ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
02 листопада 2026 року м. Ужгород № 260/5221/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Ковач Н.М.
за участю:
позивача: Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради - Головей Н.В.
відповідача: Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - представник Гончарук В.В.
третьої особи: Аділова Світлана Ярославівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради до Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису
ВСТАНОВИВ
21 липня 2026 року Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради звернувся через Електронний суд в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом в якому просить:
- Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЗК/17480/023531/П від 22.06.2026 р. Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
- Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8; ЄДРПОУ 44778105) на користь департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, площа Шандора Петефі, 24, код 03192997) судовий збір у сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, 40 коп.).
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що головним державним інспектором відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Закарпатській області Західного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці Берником Зоряном Петровичем, на підставі абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», проведено перевірку, щодо додержання законодавства про працю в частині вчинення мобінгу (цькування) у Департаменті соціальної політики Ужгородської міської ради за скаргою працівника. Перевірка проводилась з 10.06.2026 р. по 22.10.2026 року.
За результатами проведеної перевірки 22.06.2026 року складено акт №ЗХ/ЗК/17480/023531. Даним Актом встановлено, що відповідно до ст.22 Кодексу законів про працю України формами психологічного та економічного тиску, є зокрема: безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень). Тої ж дати 22.06.2026 р. видано припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЗК/17480/023531/П, яким констатовано, що «перевіркою встановлено, що відповідно до ст. 22 Кодексу законів про працю України формами психологічного та економічного тиску, є зокрема: безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень). Таким чином, в діях директора Департменту ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення мобінгу, зокрема, дії які полягають у формі економічного тиску, у систематичному безпідставному позбавленні частини виплат (премій), чим порушено вимоги частини другої статті 22 КЗпП України стосовно ОСОБА_2 , заступника директора департаменту, начальника управління розвитку соціальних послуг та міських цільових програм департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради.
Не погоджуючись з викладеними в Приписі твердженнями, головного державного інспектора відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Закарпатській області Західного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці Берника Зоряна Петровича, про наявність порушень законодавства про працю та ознак фінансового мобінгу, які зафіксовані в Акті №ЗХ/ЗК/17480/023531 від 22.06.2026 р., позивач вважає їх передчасними, необгрунтованими та такими, що зроблені без належного встановлення фактичних обставин справи і з неправильним застосуванням норм законодавства.
24 липня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
30 липня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшли витребовувані судом докази
Від Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради 07 серпня 2026 до суду подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечив проти заявлених позовних вимог. Зазначає, що 03.06.2026 Міжрегіональним управлінням на підставі абз.5 ч.1 ст.6 Закону №877, окремого доручення Голови Державної служби України з питань праці від 23.04.2024 №Д-33/1/4.1-24а, доручення Прем`єр-міністра України від 10.04.2024 №11600/0/1-24 видано наказ від 03.06.2026 №263/ЗХ-ЗК «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради.
На виконання наказу від 03.06.2026 №263/ЗХ-ЗК сформовано направлення від 03.06.2026 № ЗХ/3.1/8283-26, яким уповноважено інспектора на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині мобінгу (цькування). Підставами для здійснення заходу є абз.5 ч.1 ст.6 Закону №877, окреме доручення Голови Державної служби України з питань праці від 23.04.2024 №Д-33/1/4.1-24а, звернення від 22.05.2026 №А-1618-26а, лист погодження Державної служби України з питань праці від 28.05.2026 №ЦФ-2406/1/2.4.1-26а.
Під час проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки в Департаменті соціальної політики Ужгородської міської ради встановлено наступне. Згідно наданих документів в ході перевірки встановлено, що розпорядженням міського голови № 358/к/тр 25.06.2025року «Про звільнення ОСОБА_2 », ОСОБА_2 звільнено з посади заступника директора департаменту, начальника управління розвитку соціальних послуг та міських цільових програм департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради 25 червня 2025 року у зв`язку із скороченням чисельності і штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Розпорядженням міського голови № 702/к/тр 11.12.2025 року ОСОБА_2 поновлено на посаді заступника директора департаменту, начальника управління розвитку соціальних послуг та міських цільових програм департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради з 26 червня 2025 року. При опрацюванні документів, що стосуються преміювання працівників Департаменту в грудні 2025 року та в січні, лютому, березні, квітні 2026 року встановлено, що відповідно до штатного розпису Департаменту, що вводився в дію з 11.12.2025 року, затвердженого 11.12.2025 року головою Ужгородської міської ради Б.Андріївим, штатного розпису Департаменту, що вводився в дію з 01.01.2026 року, затвердженого 30.12.2025 року головою Ужгородської міської ради Б.Андріївим в Департаменті наявні три посади заступників директора Департаменту
При опрацюванні документів з`ясовано, що за період грудень 2025 року та січень - квітень 2026 року дисциплінарні стягнення до заступника директора департаменту ОСОБА_2 не застосовувалися, розпорядчі документи, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання заступником директора департаменту ОСОБА_2 службових обов`язків в департаменті не видавалися. У поясненні від 12.06.2026 року, директор департаменту ОСОБА_1 не обґрунтувала безпідставне ненадання премії заступнику директора департаменту ОСОБА_2 у обсязі визначеному внутрішніми локальними розпорядчими документами. Перевіркою встановлено, що відповідно до ст. 22 Кодексу законів про працю України формами психологічного та економічного тиску, є зокрема: безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень).
Таким чином, в діях директора департаменту ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення мобінгу, зокрема, дії які полягають у формі економічного тиску, у систематичному безпідставному позбавленні частини виплат (премій), чим порушено вимоги частини другої статті 22 КЗпП України.
Міжрегіональне управління не погоджується із запереченнями позивача про те, що наявність фінансового мобінгу ґрунтується нібито виключно на різниці у розмірі між заступниками департаменту, тоді як в акті не наведено жодних мотивів і доказів, які би свідчили про наявність цілеспрямованих дій, спрямованих на приниження честі та гідності працівника, його професійної репутації або створення ворожої, напруженої чи образливої атмосфери.
Беручи до уваги наявність судового спору щодо законності звільнення ОСОБА_2 у справі №260/5917/25; початок фінансового тиску відразу після поновлення її на роботі; тривалість вчинюваних відносно ОСОБА_2 дій, які свідчать про систематичність та повторюваність; відсутність документального підтвердження аналізу результатів роботи премійованого працівника; одночасне преміювання інших заступників директора у розмірі значно вищому, аніж ОСОБА_2 ; притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності згідно з розпорядженням міського голови від 29.06.2026, тобто після проведення перевірки стосовно застосування відносно неї мобінгу (цькування) за її ж заявою, Міжрегіональне управління вважає, що перелічені обставини, а також їх хронологія свідчать про наявність факту мобінгу (цькування) відносно ОСОБА_2 в Департаменті соціальної політики.
12 серпня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено наступне. Викладені у відзиві твердження відповідача щодо преміювання працівників Департаменту соціальної політики не спростовують доводів позивача та не підтверджують наявності порушення вимог законодавства. Так, відповідач, посилаючись на положення про преміювання, зазначає, що розмір премії визначається залежно від особистого внеску працівника в результати роботи, а також наводить порівняння розмірів премій, встановлених окремим працівникам Департаменту, зокрема 10 % та 200 %. При цьому сам факт різного розміру преміювання працівників не може свідчити про порушення, оскільки самим Положенням передбачено індивідуальний підхід до визначення розміру премії залежно від особистого внеску кожного працівника в результати роботи. Отже, встановлення одному працівнику премії у розмірі 10 %, а іншому - 200 % саме по собі не є порушенням та не може бути належним доказом неправомірності преміювання. Для висновку про порушення відповідач мав встановити та довести конкретну норму законодавства або Положення про преміювання, яка була порушена при встановленні позивачу премії у відповідному розмірі, а також конкретні обставини, які свідчать про відсутність підстав для такого преміювання. Однак таких обставин у відзиві не наведено.
Більше того, відповідач фактично підміняє встановлення юридичного факту порушення оцінкою доцільності та розміру преміювання, порівнюючи розмір премії різних працівників. Водночас питання щодо особистого внеску працівника, результатів його роботи та відповідного розміру премії належить вирішувати у порядку, визначеному Положенням про преміювання, а не шляхом механічного порівняння розмірів премій інших працівників. Також відповідач неправильно визначає механізм прийняття рішення про преміювання, зазначаючи про «розпорядження Ужгородської міської ради». Зазначені у відзиві розпорядження є розпорядженнями міського голови, а не розпорядженнями Ужгородської міської ради. Це має принципове значення, оскільки відповідно до Положення про преміювання саме міський голова приймає рішення про преміювання працівників, тоді як подання керівника структурного підрозділу є документом, на підставі якого вноситься відповідна пропозиція щодо преміювання, та додається до розпорядження про преміювання.
Отже, наведені відповідачем посилання на різний розмір премій працівників та на зміст подань директора Департаменту не підтверджують факту порушення позивачем вимог законодавства, а лише свідчать про те, що відповідач намагається оцінити обґрунтованість розміру премії, не встановивши при цьому конкретного порушення нормативних вимог.
Щодо повноважень директора Департаменту та ролі подання. Необхідно також врахувати, що відповідно до наведеного роз`яснення директор Департаменту оцінює роботу підлеглих працівників та ініціює їх преміювання шляхом підготовки подання на преміювання, керуючись Положенням про преміювання. Отже, саме по собі подання директора про преміювання працівників у конкретному розмірі не є рішенням про встановлення премії та не визначає остаточний розмір виплати. Рішення про преміювання приймається міським головою, що підтверджується відповідними розпорядженнями міського голови. У зв`язку з цим заслуговує на увагу і некоректність формулювання відповідача, який у відзиві неодноразово зазначає про «розпорядження Ужгородської міської ради». Наведені документи є розпорядженнями міського голови, а не актами Ужгородської міської ради як колегіального органу.
Таким чином, відповідач не лише неправильно тлумачить зміст пункту 1 розпоряджень щодо формування фонду преміювання, а й фактично підміняє встановлений Положенням механізм преміювання, ототожнюючи розрахунковий показник фонду преміювання з гарантованим індивідуальним розміром премії та подання керівника з рішенням про преміювання.
Крім того, відповідачем фактично не враховано правове значення розпорядження міського голови як безпосереднього рішення про преміювання. Розпорядження міського голови не є технічним документом, який автоматично відтворює зміст подання керівника структурного підрозділу, а є управлінським актом, що приймається уповноваженою посадовою особою у встановленому порядку
17 серпня 2026 року від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено наступне. При опрацьовані документів Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради з`ясовано, що за період з грудня 2025 року по квітень 2026 року дисциплінарні стягнення до заступника директора департаменту Аділової С.Я. не застосовувалися, розпорядчі документи, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання заступником директора департаменту ОСОБА_2 службових обов`язків в департаменті не видавалися. У поясненні від 12.06.2026 року, директор департаменту Стасюк М.О. не обґрунтувала безпідставне ненадання премії заступнику директора департаменту Аділовій С.Я. у обсязі визначеному внутрішніми локальними розпорядчими документами.
Відповідно до ст.22 Кодексу законів про працю України формами психологічного та економічного тиску, є зокрема: безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень).
Міжрегіональне управління не погоджується із твердженнями позивача про те, що висновок відповідача про наявність фінансового мобінгу ґрунтується нібито виключно на різниці у розмірі між заступниками департаменту, тоді як в акті не наведено жодних мотивів і доказів, які би свідчили про наявність цілеспрямованих дій, спрямованих на приниження честі та гідності працівника, його професійної репутації або створення ворожої, напруженої чи образливої атмосфери.
У відзиві на позовну заяву Міжрегіональне управління чітко зазначило обставини, які свідчать про наявність мобінгу (цькування) відносно ОСОБА_2 . Це і наявність судового спору щодо законності звільнення ОСОБА_2 у справі №260/5917/25; початок фінансового тиску відразу після поновлення її на роботі; тривалість вчинюваних відносно ОСОБА_2 дій, які свідчать про систематичність та повторюваність; відсутність документального підтвердження аналізу результатів роботи премійованого працівника; одночасне преміювання інших заступників директора у розмірі значно вищому, аніж ОСОБА_2 ; притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності згідно з розпорядженням міського голови від 29.06.2026, тобто після проведення перевірки стосовно застосування відносно неї мобінгу (цькування) за її ж заявою, а також хронологія всіх обставин в сукупності.
Міжрегіональне управління під час здійснення позапланового заходу державного нагляду діяло виключно в межах наданих законом повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про працю. Законодавство про працю прямо забороняє будь-які форми психологічного або економічного тиску на працівника, а також гарантує рівність трудових прав осіб, які займають аналогічні посади. У зв`язку з цим застосування роботодавцем механізмів матеріального заохочення не може використовуватися у спосіб, що створює систематично нерівні умови для працівників або ставить окремих осіб у гірше становище без об`єктивних і належним чином підтверджених підстав.
Підсумовуючи вищенаведене, припис Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ЗХ/ЗК/17480/023531/П від 22.06.2026 року складений з урахуванням вимог чинного законодавства України, а отже є законним і скасуванню не підлягає.
26 серпня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 .
11 вересня 2026 року від третьої особи ОСОБА_2 , яка зазначає, що після поновлення її на займаній до звільнення посаді (розпорядження Ужгородського міського голови від 11.12.2025 року №702/к/тр) директором Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради М. Стасюк систематично, всупереч розпоряджень міського голови про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів, впродовж п`яти місяців, а саме з грудня 2025 року по квітень 2026 року за відсутності підстав для зменшення розміру премії та з порушенням нормативних документів у поданнях на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради третій особі установлювався зменшений розмір премії, а саме: у грудні 2025 року - 10%; у січні 2026 року - 10%; у лютому 2026 року - 10%; у березні 2026 року - 10%; у квітні 2026 року - 10%.
07.04.2026 року третьою особою подано на ім`я директора Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради М. Стасюк заяву про надання роз`яснень щодо нарахування заробітної плати. У відповідь на вказану заяву надано формальну відповідь без посилання на конкретні порушення та не надано роз`яснення, щодо причин зменшення мені преміювання. Жодних дисциплінарних стягнень (доган) чи офіційних зауважень щодо якості роботи у період з грудня 2025 по квітень 2026 року третя особа не отримувала. З розпорядженнями чи наказами про позбавлення премії (депреміювання) за період з грудня 2025 по квітень 2026 року не ознайомлювали.
10.08.2026 року третьою особою надіслано запит до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради з проханням повідомити чи здійснювався перерахунок заробітної плати з грудня 2025 року по день звільнення з урахуванням вимог припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю.
Листом Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради №25.04.01- 11/367 від 14.08.2026 року третю особу повідомлено, що при звільненні 27.07.2026 року не було здійснено перерахунок та виплату заробітної плати з грудня 2025 року по липень 2026 року. Незважаючи на результати проведеної Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці перевірки та внесений припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю директор департаменту ОСОБА_1 продовжувала зменшувати їй розмір премії у поданнях на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради та встановлювала зменшений розмір премії, а саме: у травні 2026 року - 50%; у червні 2026 року - 50%; у липні 2026 року - 0%.
За таких обставин, законність акту та припису Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо виявлення факту мобінгу у діях керівництва Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради є повністю обґрунтованою та базується на прямих доказах, відповідає нормах матеріального та процесуального права України.
29 вересня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено. Перейдено з розгляду адміністративної справи №260/5221/26 в порядку спрощеного позовного провадження без (виклику) повідомлення сторін до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просила суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог.
Третя особа у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд дійшов до наступних висновків.
03.06.2026 Міжрегіональним управлінням на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №877, окремого доручення Голови Державної служби України з питань праці від 23.04.2024 №Д-33/1/4.1-24а, доручення Прем`єр-міністра України від 10.04.2024 №11600/0/1-24 видано наказ від 03.06.2026 №263/ЗХ-ЗК «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради.".
На виконання наказу від 03.06.2026 №263/ЗХ-ЗК сформовано направлення від 03.06.2026 № ЗХ/3.1/8283-26, яким уповноважено інспектора на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині мобінгу (цькування). Підставами для здійснення заходу є абз.5 ч.1 ст.6 Закону №877, окреме доручення Голови Державної служби України з питань праці від 23.04.2024 №Д-33/1/4.1-24а, звернення від 22.05.2026 №А-1618-26а, лист погодження Державної служби України з питань праці від 28.05.2026 №ЦФ-2406/1/2.4.1-26а.
За результатами позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки Департаменту соціальної політики головним державним інспектором Берником З.П. складено Акт №ЗХ/ ЗК/17480/023531 від 22.06.2026 року.
В подальшому, за результатами позапланової заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки Департаменту соціальної політики головним державним інспектором Берником З.П. складено Припис №ЗХ/ЗК/17480/023531/П від 22.06.2026 року
Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради подало заперечення на Акт №ЗХ/ ЗК/17480/023531 від 22.06.2026 року, у яких просила скасувати Припис №ЗХ/ЗК/17480/023531/П від 22.06.2026 року.
Листом від 01.07.2026 року за №ЗХ/3/9415-26, відповідач повідомив позивача наступне:
« Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон 877), в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Відтак, оглянувши акт перевірки № ЗХ/ЗК/17480/023531 від 22.06.2026 року встановлено, що цей акт 22.06.2026 року підписаний суб`єктом господарювання із зауваженнями (запереченнями).
З огляду на викладене, Ваші зауваження (заперечення) за вищезазначеним номером приєднані до акту перевірки JS|s ЗХ/ЗК/17480/023531 від 22.06.2026 року та є його невід`ємною частиною.».
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, здійснення страхових виплат з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пунктом 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Міжрегіональне управління є територіальним органом Держпраці і було утворене постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці».
Відповідно до ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Міжрегіональне управління здійснює діяльність у сфері контролю за додержанням законодавства про працю на час виникнення спірних правовідносин відповідно до вимог
- Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877),
- Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», - Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (із змінами), -Ннаказу Міністерства економіки України від 16 червня 2023 року №5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» (із змінами).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України №877 підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;
- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання; звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні", крім позапланових заходів державного нагляду (контролю), які проводяться:
- за рішенням суду;
- за заявою суб`єкта господарювання, поданою до відповідного органу державного нагляду (контролю), про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- для перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Відповідно до підп.1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 протягом періоду воєнного стану дозволено проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб - відповідним органам державного нагляду (контролю) з підстав, визначених абзацами п`ятим і восьмим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров`я людини, навколишнє природне середовище, забезпечення безпеки держави, для виконання міжнародних зобов`язань України; а також з підстав, визначених абзацом дев`ятим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та абзацами сьомим, восьмим, одинадцятим і дванадцятим частини третьої статті 19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", - за рішеннями центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Відповідно до наказу Міністерства економіки від 16 червня 2023 року №5782 (із змінами) дозволено Державній службі України з питань праці протягом періоду воєнного стану проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, гігієни праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю з підстав, визначених абзацами четвертим, п`ятим, восьмим та дев`ятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Повертаючись до обставин справи, на виконання наказу від 03.06.2026 №263/ЗХ-ЗК сформовано направлення від 03.06.2026 № ЗХ/3.1/8283-26, яким уповноважено інспектора на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині мобінгу (цькування).
Підставами для здійснення заходу є абз.5 ч.1 ст.6 Закону №877, окреме доручення Голови Державної служби України з питань праці від 23.04.2024 №Д-33/1/4.1-24а, звернення від 22.05.2026 №А-1618-26а, лист погодження Державної служби України з питань праці від 28.05.2026 №ЦФ-2406/1/2.4.1-26а.
Під час проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки в Департаменті соціальної політики Ужгородської міської ради було встановлено, що відповідно до штатного розпису Департаменту, що вводився в дію з 11.12.2025 року, затвердженого 11.12.2025 року головою Ужгородської міської ради Б. Андріївим, штатного розпису Департаменту, що вводився в дію з 01.01.2026 року, затвердженого 30.12.2025 року головою Ужгородської міської ради Б. Андріївим в Департаменті наявні три посади заступників директора Департаменту.
Зокрема, згідно даних по заробітній платі: на посаді заступника директора, начальника юридичного відділу працює ОСОБА_3 , на посаді заступника директора, начальника управління соціальних допомог і виплат працює Горват Мирослав Васильович та на посаді заступника директора департаменту, начальника управління розвитку соціальних послуг та міських цільових програм працює ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 3.1. Положення про преміювання та виплату надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи в органах місцевого самоврядування та надання матеріальної допомоги працівникам апарату міської ради і виконавчих органів ради, затвердженого рішенням LII сесії міської ради VII скликання 15.10.2020 p. №2170, для формування річного фонду преміювання направляються кошти в розмірі не менше як 10 % посадових окладів та за рахунок економії фонду оплати праці.
Пунктом 4.4. Положення, розмір премії та надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи в органах місцевого самоврядування заступникам керівників самостійних підрозділів міської ради та їх працівникам визначає керівник підрозділу в залежності від особистого вкладу в результати роботи кожного працівника.
Законодавством визначено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці і схем посадових окладів.
Керівникам органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці, а також, передбачено, що конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.
Так, згідно наданих витягів розпоряджень Ужгородської міської ради, а саме: № 721/к/тр від 19.12.2025 року «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за грудень 2025 року», директором Департаменту ОСОБА_1 надано подання на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за грудень 2025 року заступнику директора департаменту ОСОБА_2 - 10 %; заступнику директора департаменту Головей Н.В. - 200 % та заступнику директора департаменту Горвату М.В. - 200 %.
Відповідно до пункту 1 Розпорядження міського голови № 44/к/тр 20.01.2025 року «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів на 2025 рік» передбачено виплачувати щомісячну премію працівникам міської ради та її виконавчих органів у межах запланованого фонду преміювання на 2025 рік із розрахунку 1,5 посадового окладу кожному.
Таким чином, згідно вказаного вище розпорядження премія заступнику директора департаменту ОСОБА_2 після поновлення на посаді у грудні 2025 року не могла бути встановлена у розмірі нижче ніж 150%.
Перевіркою також встановлено, що згідно наданих витягів розпоряджень Ужгородської міської ради № 40/к/тр від 19.01.2026 року «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за січень 2026 року», директором департаменту ОСОБА_1 надано подання на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за січень 2026 року, заступнику директора департаменту ОСОБА_4 у розмірі - 10 %; заступнику директора департаменту ОСОБА_3 - 200 % та заступнику директора департаменту Горвату М.В. - 200 %.
Відповідно до розпорядження Ужгородської міської ради № 101/к/тр від 23.02.2026 року «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за лютий 2026 року», директором департаменту ОСОБА_1 надано подання на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за лютий 2026 року: заступнику директора Департаменту ОСОБА_2 у розмірі - 10 %; заступнику директора департаменту Головей Н.В. - 200 % та заступнику директора департаменту Горвату М.В. - 200 %.
Згідно розпорядження Ужгородської міської ради № 160/к/тр від 23.03.2026 року «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за березень 2026 року», директором департаменту ОСОБА_1 надано подання на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за березень 2026 року: заступнику директора Департаменту ОСОБА_2 у розмірі - 10 %; заступнику директора департаменту ОСОБА_3 - 200 % та заступнику директора департаменту Горвату М.В. - 200 %.
Згідно розпорядження Ужгородської міської ради № 225/к/тр від 23.04.2026 року «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за квітень 2026 року», директором департаменту ОСОБА_1 надано подання на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за квітень 2026 року: заступнику директора Департаменту ОСОБА_2 у розмірі - 10 %; заступнику директора департаменту ОСОБА_3 - 200 % та заступнику директора департаменту Горвату М.В. - 200 %.
Водночас, відповідно до пункту 1 Розпорядження міського голови № 31/к/тр 31.01.2026 року «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів на 2025 рік» передбачено виплачувати щомісячну премію працівникам міської ради та її виконавчих органів у межах запланованого фонду преміювання на 2026 рік із розрахунку 1,5 посадового окладу кожному.
Отже, згідно вказаного вище розпорядження, премія заступнику директора департаменту ОСОБА_2 не могла бути встановлена у розмірі нижче ніж 150%.
Відповідно до розділу 5 Положення про преміювання та виплату надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи в органах місцевого самоврядування та надання матеріальної допомоги працівникам апарату міської ради і виконавчих органів ради затвердженого рішенням LII сесії міської ради VII скликання 15.10.2020 p. № 2170 визначено перелік підстав, за які повністю або частково здійснюється позбавлення премії, а саме:
Порушення трудової дисципліни, Правил внутрішнього трудового розпорядку щодо організації використання робочого часу та режиму роботи, у тому числі запізнення на роботу, передчасне залишення роботи тощо до 50%
- Порушення термінів виконання документів, недотримання вимог щодо порядку їх підготовки до 50%;
- Невиконання без поважних причин обов`язків, передбачених посадовою інструкцією до 50%;
- Порушення без поважних причин термінів розгляду звернень громадян до 100%.
Таким чином, судом встановлено, що за період грудень 2025 року та січень - квітень 2026 року дисциплінарні стягнення до заступника директора департаменту ОСОБА_2 не застосовувалися, розпорядчі документи, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання заступником директора департаменту ОСОБА_2 службових обов`язків в департаменті не видавалися.
В поданнях на преміювання, поданих міському голові директором департаменту ОСОБА_1 відсутні мотиви та обгрунтування розміру премії ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 2-2 Кодексу законів про працю України формами психологічного та економічного тиску, є зокрема: безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень).
Таким чином, в діях директора департаменту ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення мобінгу, зокрема, дії які полягають у формі економічного тиску, у систематичному безпідставному позбавленні частини виплат (премій), чим порушено вимоги частини другої статті 22 КЗпП України.
Щодо твердження позивача про те, що наявність фінансового мобінгу ґрунтується виключно на різниці у розмірі між заступниками департаменту, тоді як в акті не наведено жодних мотивів і доказів, які би свідчили про наявність цілеспрямованих дій, спрямованих на приниження честі та гідності працівника, його професійної репутації або створення ворожої, напруженої чи образливої атмосфери, суд зазначає наступне.
За ст. 2-2 КЗпП України мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Суд зазначає, що ОСОБА_2 поновлена рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду Закарпатської області від 01.12.2025 по справі №260/5917/25, тобто в грудні 2025 року.
На виконання цього рішення суду розпорядженням міського голови від 11.12.2025 ОСОБА_2 поновлена на попередньо займаній посаді з 26.06.2025.
Отже, наказ про поновлення на роботу ухвалено в тому ж місяці, з якого почалося позбавлення ОСОБА_2 належних їх виплат.
Доказів на підтвердження того, що під час преміювання ОСОБА_2 були виявлені обставини, які згідно з Положенням про преміювання та виплату надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи в органах місцевого самоврядування та надання матеріальної допомоги працівникам апарату міської ради і виконавчих органів слугували підставами для позбавлення премії Департаментом соціальної політики не надано.
Та обставина, що ОСОБА_2 фактично була поновлена лише в грудні 2025 року з наданням допуску до роботи з 12.12.2025 не є підставою для невиплати належних їй виплат, оскільки виникнення такого роду обставин зумовлене виключно незаконністю проведеного звільнення, тобто діями самого відповідача, протиправність яких констатована в судовому порядку.
Позивач у позовній заяві також вказує, що інспектором з питань праці не встановлено належного суб`єкта прийняття рішення, оскільки, як саме міський голова приймає рішення про встановлення конкретного розміру премії.
Однак, саме директор Департаменту соціальної політики брала участь у вирішенні питання про преміювання ОСОБА_2 , оскільки здійснювала подання на планове преміювання, у якому зазначала розмір премії.
Таким чином, саме директором Департаменту соціальної політики ініційовано питання про визначення премії для ОСОБА_2 , що свідчить про перебування її дій у причинно-наслідковому зв`язку із протиправними наслідками у вигляді безпідставного позбавлення ОСОБА_2 належних їй виплат.
Твердження позивача про те, що встановлення надбавок та преміювання є виключним правом роботодавця і не має обов`язкового характеру, саме по собі не спростовує встановлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю) обставин та не може свідчити про відсутність порушень трудового законодавства. Реалізація такого права роботодавцем повинна здійснюватися із дотриманням принципів рівності працівників у трудових правах, об`єктивності оцінювання результатів праці та недопущення будь-яких форм дискримінації або економічного тиску на працівника.
Крім того, Ужгородським міськрайонним судом постановою від 17.07.26 року 308/9647/26 ОСОБА_1 визнана винною за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-5 КУпАП ( мобінг) та призначенои їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700/одна тисяча сімсот/грн.
З огляду на сукупність встановлених обставин, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність оскарженого припису, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується належними та допустимими доказами та задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України, обов`язок доказування покладається в даному випадку на відповідача, яким доведено правомірність своїх дій, вимоги про визнання бездіяльності протиправною не відповідає вимогам закону та обставинам справи, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 14 частиною 1, 242-246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради до Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Суддя З.Б.Плеханова
Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.11.26 року.