Справа № 308/16588/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Дегтяренко К.С., за участю секретаря судових засідань Сапронова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Яресько Тараса Віталійовича до Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро», заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну боржника у виконавчому листі -
встановив:
Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Яресько Тарас Віталійович звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою, в якій просить суд замінити боржника у виконавчому листі виданому Ужгородським міськрайонним судом Зкарпатської області у справі №308/16588/25 на виконання рішення від 04 травня 2026 року, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».
В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 травня 2026 року у справі № 308/16588/25 задоволено позов ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павло Іванович та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Зазначеним рішенням визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 47574, вчинений 02 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІНЕРО» заборгованості за кредитним договором № AG2867257 від 02 лютого 2020 року.
Стягнуто з ТОВ «ДІНЕРО» на користь ОСОБА_1 1476,88 грн. судового збору та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Рішення суду набрало законної сили 09 червня 2026 року. На виконання зазначеного рішення Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист у справі № 308/16588/25, у якому боржником зазначено ТОВ «ДІНЕРО», а стягувачем - ОСОБА_1 . Разом із тим після ухвалення рішення у справі та видачі виконавчого листа представнику стягувача стало відомо, що право вимоги за кредитним договором, на підставі якого було вчинено оскаржуваний виконавчий напис, ще до ухвалення судового рішення було відступлено ТОВ «ДІНЕРО» іншій фінансовій установі.
За Договором факторингу № 571/ФК-25 від 03 квітня 2025 року до ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» перейшло право вимоги саме за кредитним договором № AG2867257 від 02 лютого 2020 року, на підставі якого приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис № 47574 від 02 грудня 2021 року, що був предметом розгляду у справі № 308/16588/25.
На час розгляду справи № 308/16588/25 та ухвалення рішення від 04 травня 2026 року Позивачу та її представнику не було відомо про укладення Договору факторингу № 571/ФК-25 від 03 квітня 2025 року та відступлення на користь ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» права вимоги за кредитним договором № AG2867257 від 02 лютого 2020 року.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 серпня 2025 року у справі №308/10506/25 задоволено заяву ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» та замінено стягувача у виконавчому провадженні №68737298 із ТОВ «ДІНЕРО» на його правонаступника - ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ». Зазначене виконавче провадження було відкрито з примусового виконання виконавчого напису №47574 від 02 грудня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тим самим кредитним договором №AG2867257 від 02 лютого 2020 року.
Таким чином, судовим рішенням уже підтверджено, що ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» є правонаступником ТОВ «ДІНЕРО» у матеріальному зобов`язанні, з якого виник спір у справі № 308/16588/25.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про місце та час розгляду справи.
Враховуючи подану заяву та вимоги ч.3 ст. 442 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд заяви за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і до відкриття провадження, на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину.
Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК);дарування (ч.2 ст.718 ЦК);факторингу (гл73 ЦК).
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 3У «Про виконавче провадження», з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (документу), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.
Провівши аналіз положень ЦПК України, а саме ст. 442, при цьому взявши до уваги положення ч. 5 ст. 124 Конституції України та ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини, основоположних свобод, статус стягувана та боржника, сторони судового процесу, набувають з моменту, коли у позивача з`являється право на отримання виконавчого документу - тобто з моменту набранням рішення законної сили. При цьому, вважається неприпустимим, з точки зору обов`язковості виконання судових рішень закріпленої основним Законом України, вважати що заміна сторони виконавчого провадження можлива, виключно, за наявності відкритого виконавчого провадження на примусове виконання рішення суду.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із ЗУ «Про виконавче провадження».
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах від 9 жовтня 2019 року № 711/10368/2012 та від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження», а тому є всі підстави для заміни боржника по цій справі ТОВ «ДІНЕРО» його правонаступником ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.512, 514 Цивільного кодексу України, ст. ст. ст.260,442, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
постановив:
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Яресько Тараса Віталійовича до Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро», заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну боржника у виконавчому листі задовольнити.
Замінити сторону боржника у виконавчому листі №308/16588/25, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Дегтяренко К.С.