Рішення № 141358086 у справі № 308/5791/26 від 05.11.2026

Справа № 308/5791/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Передерій Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «ОТП Банк» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовну заяву мотивує тим, що 21.03.2025 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №[номер приховано].

Відповідно до умов Кредитного договору АТ «ОТП Банк» надав відповідачу кредит у розмірі 201 001,00 грн.; протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 29,90% річних; комісія за управління кредитом нараховується у розмірі 0,00%; дата остаточного повернення кредиту 21.03.2030. Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів згідно з графіком платежів. На виконання умов Кредитного договору АТ «ОТП Банк», за його твердженням, свої зобов`язання по видачі відповідної суми кредиту виконав повністю, що підтверджується переказом коштів, платіжною інструкцією на видачу готівки №25169881 від 21.03.2025, меморіальними ордерами №25157646 та №25157648 від 21.03.2025.

Відповідно до Додатку №1 до Кредитного договору графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту зазначено детально строк кредиту 60 місяців, загальна вартість кредиту скаладє 389 864,06 грн., щомісячний платіж становить 6 499,00 грн., крім останнього 6 423,06 грн.

Позивач вказує, що ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань належним чином не виконує, та згідно розрахунку заборгованості станом на 18.11.2025 року його заборгованість за Кредитним договором №[номер приховано] від 21.03.2025 року перед АТ «ОТП Банк» становить суму у розмірі 224 939,19 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту 198 012,71 грн.; заборгованості за відсотками 26 926,48 грн.

Також позивач зазначає, що 20.02.2026 року звернувся до відповідача з досудовою вимогою про дострокове стягнення заборгованості, яка 28.02.2026 року повернулась відправнику у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується відстеженням поштового відправлення АТ «Укрпошта» за трек-номером 0505560660060, проте заборгованість відповідач не погасив.

На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за Кредитним договором №[номер приховано] від 21.03.2025 року у розмірі 224 939,19 грн. та судові витрати в розмірі 2 699,28 грн. судового збору.

Не погоджуючись із позовними вимогами, представником відповідача Шокуров Ю.Л. подано відзив на позовну заяву, згідно якого він просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. У відзиві зазначено, що відповідач не заперечує проти укладення Кредитного договору №[номер приховано] від 21.03.2025 року, за умовами п. 1.1 якого кредит видається у розмірі 201 001 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що доказами наявності заборгованості та її розміру є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, однак додана до позову виписка по картковому рахунку з огляду на якість копії не є належним доказом, оскільки з її змісту неможливо встановити достовірність отримання відповідачем коштів від позивача.

Зазначає, що згідно з платіжною інструкцією на видачу готівки №25169881 від 21.03.2025 та твердженням позивача, кредитні кошти видано готівкою, проте до позову не долучено документа, який би підтвердив отримання відповідачем цих коштів, що ставить під сумнів виконання банком обов`язку з видачі кредиту, а тому докази, додані позивачем, не підтверджують видачу кредитних коштів.

Представник позивача не скористався правом на участь у судовому засіданні та згідно прохальної частини позовної заяви просить проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач також не скористався правом на участь у судовому засіданні, згідно поданого представником відзиву у задоволенні позову просить відмовити.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2025 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №[номер приховано].

Відповідно до умов Кредитного договору АТ «ОТП Банк» надав відповідачу кредит у розмірі 201 001,00 грн.; протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 29,90% річних; дата остаточного повернення кредиту 21.03.2030. Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів згідно з графіком платежів.

Відповідно до Додатку №1 до Кредитного договору графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту зазначено детально строк кредиту 60 місяців, загальна вартість кредиту становить 389 864,06 грн., щомісячний платіж становить 6 499,00 грн., крім останнього 6 423,06 грн.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що станом на 18.11.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №[номер приховано] від 21.03.2025 року складає 224 939,19 грн., з яких: 198 012,71 грн. заборгованість за тілом кредиту; 26 926,48 грн. заборгованість за відсотками.

Суд вказує, що сторона відповідача не заперечує, що укладення Кредитного договору №[номер приховано] 21.03.2025 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1.1 договору, кредит видається у розмірі 201 001,00 грн. Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Щодо доводів відповідача про недоведеність видачі кредитних коштів суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а отже обов`язок довести факт видачі кредиту покладається на банк. Водночас, за змістом ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, на які посилаються обидві сторони, фактичне здійснення операції підтверджується первинними документами.

На підтвердження видачі кредиту позивачем подано платіжну інструкцію на видачу готівки №25169881 від 21.03.2025 року та меморіальні ордери №25157646 і №25157648 від 21.03.2025 року, які є первинними документами банку, що фіксують здійснення банківської операції з видачі коштів. Відповідач ці документи по суті не спростовує, а лише вказує на їх недостатність.

Доводи відповідача про те, що виписка по картковому рахунку з огляду на якість копії не є належним доказом, суд відхиляє та зауважує, що виписка є додатковим документом, що відображає рух коштів за рахунком, тоді як факт видачі кредиту підтверджується вищевказаними первинними документами. Відповідач, посилаючись на п. 62, 63 Положення №75, не зазначив, яких саме обов`язкових реквізитів виписці бракує або які відомості в ній неможливо прочитати, у відзиві не заявляв клопотання про витребування оригіналу цього документа та не навів інших обставин, які б давали суду підстави сумніватися в його достовірності.

Доводи відповідача про те, що кредит видано готівкою, а документа про отримання коштів не долучено, суд також відхиляє. Так, платіжна інструкція на видачу готівки є документом, що фіксує саме операцію видачі коштів клієнту. Відповідач у відзиві не стверджує, що кредитних коштів він не отримував, не посилається на жодні докази їх неотримання (зокрема, на звернення до банку з цього приводу), а обмежується твердженням про недостатність доказів позивача.

При цьому, відповідно до п. 6 Кредитного договору позичальник підтвердив, що послуги банку, пов`язані із видачею кредиту, отримав у повному обсязі та зауважень щодо них не має. Крім того, сума заборгованості за тілом кредиту за розрахунком позивача (198 012,71 грн.) є меншою за суму виданого кредиту (201 001,00 грн.), що, за відсутності заперечень відповідача, вказує на часткове погашення ним тіла кредиту, тобто на користування кредитними коштами.

Крім того, суд зазначає, що розрахунок заборгованості, складений банком на підставі даних бухгалтерського обліку, є належним доказом розміру заборгованості, який оцінюється судом у сукупності з іншими доказами у справі. Відзив не містить заперечень щодо розміру заборгованості, правильності нарахування процентів чи арифметичної правильності розрахунку; контррозрахунку відповідачем не надано, як і доказів погашення заборгованості у більшому розмірі, ніж враховано позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Пунктами 15.1, 15.2 Правил кредитування, які є невід`ємною частиною Кредитного договору, передбачено право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому у разі їх невиконання позичальником, при цьому у разі неотримання вимоги з причин, зазначених у Застереженні 1 до п. 15.2, вона вважається отриманою на 7-й календарний день з дати відправлення, а виконання боргових зобов`язань має бути проведено протягом 30 календарних днів з моменту, коли вимога вважається отриманою. Позивач направив відповідачу вимогу 20.02.2026 року, вона повернулась 28.02.2026 року у зв`язку із закінченням терміну зберігання; встановлений для виконання вимоги строк сплив до звернення позивача до суду, доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За такого, суд вважає, що доводи відзиву про недоведеність видачі кредитних коштів є необґрунтованими, а позивачем належними та допустимими доказами доведено як факт укладення Кредитного договору та видачі кредиту, так і факт порушення відповідачем зобов`язань за договором та розмір заборгованості.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за Кредитним договором №[номер приховано] від 21.03.2025 року на заявлену суму.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в користь АТ «ОТП Банк» судові витрати в сумі 2 699,28 гривень судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь акціонерного товариства «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, заборгованість за Кредитним договором №[номер приховано] від 21.03.2025 в розмірі 224 939,19 (двісті двадцять чотири тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять грн. дев`ятнадцять коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, судові витрати в розмірі 2 699,28 (дві тисячі шістсот дев`яносто дев`ять грн. двадцять вісім коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Т.Р. Деметрадзе