підтверджується наявними матеріалами.

Додаткових пояснень, клопотань, заперечень учасниками процесу не було надано.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У судовому засіданні 28.09.2026 р. судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ст. ст. 379, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 по справі № 160/896/25 адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з рахунків в обслуговуючих банках до бюджету у сумі 216 191,15 грн.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року у справі №160/896/25 вступило у законну силу 04 вересня 2025 року, після винесення постанови Третім апеляційним адміністративним судом, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду без змін.

26.01.2026 року позивачем отримано виконавчий лист №160/896/25 в електронній формі.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області також зазначено, що 28.10.2026 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов адвокатський запит Туманова С.Г. (представника ОСОБА_1 ) щодо пропозиції направити до суду заяву про зміну способу виконання судового рішення по справі №160/896/25, з огляду на те, що платником податків неодноразово пропонувалось органам ДВС здійснити реалізацію нерухомого майна, а саме: Тип об`єкта: будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: Ні; Опис об`єкта: склад №1 літ. Б-1 загальною площею 1608,6 кв. М; каркас будівлі літ. Б Адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 52Н. Проте, органом ДВС повідомлялось, що спосіб виконання рішення, а саме: "з рахунків в обслуговуючих банках", не дозволяє реалізувати запропоноване до продажу майно.

За наведених обставин заявник зазначає про необхідність здійснення заміни способу виконання рішення на стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу з метою забезпечення реалізації його податкових зобов`язань.

Розглянувши заяву про заміну способу і порядку виконання судового рішення суд зазначає про наступне.

За правилами ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Наведена норма кореспондується із положеннями ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України у рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 (справа №1-26/2012) зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов`язок його виконання.

Відповідно до положень ч.ч. 4, 5 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 373 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно із частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом.

Втім, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб, а обов`язок державного виконавця - це звернення до суду та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі №160/896/25 не виконано відповідачем, оскільки в нього відсутні грошові кошти на банківських рахунках.

При цьому, згідно зі ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ПК України).

Відповідно до п. 9.3. ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 ПКУ.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу.

Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні ПК України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається.

Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні. Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого п. 95.3 ст. 95 ПКУ звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному п. 95.7 - 95.21 ст. 95 ПК України. Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

При цьому, органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.

Враховуючи викладене, процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме ПК України, а не законодавством про виконавче провадження.

Натомість, зміна порядку виконання судового рішення в спірних правовідносинах у запропонований державним виконавцем спосіб - шляхом стягнення з боржника податкового боргу до Державного бюджету України у розмірі 216 191,15 грн в рахунок погашення боргу, може призвести до ситуації, коли судове рішення бути виконуватися як за процедурою, встановленою ПК України, так і відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Крім того, зміна способу і порядку виконання рішення у даній справі зі стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на стягнення податкового боргу нівелюватиме можливість застосування інституту податкової застави.

Таким чином заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зміну способу та порядку виконання судового рішення в даній адміністративній справі не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 14, 245, 370, 372, 378 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про встановлення або заміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 160/896/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук