Рішення № 141358640 у справі № 761/12537/25 від 09.11.2026

Справа № 761/12537/25

Пр. № 2/333/352/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: судді Наумової І.Й., за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В., позивачки: ОСОБА_1 , представника позивача: ОСОБА_2 , відповідача: ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференцзв`язку, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: ОСОБА_4 , який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Запорізька міська рада про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтований наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер громадянин України ОСОБА_8 , який на дату смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина до складу якої на території України залишилося нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_2 . У ОСОБА_8 , окрім матері -Позивачки, є брат, громадянинУкраїни ОСОБА_3 (далі- Відповідач), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання/ перебування: АДРЕСА_4 . Відповідач є Спадкоємцем другої черги. Кінцевий строк звернення для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріусу за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_8 сплив 10 січня 2025 року. З початком бойових дій на території України у лютому 2022 року, Позивачка переїхала на проживання до м. Києва. Після початку повномасштабного вторгнення росії та територію України, лінія фронту між ЗСУ та окупаційними військами підійшла майже в притул до м. Запоріжжя, де знаходилося спадкове майно. В деякі дні лінія фронту проходила на відстані 30 км. від м. Запоріжжя. З початку бойових дій м. Запоріжжя потерпало від нескінченних обстрілів з боку окупаційних військ.

Факт смерті сина Позивачки, якому виповнилось лише 40 років на момент смерті, став для Позивачки, у сукупності з іншими подіями, що відбувалися в Україні, шоком, та потребував у неї багато часу щоб прийти до тями. Позивачка усвідомлювала, що їй треба прийняти спадщину та подати відповідну заяву до нотаріальної контори м. Запоріжжя. Позивачка є людиною похилого віку, має проблеми з пам`яттю, проблеми із зором та загальні проблеми з опорно-рухомим апаратом. Їй важко пересуватися без допомоги сторонніх, важко складати документи, часто важко усвідомлювати значення своїх дій. Але не взважаючи на це, Позивачка почала вчиняти дії, щоб прийняти спадщину. Так, 24 липня 2024 року Позивачка зробила заяву про прийняття спадщини і нотаріально її посвідчила. Після нотаріального посвідчення заяви вона намагалася подати заяву про прийняття спадщини до деяких нотаріальних контор м. Києва, але їй було усно відмовлено, через те, що останнє офіційно зареєстроване місце проживання ОСОБА_8 було м. Запоріжжя. Нотаріуси, ухилялися від Відмови у вчиненні нотаріальниї дій, бо, за їх словами, не хотіли, щоб їх притягали до суду. Після цього Позивачка, протягом жовтня 2024 року- січня 2025 декілька разів збиралася поїхати до Запоріжжя, навіть купляла білети на потяг, але необхідність здійснити такий довгий переїзд майже через всю країну, постійні обстріли Запоріжжя, відсутність місця проживання в Запоріжжі, зупиняли її. Відсутність достатнього матеріального забезпечення на переїзд та винаймання житла був важливою, але не головною причиною, яка заважала їй звернутися до нотаріуса м. Запоріжжя. Проблеми із здоров`ям, необхідність сторонньої допомоги, страх далекого переїзду та необхідність повернення та перебування протягом тривалого часту в місті, де майже щодня від постійних обстрілів гинуть люди, блокували її розум, призводили її до нервового зриву. Як вона не намагалася, але вона не могла опанувати свій страх та поїхати у м. Запоріжжя.

Таким чином, причинами, які завадили Позивачці вчасно прийняти спадщину, є: далека відстань між місцем де вона проживала, м. Київ, та місцем де знаходилось спадкове майно, м. Запоріжжя. матеріальні труднощі, які заважали їй організувати поїздку до м. Запоріжжя та орендувати там житло; похилий вік та фізичні вади через похилий вік, ускладнювали процес організації далекої подорожі до місця знаходження спадщини; ведення бойових дій поблизу Запоріжжя, постійні ракетні, БПЛА обстріли, бомбардування території міста заважало Позивачці звернутися з метою відкриття спадщини.

На підставі вищевказаного, позивач просить суд: визначити ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 додатковий строк в три місяці з дня набрання рішення суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2025 р. було відкрито провадження у справі та призначений її розгляд у порядку загального позовного провадження, також встановлений сторонам строк для надання заяв по суті.

Ухвалою суду від 02.06.2026 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги, - ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протокольною ухвалою суду від 15.07.2026 р. закрито підготовче засідання та призначений розгляд справи по суті.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, про що зазначив у своїй заяві.

Представник третьої особи - Запорізької міської ради в судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення в яких зазначив, що у разі доведення позивачкою, що причини пропуску нею заяви до нотаріуса є поважними об`єктивними та непереборними, то у питанні надання додаткового строку для прийняття спадщини просить винести законне та обґрунтоване рішення. Також просив розглянути справу без участі представника Запорізької міської ради.

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання повідомлялися.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_8 залишилося спадкове майно, належне йому: квартира за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом.

Позивачка є матір`ю ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Позивачка, постійне місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , з 21.10.2022 р. як внутрішньо переміщена особа мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується відповідною довідкою.

За життя ОСОБА_8 мав двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкова справа після смерті ОСОБА_8 не заводилась, заповіт за життя не залишив, спадкового договору не укладав, що вбачається з витягів зі спадкового реєстру, датованих 04.10.2025 р.

Відповідно до інформації, наданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В. від 22.10.2025 р., спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , останнє відоме місце проживання якого було: АДРЕСА_1 , нею не заводилась/не відкривалась. Згідно запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій (том № 2), початому 15 травня 2024 року та закінченому 08 серпня 2024 року, за реєстровим № 2205 від 24 липня 2024 року зареєстрована нотаріальна дія, а саме: на заяві до компетентних органів засвідчена спражність підпису ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про те, що вона прийняла спадщину після смерті свого сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З витягу зі спадкового реєстру, датованого 12.11.2025 р. вбачається, що позивачка звернулась із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_8 , до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Любіченковської А.Є, але постановою останньої від 18.11.2025 № 182/02-31 було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, оскільки позивачкою пропущений строк для прийняття спадщини. Також в цій постанові зазначено наступне «Відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану (повний витяг № 0[телефон приховано] з Державного реєстру актів цивільного стану від 12.11.2025 року, повний витяг № 0[телефон приховано] з Державного реєстру актів цивільного стану від 12.11.2025 року) у спадкодавця є спадкоємці за законом, що прийняли спадщину: неповнолітні діти спадкодавця, ОСОБА_5 , 2010 року народження, ОСОБА_7 , 2020 року народження, які відповідно до частини 4 статті 1268 Цивільного кодексу України вважаються такими, що прийняли спадщину…».

З вказаної постанови приватного нотаріуса вбачається, що місце проживання ОСОБА_8 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Доказів, щодо не проживання ОСОБА_8 за цією адресою на час відкриття спадщини, в матеріалах справи відсутні.

Відповідач є сином позивачки та рідним братом померлого ОСОБА_8 , що визнано сторонами у справі.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

Частиною четвертою ст. 1268 ЦК України передбачено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу (якими непередбачено право на відмову від спадщини).

Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

З аналізу положень ст. 1221 ЦК України, ст. 1269 ЦК України, п. 21 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що заява про прийняття спадщини подається до приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини, окрім випадків, якщо місцем відкриття спадщини є тимчасово окуповані території України, або місцем активних бойових дій.

Позивачкою в травні 2025 р. вчинена дія на подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_8 , шляхом подання заяви до приватного нотаріуса не за місцем відкриття спадщини, яким є місто Запоріжжя. Хоча м. Запоріжжя є і прифронтовим містом, з початку війни в Україні і по теперішній час в м. Запоріжжі функціонують всі державні органи, зокрема і нотаріуси, уповноважені державою на вчинення нотаріальних дій. Лише 12.11.2025 р., тобто з пропуском встановленого законодавством строку, який закінчився 11.02.2025 р., позивачкою, як спадкоємицею першої черги, подана заява до уповноваженого нотаріуса про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_8 .

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі 203/2/19).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та підстави їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 75)).

Відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (постанова Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 697/2052/17-ц).

У даній справі спадкоємцями першої черги ОСОБА_8 , які прийняли спадщину (оскільки не відмовилась від неї у 6-місячний строк після відкриття спадщини, а тому згідно закону вважається такою, що спадщину прийняли) є його малолітня донька ОСОБА_7 , 2020 року народження, та неповнолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які не були залучені позивачкою до участі у справі в якості відповідачів, при цьому позивачкою визначений неналежний відповідач у справі - спадкоємець другої черги, який не може претендувати на спадщину, оскільки є спадкоємці першої черги, які прийняли спадщину.

Відповідно до змісту ст.ст. 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову через неналежний суб`єктний склад учасників справи, як заявлений до неналежного відповідача.

В свою чергу, позивачка не позбавлена можливості повторно звернутися до суду першої інстанції з відповідним позовом до належних відповідачів.

Керуючись ст. ст. 12,13, 141, 206, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , до ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Запорізька міська рада, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 09.11.2026 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова