Ухвала № 141355087 у справі № 160/34163/24 від 09.11.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 листопада 2026 року Справа №160/34163/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/34163/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/34163/24.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29 січня 2025 року у справі № 160/34163/24 адміністративний позов - задовольнив.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 10 липня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнив частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 року скасував в частині задоволених вимог за період з 01.03.2021 року до 24.06.2024, та в цій частині позовні вимоги залишив без розгляду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Позивач 28.10.2026 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю у справі №160/34163/24, в якій просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі № 160/34163/24 протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали суду, із зазначенням відомостей, передбачених частиною другою статті 382-2 КАС України, зокрема: розміру пенсії, що фактично виплачується ОСОБА_1 щомісяця; дат та сум виплат у рахунок сум пенсії за минулий період; залишку невиплачених сум; бюджетного напряму (джерела), з якого здійснюються виплати;

- на підставі частини четвертої статті 382-1 КАС України зобов`язати подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Вказана заява обґрунтована тим, що на виконання судового рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивача. Згідно з листом відповідача від 19.10.2026 № 0400-010506-8/210385 розмір пенсії з 01.07.2026 становить 14 667,11 грн, а сума доплати за період з 25.06.2024 по 31.08.2025 - 59 443,87 грн. Із цієї суми виплачено лише 1 254,38 грн (1 098,05 грн за період з 01.10.2025 по 05.06.2026 та 156,33 грн у вересні 2026 року). Залишок заборгованості становить 58 189,49 грн. З вересня 2025 року поточна пенсія, за повідомленням відповідача, виплачується в перерахованому розмірі. Таким чином, судове рішення виконане в частині перерахунку та виплати поточної пенсії, проте не виконане в частині повного погашення заборгованості за минулий період, залишок якої, за даними відповідача, становить 58 189,49 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи та поданої заяви, виходить з наступного.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 160/34163/24 набрало законної сили 10 липня 2025 року.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун`єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

У контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.

Відповідно до ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.

Відтак, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 382 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, враховуючи те, що в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

На підставі викладеного, оцінивши докази долучені до заяви про встановлення судового контролю, враховуючи доводи відповідача, викладені в листі 19.10.2026, а також зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували виконання відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 160/34163/24, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 2-9, 167, 243, 248, 256, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/34163/24 - задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 160/34163/24 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 160/34163/24 протягом 3 (трьох) місяців з дня постановлення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Калугіна