Рішення № 141358043 у справі № 307/3158/26 від 10.11.2026

Справа № 307/3158/26

Провадження № 2/307/1496/26

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 листопада 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П. та представника відповідача Курилкіна С.І. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

І. Виклад позиції сторін.

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 19 серпня 2025 року між ТзОВ "УКР Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1590-4894, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 21 800 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом, строком на 300 днів. Згідно додаткової угоди №1 від 24 листопада 2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1590-4894 ОСОБА_1 було надано додаткові кошти в сумі 8 000 грн. Додатковою угодою №2 від 14 грудня 2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1590-4894 ОСОБА_1 було надано додаткові кошти в сумі 7 700 грн. Згідно додаткової угоди №3 від 23 січня 2026 року до договору про відкриття кредитної лінії №1590-4894 ОСОБА_1 було надано додаткові кошти в сумі 3 400 грн. Додатковою угодою №4 від 07 лютого 2026 року до договору про відкриття кредитної лінії №1590-4894 ОСОБА_1 було надано додаткові кошти в сумі 2 400 грн.

В порушення умов кредитного договору станом на 17 червня 2026 року, заборгованість відповідача перед позивачем становить 82 300 грн. 33 коп., з яких: 30 196 грн. 88 коп. - заборгованість за кредитом, 32 830 грн. 67 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 19 272 грн. 78 коп. - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вище наведене, просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором №1590-4894 від 19 серпня 2025 року, укладеним між ТзОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 в сумі 82 300 грн. 33 коп. (з яких: 30 196 грн. 88 коп. - заборгованість за кредитом, 32 830 грн. 67 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 19 272 грн. 78 коп. - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України) та сплачений судовий збір в сумі 2 662 грн. 40 коп.

Представник відповідача надіслав відзив, в якому зазначив, що не визнає дійсність кредитного договору, підписаного нібито за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (ОТП), оскільки порядок і умови використання такого підпису не відповідають вимогам Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Вважає, що позивачем не доведено факт укладання договору №1590-4894 від 19 серпня 2025 року.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що кредитодавець виконав обов`язки за Договором про відкриття кредитної лінії № 1590-4894 від 19 серпня 2025 року в повному обсязі. На підтвердження реального надання коштів у загальному розмірі 43 300 грн. (первісне тіло 21 800 грн. та чотири «добори» на суму 21 500,00 грн.) позивач надав внутрішню «Довідку про перерахування суми кредиту», підписану директором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»; листи-підтвердження (довідки про успішну оплату) від ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» (платіжна система EasyPay). Відповідач вважає зазначені аргументи безпідставними, а надані документи - неналежними та недостатніми доказами. Позивачем не надано жодного доказу (довідок банків-емітентів, виписок за рахунками), які б підтверджували, що платіжні картки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 належать ОСОБА_1 .

Також зазначає, що нарахування процентів та нарахувань за ст. 625 ЦК України є незаконним, необґрунтованим та несправедливими.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак долучив до матеріалів справи заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача Курилкін С.І. в судовому засіданні дав пояснення налогічні, викладеним у відзиві на позовну заяву.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 серпня 2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області 21 вересня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача та витребувано в ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» документи.

06 жовтня 2026 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ «Акцент-Банк», АТ КБ «Приватбанк» та АТ «ПУМБ» інформацію.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що 19 серпня 2025 року між ТзОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №1590-4894, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 21 800 грн. 00 коп., зі сплатою 1% за кожен день користування кредитом, строком на 300 днів.

З листа Easypay №588831-1659879227-18062026 від 18 червня 2026 року про підтвердження успішної операції відомо, що 19 серпня 2025 року о 13 год. 17 хв. було успішно перераховано 21 800 грн. ОСОБА_1 на карту НОМЕР_3 .

Згідно додаткової угоди від 24 листопада 2025 року до договору кредитної лінії №1590-4894 ОСОБА_1 було надано додаткові кошти в сумі 8 000 грн., загальний строк кредитування становить 397 днів.

З листа Easypay №588541-1714412844-18062026 від 18 червня 2026 року про підтвердження успішної операції відомо, що 24 листопада 2025 року о 15 год. 23 хв. було успішно перераховано 8 000 грн. ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 .

Згідно додаткової угоди від 14 грудня 2025 року до договору кредитної лінії №1590-4894 ОСОБА_1 було надано додаткові кошти в сумі 7 700 грн., загальний строк кредитування становить 417 днів.

З листа Easypay №586895-1725803081-18062026 від 18 червня 2026 року про підтвердження успішної операції відомо, що 14 грудня 2025 року о 14 год. 48 хв. було успішно перераховано 7 700 грн. ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 .

Згідно додаткової угоди від 23 січня 2026 року до договору кредитної лінії №1590-4894 ОСОБА_1 було надано додаткові кошти в сумі 3 400 грн., загальний строк кредитування становить 457 днів.

З листа Easypay №586418-1745977422-18062026 від 18 червня 2026 року про підтвердження успішної операції відомо, що 23 січня 2026 року о 21 год. 05 хв. було успішно перераховано 3 400 грн. ОСОБА_1 на карту НОМЕР_2 .

Згідно додаткової угоди від 07 лютого 2026 року до договору кредитної лінії №1590-4894 ОСОБА_1 було надано додаткові кошти в сумі 2 400 грн., загальний строк кредитування становить 472 дні.

З листа Easypay №582148-1752615510-18062026 від 18 червня 2026 року про підтвердження успішної операції відомо, що 07 лютого 2026 року о 23 год. 19 хв. було успішно перераховано 2 400 грн. ОСОБА_1 на карту НОМЕР_2 .

Вище зазначені оригінал кредитного договору №1590-4894 від 19 серпня 2025 року разом з додатками, що є його невід`ємною частиною, та складають єдине ціле, а також Паспорт споживчого кредиту, Додаткова угода від 23 січня 2026 року, від 07 лютого 2026 року, 14 грудня 2025 року та 24 листопада 2025 року, наявні у письмових доказах, які долучені до матеріалів справи та на USB-носію НОМЕР_4 , який був надісланий на виконання ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 вересня 2026 року.

Згідно довідки про перерахування суми кредиту №1590-4894 за кредитним договором №1590-4894 ОСОБА_1 було перераховано 19 серпня 2025 року - 21 800 грн. на карту НОМЕР_3 , 24 листопада 2025 року 8 000 грн. на карту НОМЕР_1 , 14 грудня 2025 року 7 700 грн. на карту НОМЕР_1 , 23 січня 2026 року 3 400 грн. на карту НОМЕР_2 , та 07 лютого 2026 року 2 400 грн. на карту НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1590-4894 від 19 серпня 2025 року загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 82 300 грн. 33 коп., з яких: 30 196 грн. 88 коп. - заборгованість за кредитом, 32 830 грн. 67 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 19 272 грн. 78 коп. - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

З листа №67845/47-261006/211-БТ від 08 жовтня 2026 року, який був надісланий АТ «А-Банк» на виконання ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2026 року відомо, що карта № НОМЕР_5 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП/ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), на яку 19 серпня 2025 року було зараховано 21 800 грн.

З листа №КНО-07.8.5/17866 БТ від 08 жовтня 2026 року, який був надісланий АТ «ПУМБ» на виконання ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2026 року відомо, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_7 , на яку 23 січня о 21 год. 05 хв. було зараховано 3 400 грн., та 07 лютого 2026 року о 23 год. 19 хв. - 2 400 грн.

З листа №20.1.0.0.0/7-261007/87640-БТ від 13 жовтня 2026 року, який був надісланий АТ КБ«Приватбанк» на виконання ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2026 року відомо, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_8 , на яку 24 листопада 2025 року було зараховано 8 000 грн., та 14 грудня 2025 року - 7 700 грн.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, навів висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в пункті 123 постанови від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів. З огляду на мотивувальну частину цієї постанови Велика Палата Верховного Суду уточнює вказаний вище висновок таким. У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Судом встановлено, що умови зазначеного договору в частині своєчасності сплати боргу відповідачем не виконано. Таким чином доведено факт невиконання вимог закону, з боку відповідача.

Також суд зазначає, що сам по собі значний розмір нарахованих процентів порівняно із сумою отриманого кредиту не є безумовною підставою для звільнення позичальника від виконання погоджених умов договору.

Суд звертає увагу на те, що об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 зроблено такі висновки.

«Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).

У ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом».

Поряд із цим, відповідно до п. 18 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 19 272 грн. 78 коп., від сплати яких позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення таких.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач доказів щодо погашення заборгованості за кредитним договором не надав, вважає, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за кредитним договором у розмірі 63 027 гривень 55 копійок.

Крім цього, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

В іншій справі Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2 038 грн. 93 коп.

Керуючись п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 526, 530, 546, 1048-1050, 1082 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за кредитним договором в сумі 63 027 (шістдесят три тисячі двадцять сім) грн. 55 коп. (з яких: 30 196 грн. 88 коп. - заборгованість за кредитом та 32 830 грн. 67 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" 2 038 (дві тисячі тридцять вісім) грн. 93 коп. сплаченого судового збору.

В інших позовних вимогах - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, офіс 407, ідентифікаційний код юридичної особи - 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Суддя Ніточко В.В.