Рішення № 141357599 у справі № 301/601/26 від 09.11.2026

Справа № 301/601/26

2/301/596/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Бобик О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

представника позивача Панчелюга К.М. (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , де треті особи: Рівненський відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 про визнання батьківства,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , де треті особи: Рівненський відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 про визнання батьківства.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що орієнтовно два роки тому ОСОБА_1 познайомився з ОСОБА_4 (матір дитини). Згодом їхні стосунки переросли у близькі, і з 21 грудня 2024 року вони почали проживати разом однією сім?єю, вести спільне господарство та мати спільний бюджет. Однак, на той час ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , з яким вони уклали шлюб 09 серпня 2014 року. Проте, фактично шлюбні відносини між ними були припинені задовго до цього, спільне господарство не велося. У період спільного проживання позивача з ОСОБА_4 , остання завагітніла від нього. З метою приведення юридичного статусу у відповідність до фактичних життєвих обставин, 03 вересня 2025 року подано позов до суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2025 року у справі №301/2344/25 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 народила ОСОБА_5 .. Оскільки дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту офіційного розірвання попереднього шлюбу матері (з 07.10.2025 по 06.02.2026), щодо визначення її батька спрацювала законодавча презумпція, передбачена ч. 2 ст. 122 Сімейного кодексу України. Згідно з цією нормою, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. На підставі вищевказаної норми закону, Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис про народження №351 від 26 лютого 2026 року. У вказаному актовому записі (та відповідному свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 ) прізвище дитини вказано за прізвищем матері: « ОСОБА_6 », ім?я: « ОСОБА_7 », а батьком дитини записано ОСОБА_3 .. Відповідно, по батькові дитині присвоєно за іменем ОСОБА_3 - « ОСОБА_3 ». Однак, біологічним батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є позивач - ОСОБА_1 .. Відповідач не має жодного біологічного чи фактичного зв?язку з дитиною, що визнається і самою матір?ю дитини. Наявність в актовому записі про народження дитини відомостей про відповідача як батька грубо порушує законні права позивача як дійсного біологічного батька дитини брати участь у його вихованні, утриманні, формуванні родинних зв?язків та повноцінно здійснювати свої батьківські права та обов?язки.

За наведених обставин просить суд визнати ОСОБА_1 , батьком дитини ОСОБА_5 ; внести зміни до актового запису №351 від 26 лютого 2026 року про народження дитини ОСОБА_5 , складеного Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а саме: виключити відомості про ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) як батька дитини; зазначити у графі «Батько» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України (РНОКПП НОМЕР_3 ); змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 »; змінити по батькові дитини з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_10 ».

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просила такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся шляхом направлення йому поштової кореспонденції за адресою реєстрації місця проживання, однак така повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до приписів п.4 ч.8 ст.128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України свідчить про вручення йому відповідної кореспонденції.

Представник третьої особи Рівненського відділу ДРАЦС в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без участі представника.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує проти задоволення позову. Також підтверджує, що біологічним батьком її дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , погоджується із внесенням змін до актового запису про народження дитини № 351 від 26 лютого 2026 року, а саме: виключенням відомостей про ОСОБА_3 як батька дитини та внесенням відомостей про ОСОБА_1 як її батька. Як мати дитини надає згоду на зміну її прізвища з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 » та по батькові з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_10 », зі збереженням імені « ОСОБА_7 ».

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Рівне Рівненського району Рівненської області, про що 26.02.2026 року складено відповідний актовий запис №351, та його батьками зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 10).

Заочним рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2025 року у справі №301/2344/25 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано (а.с. 11-13).

Відповідно до висновку експерта від 27.07.2026 №СЕ-19/118-26/7199-БД ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір?ю якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Ймовірність походження ДНК-профілів від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99,9999999 % (а.с.76-87).

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч. 2,3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Згідно з ч. 2 ст. 122 Сімейного кодексу України, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Відповідно до ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір?ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Згідно з ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред?явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок що застосування статті 130 СК України та вказано, що «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України».

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Відповідно до ч. 1.ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до норм статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства з урахуванням наявності вищевказаного висновку, який вказує на батьківство саме позивача ОСОБА_1 , суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, а саме визнання позивача батьком дитини- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.

Відповідно до п.2.16.4., п.2.1.6 Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до п.2.18 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у п.2.28 цього розділу.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 76-82, 89, 141, 263-265, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_3 , батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Внести зміни до актового запису №351 від 26 лютого 2026 року про народження дитини ОСОБА_5 , складеного Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а саме: виключити відомості про ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) як батька дитини; зазначити у графі «Батько» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України (РНОКПП НОМЕР_3 ); змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 »; змінити по батькові дитини з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_10 », в решті актовий запис залишити без змін.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик