Ухвала № 141356136 у справі № 280/4947/25 від 09.11.2026

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ ЗВІТУ ПРО ВИКОНАННЯМ РІШЕННЯ СУДУ

09 листопада 2026 року Справа № 280/4947/25 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Мінаєва К.В.) від 29.07.2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо непоновлення ОСОБА_1 пенсії з 07.10.2009 до 20.02.2017, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити з 07.10.2009 до 20.02.2017 виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити на визначений пенсіонером банківський рахунок нараховану з 01.04.2021 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років та поновити їй з 01.10.2021 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Виконавчі листи у справі видано представнику позивача 02.02.2026.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького оружного адміністративного суду № 280/4947/25.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення у справі та встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 29.07.2025 у справі №280/4947/25 (з доказами виплати пенсії стягувачу) до 01.11.2026.

29 жовтня 2026 року на адресу суду подано звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення. У зв`язку з повним виконанням рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 29.07.2025 по справі № 280/4947/25, боржник просить прийняти Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 29.07.2025 по справі № 280/4947/25 з підтверджуючими документами.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2026 прийнято до розгляду звіт про виконання судового рішення у справі, призначено до розгляду звіт без виклику сторін в порядку письмового провадження протягом десяти днів з дня її надходження, запропоновано позивачу подати до суду письмові пояснення щодо змісту звіту та повноти виконання судового рішення відповідачем.

Стягувачем 02.11.2026 надано пояснення щодо поданого звіту. Так, станом на 01.11.2026 рішення суду не виконано в повному обсязі. Управління відмовляється виплачувати борг та поточну пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок. Управлінням визначено позивача як особу, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії. Також, стягувач не згоден із не здійсненням перерахунку розміру пенсії та вважає, що відповідач повинен був здійснити осучаснення розміру пенсії позивача. Позивач вважає, що для належного виконання рішення суду боржнику достатньо поточного місяця. Надання 60-90 днів без буд-якого обґрунтування є усвідомленим наданням можливості тривалий час не виконувати рішення суду. Стягувач просить: відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області у прийнятті звіту від 28.10.2026 про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2025 по справі № 280/4947/25; накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області штраф за не виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2025 по справі № 280/4947/25; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати протягом 30 днів новий звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2025 по справі № 280/4947/25.

Положеннями ст. 382-2 КАС України визначено, що суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Положеннями ст. 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення в порядку ст. 382 КАС України, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

На виконання приписів статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, Конституційним Судом України у рішенні від 26.06.2013 взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави, як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30.06.2009 №16-рп/2009).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

На підставі аналізу ст.ст. 3, 8, ч.ч. 1, 2 ст. 55, ч.ч. 1 та 2 ст. 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006 заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Схожі висновки Конституційний Суд України зробив у рішеннях від 01.03.2023 у справі № 2-р(ІІ)/2023 (щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення) та від 19.04.2023 у справі № 4-р(ІІ)/2023 (щодо особових даних у судовому рішенні).

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 01.02.2022 у справі 420/177/20 та від 18.05.2022 у справа №140/279/21.

Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі №420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі №611/26/17, від 07.02.2022 у справі №200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області:

поновити з 07.10.2009 до 20.02.2017 виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

виплатити на визначений пенсіонером банківський рахунок нараховану з 01.04.2021 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років та поновити їй з 01.10.2021 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії.

Відповідно до рішень/розпоряджень № 923020845994 від 26.02.2026 про перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_1 з 07.10.2009 та з 01.10.2021 поновлено виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Боржником на користь позивача нараховано заборгованість за період з 07.10.2009 по 31.03.2026 в розмірі 119 799,80 грн. Станом на 31.01.2026 сума боргу становить 133 570,41 грн.

Погашення заборгованості, нарахованої заявнику на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі №280/4537/25, здійснюється у порядку та спосіб, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України №1046.

Боржником здійснено спробу часткового погашення боргу у справі №280/4947/25 Головним управлінням було на банківський рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 , відкритий в АБ «Південний», зазначеного в наданій представником заяві.

Зокрема, 21.09.2026 виплачено на користь стягувача заборгованість в розмірі 865,60 грн, 156,33 грн, 1 958,60 грн та 1 425,05 грн, про свідчать витяги з відомостей Списки №1 на зарахування пенсій в АБ «Південний» за період з 21.09.2026.

Проте, кошти відкладеного та поточного боргу банківською установою АБ «Південний» не були прийняті та повернуті на рахунки Пенсійного фонду з причини «інші».

Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 від 20.05.2026 про виплату їй пенсії з 20.05.2026 на рахунок в АТ «Ощадбанк».

Відповідно до матеріалів справи позивачем засобами веб-порталу Пенсійного Фонду 11.06.2026 подано відповідачу заяву про виплату пенсії через АТ «Ощадбанк».

Відтак, оскільки згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2025 боржник має здійснювати виплату пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок, а станом на вересень 2026 року визначеним пенсіонером банківським рахунком є рахунок в АТ «Ощадбанк», то і виплату нарахованої заборгованості боржник мав здійснити на визначений позивачем рахунок в АТ «Ощадбанк».

Водночас, доводи представника позивача про невірний розрахунок пенсії позивачки суд не приймає з огляду на те, що означене не було предметом доказування і дослідження судом у даній справі № 280/4947/25.

Суд наголошує на тому, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2025 у справі №280/4947/25 позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог про проведення перерахунку (осучаснення) розміру її пенсії як передчасних.

Рішення суду набрало законної сили.

Незгода з судовим рішення є підставою для його оскарження в процесуальному порядку до суду вищої інстанції.

Окрім того, за змістом висновків Верховного Суду у постанові від 30.04.2026 у справі № 340/7985/25 застосування механізмів судового контролю, передбачених положеннями статей 382, 383 КАС України, може вважатися обґрунтованою у ситуації, коли триває чи оскаржується сам процес виконання тієї дії, яку приписано у рішенні. У випадку ж, якщо після формального виконання судового рішення, виникає окрема дія, яка є іншим об`єктом спірних відносин, то така має розглядатися в самостійному позові. Ототожнення такого позову з повторним зобов`язанням виконати попереднє судове рішення спотворює зміст вимог позивача та позбавляє ефективного способу захисту порушеного права.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про неможливість застосування у цій частині механізму судового контролю передбаченого статтею 382 КАС України.

Підсумовуючи викладене, суд висновує, що про часткове виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2025 у справі №280/4947/25.

Судом, також, не встановлено і доказів ухилення боржника від виконання судового рішення.

Відповідно до ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч.3 статті 382-1 цього Кодексу.

З огляду на те, що рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 29.07.2025 у справі №280/4947/25 виконано не в повному обсязі суд враховуючи приписи ч. 11 ст. 382-3 КАС України вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.

Керуючись ст. 241, 248, 382-1 - 382-3 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 29.07.2025 у справі №280/4947/25 до 10.01.2027.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати суду:

розрахунок суми боргу нарахованого на виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 29.07.2025 у справі №280/4947/25;

докази виплати ОСОБА_1 пенсії на визначений пенсіонером рахунок;

відомості про керівника (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім`я, по батькові, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвала виготовлена та підписана 09 листопада 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз