Ухвала № 141355481 у справі № 240/34277/26 від 09.11.2026

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/34277/26

категорія 106020200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо прийняття рішення про звільнення з військової служби на підставі рапорту про звільнення на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу";

- зобов`язати відповідача прийняти рішення (наказ) про звільнення на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з`ясовуючи чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У постанові від 26 вересня 2024 року у справі № 990/220/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що із законодавчих положень пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в поєднанні з вимогами статей 5, 77 цього Кодексу випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Велика Палата зазначила, що зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною (ця позиція неодноразово була висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у справах № 640/7310/19, 9901/393/19).

Згідно із викладеними у позовній заяві вимогами ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у звільненні з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", проте прохальна частина позову не містить вказівки щодо конкретної дати (число, місяць, рік), з якої необхідно звільнити його з військової служби.

Суд зауважує, що звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, й не вправі визначатись за позивача.

З огляду на нечіткість окреслення заявлених позовних вимог, суд позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем й строку звернення до адміністративного суду з цим позовом відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 171 КАС України.

В цьому аспекті суд вважає доцільним звернути увагу, що згідно з частиною першою статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба є публічною службою у розумінні КАС України, а згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. За правилами статті 122 КАС України перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом конкретизації змісту заявлених вимог до відповідача в частині дати звільнення з військової служби та, у разі подання позову після закінчення місячного строку звернення до суду, позивачу належить подати заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску, підтверджених належними доказами.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суд.

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя О.Г. Приходько