Судові рішення

Ухвала № 141358280 у справі № 380/12174/26 від 10.11.2026

Ухвала від 10.11.2026 в адміністративній справі № 380/12174/26 (категорія «Звільнення з публічної служби»). Суд: Львівський окружний адміністративний суд, суддя Андрусів Уляна Богданівна.

Справа№ 380/12174/26
СудЛьвівський окружний адміністративний суд
СуддяАндрусів Уляна Богданівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗвільнення з публічної служби
Дата ухвалення10.11.2026
Надійшло до реєстру11.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141358280

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

справа № 380/12174/26

10 листопада 2026 р. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пред`явив позов до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл. Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 40108833), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №98 о/с-д від 29.05.2026, в частині застосування дисциплінарного стягнення щодо поліцейського сектору реагування патрульно поліції відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції ГУНП Львівській області сержанта поліції ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №345 о/с від 11.06.2026 в частині звільнення поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_1 ;

- поновити сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області з 12.06.2026.

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 12.06.2026 по дату прийняття рішення у справі.

Ухвалою судді від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

06.11.2026 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання, у якому просить зупинити провадження у справі №380/12174/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів та поновлення на роботі до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України. На підтвердження вказаних обставин додає довідку військової частини НОМЕР_2 від 03.10.2026 №1480/2/3/22520.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, суд керується таким.

Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі регламентовано ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачені як підстави обов`язкового зупинення провадження у справі так і випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі, передбачений ст. 236 КАС України, є вичерпним.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Ця норма є імперативною та її суть зводиться до того, що у разі перебування на час розгляду справи в суді сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022 терміном на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє дотепер. Цим Указом, зокрема, визначено Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 06.12.1991 №1934-XII «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Згідно зі ст. 11 цього ж Закону Збройні Сили України провадять свою діяльність, у тому числі на засадах постійної бойової та мобілізаційної готовності.

Суд встановив, що позивач перебуває на військовій службі (за призовом під час мобілізації, на особливий період) у військовій частині НОМЕР_2 .

У постановах від 27.02.2023 у справі № 380/7845/21, від 20.04.2023 у справі №640/21562/21, від 25.04.2024 у справі № 852/2а-1/24, від 24.05.2024 у справі № 320/11462/21 та інших Верховний Суд констатував, що конструкція п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. Відповідна норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Суд враховує, що питання щодо правильного застосування норм п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України було предметом оцінки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22. У цій справі Велика Палата Верховного Суду відступила від раніше зроблених висновків з цього питання, зокрема Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, та сформувала таку правову позицію:

під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан";

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

При цьому Велика Пала Верховного Суду зазначила, що з моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них. З моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Також Велика Палата Верховного Суду вказала, що норми процесуального закону про обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, покликані забезпечити дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

За чинною редакцією п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України в суду є обов`язок, а не можливість (право) зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Тож ця норма, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (ст. 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси. За таких умов у суду немає розсуду щодо можливості не застосовувати таку чітку та недвозначну норму процесуального права.

Отже, під час застосування п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України суди мають забезпечити дотримання, зокрема, основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі цього пункту є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Тобто положення п. 5 ч.1 ст. 236 КАС України захищають права відповідного учасника адміністративної справи, а тому суд може продовжити здійснювати судочинство лише у випадку, якщо військовослужбовець висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагне продовжувати розгляд справи (особисто або через представника). У такий спосіб забезпечується баланс між вимогами процесуальних норм права, справедливістю та ефективністю правосуддя.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є військовослужбовцем, проходить військову службу по призову за мобілізацією та перебуває в складі Збройних Сил України, а саме проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 , про що свідчить довідка від 03.10.2026 №1480/2/3/22520.

З наведеного суд висновує, що представником позивача підтверджено належними доказами, що позивач перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України. Відтак, з об`єктивних причин він позбавлений можливості користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, у тому числі надання пояснень по суті спору.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення права позивача на доступ на правосуддя, суд, керуючись приписами п.5 ч.1 ст.236 КАС України, виснує про наявність підстави для зупинення провадження у цій справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Керуючись ст. 236, 243, 248, 250, 256, 294, 295 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі №380/12174/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

3. Зобов`язати ОСОБА_1 повідомити суд про припинення військової служби.

Ухвала про зупинення провадження у справі набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дня її підписання до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Андрусів Уляна Богданівна

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
22.06.2026 Ухвала № 137622536 Львівський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 40108833. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг