Ухвала № 141356771 у справі № 320/45176/24 від 09.11.2026

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду

09 листопада 2026 року м. Київ 320/45176/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати індексації пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за 2023 - 2024 роки та зобов`язання провести відповідний перерахунок і виплати, починаючи з 01.03.2023 року.

Рішенням суду від 03.03.2025 року заявлені позовні вимоги задоволені. Рішення набрало законної сили 17.12.2025 року внаслідок винесенням постанови Шостим апеляційним адміністративним судом.

Виконавчі листи для забезпечення виконання рішення судом видані 04.02.2026 року, доказів звернення до органів Державної виконавчої служби для здійснення контролю за його виконанням стороною позивача не надано.

В подальшому судом отримано заяву сторони позивача, зареєстровану канцелярією суду 02.11.2026 року за вхідним номером 37619, про встановлення судового контролю за виконанням рішення шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання такого рішення.

Розглядаючи подану заяву, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006 року, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти росії" від 07.05.2002 року, "Ромашов проти України" від 27.07.2004 року, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005 року, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009 року).

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Водночас, суд наголошує, що у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до органів Державної виконавчої служби України при тому, що відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження.

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Варто наголосити, що звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України до використання державним виконавцем усіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного та повного виконання судового рішення є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України «Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Враховуючи вищеозначене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви сторони позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Керуючись статтями 205, 223, 243, 248, 256, 382 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви сторони позивача, зареєстрованій канцелярією суду 02.11.2026 року за вхідним номером 37619, про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, - відмовити.

2. Електронний примірник ухвали направити сторонам.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Марич Є.В.