Ухвала № 141357799 у справі № 175/14520/26 від 10.11.2026

Справа № 175/14520/26

Провадження № 2/202/7294/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Логвіненко Т.Г. розглянув матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гарна страва Дніпро» про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Індустріального районного суду м. Дніпра надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гарна страва Дніпро» про стягнення заробітної плати.

Вважаю, що по вказаній цивільні справі існують передбачені п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України обставини, які свідчать про необхідність самовідводу судді Логвіненка Т.Г. від участі у розгляді вказаної цивільної справи, виходячи з наступного.

Слід зазначити, що починаючи з 01.09.2026 на мене, як на суддю Індустріального районного суду м. Дніпра, з боку окремих суддів чиниться тиск, пов`язаний із результатами розгляду цивільних справ.

Зазначений тиск полягає у наданні мені вказівок та висловлюванні погроз у зв`язку з раніше висловленою мною правовою позицією щодо наявності підстав для самовідводу під час розгляду значної кількості цивільних справ, які перебували в моєму провадженні.

Відповідні заяви про самовідвід були належним чином мотивовані та оформлені у встановленому Законом порядку й у передбачені законом строки. За результатами їх розгляду постановлено відповідні ухвали, які набрали законної сили та не були оскаржені у встановленому законом порядку.

Між тим, головою Індустріального районного суду м. Дніпра та деякими іншими суддями у непередбачений Законом спосіб здійснювалася оцінка вказаних моїх судових рішень та вчинялися дії, які за своїм змістом є втручанням у здійснення мною правосуддя, тобто мають ознаки або дисциплінарного проступку судді, або складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376 КК України.

Вказане втручання відбувалося протягом вересня-жовтня 2026 року та полягало у наданні мені вказівок щодо необхідності припинення мною заявлення собі самовідводу, незважаючи на наявність у мене законних підстав для цього, та вимог розглядати усі цивільні справи, які надходять у моє провадження, з погрозами ініціювати у противному випадку дисциплінарне провадження відносно мене та дострокове припинення мого відрядження з Індустріального районного суду м. Дніпра.

Окрім того, мені у принизливій формі повідомлялося про те, що, оскільки я є відрядженим до Індустріального районного суду м. Дніпра, я повинен працювати із більшою, аніж інші судді, сумлінністю та старанністю для зменшення навантаження на інших суддів Індустріального районного суду м. Дніпра.

Вказані протиправні дії щодо втручання в мою професійну діяльність вчинялися у формі телефонних дзвінків, безпосередніх розмов зі мною та шляхом виступів деяких суддів на зборах суддів Індустріального районного суду м. Дніпра, а відтак можуть бути фактично зафіксовані як шляхом зняття інформації з телекомунікаційних мереж, так і за допомогою пояснень інших суддів суду або співробітників апарату суду, а також шляхом надання тимчасового доступу до протоколів відповідних зборів суддів суду.

На виконання вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» мною було вжито передбачених законодавством заходів реагування на факти втручання у здійснення мною правосуддя та протиправних дій, спрямованих на перешкоджання моїй професійній діяльності як судді.

Зокрема, у встановленому Законом порядку та з дотриманням передбачених законодавством вимог щодо форми і змісту відповідних звернень мною було повідомлено Вищу раду правосуддя про обставини, які, на моє переконання, свідчать про втручання у мою діяльність як судді, пов`язану зі здійсненням правосуддя. Крім того, Генерального прокурора України було повідомлено про обставини вчинення щодо мене дій, які, за моєю оцінкою, можуть містити ознаки кримінальних правопорушень та потребують належної перевірки й правової оцінки компетентними органами.

За вказаними фактами мною спрямовано повідомлення до ВРП про втручання в мою суддівську діяльність від 28.09.2026, яке у подальшому було перерозподілено в якості дисциплінарної скарги, яка знаходиться у провадженні дисциплінарного інспектора Садового Р.О., та від мене ним витребувані пояснення за доводами скарги.

Також мною за даними фактами було спрямовано до Генерального прокурора України заяву про вчинення відносно мене суддями Індустріального районного суду м. Дніпра кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376 КК України. У подальшому, відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.10.2026 року, було зобов`язано внести до ЄРДР дані за моєю заявою.

Слід зазначити, що зобов`язання Офісу Генерального прокурора на підставі судового рішення внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за обставинами, викладеними в моїй заяві від 28.09.2026 року, матиме наслідком внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні.

Вказані обставини надалі з високою ймовірністю можуть стати предметом дослідження під час проведення досудового розслідування та входити до предмета доказування у відповідному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог статей 55-56 КПК України, я можу бути визнаний потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні та, по суті, є таким відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України.

Таким чином, не виключена можливість, що у ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні я або інші особи будуть давати відповідні свідчення в рамках кримінального провадження, зокрема щодо обставин вчинення вказаного злочину, - ходу проведення зборів суддів Індустріального районного суду м. Дніпра від 27.08.2026 року та 08.10.2026 року, обставин, які зумовили затримку передачі справ у моє провадження після їх автоматичного розподілу, обставин щодо розподілу справ цивільного судочинства за відсутності внесення відповідних змін до Засад використання автоматизованої системи документообігу Індустріального районного суду м. Дніпра, після скасування спеціалізації, обставин щодо безпосереднього втручання голови суду та інших суддів Індустріального районного суду м. Дніпра у мою професійну діяльність як судді, пов`язану з розглядом справ цивільного судочинства, та кола доказів щодо цього.

Станом на момент винесення даної ухвали вказані протиправні дії щодо мене продовжуються - головою суду ОСОБА_2 у непередбачений Законом спосіб подано на мене дисциплінарну скаргу, на подання якої її «уповноважили» збори суддів Індустріального районного суду м. Дніпра, і в якій також містяться ознаки втручання в мою професійну діяльність судді, оскільки у тексті надається оцінка моїм процесуальним діям та ставиться питання щодо притягнення мене до дисциплінарної відповідальності за заявлення собі самовідводів, тобто виконання мною мого прямого обов`язку, передбаченого Конституцією України та ЦПК України.

Окрему увагу привертає той очевидний факт, що до компетенції зборів суддів суду не входить уповноваження будь-кого на представництво цього органу суддівського самоврядування та подання дисциплінарних скарг, а також до їхньої компетенції не входить ініціювання притягнення будь-кого із суддів до дисциплінарної відповідальності.

Разом із тим, зазначена очевидна невідповідність вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не стала на заваді зборам суддів суду провести відповідне засідання та ініціювати розгляд відповідного питання.

Заслуговує на увагу й той факт, що, окрім мене, у зазначений період з аналогічних підстав заявляли самовідводи й інші судді Індустріального районного суду м. Дніпра приблизно в такій самій кількості справ. Водночас щодо них відповідні звернення до дисциплінарного органу відсутні.

Вказане свідчить про вибірковий та упереджений підхід до мене з боку керівництва суду та окремих інших суддів цього суду і є очевидним щодо обґрунтованості моїх вищевказаних доводів.

Таким чином, за наявності об`єктивно існуючих вищевикладених підстав очевидною є наявність тиску на мене з боку вказаних осіб з метою втручання в мою професійну діяльність як судді під час розгляду цивільних справ. Такий тиск полягає у протиправному наданні вказівок щодо результатів їх розгляду під загрозою настання в разі їх невиконання негативних наслідків як для мене особисто, так і для моєї суддівської кар`єри. Зазначені дії вчиняються систематично та свідомо.

Очевидним є те, що наведені вище об`єктивно існуючі обставини можуть викликати у стороннього спостерігача, а також сторін даної цивільної справи, обґрунтовані сумніви щодо моєї неупередженості під час розгляду справ цивільного судочинства, з огляду на можливу необхідність надання мною показань у кримінальному провадженні стосовно обставин надходження мені у провадження справ категорії цивільного судочинства, обставин тиску на мене з метою втручання в мою професійну діяльність судді, обставин щодо прийняття рішень Зборів суддів Індустріального районного суду м. Дніпра з питань, які не віднесені до їх компетенції та прийняті з перевищенням їх повноважень, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», які безпосередньо стосуються діяльності керівництва та окремих суддів Індустріального районного суду м. Дніпра.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених

у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Підпунктами 1, 2 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

ЄСПЛ підкреслює, що концепція справедливого судочинства, закладена у статті 6 Конвенції, передбачає, серед іншого, неупередженість судового процесу загалом, з метою довіри громадськості до системи правосуддя.

Так, у рішенні у справі «Цулукідзе та Русулашвілі проти Грузії» від 29 серпня 2024 року ЄСПЛ одноголосно постановив, що було порушення статті 6 Конвенції, а саме право на справедливий суд.

Заява про самовідвід (з урахуванням мutatis mutandis) подібна до обставин цієї справи.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Отже, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дає змогу виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, з метою уникнення сумнівів у неупередженості та забезпечення об`єктивності розгляду цієї справи вважаю за необхідне заяви собі самовідвід.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву судді Логвіненка Т.Г. про самовідвід у судовій справі № 175/14520/26, провадження № 2/202/7294/2026 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гарна страва Дніпро» про стягнення заробітної плати - задовольнити.

Справу № 175/14520/26, провадження № 2/202/7294/2026 передати до апарату Індустріального районного суду міста Дніпра для здійснення повторного автоматизованого розподілу у відповідності до вимог чинного законодавства та діючих Засад використання АСДС суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Г. Логвіненко