КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року справа №320/38298/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Київпастранс» до Антимонопольного комітету України, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-ЗАХИСТ», про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Київпастранс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР-ЗАХИСТ", в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 27.07.2023 № 11575-р/пк-пз.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 (Шевченко А.В.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку зі перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, справу №320/38298/23 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицькому А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 (суддя Балаклицький А.І.) справу прийнято до провадження та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
15.10.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із перебуванням судді Балаклицького А.І. у відпустці по догляду за дитиною, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Щавінському В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 прийнято адміністративну справу до провадження (суддя Щавінський В.Р.) та продовжено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
25.12.2023 відповідач подав до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та просив здійснити розгляд адміністративної справи № 320/38298/23 за правилами загального позовного провадження. Обґрунтовуючи свою заяву відповідач посилався на очікувану вартість закупівлі, значення діяльності позивача для міського транспорту та спеціальний статус Антимонопольного комітету України.
Оцінивши доводи вдповідача з урахуванням критеріїв, установлених частиною третьою статті 257 КАС України, суд не встановив підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Предметом судового розгляду є правомірність рішення АМКУ щодо умов закупівлі послуг з охорони об`єктів бази відпочинку. Обставини, істотні для вирішення спору, можуть бути встановлені на підставі письмових доказів, а учасники справи мали можливість подати пояснення та заперечення. Наведені в клопотанні обставини не свідчать про необхідність проведення підготовчого засідання.
Відповідно до статті 262 КАС України за встановленого судом порядку провадження справа розглядається на підставі поданих сторонами письмових доказів та пояснень.
Позов обґрунтовано тим, що вимога подавати тендерні пропозиції з урахуванням ПДВ мала забезпечити рівні умови для учасників і дати змогу визначити найбільш економічно вигідну пропозицію. Щодо забезпечення виконання договору позивач стверджує, що банківські реквізити були зазначені в тендерній документації, а платіж у розмірі 0,5 % ціни договору мав внести переможець не пізніше дати його укладення. Документація, за твердженням позивача, не вимагала подавати документи на підтвердження сплати.
Вимоги щодо сертифікації в Україні пульта охорони та нагрудних відеореєстраторів позивач обґрунтовує положеннями Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності про заборону використання технічних засобів охорони, не сертифікованих у встановленому порядку. Пульт, на думку позивача, належить до таких засобів, а відеореєстратори потрібні для фіксації подій і контролю за несенням служби групами швидкого реагування. Вимогу щодо довідки про військовий облік транспорту позивач пов`язує з обов`язками підприємств у сфері мобілізації, з яких, на його думку, випливає необхідність обліку транспорту за місцем реєстрації підприємства-власника.
Вимогу щодо кваліфікації всіх охоронників не нижче третього розряду і щонайменше трирічного стажу в такій кваліфікації для принаймні половини штату позивач обґрунтовує правом замовника встановлювати кваліфікаційні критерії та потребою залучити досвідчених працівників для належного надання послуг в умовах воєнного стану. Позивач також вважає оцінку цієї вимоги непослідовною, оскільки рішенням від 01.08.2023 № 11834-р/пк-пз за скаргою ДП «Скорпіон» у цій самій закупівлі Комісія не встановила підстав для внесення змін до документації в цій частині.
Вимогу подавати документи про відсутність судимості, видані не раніше ніж за 30 днів до оприлюднення оголошення, позивач пояснює необхідністю мати актуальні відомості про персонал охорони та можливістю швидко отримати витяг через застосунок «Дія». Вимогу щодо посвідчень і витягів із протоколів перевірки знань із пожежної безпеки він пов`язує з порядком документування результатів навчання та потребою пересвідчитися, що охоронники зможуть діяти в разі пожежі до прибуття рятувальників. Щодо домедичної підготовки позивач зазначає, що документація вимагала чинних протягом усього періоду надання послуг документів щонайменше щодо чотирнадцяти працівників, тоді як Комісія оцінила вимогу щодо тридцяти. Необхідність такої підготовки позивач обґрунтовує обов`язком персоналу охорони надавати потерпілим першу долікарську допомогу у випадках, передбачених Законом України «Про охоронну діяльність».
Антимонопольний комітет України у відзиві заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні повністю. Відповідач вважає, що Комісія правомірно зобов`язала замовника внести зміни до тендерної документації за результатами розгляду скарги ТОВ «МАСТЕР-ЗАХИСТ», доданих до неї документів, пояснень замовника та інформації з електронної системи закупівель.
Щодо ціни тендерної пропозиції відповідач зазначає, що вимога врахувати у ній 20 % ПДВ поширювалася і на неплатників цього податку, через що участь у закупівлі для них залежала від включення цієї суми до ціни пропозиції. Щодо забезпечення виконання договору АМКУ стверджує, що документація не містила відомостей про рахунок для перерахування коштів та порядок підтвердження сплати, що, на його думку, перешкоджало належній підготовці пропозицій.
Відповідач також вважає, що замовник не обґрунтував необхідності вимагати сертифікацію пульта охорони й нагрудних відеореєстраторів саме в Україні, а також підтвердження військового обліку транспорту саме за місцем реєстрації підприємства-власника. На думку АМКУ, замовник необґрунтовано обмежив участь у закупівлі, вимагаючи подавати документи про відсутність судимості, видані не раніше ніж за 30 днів до оприлюднення оголошення про закупівлю. Відповідач також вважає необґрунтованою вимогу документально підтвердити, що організації, які видали посвідчення та витяги з протоколів перевірки знань із пожежної безпеки, мали право проводити відповідне навчання. Окремо АМКУ зазначає, що замовник не обґрунтував необхідності вимагати документи про проходження домедичної підготовки щонайменше тридцятьма працівниками.
Щодо стажу охоронників АМКУ підтримує висновок Комісії про необґрунтованість вимоги, за якою щонайменше половина штатних охоронників мала мати не менше трьох років стажу саме у кваліфікації не нижче третього розряду. Відмінність від висновку в рішенні від 01.08.2023 № 11834-р/пк-пз відповідач пояснює змістом скарг і поданих доказів. За його твердженням, ДП «Скорпіон» не підтвердило, як ця умова порушує його права чи законні інтереси, тоді як ТОВ «МАСТЕР-ЗАХИСТ» пояснило, як вимога обмежує його участь у закупівлі, та подало документи щодо своїх штатних охоронників.
За наявними матеріалами справи третя особа, ТОВ «МАСТЕР-ЗАХИСТ», письмових пояснень щодо позову до суду не подала. У скарзі від 13.07.2023, поданій до Антимонопольного комітету України, товариство зазначало, що оскаржені умови тендерної документації є дискримінаційними та перешкоджають його участі в закупівлі, і просило зобов`язати замовника внести зміни до тендерної документації.
Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено наступне.
10.07.2023 КП «Київпастранс» оприлюднило оголошення про відкриті торги UA-2023-07-10-010185-a щодо охорони об`єктів і здійснення перепускного режиму бази відпочинку КП «Київпастранс» за кодом ДК 021:2015 79710000-4 «Охоронні послуги». 13.07.2023 ТОВ «МАСТЕР-ЗАХИСТ» подало скаргу UA-2023-07-10-010185-a.c12 на умови тендерної документації. 14.07.2023 замовник протоколом № 290 вніс зміни до документації. 17.07.2023 рішенням № 10665-р/пк-пз Комісія прийняла скаргу до розгляду. Замовник подав пояснення на скаргу через електронну систему закупівель.
27.07.2023 Комісія прийняла рішення № 11575-р/пк-пз та встановила порушення за епізодами 1- 5, 8- 12 і 14 мотивувальної частини та зобов`язала замовника змінити документацію для їх усунення. За епізодами 6 і 13 Комісія не встановила підстав для задоволення скарги, а в частині епізоду 7 щодо вимоги про GPS припинила її розгляд у зв`язку зі змінами документації. За цими трьома епізодами рішення не покладає на замовника обов`язку вносити зміни.
Не погоджуючись із рішенням Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 27.07.2023 № 11575-р/пк-пз, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його права та законні інтереси, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.
Суд застосовує норми матеріального права в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Спірні відносини регулюються Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII) у редакції від 01.01.2023 з урахуванням особливостей здійснення закупівель під час воєнного стану.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На дату оголошення торгів діяла редакція Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, від 06.07.2023 (далі - Особливості), а на дати подання скарги, внесення змін до документації та прийняття рішення Комісії - редакція від 11.07.2023. Приписи Особливостей щодо формування тендерної документації, подання пропозицій, перевірки співвиконавців та оскарження, які мають значення для вирішення спору, в обох редакціях мали однаковий зміст.
Частини перша, друга та четверта статті 5 Закону № 922-VIII вимагають рівного ставлення до учасників і забороняють дискримінаційні вимоги. За частиною другою статті 16 замовник може перевіряти наявність обладнання та працівників необхідної кваліфікації, знань і досвіду. Пункт 28 Особливостей відсилає до статті 22 Закону. За частинами третьою та четвертою цієї статті право замовника визначати зміст документації обмежене забороною умов, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації. Тому зв`язок вимоги з предметом закупівлі є необхідним для її оцінки. Суд також перевіряє, чи виправдані конкретний поріг, спосіб підтвердження або технічне обмеження, які замовник обрав для досягнення заявленої мети.
За пунктами 55 і 56 Особливостей оскарження відбувається за статтею 18 Закону № 922-VIII з урахуванням спеціальних правил, а скаргу на умови документації належить підтвердити документами або доказами. За частиною шістнадцятою статті 18 Закону № 922-VIII Комісія розглядає скаргу в межах одержаної за нею інформації та інформації, розміщеної в електронній системі станом на момент подання скарги. Це не усуває обов`язку врахувати подані під час розгляду відомості про внесені зміни. Підпункт 3 пункту 63, пункт 64 і пункт 67 Особливостей регулюють наслідки усунення порушень та повідомлення Комісії про це. За частиною вісімнадцятою статті 18 Закону Комісія встановлює наявність порушень і визначає заходи їх усунення.
Скаржник послався на пункт 31 Особливостей, який регулює електронне подання тендерної пропозиції. Його довід полягав у тому, що документація не пояснювала, як підтвердити внесення забезпечення і які документи завантажити в систему. Комісія, навівши пункт 5 розділу VI документації, дійшла висновку, що в документації відсутні також відомості про поточний рахунок, а ці недоліки перешкоджають підготовці пропозицій.
Пункт 5 розділу VI визначає розмір платежу - 0,5 відсотка ціни договору, платника - переможця, і строк - не пізніше дати укладення договору. У цьому самому пункті наведено реквізити замовника та рахунок IBAN [рахунок приховано] для перерахування забезпечувального (гарантійного) платежу. Той самий рахунок визначено в пункті 4.7.1 проєкту договору в додатку 3 разом із призначенням платежу. Ці відомості наявні як у початковій, так і в зміненій редакціях документації. Інші рахунки в пункті 4.6 проєкту договору призначені для розрахунків за договором, що не робить невизначеним окремо зазначений рахунок для забезпечення його виконання. Отже, висновок Комісії про відсутність у документації поточного рахунку для внесення забезпечення суперечить змісту досліджених документів.
За частинами першою та третьою статті 27 Закону № 922-VIII, застосовними за пунктом 3 Особливостей, замовник може вимагати від переможця внесення передбаченого документацією забезпечення виконання договору не пізніше дати його укладення, у розмірі до п`яти відсотків вартості договору. Пункт 31 Особливостей регулює завантаження документів, які вимагаються для подання тендерної пропозиції. Ні цей пункт, ні розглянута Комісією умова документації не встановлювали обов`язку учасника завантажити підтвердження такого платежу в складі пропозиції. Комісія не назвала припису, який вимагав би встановити окремий порядок електронного підтвердження, і не пояснила, як його відсутність перешкоджала підготовці пропозиції до визначення переможця. Отже, наведені в рішенні підстави для зобов`язання змінити документацію в цій частині не підтвердилися.
Комісія навела вимогу про документи щодо щонайменше тридцяти працівників і визнала дискримінаційним цей поріг у поєднанні з вимогою чинності документів на весь період надання послуг. У пункті 2.5 таблиці 1 додатка 2 до початкової документації зазначено щонайменше чотирнадцять працівників і встановлено вимогу щодо видачі документів у 2023 році. Протоколом від 14.07.2023 № 290 змінено часову вимогу, після чого документи мали діяти протягом усього періоду надання послуг. У тексті змін і в оновленому додатку 2 кількість працівників залишилася тією самою. Відтворення числа тридцять у скарзі, рішенні та відзиві не підтверджує, що такий поріг був установлений документацією.
Частина сьома статті 16 Закону України «Про охоронну діяльність» у редакції від 15.06.2022 зобов`язувала персонал охорони надати першу долікарську допомогу потерпілим у разі заподіяння шкоди під час застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів. Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1115, регулює підготовку осіб, які повинні володіти відповідними навичками за службовими обов`язками. Ці приписи пояснюють зв`язок підготовки з предметом закупівлі. Вони не встановлюють кількості працівників, щодо яких учасник цієї закупівлі мав подати документи. Для висновку про дискримінацію Комісія мала оцінити фактичну вимогу, зокрема її кількісний поріг. З рішення не випливає самостійного висновку про те, що вимога чинності документів протягом строку надання послуг створює обмеження незалежно від чисельності працівників. Оцінка умови щодо тридцяти працівників не обґрунтовує припису змінити умову щодо чотирнадцяти.
Пункт 1.1 таблиці 1 додатка 2 передбачав наявність щонайменше одного пульта охорони, сертифікованого в Україні. Додаток 5 вимагав, щоб групи швидкого реагування мали сертифіковані в Україні нагрудні відеореєстратори. Скаржник послався на наявність у нього обладнання без такої сертифікації. Комісія в обох епізодах визначила обмеження, яке підлягає усуненню, - допуск до торгів лише тих суб`єктів, які мають обладнання, сертифіковане саме в Україні. Вона вказала, що замовник не обґрунтував необхідність умови в такій редакції.
Підпункт 2 пункту 13 Ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 960, у редакції від 21.06.2023 забороняв під час охоронної діяльності використовувати технічні засоби охорони, не сертифіковані в установленому порядку. Посилання на цей припис має значення для пульта як технічного засобу охорони. Однак припис сам не визначає процедури оцінки відповідності конкретного обладнання і не встановлює вимоги про місце проведення сертифікації. Позивач не показав, який установлений порядок зумовлює саме територіальну умову документації та чому вона потрібна для належної роботи пульта в цій закупівлі. Документи про придбання обладнання, на які послався скаржник, підтверджують його майновий інтерес в оскарженні вимоги. Самі по собі вони не підтверджують технічної відповідності обладнання.
Щодо нагрудних відеореєстраторів позивач обґрунтував потребу у фіксації подій і контролі несення служби. Ці міркування пояснюють, навіщо потрібен запис, але не пояснюють, чому він має здійснюватися пристроєм, сертифікованим саме в Україні. Стаття 24 Закону України від 15.01.2015 № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» в редакції від 01.01.2023 допускає добровільну оцінку відповідності у різних формах, зокрема сертифікацію. Можливість пройти таку оцінку не обґрунтовує її встановлення як виключної умови допуску. Навіть за умови застосовності ліцензійної заборони до конкретних відеореєстраторів вона не доводить необхідності територіального обмеження. Суд погоджується з оцінкою Комісії саме щодо формулювання цих тендерних умов.
Пункт 1.2 таблиці 1 додатка 2 вимагав довідку про військовий облік транспортних засобів в адміністративно-територіальній одиниці, де зареєстроване підприємство-власник. Скаржник заперечував вимогу до місця обліку, посилаючись на реєстрацію товариства в Подільському районі міста Києва. До скарги додано довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ці документи свідчать про наявність у скаржника документального підтвердження військового обліку. Питання, яке вирішила Комісія, полягало в допустимості обмеження способу документального підтвердження військового обліку залежно від території реєстрації власника.
У липні 2023 року діяли Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 30.06.2023 і Положення про військово-транспортний обов`язок, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1921, у редакції від 27.04.2023. Частина перша статті 21 Закону № 3543-XII вимагала у відповідних випадках подання до реєстраційних органів документів із відміткою відповідного районного (міського) ТЦК та СП. Пункти 11- 13 Положення визначали значення відмітки ТЦК та СП для реєстраційних дій, органи військового обліку та обмін реєстраційними відомостями. Із цих положень не вбачається, що для підтвердження військового обліку в закупівлі належить приймати лише довідку органу тієї адміністративно-територіальної одиниці, де зареєстрований власник автомобіля. Територіальна організація ведення обліку не обґрунтовує такої тендерної умови. Посилання документації на постанову від 17.06.2015 № 405, якою Положення викладалося в новій редакції, цього висновку не змінює.
Комісія встановила конкретну перешкоду для участі - невідповідність наявних у скаржника документів умові щодо місця ведення військового обліку. Позивач пояснив мету перевірки військового обліку, проте не обґрунтував, яке значення має збіг території обліку з місцем реєстрації власника для готовності транспорту до реагування. Висновок Комісії щодо територіального обмеження підтвердився.
Документація вимагала від неплатника ПДВ включити до ціни, яку він зазначає в електронній системі, суму, еквівалентну 20 відсоткам базової ціни. У разі перемоги він мав подати цінову пропозицію без ПДВ. Комісія визнала дискримінаційним допуск неплатників ПДВ за умови, що вони врахують у своїй пропозиції 20 відсотків ПДВ. Позивач пояснює це наміром забезпечити однаковий підхід до всіх учасників.
За частиною першою статті 29 Закону № 922-VIII, яку застосовують з урахуванням пункту 41 Особливостей, оцінка пропозицій здійснюється на підставі критеріїв і методики, визначених у документації. Право визначити методику оцінки обмежене вимогами рівного ставлення за статтею 5 Закону. У цій закупівлі оцінювана ціна неплатника ПДВ підвищувалася на суму, якої він не включав би до ціни договору. Така надбавка могла змінити місце пропозиції в результатах оцінки. Позивач не пояснив, чому для досягнення порівнюваності цін було необхідно підвищувати саме оцінювану ціну неплатника ПДВ. Комісія встановила, у чому полягав нерівний підхід, і обґрунтовано вимагала усунути його.
Комісія визнала надмірною вимогу про те, щоб щонайменше половина штату охоронників мала стаж не менше трьох років саме у кваліфікації не нижче третього розряду. Скаржник пояснив, що має охоронників третього й четвертого розрядів, але їхній стаж у відповідній кваліфікації становить менше трьох років. Документи про їхню підготовку, подані зі скаргою, підтверджують, що заперечення стосувалося персоналу, наявного у скаржника. Наведені замовником відомості про підвищений ризик охорони пояснюють потребу в кваліфікованому персоналі. Вони не показують, чому для цієї закупівлі слід установити одночасно трирічний стаж саме в набутому розряді та поширити цю вимогу на половину штату учасника.
Рішення Комісії від 01.08.2023 № 11834-р/пк-пз стосується тієї самої закупівлі й тієї самої умови, однак ухвалене за скаргою ДП «Скорпіон». З тексту цього рішення випливає, що Комісія відмовила за цим епізодом через недоведеність впливу умови на права того скаржника. У рішенні від 27.07.2023 Комісія мала доводи ТОВ «МАСТЕР-ЗАХИСТ» про склад і кваліфікацію його персоналу. Різні результати розгляду цих скарг пояснюються відмінністю наведених обставин і доказів. Рішення від 01.08.2023 не встановлює правомірності умови щодо будь-якого учасника торгів.
Пункт 2.2 таблиці 1 додатка 2 вимагав документи на кожного охоронника, видані не раніше ніж за 30 днів до оприлюднення оголошення. Скаржник указав, що має документи, видані раніше цієї дати, та звернув увагу на строк одержання нових витягів. Комісія встановила, що саме вимога до дати видачі обмежує його участь. Позивач послався на потребу в актуальних відомостях та можливість швидкого одержання витягу.
Пункт 2 частини першої статті 11 Закону України «Про охоронну діяльність» у редакції від 15.06.2022 передбачав вимогу щодо відсутності у персоналу охорони незнятої чи непогашеної судимості за умисні кримінальні правопорушення та її документального підтвердження. Цей припис пояснює потребу перевіряти судимість. Він не встановлює визначеного замовником строку, прив`язаного до дати оголошення торгів. Прагнення отримати актуальні відомості може виправдати обмеження давності документа, якщо обраний строк належно обґрунтований. Загальне посилання на швидке одержання витягу не пояснює саме 30-денного порога та можливості своєчасно поновити документи щодо всіх заявлених працівників. Тому доводи позивача не спростовують оцінки Комісії щодо цієї умови.
Пункт 2.4 таблиці 1 додатка 2 вимагав посвідчення та витяги з протоколів, видані організацією, яка має ліцензію (право) на навчання з охорони праці та питань пожежної безпеки, з документальним підтвердженням цього статусу. Комісія визнала необґрунтованим саме таке обмеження щодо організацій, які видали документи. Скаржник заперечував виключення можливості підтвердити підготовку працівників документами, оформленими за результатами навчання на підприємстві.
Пункт 3.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, у редакції від 14.04.2017 передбачав навчання працівників на підприємстві за рахунок роботодавця, а пункт 3.9 - перевірку знань комісією підприємства. Вимога пункту 1.5 щодо подання декларації до Держпраці стосувалася навчання працівників інших суб`єктів господарювання. Водночас документація не вимагала навчання виключно сторонньою організацією та допускала підтвердження ліцензії або права на відповідну діяльність. Комісія не пояснила, чому це виключає підтвердження правомірності навчання власних працівників і повноважень комісії підприємства. Вона також не визначила, які документи скаржника не можуть бути прийняті через цю умову та чому підтвердження права на навчання створює надмірну перешкоду. Саме лише твердження, що вимозі відповідають учасники, здатні її виконати, не обґрунтовує дискримінації. Недостатність пояснень замовника не замінює обґрунтування порушення органом оскарження. Тому наведені Комісією мотиви не є достатніми для зобов`язання змінити цю умову, а відповідна частина припису підлягає скасуванню.
У пункті 7 розділу III документації замовник вимагав, щоб учасник, який залучає співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків вартості договору для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, надав відомості про відсутність підстав за пунктом 44 Особливостей. За пунктом 47 Особливостей перевірці щодо такого співвиконавця підлягають підстави, установлені саме цим пунктом. Пункт 44 регулює відхилення тендерної пропозиції. Замовник у поясненнях Комісії визнав помилку. Вона залишилась у зміненій документації. Припис привести цю умову у відповідність з Особливостями обґрунтований.
Пункт 1.3 таблиці 1 додатка 2 вимагав дозволи на експлуатацію саме безпосереднього аналогового ультракороткохвильового радіозв`язку потужністю щонайменше 2 Вт. Скаржник повідомив, що має цифрові транкінгові радіостанції та засоби стільникового зв`язку. Комісія визначила порушення в обмеженні способу забезпечення радіозв`язку однією технологією. Довід замовника про перебої мобільного зв`язку й електропостачання пояснює потребу в стійкому зв`язку між постами та групами реагування. Він не пояснює, чому відповідний результат може забезпечити лише аналоговий зв`язок, і не відповідає на довід про можливість застосування іншого виду радіозв`язку. Розбіжність між відтвореним у рішенні територіальним охопленням дозволу та зміненою документацією, яка згадує також Київську область, не усуває вимоги щодо аналогової технології. Саме ця вимога була підставою висновку Комісії.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України суд перевіряє, зокрема, чи прийнято рішення обґрунтовано, з урахуванням усіх істотних обставин і пропорційно. Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України учасники доводять обставини, на яких ґрунтують свої вимоги й заперечення, а обов`язок довести правомірність спірного рішення покладено на відповідача. Суд зіставляє підстави, викладені Комісією, з документами, на яких вони ґрунтуються. За статтею 90 КАС України суд оцінює кожний доказ та їх сукупність.
За пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України суд може визнати протиправним і скасувати індивідуальний акт або окремі його положення. Резолютивна частина рішення Комісії відсилає до порушень, визначених у його мотивувальній частині. Тому кожний установлений епізод визначає окремий обсяг обов`язку замовника, хоча Комісія виклала цей обов`язок одним приписом.
За епізодом 3 Комісія не врахувала реквізитів платежу в пункті 5 розділу VI документації та в проєкті договору й не обґрунтувала перешкоди для підготовки пропозиції. За епізодом 11 вона не обґрунтувала, чому вимога підтвердження ліцензії або права на навчання виключає документи про підготовку власних працівників чи створює іншу дискримінаційну перешкоду. За епізодом 12 Комісія оцінила кількісну вимогу, якої документація не містила. У цих трьох частинах припис про внесення змін підлягає скасуванню. Решта встановлених порушень стосується самостійних умов документації, зміст яких не залежить від указаних епізодів. Наведені вище мотиви є достатніми для збереження припису про усунення решти порушень.
Оцінивши доводи позивача, заперечення відповідача, викладену у скарзі позицію третьої особи та матеріали, на яких ґрунтується оскаржуване рішення, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Комісії Антимонопольного комітету України від 27.07.2023 № 11575-р/пк-пз у частині зобов`язання позивача внести зміни до тендерної документації для усунення порушень, зазначених у пунктах 3, 11 і 12 його мотивувальної частини, щодо забезпечувального (гарантійного) платежу, підтвердження права організацій на проведення навчання з охорони праці та питань пожежної безпеки, а також документів про навчання з надання домедичної допомоги. У решті позовних вимог суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні.
Позивач сплатив 2684,00 грн судового збору за платіжною інструкцією №15 від 28.08.2023. За частинами першою та третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову суд розподіляє судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог. Позов має немайновий характер і стосується одного акта, що покладає обов`язок змінити документацію за одинадцятьма самостійними епізодами. Для визначення пропорції задоволеної частини вимог суд ураховує обсяг скасованого обов`язку: припис скасовано за трьома з одинадцяти епізодів. Відтак відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 3/11 сплаченого судового збору, тобто 732,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 27.07.2023 № 11575-р/пк-пз у частині зобов`язання Комунального підприємства «Київпастранс» внести зміни до тендерної документації закупівлі UA-2023-07-10-010185-a для усунення порушень, зазначених у пунктах 3, 11 і 12 мотивувальної частини цього рішення Комісії, щодо забезпечувального (гарантійного) платежу, підтвердження права організацій на проведення навчання з охорони праці та питань пожежної безпеки, а також документів про навчання з надання домедичної допомоги.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767) на користь Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) судовий збір у розмірі 732 (сімсот тридцять дві) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.