Рішення № 141357428 у справі № 320/26732/24 від 10.11.2026

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року № 320/26732/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТІНБУД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД», звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.04.2024 №[номер приховано], прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.04.2024 №[номер приховано], прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що правочини між Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» та контрагентами-постачальниками є реальними та такими, що спричинили зміни у майновому стані учасників. На переконання позивача, господарські операції з контрагентами-постачальниками підтверджуються первинними документами, які оформлені з дотриманням вимог законодавства України та відображають суть таких операцій. Позивач вказує, що положення Податкового кодексу України передбачають єдину підставу для формування податкового кредиту - наявність у платника податку-покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації. За висновком позивача, останнім було виконано всі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому право на декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2024 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (лютий, серпень, вересень 2022 року).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, наполягає на правомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень та зазначає, що позивач допустив завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2024 року. Відповідач наголошує, що позивач під час проведення перевірки не надав первинних документів, які б підтверджували операції, що вплинули на формування даних податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2024 року. Відповідач наполягає, що позивач був належним чином повідомлений про проведення перевірки; запити щодо надання відповідних первинних документів направлялись позивачу з дотриманням вимог Податкового кодексу України. Також відповідач вказує, що станом на дату завершення перевірки запит контролюючого органу про надання первинних документів позивачем не отримано.

Відповідач також подав до суду додаткові пояснення, де вказує, що внаслідок аналізу доданих позивачем до позовної заяви товарно-транспортних накладних встановлено їх фіктивність, оскільки згідно з інформацією Головного управління Національної поліції у Львівській області відповідний транспортний засіб не перебував на території Львівської області у період, що визначений у товарно-транспортних накладних. Також відповідач зазначає, що площа та оснащення приміщення, що перебуває у користуванні позивача - не дозволяють зберігати задекларований обсяг товару. На переконання відповідача, вказані доводи свідчать про нереальність господарських операцій позивача, які мали наслідком формування від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2024 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 закрито підготовче провадження та вирішено перейти до розгляду справи по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 задоволено клопотання представника відповідача та витребувано у Головного управління Національної поліції у Київській області інформацію про пересування у період з 11.08.2021 по 12.08.2021 та у період з 22.09.2021 по 24.09.2021 автомобіля RENAULT TRAFIC з номерним знаком НОМЕР_1 з пункту навантаження: місто Київ, Дарницький район, вулиця Світла, будинок 3Д до пункту розвантаження Львівська область, місто Львів, вулиця Бескидська, будинок 33; витребувано у Головного управління Національної поліції у м. Києві інформацію про пересування у період з 11.08.2021 по 12.08.2021 та у період з 22.09.2021 по 24.09.2021 автомобіля RENAULT TRAFIC з номерним знаком НОМЕР_1 з пункту навантаження: місто Київ, Дарницький район, вулиця Світла, будинок 3Д до пункту розвантаження Львівська область, місто Львів, вулиця Бескидська, будинок 33.

На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 Головне управління Національної поліції у Київській області та Головне управління Національної поліції у м. Києві надали наявну інформацію з інформаційної підсистеми «Геопортал-Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо фіксації транспортного засобу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився; до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі з урахуванням обставин, що зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

З`ясувавши думку представника відповідача щодо можливості продовження розгляду справи в порядку письмового провадження, враховуючи висловлену згоду, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 07.04.2025, суд ухвалив перейти до розгляду справи за правилами письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши доводи представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» (код ЄДРПОУ: 44334584) зареєстроване 13.04.2021 як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Станом на дату виникнення спірних правовідносин Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» було зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.05.2021. Станом на дату виникнення спірних правовідносин місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» була визначена адреса: вулиця Кирилівська, будинок 82, квартира 256, місто Київ; станом на дату ухвалення судового рішення місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначена адреса: вулиця Коновальця Євгена, будинок 36Д, місто Київ.

19.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2024 року (реєстраційний номер: [номер приховано]), де до рядка 21 віднесло суму від`ємного значення у розмірі 46 321 549 гривень, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 06.03.2024 №1366-п (з урахуванням наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2024 №1444-п «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 06.03.2024 №1366-п»), на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з поданням Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» декларації з податку на додану вартість з від`ємним значенням, яке становить більше 100 000 гривень за січень 2024 року, призначена документальна позапланова виїзна перевірка з 11.03.2024 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

Посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві складено акт від 11.03.2024 №1817/26-15-07-01-02-21 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» та неможливість вручення копії наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 06.03.2024 №1366-п та направлень на проведення перевірки - у зв`язку з відсутністю посадових осіб позивача за податковою адресою.

Наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 13.03.2024 №1489-п, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з поданням Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» декларації з податку на додану вартість з від`ємним значенням, яке становить більше 100 000 гривень за січень 2024 року, призначена документальна позапланова невиїзна перевірка з 19.03.2024 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

Головним управлінням ДПС у м. Києві складено повідомлення від 14.03.2024 №287/26-15-07-01-02 для Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» про необхідність забезпечити надання всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, де вказується про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 19.03.2024 по дату завершення перевірки.

Копія наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 13.03.2024 №1489-п та повідомлення від 14.03.2024 №287/26-15-07-01-02 направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» (вулиця Кирилівська, будинок 82, квартира 256, місто Київ, 04080) засобами поштового зв`язку (поштове відправлення №011[телефон приховано]), яке не було вручено адресату по причині «закінчення встановленого терміну зберігання» та повернулось до відповідача 04.04.2024, що підтверджується інформацією трекінгу з інтернет-сервісу АТ «УКРПОШТА».

За результатом проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД», головним державним інспектором відділу перевірок у сфері видобування та переробки природних ресурсів управління податкового аудиту у сфері матеріального виробництва Головного управління ДПС у м. Києві Яригіним Павлом Юрійовичем та головним державним інспектором відділу перевірок у сфері видобування та переробки природних ресурсів управління податкового аудиту у сфері матеріального виробництва Головного управління ДПС у м. Києві Крицькою Аліною Миколаївною складений акт від 29.03.2024 №26508/26-15-07-01-02/44334584, яким встановлено порушення:

пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) на загальну суму 46 321 549 гривень;

пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України - не надано посадовим особам контролюючого органу документів під час перевірки.

Головним управлінням ДПС у м. Києві складено повідомлення від 20.03.2024 №4259/І/26-15-07-01-02-27 для Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» про запрошення керівника та головного бухгалтера для підписання акта документальної позапланової невиїзної перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення. Повідомлення від 20.03.2024 №4259/І/26-15-07-01-02-27 направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» (вулиця Кирилівська, будинок 82, квартира 256, місто Київ, 04080) засобами поштового зв`язку (поштове відправлення №060[телефон приховано]).

Посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві складено акт від 29.03.2024 №2506/Ж6/26-15-07-01-02 про неявку посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» для підписання акта перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення.

Акт перевірки від 29.03.2024 №26508/26-15-07-01-02/44334584 направлений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» (вулиця Кирилівська, будинок 82, квартира 256, місто Київ, 04080) засобами поштового зв`язку (поштове відправлення №0315127927112). Отримання акта перевірки від 29.03.2024 №26508/26-15-07-01-02/44334584 позивачем не заперечується.

На підставі акта перевірки від 29.03.2024 №26508/26-15-07-01-02/44334584 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення:

від 22.04.2024 №[номер приховано], яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2024 року на 46 321 549 гривень;

від 22.04.2024 №[номер приховано], яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» застосовано штраф у розмірі 1 020 гривень.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, а сторонами не заперечується, що висновок відповідача про завищення позивачем розміру від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2024 року на 46 321 549 гривень у акті перевірки від 29.03.2024 №26508/26-15-07-01-02/44334584 мотивований таким:

основним чинником виникнення від`ємного значення з податку на додану вартість (100% від загальної суми податкового кредиту) є перенесення від`ємного значення з попередніх звітних періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. Від`ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 46 321 549 гривень, задеклароване у податковій декларації за січень 2024 року, сформоване у таких звітних періодах: лютий 2022 року - 21 219 755 гривень; серпень 2022 року - 19 529 765 гривень; вересень 2022 року - 5 572 029 гривень;

під час перевірки не було надано оригіналів підтверджуючих первинних документів (договорів, актів виконаних робіт (наданих послуг), накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, банківських виписок, первинних документів, які мають відношення до формування від`ємного значення з податку на додану вартість за перевірений період, регістрів бухгалтерського обліку (ОСВ, журналів-ордерів, оборотів по рахунку, карток рахунків), в яких відображені господарські операції, проведені підприємством за лютий, серпень, вересень 2022 року, січень 2024 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Буквальний аналіз викладених норм права дає підстави для висновку про те, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної позапланової перевірки виключно за умови наявності інформації про вручення платнику податків копії наказу про призначення такої перевірки у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. При цьому, поштове відправлення направляється не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати початку проведення відповідної перевірки.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Суд зауважує, що застосування передбаченої пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України правової презумпції вручення документа потребує встановлення відповідної обставини, з якою закон пов`язує настання такого юридичного наслідку, а саме зазначення поштовою службою дати та причини невручення поштового відправлення.

Отже, необхідно розмежовувати факт направлення контролюючим органом поштового відправлення та факт його вручення платнику податків або виникнення передбачених законом обставин, за яких таке відправлення вважається врученим.

Судом встановлено, що копія наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 13.03.2024 №1489-п та повідомлення від 14.03.2024 №287/26-15-07-01-02 про необхідність забезпечити надання всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки на підставі пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» (вулиця Кирилівська, будинок 82, квартира 256, місто Київ, 04080) засобами поштового зв`язку (поштове відправлення №011[телефон приховано]), яке не було вручено адресату, що підтверджується інформацією трекінгу з інтернет-сервісу АТ «УКРПОШТА».

Сторонами не заперечується, що спірна документальна позапланова невиїзна перевірка проводилась посадовими особами відповідача у період з 19.03.2024 по 25.03.2024. що вказано у пункті 2.1 акта перевірки від 29.03.2024 №26508/26-15-07-01-02/44334584.

При цьому, у акті перевірки від 29.03.2024 №26508/26-15-07-01-02/44334584 та у відзиві на позовну заяву відповідач визнає, що станом на дату завершення перевірки копію наказу та запит контролюючого органу про надання первинних документів (повідомлення від 14.03.2024 №287/26-15-07-01-02) позивачем не отримано.

Суд наголошує, що згідно з відомостями трекінгу поштових відправлень інтернет-сервісу АТ «УКРПОШТА», які долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву, поштове відправлення №011[телефон приховано] не було вручено 01.04.2024 адресату по причині «закінчення встановленого терміну зберігання» та повернулось до Головного управління ДПС у м. Києві 04.04.2024.

Таким чином, суд констатує, що станом на дату початку спірної документальної позапланової невиїзної перевірки (19.03.2024) у Головного управління ДПС у м. Києві була відсутня інформація про вручення або невручення уповноваженим особам Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» копії наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 13.03.2024 №1489-п про призначення перевірки та повідомлення від 14.03.2024 №287/26-15-07-01-02 про необхідність забезпечити надання всіх документів.

Отже, як на момент початку проведення перевірки (19.03.2024), так і на момент складання акта перевірки (29.03.2024) контролюючий орган не мав інформації ані про фактичне вручення позивачу копії наказу та повідомлення, ані про настання обставин, передбачених пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, за яких відповідні документи вважаються врученими платнику податків.

Суд наголошує, що станом на момент початку проведення перевірки (19.03.2024) поштове відправлення №011[телефон приховано] перебувало у процесі доставки, а тому у відповідача були відсутні об`єктивні підстави вважати, що позивач належним чином повідомлений про призначення перевірки у встановленому податковим законодавством порядку з урахуванням вимог статті 42 Податкового кодексу України.

При цьому, факт подальшого невручення поштового відправлення 01.04.2024 та його повернення контролюючому органу 04.04.2024 не може свідчити про дотримання відповідачем установленої законом процедури повідомлення платника податків станом на 19.03.2024, оскільки зазначені обставини виникли вже після фактичного завершення перевірки.

Суд також враховує, що обов`язок контролюючого органу щодо належного повідомлення платника податків про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки спрямований на забезпечення можливості реалізації платником податків передбачених законодавством прав, зокрема права на надання документів, пояснень та інших матеріалів, які стосуються предмета перевірки.

У межах спірних правовідносин висновки акта перевірки від 29.03.2024 №26508/26-15-07-01-02/44334584 про завищення позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 46 321 549 гривень ґрунтуються, виключно на ненаданні позивачем первинних документів, які підтверджують правомірність формування відповідних показників податкової звітності.

Водночас, суд звертає увагу, що контролюючий орган не може обґрунтовувати негативні для платника податків висновки ненаданням документів під час перевірки, до проведення якої відповідач приступив без дотримання встановленого законом порядку повідомлення платника податків.

За таких обставин ненадання позивачем первинних документів у період з 19.03.2024 по 25.03.2024 не може оцінюватися без урахування тієї обставини, що на момент проведення перевірки відповідач не забезпечив виконання передбачених Податковим кодексом України умов належного повідомлення платника податків про її проведення.

При цьому, передбачені пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України правові наслідки ненадання документів під час перевірки не можуть застосовуватися відокремлено від оцінки правомірності самої процедури проведення такої перевірки та забезпечення платнику податків реальної можливості виконати відповідний обов`язок.

Суд також зазначає, що копія первинного наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 06.03.2024 №1366-п (з урахуванням наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2024 №1444-п «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 06.03.2024 №1366-п») про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» також не була вручена позивачу, що підтверджується актом Головного управління ДПС у м. Києві акт від 11.03.2024 №1817/26-15-07-01-02-21 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Сторонами не заперечується, що відповідач не забезпечив направлення на адресу позивача копії наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 06.03.2024 №1366-п (з урахуванням наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2024 №1444-п «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 06.03.2024 №1366-п») засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що 19.03.2024 Головне управління ДПС у м. Києві передчасно приступило до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД», не маючи на зазначену дату відомостей, які б підтверджували вручення позивачу копії наказу про призначення перевірки та відповідного повідомлення у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, що свідчить про порушення відповідачем вимог пункту 78.4 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №640/9016/20, від 23.09.2022 у справі №320/3827/19 та від 12.08.2021 у справі №640/3605/19.

Окремо суд звертає увагу на часовий проміжок між датою прийняття наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки та датою фактичного початку її проведення.

Так, наказ Головного управління ДПС у м. Києві №1489-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача прийнятий 13.03.2024, тоді як датою початку перевірки визначено 19.03.2024, тобто лише через шість календарних днів після прийняття відповідного наказу.

Зі змісту абзацу другого пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання платнику податків повідомлення та копії наказу про її проведення рекомендованим листом з повідомленням.

Суд зазначає, що встановлений відповідачем проміжок часу між прийняттям наказу про призначення перевірки та датою її початку був настільки коротким, що за обраного контролюючим органом способу повідомлення платника податків засобами поштового зв`язку об`єктивно не забезпечував отримання відповідачем до початку перевірки підтвердження вручення відповідних документів або виникнення передбачених пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України обставин, за яких такі документи вважаються врученими.

При цьому, суд враховує, що контролюючий орган самостійно визначив дату початку перевірки та обрав спосіб повідомлення платника податків про її проведення, а тому саме на нього покладався обов`язок організувати проведення перевірки таким чином, щоб забезпечити дотримання встановлених податковим законодавством процедурних вимог.

Відповідач, призначаючи перевірку з 19.03.2024 та направляючи копію наказу і повідомлення засобами поштового зв`язку, повинен був враховувати об`єктивно необхідний час для доставки поштового відправлення адресату, його вручення або повернення з відповідною відміткою поштового оператора про причини невручення.

Суд наголошує, що обставини, пов`язані з організацією роботи контролюючого органу, визначенням строків проведення перевірки та обранням способу повідомлення платника податків, не можуть виправдовувати недотримання імперативних вимог податкового законодавства. Аналогічно можливі обмеження строків проведення перевірки, встановлені Податковим кодексом України, не надають контролюючому органу права розпочинати її до виконання обов`язкових процедурних умов.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що відповідач, прийнявши 13.03.2024 наказ №1489-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та визначивши датою її початку 19.03.2024, самостійно створив ситуацію, за якої дотримання встановленого пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України порядку повідомлення платника податків за обраного способу поштового направлення документів не було належним чином забезпечено.

При цьому, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18.

При цьому, невиконання вимог закону щодо наявності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки, та неспростування відповідачем обставин незаконності рішення про призначення перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої; акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №640/18411/18.

Якщо ж суд визнає, що встановлені обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, необхідність перевірки суті конкретного порушення як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання - відсутня.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №520/8836/18.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що недоведеність відповідачем правомірності проведення спірної документальної позапланової невиїзної перевірки є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 22.04.2024 №[номер приховано] та №[номер приховано], прийнятих Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обставини порушення відповідачем встановленого Податковим кодексом України порядку повідомлення платника податків про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки встановлені судом під час дослідження та оцінки наявних у матеріалах справи доказів.

При цьому, суд враховує, що позивач у позовній заяві безпосередньо не посилався на порушення відповідачем вимог пункту 78.4 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України як на підставу протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, наведена обставина не звільняє суд від обов`язку надати належну правову оцінку встановленим під час розгляду справи обставинам, які мають істотне значення для вирішення спору.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та з дотриманням принципу пропорційності.

Отже, предметом судового контролю у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень є відповідність останніх установленим законом критеріям правомірності, а не виключно перевірка правильності доводів, наведених позивачем у позовній заяві.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Таким чином, закріплений у Кодексі адміністративного судочинства України принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи передбачає активну роль адміністративного суду у встановленні фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення публічно-правового спору.

Суд наголошує, що принцип диспозитивності адміністративного судочинства не виключає обов`язку суду самостійно застосувати до встановлених обставин справи належні норми матеріального права та перевірити законність оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень.

Такий підхід узгоджується з принципом jura novit curia («суд знає закони»), відповідно до якого саме на суд покладається обов`язок надати належну правову кваліфікацію встановленим обставинам справи та визначити норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідний правовий підхід викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Крім того, у постановах від 27.04.2023 у справі №814/1696/17 та від 06.12.2023 у справі №480/6598/22 Верховний Суд застосував зазначений принцип під час вирішення податкових спорів, наголосивши на обов`язку суду надати належну правову кваліфікацію встановленим обставинам та застосувати відповідні норми матеріального права.

Суд звертає увагу, що у межах цієї справи позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 22.04.2024 №[номер приховано] та №[номер приховано].

Отже, предметом судового розгляду є правомірність зазначених індивідуальних актів контролюючого органу, прийнятих за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Встановлення судом порушень процедури проведення такої перевірки не змінює предмета позову, не призводить до вирішення судом інших позовних вимог та не передбачає надання позивачу іншого способу судового захисту, ніж той, про який він просив у позовній заяві.

Натомість, зазначені обставини безпосередньо стосуються правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки останні прийняті саме за результатами перевірки, законність проведення якої є складовою оцінки правомірності відповідних рішень.

Встановлені судом порушення вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України підтверджуються доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема копією наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 13.03.2024 №1489-п про призначення перевірки, повідомленням Головного управління ДПС у м. Києві від 14.03.2024 №287/26-15-07-01-02, актом перевірки від 29.03.2024 №26508/26-15-07-01-02/44334584 та відомостями щодо відстеження поштового відправлення №011[телефон приховано], наданими власне відповідачем.

Відтак, суд не встановлює нових обставин, які не стосуються спірних правовідносин, а надає правову оцінку доказам, що безпосередньо характеризують процедуру прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд вважає, що залишення без правової оцінки встановленого під час судового розгляду істотного порушення процедури проведення перевірки виключно з мотивів відсутності відповідного доводу в позовній заяві суперечило б завданню адміністративного судочинства та обов`язку суду забезпечити ефективний захист порушених прав особи.

Наведена правова оцінка здійснюється в межах заявлених позивачем вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і не передбачає самостійного вирішення питання про визнання протиправним наказу про призначення перевірки або дій посадових осіб контролюючого органу, оскільки відповідні вимоги позивачем не заявлялися.

Отже, враховуючи завдання адміністративного судочинства, принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, обов`язок суду самостійно застосовувати належні норми матеріального права та встановлений законом обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність своїх рішень, суд дійшов висновку про необхідність надання правової оцінки виявленим під час розгляду справи порушенням безвідносно до відсутності посилань на такі порушення у позовній заяві.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» за подання позову сплатило судовий збір у розмірі 30280 гривень, що підтверджується копією платіжної інструкції від 27.05.2024 №129.

Судом встановлено, що розмір сплаченого позивачем судового збору відповідає ставкам, встановленим Законом України «Про судовий збір».

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 30 280 гривень.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.04.2024 №[номер приховано], прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.04.2024 №[номер приховано], прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТІНБУД» (вулиця Коновальця Євгена, будинок 36Д, місто Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 44334584) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вулиця Шолуденка, будинок 33/19, місто Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) витрати зі сплати судового збору у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.