Рішення № 141358145 у справі № 308/14327/26 від 09.11.2026

Справа № 308/14327/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Данко В.Й.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко Ю.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - позивач) звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 103133502 від 26.08.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.08.2024 року між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 103133502, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн на умовах, визначених кредитним договором.

Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, що є підставою для стягнення заборгованості у сумі 38 697,66 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 19 497,66 грн - заборгованість за відсотками; 4 200,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 5 000,00 грн - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.

Первісний кредитор відступив право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору відступлення прав вимоги № 115-МЛ/Т від 24.12.2024 року.

Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, 27.10.2026 через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій позовні вимоги визнав частково - в частині основного боргу в розмірі 10 000,00 грн, проти решти вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

У відзиві на позовну заяву, поданому 27.10.2026, відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору та переходу права вимоги до позивача, визнає позовні вимоги лише в частині тіла кредиту в розмірі 10 000,00 грн. Решту вимог - про стягнення відсотків, комісій, штрафних санкцій та витрат на правничу допомогу - заперечує, посилаючись на те, що нарахування мікрофінансовою організацією процентів і комісій, які в рази перевищують суму кредиту, є надмірним, а пункт 4.3 договору містить обмеження розміру неустойки та штрафів. Вважає заявлені витрати на правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн явно завищеними, неспівмірними зі складністю справи та ціною позову, і просить суттєво їх зменшити або відмовити в їх стягненні. Також просить у разі задоволення позову розстрочити виконання рішення на 12 місяців із початком виплат після стабілізації його фінансового стану, посилаючись на те, що тимчасово не працює та не має постійного стабільного джерела доходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки у судове засідання не з`явилась жодна особа, яка бере участь у справі, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Суд встановив, що 26.08.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103133502, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Договір укладено в електронній формі шляхом підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджується довідкою з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» про надсилання одноразового ідентифікатора. За умовами договору відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі погашати існуючу заборгованість за кредитом, сплачувати всі нараховані проценти та інші платежі, передбачені кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача, що підтверджується платіжним дорученням. Отримання кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн відповідач не заперечує. Відповідач, всупереч договірним зобов`язанням, у встановлені терміни кредит та проценти не повернув, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

24.12.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 115-МЛ/Т, за яким позивач набув право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 38 697,66 грн. Відповідач факту відступлення права вимоги не заперечує.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 525 ЦК України забороняє одностороннє відмовлення від зобов`язання або одностороннє змінення його умов.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відтак позивач в законному порядку набув право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо заборгованості за сумою кредиту. Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн підтверджений матеріалами справи та відповідачем не заперечується, доказів повернення кредиту відповідачем не надано. Відповідач визнав позов у цій частині. Відтак вимога про стягнення заборгованості за сумою кредиту в розмірі 10 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заборгованості за відсотками. Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, а відповідно до статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти. Розмір процентів та порядок їх сплати визначені індивідуальною частиною кредитного договору, який підписано відповідачем. Нарахована позивачем заборгованість за відсотками в розмірі 19 497,66 грн підтверджена випискою з особового рахунку та відомістю про щоденні нарахування і погашення за кредитним договором. Відповідач не оспорював укладення договору та його окремих умов щодо процентів, не заявляв про їх недійсність, не надав власного розрахунку заборгованості або доказів, які б спростовували розрахунок позивача чи свідчили про порушення при нарахуванні процентів вимог закону. Посилання відповідача на загальні засади цивільного законодавства (справедливість, добросовісність, розумність, стаття 3 ЦК України) та на пункт 4.3 договору не спростовують права кредитора на стягнення процентів, оскільки зазначений пункт договору стосується обмеження розміру неустойки та штрафів, а не процентів за користування кредитом. За таких обставин вимога про стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 19 497,66 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 4 200,00 грн суд зазначає наступне.

Вимога кредитодавця про стягнення комісійних платежів може вважатися правомірною лише за умови, якщо така комісія є платою за конкретну, чітко визначену в договорі послугу, яка має самостійний характер, відокремлений від основного зобов`язання, та фактично була надана позичальнику. При цьому кредитодавець зобов`язаний довести не лише факт передбачення такої комісії умовами договору, але й реальність надання відповідних послуг, їх зміст, обсяг та зв`язок із заявленою до стягнення сумою.

Так, кредитним договором передбачена комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та умов укладеного між сторонами договору, передбачена комісія за обслуговування кредитної заборгованості має узагальнений характер та не містить чіткого переліку конкретних послуг, які фактично надаються позичальнику за окрему плату.

Крім того, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що відповідач фактично отримував будь-які послуги, за які могла б стягуватися окрема плата у вигляді зазначеної комісії. Відсутні також докази обґрунтованості її розміру, економічного розрахунку чи індивідуалізації щодо конкретного позичальника.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії за обслуговування кредиту є нікчемними, та такими, що суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів».

За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлення такої комісії фактично спрямоване на приховане збільшення вартості кредиту, що суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості, закріпленим у цивільному законодавстві України, а також порушує баланс прав та обов`язків сторін договору.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 4 200,00 грн є необґрунтованою, недоведеною належними доказами та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо штрафних санкцій.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (у редакції Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX) передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Наведена норма має загальний характер та поширюється на всі кредитні (позикові) зобов`язання незалежно від їх виду (споживчий чи інший кредит) і встановлена законом безпосередньо для періоду дії воєнного стану в Україні, який на момент виникнення прострочення виконання зобов`язання відповідачем (після укладення кредитного договору 26.08.2024) та станом на час ухвалення цього рішення не було припинено чи скасовано. Наявність у Законі України «Про споживче кредитування» власного (спеціального) регулювання порядку звільнення споживача від відповідальності за прострочення (пункт 6 Прикінцевих та перехідних положень) не виключає застосування імперативних приписів пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, оскільки останній не містить застережень щодо неможливості його застосування до окремих видів кредитних договорів чи договорів, укладених після певної дати, а встановлює загальний мораторій на нарахування і стягнення неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошових зобов`язань за кредитними (позиковими) договорами на весь період дії воєнного стану.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами відповідача про безпідставність нарахування та включення позивачем до ціни позову неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання в сумі 5 000,00 грн, у зв`язку з чим у цій частині в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на суму 29 497,66 грн, що становить 76,23 % від заявленої ціни позову 38 697,66 грн. Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Пропорційно розміру задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 029,44 грн.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133, статтями 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат і підлягають розподілу з урахуванням критеріїв реальності, необхідності та співмірності таких витрат складності справи. Факт надання позивачу правничої допомоги адвокатом Усенком М.І. підтверджується Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, актом наданих послуг № Д/34037 від 09.09.2026 та детальним описом наданих послуг на загальну суму 8 000,00 грн.

Відповідач у відзиві просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи та ціною позову. Оцінюючи розмір заявлених до відшкодування витрат, суд враховує, що справа стосувалася стягнення заборгованості за кредитним договором, належить до категорії типових спорів для позивача як фінансової установи, що на професійній основі здійснює діяльність з набуття права вимоги та стягнення заборгованості, не відзначалася підвищеною правовою чи фактичною складністю, не потребувала проведення експертизи, допиту свідків чи витребування значного обсягу додаткових доказів, а позовна заява подана через підсистему «Електронний суд» на підставі документів, наданих первісним кредитором. З урахуванням критеріїв реальності та розумності адвокатських витрат, а також співмірності заявлених витрат складності справи та обсягу фактично наданих послуг, суд дійшов висновку про необхідність зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

У відзиві відповідач просить у разі задоволення позову розстрочити виконання рішення на 12 місяців із початком виплат після стабілізації його фінансового стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України при вирішенні цього питання суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України відстрочення або розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення.

Суд зазначає, що розстрочення виконання рішення може бути надане у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Такі обставини мають бути об`єктивними, підтвердженими належними доказами та такими, що не залежать від волі сторін. При цьому суд повинен забезпечити баланс інтересів як боржника, так і стягувача, а судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України).

У даній справі відповідач як на підставу розстрочення посилається лише на те, що тимчасово не працює та не має постійного стабільного джерела доходу. Жодних доказів на підтвердження цих обставин (відомостей про доходи, довідок з центру зайнятості чи податкового органу, документів про наявність у відповідача чи членів його сім`ї тяжкого захворювання, про склад сім`ї, майновий стан тощо) відповідачем суду не надано. Крім того, відповідач просить розпочати виплати «після стабілізації фінансового стану», тобто з невизначеної дати, що не узгоджується з вимогами ч. 5 ст. 435 ЦПК України щодо граничного строку розстрочення, та не наводить конкретного графіка погашення боргу.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення, а тому у задоволенні відповідного клопотання слід відмовити. Відмова не позбавляє відповідача права в подальшому звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення в порядку ст. 435 ЦПК України з наданням належних доказів.

Керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 627, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором № 103133502 від 26.08.2024 року у розмірі 29 497 (двадцять дев`ять тисяч чотириста дев`яносто сім) грн 66 коп., з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 19 497,66 грн - заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 029 (дві тисячі двадцять дев`ять) грн 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення судового рішення апеляційною інстанцією.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.Й. Данко