Ухвала № 141355737 у справі № 260/6898/26 від 10.11.2026

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

10 листопада 2026 року м. Ужгород № 260/6898/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Гаврилка С.Є., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвой Юей" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі 14, код ЄДРПОУ 13592841) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвой Юей" (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська об`їзна, 25Д, код ЄДРПОУ 45420951), яким просить суд: "1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Конвой Юей" (вул. Берегівська об`їзна, 25Д, м. Мукачево, 89600; код ЄДРПОУ: 45420951) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (м. Ужгород, пл. Ш Петефі, 14, код ЄДРПОУ: 13592841) адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в загальній сумі 269 877,75 грн.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.

Однак, після відкриття провадження в даній справі, суддею встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 171 КАС України.

Позовну заяву у відповідності до ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2026 року після відкриття провадження у справі - залишено без руху на підставі статті 171 частини 13 КАС України, у зв`язку з її поданням після закінчення встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, з огляду на те, що тримісячний строк звернення до суду закінчився 16 липня 2026 року, тоді як позов подано 24 вересня 2026 року.

Для усунення недоліків позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали та запропоновано подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із наведенням обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному поданню позову, і доказів на їх підтвердження.

30 жовтня 2026 року представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків. В обґрунтування причин поважності пропуску строку на звернення до суду представник позивача зазначає, що Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є суб`єктом публічного права, наділене владними повноваженнями, та згідно зі змінами має право звернутися до суду з адміністративним позовом в шестимісячний строк, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Крім того, представник позивача покликається на частину 5 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 15.01.2025 року № 4219-IX, відповідно до якої нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в періодах до дати введення в дію цього Закону, здійснюються у порядку, що діяв до дати введення в дію цього Закону. З урахуванням наведено стверджує, що недоліки позовної заяви усунуті.

Оцінивши доводи поданого клопотання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 122 частини 1 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 122 частиною 2 абзацом 2 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, статтею 20 частиною 4 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі по тексту - Закон України № 875-XII) у редакції Закону України від 21 серпня 2024 року № 3911-IX було передбачено, що адміністративно-господарські санкції сплачуються самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, а позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред`являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 15.01.2025 р. № 4219-IX (далі по тексту - Закон України № 4219-IX), який введено в дію з 01 січня 2026 року, статтю 20 Закону № 875-XII виключено.

Пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4219-IX установлено, що нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в періодах до дати введення в дію цього Закону, здійснюються у порядку, що діяв до дати введення в дію цього Закону.

Зміст наведеної перехідної норми не дає підстав для висновку про збереження після 01 січня 2026 року спеціального шестимісячного строку пред`явлення позовів. Законодавець прямо зберіг попередній порядок щодо саме щодо «нарахування і сплати» санкцій, однак не передбачив збереження порядку їх судового стягнення або строку звернення до суду.

При цьому у статті 20 частині 4 Закону України № 875-XII у попередній редакції було розмежовано строк самостійної сплати санкцій та строк пред`явлення позову про їх стягнення. Отже, примусове стягнення санкцій у судовому порядку (строк звернення до суду у зв`язку із стягненням) не є тотожним їх самостійній сплаті роботодавцем.

Додатково суд враховує, що на виконання абзацу 3 пункту 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4219-IX Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 15 вересня 2026 року № 1124 «Деякі питання адміністрування нарахованих, але не сплачених роботодавцями до 1 січня 2026 року адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пені за їх несвоєчасну сплату» (далі по тексту - Порядок № 1124), якою затверджено відповідний Порядок адміністрування таких санкцій та пені.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 1124 такий визначає механізм обліку, звірки та інформування про вжиття передбачених законом заходів щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені, які були нараховані відповідно до законодавства, що діяло до 01 січня 2026 року, та залишалися несплаченими станом на 01 січня 2026 року. При цьому цим же пунктом прямо передбачено, що Порядок № 1124 не є підставою, зокрема, для зміни чи поновлення строку звернення до суду або строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Крім того, відповідно до пункту 10 Порядку № 1124 повідомлення територіального відділення Фонду про стан нарахованих, але не сплачених санкцій має інформаційний характер та не змінює і не поновлює строків, установлених законом, зокрема строку звернення до суду та строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Наведене свідчить, що Кабінет Міністрів України, реалізуючи повноваження, безпосередньо надані пунктом 5 абзацом 3 розділу II Закону України № 4219-IX, знову ж таки розмежував адміністрування нарахованих санкцій, вжиття заходів щодо їх стягнення та строки звернення до суду. Саме по собі збереження порядку адміністрування та сплати санкцій за попередні періоди не тягне зміни або поновлення процесуального строку звернення до суду.

Водночас суд зауважує, що Порядок № 1124 безпосередньо поширюється на адміністративно-господарські санкції та пеню, які були нараховані і залишалися несплаченими станом на 01 січня 2026 року. Спірні ж у цій справі санкції нараховані за невиконання нормативу у 2025 році, а строк їх самостійної сплати настав у 2026 році. Тому Порядок № 1124 не є нормативною підставою для безпосереднього визначення строку звернення до суду у цій справі, однак його положення додатково підтверджують системне розмежування законодавцем та Кабінетом Міністрів України порядку адміністрування (сплати) санкцій і процесуальних строків їх судового стягнення.

За правилами статті 3 частини 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, станом на 16 квітня 2026 року, коли після закінчення строку самостійної сплати санкцій виникли підстави для пред`явлення позову про їх примусове стягнення, спеціальна норма про шестимісячний строк звернення до суду вже не діяла. Тому до спірного звернення позивача як суб`єкта владних повноважень підлягає застосуванню тримісячний строк, передбачений статтею 122 частиною 2 абзацом 2 КАС України.

Як установлено ухвалою суду від 27 жовтня 2026 року, цей строк закінчився 16 липня 2026 року, а позов подано 24 вересня 2026 року.

Разом з тим у поданому клопотанні позивач не навів жодних фактичних обставин, які об`єктивно перешкоджали йому звернутися до адміністративного суду у встановлений законом строк, та не надав доказів існування таких обставин. Доводи клопотання зводяться виключно до іншого тлумачення позивачем норм матеріального та процесуального права і заперечення самого факту пропуску строку.

Саме по собі інше розуміння позивачем порядку застосування законодавства за відсутності об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не свідчить про наявність поважних причин пропуску процесуального строку.

Відтак наведені у клопотанні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду суд визнає неповажними.

Приписами статті 240 частини 1 пункту 7 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Відповідно до положень статті 171 частини 15 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, оскільки позивачем у встановлений судом спосіб недоліки позовної заяви не усунуті, суд приходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до статті 240 частини 1 пункту 7 КАС України.

Після відрядження судді - 10 листопада 2026 року - перший робочий день.

Керуючись статтями 133, 240, 248 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі 14, код ЄДРПОУ 13592841) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвой Юей" (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська об`їзна, 25Д, код ЄДРПОУ 45420951) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.Є. Гаврилко