Рішення № 141358196 у справі № 380/19439/26 від 10.11.2026

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/19439/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кошкош О. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (Львівська область, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, 79007; ЄДРПОУ: 40108833) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не нарахування та не виплати при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 компенсації за невідбуті 42 дні відпустки та зобов`язати ГУНП у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані 42 дні відпустки, з розміру грошового забезпечення, до складу якого включити індексацію та додаткову винагороду (доплату) визначену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» без урахування податків та зборів;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 не в повному розмірі та зобов`язати ГУНП у Львівській області перерахувати розмір одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції з розміру грошового забезпечення, до складу якого включити індексацію та додаткову винагороду (доплату) визначену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та виплати таку ОСОБА_1 без урахування податків та зборів;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нарахування та виплати грошової компенсації за не використані 122 дні відпустки ОСОБА_1 не в повному розмірі, та зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області перерахувати та виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 за не використані 122 дні відпустки, з розміру грошового забезпечення, до складу якого включити індексацію та додаткову винагороду (доплату) визначену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» без урахування податків та зборів;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не нарахування та не виплати індексації ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 та зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, без урахування податків та зборів, виходячи з розміру нарахованого грошового забезпечення за вказаний період та базового місяця - листопад 2015 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нарахування та виплати індексації ОСОБА_1 з 01.01.2024 по 10.07.2026 з розрахунку базового місяця грудень 2023 року та зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області перерахувати індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 10.07.2026, виходячи з розміру нарахованого грошового забезпечення за вказаний період та базового місяця - листопад 2015 року, виплатити таку без урахування податків та зборів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при звільненні не виплатив позивачу всіх належних йому сум. Зокрема управлінням не здійснено виплату компенсації за невідбуті 42 дні відпустки, які передбачені йому як учаснику бойових дій за період 2024 - 2026 роки (по 14 календарних днів на рік), здійснено невірний розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та компенсації за не використані 122 дні відпустки, оскільки не включені до грошового забезпечення суми індексації та додаткові виплати, передбачені постановою КМУ від 28.02.2022 №168, які були виплачені у липні 2026 року, не проведено індексацію заробітку у належному розмірі.

18.09.2026 судом постановлена ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невідбуті відпустки здійснюється з урахуванням вимог Порядку, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260. Відповідно до абзацу 10 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260, виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. Відповідно до пункту 6 Розділу IV Порядку № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення не належить до надбавок, доплат, підвищень, тобто не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення, така не підлягає врахуванню при нарахуванні одноразової грошової допомоги та грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні.

Щодо додаткової винагороди, яка передбачена Постановою №168 зауважено, що така не має регулярного характеру та не відноситься до складу місячного грошового забезпечення, як доплата, що має постійний характер. Підстави для включення такої винагороди до складу місячного грошового забезпечення відсутні.

Щодо індексації грошового забезпечення, просив врахувати, що лише постановою КМУ від 18.10.2017 №782 до пункту 2 порядку №1078 були внесені зміни про те, що проведення індексації доходів населення здійснюється і поліцейським також. Отже, індексація грошового забезпечення поліцейських в ГУНП у Львівській області проводиться з листопада 2017 року, з врахуванням базового місяця - листопад 2015 року в межах фактичних обсягів фінансування, затверджених для відповідного плану асигнувань загального фонду поточного місяця та року. Законних підстав для її нарахування за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 не було.

Індексація з 01.01.2024 не передбачена, оскільки дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" відновлено в 2024 році згідно закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», отже грудень 2023 року стає базовим місяцем для розрахунку індексації. Приріст індексу споживчих цін перевищив поріг індексацій 103% з 01.07.2024. Тому індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 почала нараховуватися і виплачуватись, з серпня по листопад 2024 року у розмірі 130,20 грн. і у грудні 2024 року у розмірі 254,33 грн. У 2025 році індексація грошових доходів здійснюється відповідно до нових вимог, визначених ст. 34 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік». З урахуванням того, що базовим місяцем став січень 2025 року, у період з січня по липень 2025 року права на поточну індексацію не було. У період з липня по грудень 2025 року розмір індексації склав по 133,23 грн. У 2026 році індексація грошових доходів здійснюється відповідно до нових вимог, визначених ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік». У червні 2026 року вперше виникло право на поточну індексацію через перевищення порогового значення інфляції 103% і відповідно індексація грошового забезпечення почала нараховуватися і виплачуватись, у червні 2026 року у розмірі 139,78 грн. та у липні 2026 року за 13 календарних днів служби у розмірі 58,62 грн. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 . З 07.11.2015 наказом від 07.11.2015 №30 о/с призначено на посаду інспектора.

09 січня 2024 року ОСОБА_1 видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 .

Згідно наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 10.07.2026 №416 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) виплатою грошової компенсації за невикористані під час проходження служби дні щорічних оплачуваних відпусток у кількості 122 днів.

На запит щодо виплати грошової компенсації за невикористані під час проходження служби днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій Головним управлінням Національної поліції у Львівській області в листі від 06.08.2026 №279685-2026 повідомлено що у позивача виникло право, зокрема на додаткову відпустку як учаснику бойових дій у такій кількості 2024 рік - 14 календарних днів, 2025 рік - 14 календарних днів, 2026 рік - 14 календарних днів. Така відпустка використана не була. Виплата компенсації за додаткову відпустку не передбачена.

На запит щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 10.07.2026 Головним управлінням Національної поліції у Львівській області в листі від 11.08.2026 №284083-2026 повідомлено про те, що за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 виплата індексації не була передбачена, оскільки зміни до Порядку №1078 щодо доповнення абзацу п`ятого після слів «військовослужбовців» словом «поліцейських» внесені лише постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782. Індексацію за листопад 2017 року нараховано та виплачено в грудні 2017 року, при цьому за базовий місяць узято листопад 2015 року. В подальшому у 2023 році роботодавці були звільнені від обов`язку індексації зарплати з урахуванням передбачених пунктом 3 прикінцевих положень Закону

України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», який зупинив дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у 2023 році. Для подальшого проведення індексації враховано грудень 2023 року як базовий місяць. Виплата індексації здійснена з серпня 2024 року по грудень 2024 року. При розрахунку індексації у 2025 році базовим місяцем підвищення доходу враховано січень 2025 року, а у 2026 році - січень 2026 року.

На запит щодо виплати одноразової грошової допомоги Головним управлінням Національної поліції у Львівській області в листі від 11.08.2026 №284080-2026 повідомлено про те, що розрахунок здійснено з урахуванням посадового окладу, окладу поліцейського за спеціальним званням, надбавкою за специфічні умови проходження служби в поліції, премії, як це передбачено п.6 розділу VІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських від 06.04.2016 №260. Сума допомоги становить 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Вважаючи, що при звільненні здійснено виплату не повному розмірі позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Закон України «Про відпустки» (далі -Закон №504/96-ВР) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за невикористані дні як основної, так і додаткової відпустки.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Частиною першою статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено перелік підстав для звільнення поліцейського зі служби в поліції та припинення служби в поліції.

Приписами статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII установлено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно із пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Статтею 4 Закону України "Про відпустки" від 05.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон №504/96-ВР) передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу», надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 6 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №260).

Вказаний нормативно-правовий акт визначає критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Так, приписами пункту 8 розділу III Порядку №260 поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, яке вони отримували на день, що передував цій відпустці, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії.

Водночас, положеннями абзаців сьомого і восьмого пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського.

Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.

Вказані норми в сукупності свідчать про те, що у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ними дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» і статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, Верховний Суд зазначає про те, що положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують і не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 7 травня 2020 року в справі №360/4127/19, на яку доречно покликається позивач у касаційній скарзі, а також у постановах від 14 квітня 2021 року в справі №620/1487/20, від 29 квітня 2021 року в справі №200/602/20-а, від 31 травня 2021 року в справі №200/13837/19-а.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач як учасник бойових дій має право на грошову компенсацію за невикористану відпустку як учаснику бойових дій, передбачену статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З листа Головного управління Національної поліції у Львівській області від 06.08.2026 №279685-2026 вбачається, що за період служби в поліції позивачем не використано додаткову відпустку як учаснику бойових дій у 2024, 2025, 2026 роках.

Таким чином, на час прийняття наказу від 10.07.2026 №416 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2024, 2025, 2026 роки як учаснику бойових дій.

А тому, з огляду на викладене, ураховуючи, що обов`язок забезпечити нарахування та виплату грошової компенсації відпустки, як учаснику бойових дій під час звільнення зі служби покладено саме на відповідача, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2024, 2025, 2026 роки та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024, 2025, 2026 роки у кількості 42 календарних дні, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення позивача з військової служби.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.11.2021 по справі № 200/1175/20-а.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за 2024 - 2026 роки як учаснику бойових дій, виходячи з розміру грошового забезпечення, до складу якого включити індексацію та додаткову винагороду (доплату) визначену постановою КМ України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» без урахування податків та зборів, є передчасними та не підлягають до задоволення.

Суд звертає увагу, що нарахування та виплата на користь позивача грошової компенсації як учаснику бойових дій відповідачем не здійснена, відповідно права позивача щодо способу її нарахування у цій частині компенсації відповідачем не порушувалися. Суд не має підстав вважати, що відповідач, при перерахунку грошового забезпечення позивача, буде діяти не на підставі, не у спосіб та не у порядку визначеному законом у випадку. Судовому захисту підлягають лише порушені права. При цьому захист права на майбутнє законодавством не передбачений.

Щодо позовних вимог в частині нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за не використані 122 днів відпустки не в повному розмірі, без врахування індексації та додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, суд зазначає таке.

Згідно абз. 1 п. 6 розділу VIІІ Порядку №260, нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Відповідно абз. 10 п. 8 розділу ІІІ Порядку № 260 виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Виходячи із приписів п. 3 розділу І Порядку №260, до складу грошового забезпечення входять:

1) посадовий оклад;

2) оклад за спеціальним званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

4) премії;

5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, обрахованих та виплачених поліцейському при звільненні суд зазначає, що пункт постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» чітко і однозначно передбачає, що: додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану; розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць у залежності від виконання завдань та часу приймання участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; визначається наказами командирів (начальників).

Отже за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена постановою №168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.2025 у справі №240/2921/23 (номер в ЄДРСР 126169157).

Враховуючи, що до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в поліції, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, має тимчасовий (непостійний) характер, так як установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану, суд робить висновок про відсутність правових підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні позивача зі служби в поліції, додаткової винагороди, визначеної Постановою №168.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.08.2026 по справі №520/8118/25, якою скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року в частині задоволених позовних вимог (https://reyestr.court.gov.ua/Review/139036548).

Разом з цим, за приписами абз. 10 п. 8 розділу ІІІ Порядку № 260 виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. (п. 3 розділу І Порядку №260).

Судом встановлено, що згідно наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 09.08.2026 №474 о/с позивачу встановлено виплату додаткової винагороди з посиланням на вимоги порядку постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Враховуючи те, що на день звільнення позивач мав право на виплату додаткової винагороди, яка за приписами абз. 10 п. 8 розділу ІІІ Порядку № 260, п. 3 розділу І Порядку №260 входить до складу місячного грошового забезпечення на день звільнення зі служби, суд дійшов висновку, що така винагорода повинна враховуватись при нарахуванні і виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення суд враховує таке.

Згідно зі ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.5 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію», грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Пунктом 11 розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Згідно ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі Закон №2017-III), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

У силу вимог ст.19 Закону №2017-III, державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Як визначено у ст.1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами ч.1 ст.2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до ч.6 ст.2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.2 ст.5 Закону №1282-ХІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст.6 Закону №1282-ХІІ, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.9 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відповідно до п.1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з п.2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, яка набрала чинності 24.10.2017, внесено зміну до п.2 Порядку №1078, та доповнено абз.5 після слова військовослужбовців словом поліцейських.

Відповідно до п.4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету (п.6 Порядку № 1078).

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

За приписами п.5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення. Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Згідно листа ГУ НП у Львівській області від 11.08.2026 №284083-2026 позивачу виплачувалась індексація за листопад 2017 та грудень 2017 року при розрахунку якої узято базовий місяць - листопад 2015 року (місяць призначення на посаду). За період з 07.11.2015 по 31.10.2017 індексація не нараховувалась, оскільки лише Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 внесено зміни до п.2 Порядку №1078, доповнивши абз.5 після слова військовослужбовців словом поліцейських.

Однак суд відхиляє такі доводи відповідача як неприйнятні, оскільки Закон №580-VIII має вищу юридичну силу, ніж Порядок №1078.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №160/35/20.

З урахуванням зазначеного, оскільки індексація грошового забезпечення у спірний період відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ НП у Львівській області щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення під час служби в поліції за період з 07.11.2015 по 30.11.2017 включно.

Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Відповідно до положень п.п.2, 5 Порядку №1078, для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Згідно з п.10-2 Порядку №1078, для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Судом встановлено, що розмір грошового забезпечення поліцейських встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 та був незмінним в період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року, тому саме листопад 2015 року слід застосовувати як базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення за спірний період.

За встановлених у цій справі обставин, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.11.2017 включно із встановленням листопада 2015 року як базового місяця (місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін).

Як наслідок, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 10.07.2026, суд зазначає наступне.

В листі від 11.08.2026 №284083-2026 ГУ НП у Львівській області зазначено, що з січня по липень 2024 року право на індексацію не було, адже Законом України від 03.11.2022 №2710-ХІ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон №2710-ХІ) була зупинена на 2023 рік дія Закону №1282-ХІІ, що призвело до подальшої зміни визначення базового місяця. Так у 2024 році базовим місяцем визначено грудень 2023 року, у 2025 році - грудень 2024 року, у 2026 році - грудень 2025 року. Нарахування та виплата індексації здійснена з серпня 2024 року по грудень 2024 року, з липня по грудень 2024 року, з червня по липень 2026 року.

Суд не погоджується з позицією відповідача та зазначає, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

З 07.11.2015 - з дня набрання чинності Законом №580-VIII застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», якою вперше затверджені схеми окладів поліцейських. Вказана постанова є чинною і натепер.

Оскільки розміри посадових окладів поліцейських згідно з додатками до вказаної постанови Кабінету Міністрів України протягом спірного періоду не змінювалися, тому базовим місяцем для визначення індексації щодо такого періоду є листопад 2015 року.

Таким чином, нарахування позивачу індексації грошового забезпечення щодо спірного періоду повинно проводитися із застосуванням базового місяця листопад 2015 року.

Що стосується періоду виплати індексації суд враховує, що Законом України від 03.11.2022 №2710-ХІ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон №2710-ХІ) була зупинена на 2023 рік дія Закону №1282-ХІІ, у зв`язку з чим з 01.01.2023 по 31.12.2023 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалася.

Натомість, вже з 01.01.2024 дія Закону №1282-ХІІ поновлена, він діє і на теперішній час. Однак, відповідач неправомірно встановив новий базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення і замість базового місяця листопад 2015 року застосував базовим місяцем грудень 2023 року.

За таких обставин, враховуючи досліджені судом фактичні дані в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що бездіяльність відповідача з приводу нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2024 по 10.07.2026 (в межах заявлених позовних вимог) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) листопад 2015 року не відповідає визначеним п.1 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушує гарантоване державою право позивача на отримання індексації грошового забезпечення, тому таку бездіяльність слід визнати протиправною.

Як наслідок, підлягають задоволенню також похідні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 10.07.2026 (в межах заявлених позовних вимог).

Щодо вимог в частині включення індексації до сум грошового забезпечення при розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції суд зазначає таке.

В листі від 10.03.2025 №284083-2026 ГУ НП у Львівській області зазначено, що нарахування одноразової грошового допомоги при звільненні із служби здійснено з розрахунку місячного грошового забезпечення на день звільнення (13.07.2026) до складу якого включено: посадовий оклад (2500 грн), оклад поліцейського за спеціальним званням (1800 грн), надбавку за стаж служби в поліції (35%), надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції (45%), премію (222,804%).

Відповідач вважає, що суми індексації не включаються до сум грошового забезпечення при розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Спірним питанням є включення до складу грошового забезпечення поліцейського, із якого розраховується розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації грошового забезпечення.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, вбачається, що механізм індексації має універсальний характер.

У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

При вирішенні спірного питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейського для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та компенсації за невикористані дні щорічних основних відпусток. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку суми одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані дні щорічних основних відпусток призвело б до застосування для визначення розміру допомоги знеціненого грошового забезпечення.

Судом встановлено, що позивачу у червні 2026 року, липні 2026 року (тобто перед звільненням з поліції) здійснювалась виплата індексації грошового забезпечення.

Також, судом під час розгляду справи встановлено, що відповідачем протиправно не нарахована та не виплачена індексація, зокрема за період 01.01.2024 - 10.07.2026. Отже, така виплата не може вважатись одноразовою і повинна бути включена до обрахункової величини при визначенні розміру грошового забезпечення.

Таким чином, відповідач повинен був розраховувати одноразову грошову допомогу при звільненні та компенсацію за невикористані дні щорічних основних відпусток з урахуванням індексації грошового забезпечення, яка мала постійний характер.

Відтак, враховуючи протиправність дій відповідача щодо розрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні щорічних основних відпусток без урахування індексації грошового забезпечення, наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та компенсації за невикористані дні щорічних основних відпусток з урахуванням індексації грошового забезпечення та з врахуванням проведених виплат.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного вище позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за дні невикористаної відпустки як учаснику бойових дій за 2024, 2025, 2026 роки.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 122 дні щорічних оплачуваних відпусток без урахування додаткової винагороди (доплати), визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Львівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року, з 01 січня 2024 року по 10 липня 2026 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопада 2015 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не врахування індексації грошового забезпечення при розрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані 122 дні щорічних основних відпусток.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (Львівська область, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, 79007; ЄДРПОУ: 40108833) нарахувати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024, 2025, 2026 роки у кількості 42 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з поліції; нарахувати індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року, з 01 січня 2024 року по 10 липня 2026 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) листопада 2015 року; нарахувати грошову компенсацію за невикористані 122 дні щорічних основних оплачуваних відпусток, з урахуванням додаткової винагороди (доплати), визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та сум індексації грошового забезпечення; нарахувати одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції з урахуванням сум індексації грошового забезпечення; та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Олена КОШКОШ