ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09 листопада 2026 року Справа № 280/6372/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 : копії офіційного запиту Відповідача до Пенсійного фонду України щодо ініціювання обробки пенсійної справи за допомогою модуля «макетна обробка»; листа-відповіді (дозволу) Пенсійного фонду України на проведення ручної (макетної) обробки пенсійної справи; повної виписки з модуля «Історія макетної обробки» його електронної пенсійної справи;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати ОСОБА_1 : належним чином засвідчену копію офіційного запиту Відповідача до Пенсійного фонду України щодо ініціювання обробки пенсійної справи за допомогою модуля «макетна обробка»; належним чином засвідчену копію листа-відповіді (дозволу) Пенсійного фонду України на проведення ручної (макетної) обробки пенсійної справи; належним чином засвідчену повну виписку з модуля «Історія макетної обробки», що містить інформацію про всі операції та дії, здійснені з його пенсійною справою в ручному режимі (дату і час кожної операції, тип параметра, зміст операції - редагування або видалення, назву кожного параметра, його попереднє та нове значення, а також код користувача, який вніс зміни), за весь період ведення електронної пенсійної справи - з дати поновлення виплати пенсії (01.01.2017) по день винесення судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач є отримувачем пенсії за віком; йому призначено пенсію, у тому числі як особі, віднесеній до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ліквідатор). У зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до Держави Ізраїль виплату пенсії Позивачу було припинено. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі №280/11745/21, зміненим постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022, Відповідача зобов`язано поновити Позивачу виплату пенсії з 01.01.2017 та нарахувати компенсацію втрати частини доходів. Надалі рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі № 280/10177/24 визнано протиправними дії Відповідача щодо несплати пенсії Позивачу на визначений ним банківський рахунок та зобов`язано здійснити виплату пенсії з 01.01.2017 на цей рахунок з виплатою всієї суми заборгованості. Таким чином, виплату пенсії Позивачу поновлено з 01.01.2017. На виконання судових рішень Відповідач здійснив перерахунок та доплату пенсії Позивачу. Зокрема, у протоколі перерахунку пенсії Позивача (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) у графі «Вид обробки» прямо зазначено «Макетна обробка», а у графі «Особливості» - напис «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ». Наведене свідчить про застосування до електронної пенсійної справи Позивача ручного режиму - модуля «макетна обробка» ІКІС ПФУ, тобто опрацювання поза межами загального автоматизованого алгоритму, обов`язкового для всіх інших пенсіонерів. З метою отримання повної інформації про всі ручні втручання в електронну пенсійну справу представник Позивача звернувся до Відповідача із заявою про добровільне виконання рішення суду та витребування документів вих. № 12819 від 13.11.2025 (поданою, зокрема, через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України за № ВЕБ-08001-Ф-С-25-282100 від 15.11.2025), в якій вимагав надати: - копію офіційного запиту Відповідача до Пенсійного фонду України щодо ініціювання обробки пенсійної справи за допомогою модуля «макетна обробка»;- лист-відповідь (дозвіл) Пенсійного фонду України, на підставі якого було дозволено ручну (макетну) обробку пенсійної справи Позивача; - витяг з електронної пенсійної справи Позивача - «Історія макетної обробки» з повною інформацією: дата і час подій, тип змінних параметрів, зміст проведених операцій, назва кожного параметра, його попереднє та нове значення, а також ім`я (код) користувача, який вніс відповідні зміни. У відповідь на зазначену заяву Відповідач листом № 0800-0202-8/155173 від 16.12.2025 надав лише розрахунок суми доплати та протокол (розрахунок) перерахунку пенсії (на 7 аркушах), однак жодного з трьох витребуваних документів - ані копії запиту щодо ініціювання макетної обробки, ані листа-дозволу ПФУ, ані повної виписки з модуля «Історія макетної обробки» - Відповідач не надав. При цьому у згаданому листі Відповідач зазначив, що рішення суду «виконувалось без застосування ручного режиму «макетна обробка»». Однак це твердження Відповідача прямо спростовується його ж власним документом - наданим разом із листом протоколом перерахунку пенсії Позивача, у якому в графі «Вид обробки» зазначено «Макетна обробка». Таким чином, до електронної пенсійної справи Позивача було застосовано ручний режим «макетна обробка» (і тоді Відповідач зобов`язаний надати запит на її ініціювання, дозвіл ПФУ та повну виписку з відповідного модуля). У будь-якому разі лише повна виписка з модуля «Історія макетної обробки» дає змогу встановити, було ли втручання чи ні, які саме операції, коли і ким були здійснені з пенсійною справою Позивача у ручному режимі. Наявність відмітки про макетну обробку у власному документі Відповідача доводить існування відповідних записів у зазначеному модулі, які Відповідачем не розкрито. На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 29 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху. У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 15 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення та виклику сторін.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що представник позивача Меламед В.Б. звернувся до відповідача через вебпортал із заявою від 15.11.2025 ВЕБ-08001-Ф-С-25-282100 з питанням виконання судового рішення та забороною щодо проведення макетної обробки пенсійної справи та витребовування документів. Головним управлінням представнику позивача листом від 16.12.2025 №0800-0202- 8/155173 було повідомлено про наступне. «Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 по справі ОСОБА_1 №280/10177/24 виконано Головним управлінням в межах покладених зобов`язань, в установленому чинним законодавством порядку. Рішення суду виконувалось без застосування ручного режиму «макетна обробка». Доплату за період з 01.01.2017 по 28.02.2025 в сумі 148491,56 грн разом з компенсацією втрати частини грошових доходів в сумі 48794,63 грн та основний розмір пенсії було нараховано в березні 2025 року на зазначений у заяві ОСОБА_1 банківський рахунок. Пенсійні виплати по теперішній час щомісячно нараховуються на поточний рахунок, відкритий в установі банку, вчасно та в повному обсязі згідно з вимогами чинного законодавства.»… Крім того, Головним управлінням представнику позивача були надіслані запитувані ним документи. Наголошує увагу суду, що представнику позивача було повідомлено, що рішення суду виконувалось без застосування ручного режиму «макетна обробка». Виходячи з вищезазначеного повідомляємо, що відповідачем було надано вичерпну інформацію на звернення представника позивача, надано запитувані документи та дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 21 серпня 2026 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про поновлення процесуального строку на подання відзиву - задоволено. Поновлено строк для подачі відзиву на позовну заяву та прийняти до розгляду відзив на позовну заяву, поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в адміністративній справі №280/6372/26.
У відповіді на відзив представник позивача наголосив, що у відзиві Відповідач фактично підмінює предмет спору, зводячи його до питання виконання рішень суду про поновлення виплати та перерахунок пенсії (справи № 280/11745/21 та № 280/10177/24). Проте Позивач не оскаржує в цій справі сам перерахунок чи виплату, а вимагає забезпечення його конституційного права на доступ до інформації про себе - до відомостей про всі ручні втручання в його електронну пенсійну справу. Твердження Відповідача про те, що він «надав запитувані документи», не відповідає дійсності. На підтвердження виконання Відповідач посилається на свій лист від 16.12.2025 № 0800-0202-8/155173, яким надано лише розрахунок суми доплати та протокол (розрахунок) перерахунку пенсії на 7 аркушах. Проте ці документи є самостійними і не є ані копією офіційного запиту щодо ініціювання макетної обробки, ані листом-дозволом Пенсійного фонду України, ані випискою з модуля «Історія макетної обробки». Жодного з трьох витребуваних Позивачем документів Відповідач не надав, а тому протиправна бездіяльність триває. Твердження Відповідача про те, що рішення суду «виконувалось без застосування ручного режиму «макетна обробка»», прямо спростовується його ж власним документом. У наданому Відповідачем протоколі (розрахунку) перерахунку пенсії Позивача у графі «Вид обробки» прямо зазначено «Макетна обробка», а у графі «Особливості» - напис «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.; призначення за рішенням суду». Отже, до електронної пенсійної справи Позивача було застосовано саме ручний режим «макетна обробка». Наявність відмітки про макетну обробку у власному документі Відповідача доводить існування відповідних записів у модулі «Історія макетної обробки», які Відповідачем не розкрито. Верховний Суд у постанові від 25.03.2025 у справі № 400/8389/21 визнав механізм «макетної обробки» протиправним. Лише повна виписка з цього модуля дає змогу встановити, коли, ким та які саме операції (редагування чи видалення складових пенсійної виплати) здійснювалися з пенсійною справою Позивача у ручному режимі. Відомості, що містяться в електронній пенсійній справі Позивача, у тому числі в модулі «Історія макетної обробки», є інформацією про Позивача та його персональними даними. Відповідно до статей 32 і 34 Конституції України кожен має право знайомитися з відомостями про себе та вільно збирати і використовувати інформацію. Згідно з пунктами 3, 4, 12 частини другої статті 8 та статтею 16 Закону України «Про захист персональних даних» № 2297-VI суб`єкт персональних даних має право на доступ до своїх персональних даних без безпідставного відстрочення. Згідно зі статтями 1, 10, 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI Відповідач є розпорядником інформації, а Позивач має право на доступ до інформації про себе. Статтями 21 та 22 цього Закону встановлено вичерпний перелік підстав для відмови та відстрочки в задоволенні запиту, серед яких відсутні будь-які підстави для ненадання особі інформації про неї саму. Жодної законної підстави для ненадання витребуваних документів Відповідач у відзиві не навів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком.
15.11.2025 представник позивача звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою, в якій просив надати наступні документи та відомості:
копію офіційного запиту до Пенсійного фонду України щодо ініціювання обробки пенсійної справи за допомогою модуля "макетна обробка";
лист-відповідь (дозвіл) Пенсійного фонду України, на підставі якого була дозволена ручна (макетна) обробка пенсійної справи позивача;
витяг з електронної пенсійної справи позивача - "Історія макетної обробки" з повною інформацією: дата і час подій, тип змінних параметрів, зміст проведених операцій, назва кожного параметра, його попереднє та нове значення, а також ім`я користувача (працівника), який вніс відповідні зміни.
Листом від 16.12.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано відповідь, в якій зазначено, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 по справі ОСОБА_1 №280/10177/24 виконано Головним управлінням в межах покладених зобов`язань, в установленому чинним законодавством порядку. Рішення суду виконувалось без застосування ручного режиму «макетна обробка». Доплату за період з 01.01.2017 по 28.02.2025 в сумі 148491,56 грн разом з компенсацією втрати частини грошових доходів в сумі 48794,63 грн та основний розмір пенсії було нараховано в березні 2025 року на зазначений у заяві ОСОБА_1 банківський рахунок. Пенсійні виплати по теперішній час щомісячно нараховуються на поточний рахунок, відкритий в установі банку, вчасно та в повному обсязі згідно з вимогами чинного законодавства.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області представнику позивача були надіслані документи, а саме розрахунок суми доплати та протокол (розрахунок) перерахунку пенсії.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні копії офіційного запиту Відповідача до Пенсійного фонду України щодо ініціювання обробки пенсійної справи за допомогою модуля «макетна обробка»; листа-відповіді (дозволу) Пенсійного фонду України на проведення ручної (макетної) обробки пенсійної справи; повної виписки з модуля «Історія макетної обробки» його електронної пенсійної справи, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону.
Частиною третьою статті 32 Конституції України передбачено, що кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.
Предметом цієї справи є дотримання відповідачем права позивача на отримання документів та інформації щодо опрацювання його електронної пенсійної справи. Правильність визначення розміру пенсії, повнота її перерахунку та належність виконання раніше ухвалених судових рішень не є предметом цього спору.
За статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право: 1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; 2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; 3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; 4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; 5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.
Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.
Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;
4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють:
1) інформацією про стан довкілля;
2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян;
4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, юридичних осіб публічного права з числа розпорядників інформації, визначених у пункті 5 частини першої цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині надання відповідної інформації за запитами.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно з частиною 2, 3 статті 22 цього Закону відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Додаткові гарантії доступу особи до власних персональних даних передбачені Законом України «Про захист персональних даних».
Зокрема, статті 8, 16 цього Закону закріплюють право суб`єкта отримувати власні персональні дані та відомості про їх обробку. Відмова в доступі потребує законної підстави, а обов`язок доведення її законності в суді покладається на володільця даних відповідно до частини другої статті 18 цього Закону.
При цьому правовий режим звернення визначається змістом порушених у ньому питань. Поєднання в одному документі вимог щодо виконання судового рішення та надання наявних документів і відомостей не звільняє орган влади від обов`язку розглянути інформаційну частину звернення за законодавством, яке регулює відповідні відносини.
Як установлено судом, у зверненні, поданому 15.11.2025 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, представник позивача визначив три окремі категорії запитуваних матеріалів: запит про ініціювання макетної обробки, відповідь або дозвіл Пенсійного фонду України та відомості про історію відповідних операцій з електронною пенсійною справою позивача.
Отже, інформаційна частина звернення стосувалася отримання визначених документів та відомостей, а не роз`яснення порядку поновлення чи виплати пенсії.
Натомість, у листі від 16.12.2025 №0800-0202-8/155173 відповідач виклав обставини виконання рішення суду у справі №280/10177/24, повідомив про нараховані суми та зазначив, що це рішення виконувалося без застосування ручного режиму «макетна обробка».
Однак, таке повідомлення не вирішує всіх питань звернення.
Повідомлення про спосіб виконання судового рішення не є тотожним повідомленню про відсутність будь-яких операцій макетної обробки електронної пенсійної справи позивача протягом усього періоду її ведення. Воно також не містить окремого висновку щодо існування або відсутності запитуваного листування з Пенсійним фондом України.
Зі змісту наведеної відповіді не вбачається, що відповідач окремо перевірив та вирішив питання про наявність кожного із запитаних документів, існування відповідних електронних записів, обсяг збережених відомостей та можливість надання їх позивачу.
Надіслані разом із відповіддю розрахунок суми доплати та протокол перерахунку пенсії відрізняються за своїм змістом і призначенням від документів та відомостей, які просив надати представник позивача.
Якщо запит про ініціювання макетної обробки та відповідь або дозвіл Пенсійного фонду України складалися і перебувають у володінні відповідача, питання доступу до них має бути вирішене відповідно до закону. Якщо ж такі документи не створювалися або не надходили, відповідач повинен повідомити про це за результатами перевірки, а не підміняти відповідь відомостями про розмір пенсійної виплати.
Тому для належного вирішення звернення необхідно встановити, які саме відомості щодо операцій з пенсійною справою позивача фактично зберігаються, за який період та в якій доступній для відтворення формі. У разі наявності законних обмежень щодо окремих даних відповідач повинен визначити такі дані та обґрунтувати відповідне обмеження, вирішивши питання про доступ до інформації.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Наведені відповідачем пояснення не підтверджують належного вирішення звернення від 15.11.2025. Відповідач не обґрунтував, чому надання відомостей про виконання рішення суду та документів про розрахунок пенсії є достатнім для реалізації права позивача на отримання інших, прямо визначених у зверненні документів та відомостей.
Таким чином, направлення листа від 16.12.2025 не свідчить про повне виконання відповідачем обов`язку щодо розгляду звернення.
Визначаючи спосіб захисту порушеного права, суд зазначає, що зобов`язання відповідача надати всі запитані документи та повну історію операцій у визначеному позивачем складі є передчасним, оскільки потребує встановлення їх існування, перебування у володінні відповідача та відсутності законних перешкод для надання.
За таких обставин, належним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду по суті частини звернення та зобов`язання повторно розглянути її з урахуванням правової оцінки суду.
Під час повторного розгляду відповідач повинен вирішити питання щодо кожного запитаного документа та відомостей, перевірити їх наявність та перебування у своєму володінні, надати наявну інформацію, доступ до якої не обмежений законом, а щодо ненаданих матеріалів - повідомити конкретні фактичні та правові підстави їх ненадання. За наявності передбачених законом умов запит у відповідній частині підлягає направленню належному розпоряднику з повідомленням заявника.
За сукупністю наведених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду по суті звернення, поданого представником позивача 15.11.2025 за №ВЕБ-08001-Ф-С-25-282100, у частині надання документів і відомостей щодо макетної обробки його електронної пенсійної справи, та зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення в цій частині з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Згідно із пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі було ГУ ПФУ в Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати зі сплати судового збору, документально підтверджені у сумі 1064,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неналежного розгляду заяви представника ОСОБА_1 від 13.11.2025 вих. №12819, поданої через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України 15.11.2025 за №ВЕБ-08001-Ф-С-25-282100, у частині надання копії запиту щодо ініціювання макетної обробки його пенсійної справи, копії відповіді (дозволу) Пенсійного фонду України на проведення такої обробки та відомостей з історії макетної обробки його електронної пенсійної справи.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 від 13.11.2025 вих. №12819, подану через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України 15.11.2025 за №ВЕБ-08001-Ф-С-25-282100 та надати відповідь по суті кожної вимоги про надання документів і відомостей, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова