Рішення № 141358239 у справі № 308/12328/26 від 09.11.2026

Справа № 308/12328/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Наумової Н.В., за участі секретаря судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді позовну заяву позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про припинення стягнення аліментів на утримання доньки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання доньки, за яким просить: припинити з дати подання позову до суду стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які стягуються на підставі судового наказу Краматорського міського суду Донецької області від 05 лютого 2021 року у справі № 234/1211/21.

В обґрунтування позову зазначив наступне.

05 лютого 2021 року Краматорським міським судом Донецької області у справі № 234/1211/21 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01.02.2021 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зазначений судовий наказ перебуває на примусовому виконанні Краматорського виділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виконавче провадження № 64778957 від 11.03.2021.

Станом на сьогоднішній день у ОСОБА_1 відсутній обов`язок щодо сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини, адже дитина ОСОБА_3 проживає з батьком та ним утримується. Для дитини створені всі необхідні умови для проживання та розвитку. Позивач займається вихованням доньки, повністю забезпечує її матеріально, проте з нього на користь виповідала ОСОБА_4 продовжують стягувати аліменти, а тому виникла необхідність звернутися з даним позовом.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 29.07.2026, затвердженого начальником відділу служби у справах дітей Чернівецької міської ради, на підставі заяви ОСОБА_1 , комісією проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в якій, зокрема, проживають ОСОБА_1 та його донька ОСОБА_3 . Житло знаходиться на 3 поверсі 4-х поверхового будинку, складається з 2 кімнат, кухні, ванної кімнати. Для дитини відведена окрема кімната. Квартира орендована батьком дитини. Загалом створені хороші умови для розвитку та виховання дитини.

Також, проживання дитини разом із батьком може підтвердити і сама донька ОСОБА_5 , місце проживання якої зареєстровано за цією ж адресою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.07.2026 № 7726-5004112898.

За таких обставин, необхідно захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення аліментів на користь відповідача на утримання дитини у розмірі частки заробітку платника аліментів, оскільки у зв`язку з переїздом дитини до батька на постійне проживання та на його утримання, підстава для стягнення коштів на користь матері дитини відпала.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.08.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. У задоволенні клопотанні позивача ОСОБА_1 про виклик свідка - відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у його відсутності від 06.10.2026 року, згідно якої позовні вимоги він підтримує повністю та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце судового розгляду була належним чином повідомлена.

Судове засідання у справі було призначене на 09.11.2026 року на 16 год. 40 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання рішення суду було відкладено на строк не більш як п`ять днів, тому у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, якою є 10.11.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень, 05.02.2021 року суддею Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/1211/21 (провадження № 2-н/234/295/21) був винесений судовий наказ, за яким: стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01.02.2021 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Допущено негайне виконання судового наказу у межах платежів за один місяць.

Згідно відмітки у Єдиному державному реєстрі судових рішень зазначений наказ набув законної сили із 05.02.2021.

У подальшому, за ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.08.2026 року у справі № 234/1211/21 (провадження № 6/175/439/26) було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

При цьому судом встановлено наступне.

З матеріалів заяви вбачається, що судовий наказ було видано не помилково, а за заявою заявника про стягнення аліментів та на законних підставах, на сьогоднішній день боржником не надано суду доказів того, що його добровільно виконано, примирення між сторонами не відбулося, підстав для визнання виконавчого документу судового наказу таким, що не підлягає виконанню, з підстав на які посилається заявник немає, оскільки існує судове рішення, а саме судовий наказ, який набрав законної сили, а тому у відповідності до вимог ст. 129-1 Конституції України та ст. 18 ЦПК України є обов`язковим до виконання.

Законодавцем визначено підстави припинення обов`язку зі сплати аліментів на підставі судового рішення.

Так, статтею 273 Сімейного кодексу України визначено, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Аналіз вказаної норми закону свідчить, що у зв`язку зі зміною обставин, які мають істотне значення, платник аліментів у порядку визначеному законом, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Враховуючи вищенаведене, а також практику Європейського суду з прав людини, який наголошував, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року), суд вважає, що заява ОСОБА_1 про визнання судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини таким, що не підлягає виконанню - задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наданої позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 64778957 вбачається, що вищезазначений судовий наказ перебуває на примусовому виконанні у Краматорському міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Як стверджує позивач та не заперечене відповідачем, дитина ОСОБА_3 проживає з батьком та ним утримується. Для дитини створені всі необхідні умови для проживання та розвитку. Позивач займається вихованням доньки, повністю забезпечує її матеріально, проте з нього на користь виповідала ОСОБА_4 продовжують стягувати аліменти, а тому виникла необхідність звернутися з даним позовом.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 29.07.2026, затвердженого начальником відділу служби у справах дітей Чернівецької міської ради, на підставі заяви ОСОБА_1 , комісією проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в якій, зокрема, проживають ОСОБА_1 та його донька ОСОБА_3 . Житло знаходиться на 3 поверсі 4-х поверхового будинку, складається з 2 кімнат, кухні, ванної кімнати. Для дитини відведена окрема кімната. Квартира орендована батьком дитини. Загалом створені хороші умови для розвитку та виховання дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Як зазначено у ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України передбачає, що судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Частиною 4 статті 273 ЦПК України також передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

У постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц (провадження № 61-21318св18) Верховний Суд зазначив, що аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

У постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18 (провадження № 61-1347св20) Верховний Суд також зазначив, що частина четверта статті 273 ЦПК України не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів. Вирішуючи спір у справі в частині позовних вимог про звільнення від сплати аліментів, суди попередніх інстанцій виходили із того, що у серпні 2018 року настали певні обставини, тобто фактичне проживання дитини з особою, яка зобов`язана сплачувати аліменти на утримання цієї ж дитини на користь особи, з якою дитина на час ухвалення рішення про стягнення аліментів проживала, і настання цих обставин впливає на припинення для позивача сплати періодичних платежів (аліментів) на утримання сина.

З урахуванням викладеного та того факту, що як стверджує позивач дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час звернення до суду із цим позовом проживає разом із ним, цей факт не спростовано відповідачем жодними доказами, відтак суд вважає позов обґрунтованими та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

ЦПК України не передбачає стягнення з відповідача судових витрат із сплати судового збору у разі звільнення від його сплати позивача.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне повернути повністю з Державного бюджету України позивачу помилково сплачений ним судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. за квитанцією від 14.08.2026 року № 2417-4206-3763-0959.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 13, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про припинення стягнення аліментів на утримання доньки, - задовольнити повністю.

Припинити з 25 серпня 2026 року - дати подання позову до суду, стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які стягуються на підставі судового наказу Краматорського міського суду Донецької області від 05 лютого 2021 року у справі № 234/1211/21.

Повернути повністю з Державного бюджету України позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , помилково сплачений ним судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. (Одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) за квитанцією від 14.08.2026 року № 2417-4206-3763-0959.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 10.11.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Наумова