Ухвала № 141358322 у справі № 309/2647/26 від 10.11.2026

Справа № 309/2647/26

Провадження № 2/309/1432/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.В.,

представника відповідача Олексія В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Хуст клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі ГУНП в Закарпатській області, про відшкодування моральної шкоди завданої неефективністю досудового розслідування, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду Закарпатської області знаходиться на розгляді цивільна справа за заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі ГУНП в Закарпатській області, про відшкодування моральної шкоди завданої неефективністю досудового розслідування.

У позовній заяві ОСОБА_1 міститься клопотання наступного змісту:

«у разі необхідності на розсуд суду призначити у справі судову психологічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи є надмірно тривале (13 років) неефективне та безрезультативне досудове розслідування у кримінальному провадженні №1201307[телефон приховано] психотравмуючою ситуацією для тяжко хворої особи старечого віку з інвалідністю армії І групи по зору та інших органів і систем ОСОБА_1 ?

- чи завдана тяжко хворій особі старечого віку з інвалідністю армії І групи по зору та інших органів і систем ОСОБА_1 моральна шкода у зв`язку з надмірно тривалим (13 років), неефективним та без результативним досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №1201307[телефон приховано]?

- який можливий розмір становить грошова компенсація відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу тяжко хворій особі старечого віку з інвалідністю армії І групи по зору та інших органів і систем ОСОБА_1 у зв`язку з надмірно тривалим (13 років), неефективним та без результативним досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №1201307[телефон приховано]?

Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Витрати за проведення експертизи віднести за рахунок держави, оскільки позивач є особою з інвалідністю і групи.»

У судове засіданні позивача ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, позовна заява містить клопотання про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечив проти задоволення клопотання. Вказує, що клопотання є неконкретизованим, відсутність позивача у судовому засіданні унеможливлює з`ясування необхідності у призначенні експертизи, та щодо змісту питань. Також витрати за проведення експертизи покладаються на особу яка заявляє клопотання, і знову ж таки відсутність позивача у судовому засіданні унеможливлює роз`яснення йому зазначених обставин. Оскільки позивач не бажає з`являтися у судові засідання, то таке клопотання не може бути задоволено.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Згідно ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

1) характер і ступінь ушкодження здоров`я;

2) психічний стан особи;

3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

У даному випадку призначення судом експертизи не є обов`язковим відповідно до ст. 105 ЦПК України, оскільки не ставиться питання щодо встановлення: 1) характеру і ступеню ушкодження здоров`я; чи 2) психічного стану особи (ставиться питання про призначення психологічної, а не психіатричної експертизи); чи 3) віку особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

А отже у такому випадку призначення експертизи можливе судом за наявності клопотання сторони у справі.

Водночас заявлене у позовній заяві клопотання ОСОБА_1 є неконкретизованим, у клопотанні просить «у разі необхідності на розсуд суду призначити у справі судову психологічну експертизу». Тобто позивач чітко не висловився щодо необхідності призначення у справі судової експертизи, а фактично поклав таке питання на розсуд суду.

Суд вважає, що у випадку якщо призначення експертизи не є обов`язковим згідно ст. 105 ЦПК України, призначення відповідної експертизи «за розсудом суду» є неможливе, позаяк це суперечитиме принципу диспозитивності та змагальності судового процесу.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, висловив свою позицію щодо розгляду справи у його відсутності, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості з`ясувати його позицію з цього приводу, зокрема щодо чіткої конкретизації ним питання щодо необхідності призначення у справі судової психологічної експертизи.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

З огляду на те, що саме позивачем висловлено клопотання про призначення судової психологічної експертизи то оплата вартості цієї судової експертизи повинна покладатися саме на позивача.

Водночас у клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що витрати за проведення експертизи віднести за рахунок держави, оскільки позивач є особою з інвалідністю І групи. Така позиція позивача є помилковою оскільки наявність у нього інвалідності І групи лише звільняє позивача від сплати судового збору, відповідно до приписів ЗУ «Про судовий збір», однак така обставина не є підставою для звільнення позивача від сплати інших судових витрат, зокрема із залучення експерта.

Знову ж таки, у зв`язку з відсутністю позивача у судовому засіданні, суд позбавлений можливості роз`яснити указані обставини та з`ясувати, його позицію щодо призначення експертизи, з огляду на покладення у такому випадку обов`язку з її оплати на сторону яка заявила таке клопотання, тобто на позивача.

Узагальнюючи наведене, на думку суду, викладене у такій формі клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи не може бути задоволено, а відсутність позивача у судовому засіданні, унеможливлює виконання судом обов`язку передбаченого п.3 ч.5 ст. 12 ЦПК України, як і позбавляє суд можливості щодо конкретизації та остаточної позиції позивача з цього питання (з огляду на вищевикладене), у зв`язку з чим таке клопотання не може бути задоволене.

Керуючись ст. 103-115, 260-261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 10.11.2026.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я. Я.