Ухвала № 141358359 у справі № 380/23893/26 від 10.11.2026

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 листопада 2026 року справа № 380/23893/26 м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про зобов`язання вчинити дії

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, в якій позивач просить:

- зобов`язати Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України провести перевірку законності рішення Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області від 02 листопада 2021 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 в межах своїх повноважень.

Перевіряючи на виконання положень частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов, суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статтям 160, 161 КАС України з огляду на таке.

1. За приписами пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема, ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), відповідно до положень частини першої статті 25 КАС України, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відтак, підсумовуючи викладене суддя зазначає, що для застосування положень частини першої статті 25 КАС України, яка визначає можливість визначення підсудності справи за вибором позивача, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача. При цьому місце проживання чи перебування фізичної особи має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Наведеною нормою не передбачено можливості звернення до суду з позовом за фактичним місцем проживання позивача, не зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Позивач у позовній заяві вказує, що її адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, на підтвердження вказаних обставин, ні копії паспорта, ні витягу про реєстрацію місця проживання позивач не надала.

Механізм декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265.

Відповідно до пунктів 3 та 4 цього Порядку, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Суддя звертає увагу, що зазначення у позові адреси проживання позивача: АДРЕСА_1 , не підтверджує зазначені обставини, оскільки такі мають бути підтверджені належними доказами. Надання суду доказів місця проживання є обов`язковим і необхідним для належного надсилання судової кореспонденції та забезпечення права на справедливий суд.

Таким чином, позивачу необхідно надати докази щодо місця проживання станом на дату звернення до суду (06.11.2026).

2. Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон України №3674-VI).

За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону України №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених вказаним Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

06.11.2026 головними спеціалістами відділу документального забезпечення та архіву Львівського окружного адміністративного суду складено Акт про відсутність вкладень, яким зафіксовано, що під час реєстрації позовної заяви ОСОБА_1 не виявилося вказаних у додатку до позовної заяви документів про сплату судового збору (додаток 14).

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази сплати судового збору.

3. Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Зі змісту поданої позовної заяви не вбачається належного викладення позивачем вимог щодо предмета спору та обставин, якими такі вимоги обґрунтовуються.

Крім того, позивачем не наведено достатнього правового обґрунтування заявлених позовних вимог. Зокрема, не визначено, які саме приписи законодавства, що регулюють відповідні правовідносини, були порушені відповідачем, у чому полягає невідповідність його рішень, дій чи бездіяльності таким приписам, а також з яких правових підстав позивач вважає обраний ним спосіб судового захисту належним та ефективним у конкретних правовідносинах.

Суд звертає увагу, що предмет позову та його підстави мають бути сформульовані таким чином, щоб зі змісту позовної заяви можна було встановити, якого саме судового захисту вимагає позивач, які обставини зумовили виникнення спору та якими фактичними і правовими аргументами обґрунтовується необхідність задоволення відповідних вимог.

4. Згідно з вимогами частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі статтею 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Згідно з частинами першою-другою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Абзацом четвертим пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Як видно з матеріалів позовної заяви, частина письмових доказів викладені іноземною мовою та не перекладені українською мовою.

За наведених обставин, суддя звертає увагу позивача на необхідність офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду наведеного, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши їй строк для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про зобов`язання вчинити дії.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

- відомостей про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ОСОБА_1 станом на дату звернення до суду;

- платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору;

- нової позовної заяви в якій належним чином обґрунтувати позовні вимоги, з посиланням на норми законодавства, які порушено відповідачем;

- переклад письмових доказів викладених іноземною мовою.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набуває чинності з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.