Ухвала № 141356149 у справі № 280/10505/26 від 09.11.2026

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 листопада 2026 року Справа № 280/10505/26

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» (69083, м. Запоріжжя, вул. Шевчука, буд. 4А; код ЄДРПОУ 36065518)

до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Тадеуша, буд. 1; код ЄДРПОУ 43971343)

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі - позивач) до Львівської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000506/2 від 31.03.2026 року, яке прийняте Львівською митницею;

- визнати протиправною та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2026/000388 від 31.03.2026 року, яка прийнята Львівською митницею;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000660/2 від 27.04.2026 року, яке прийняте Львівською митницею;

- визнати протиправною та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2026/000509 від 27.04.2026 року, яка прийнята Львівською митницею.

07.10.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №280/10505/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

14.10.2026 від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000506/2 від 31.03.2026. На її обґрунтування вказано, що шестимісячний термін оскарження зазначеного рішення сплинув 30.09.2026, коли як позивачем подано лише 02.10.2026.

23.10.2026 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду оформленої відповідно до ст.167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

26.10.2026 від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду. На обґрунтування поважності причин пропуску строку вказано, що у робота підприємства фактично паралізовано у зв`язку з перебуванням на території можливих бойових дій у м. Запоріжжі, масованих обстрілів, відключень електроенергії. Звертає увагу на незначний пропуск строк до суду, що складає 1 один. Також зазначено про те, що спір у даній справі є майновим, а позивач під час митного оформлення скористався передбаченим частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України правом випуску товарів у вільний обіг, перерахувавши забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Сплачена позивачем фінансова гарантія реалізувалась (зарахувалась як ПДВ до Державного бюджету України) лише на наступний день після спливу 90 календарних днів з дня випуску у обіг товарів, а саме 30.06.2026, згідно МД №26UA209170027696U0 від 01.04.2026. Вважає, що майнові права позивача порушені у день списання фінансової гарантії до Державного бюджету України, що стало початком перебігу строку звернення до суду.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Лазаренка М.С. у щорічній відпустці з 26.10.2026 по 08.11.2026, розгляд заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду здійснюється у перший робочий день.

Вирішуючи питання щодо поновлення пропущеного строку звернення з позовною заявою до суду, враховується наступне.

Частинами 1, 2 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даній справі при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно також чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відтак, позивач під час звернення до суду у тексті відповідного процесуального документа повинен зазначити дату обізнаності з порушенням права та подати на підтвердження доводу з даного приводу належні, допустимі, достатні та достовірні докази, а суд повинен перевірити юридичну спроможність та фактичну доказанність задекларованого позивачем твердження, але не має обов`язку у разі невиконання позивачем вимог процесуального закону у цій частині за власною ініціативою пересвідчуватись у справжньому існуванні будь-яких інших причин пропуску строку звернення до суду, окрім тих, які були зазначені власне позивачем.

При цьому суд зважає, що за правовою позицією, сформульованою у постанові Верховного суду від 14.09.2023 у справі №520/12477/22: 1) поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.; 2) Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.; 3) Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.; 4) Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Позивачем, зокрема, оскаржується рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000506/2 від 31.03.2026. Доказів або ґрунтовних пояснень щодо моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав матеріали позовної заяви не містять.

За приписами частин 1, 3, 4 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Таким чином, з огляду на відсутність відомостей щодо обізнаності позивача, строк оскарження рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000506/2 від 31.03.2026 розпочинається з 01.04.2026 та спливає 30.09.2026.

Звернувшись до суду з цим позовом 01.10.2026 (дата направлення позовної заяви через електронний кабінет ЄСІТС), позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення з позовними вимогами в частині визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000506/2 від 31.03.2026.

При цьому судом відхиляється позиція позивача стосовно початку перебігу строків звернення до суду у день списання фінансової гарантії до Державного бюджету України після спливу 90 календарних днів з дня випуску у обіг товарів у зв`язку з донарахуванням відповідачем спірним рішенням митної вартості товару. Спірною обставиною даної справи є саме прийняте відповідачем рішення стосовно коригування митної вартості товарів, а не факт списання фінансової гарантії до Державного бюджету України у зв`язку з таким коригуванням.

При вирішенні підстав для поновлення строку звернення судом береться до уваги правова позиція Верховного Суду у справі №500/1912/22 (адміністративне провадження № К/990/20688/22), викладена у постанові від 29.09.2022, відповідно до якої суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.

Верховний Суд зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд також зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді.

З огляду на викладене, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ч. 14 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 122, 123, 171, 241, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» про поновлення пропущеного строку - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» та поновити такий строк.

Продовжити розгляд адміністративної справи № 280/10505/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя М.С. Лазаренко