Справа № 182/6881/26
Провадження № 2/0182/7590/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем УКРАЇНИ
09.11.2026 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді: Клименко І.В., секретаря Степанової О.Ю., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
22.09.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс») звернулось до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.07.2025 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі на умовах строковості, зворотності, платності укладено кредитний договір №31836191. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 2 000,00 грн. строком на 360 днів зі сплатою відсотків. ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, перерахувавши відповідачу обумовлену суму на зазначену ним банківську картку. ОСОБА_1 , в свою чергу, зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 10 096,80 грн., яка складається з: 2 000,00 грн. - тіло кредиту, 6 796,80 грн. - заборгованість за процентами, 300,00 грн. - заборгованість за комісією, 1 000,00 грн. - прострочена заборгованість за штрафами.
З цих підстав позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 10 096,80 грн., а також відшкодувати судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.09.2026 року відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання, відповідачеві роз`яснено його право подати відзив на позов.
Сторони в судове засідання не з`явились.
Згідно тексту позовної заяви, позивач просить розглядати справу в спрощеному провадженні без участі їх представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.5).
Ухвала про відкриття провадження разом з судовою повісткою була направлена за останнім відомим місцем реєстрації відповідача, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду, як не вручений, через відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.20). Ухвала у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою. Відповідач також повідомлявся про виклик до суду шляхом направлення смс на зазначений в позові номер телефону та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Згідно довідки з ЄСІТС, електронний лист доставлений 30.09.2026 року о 10-38 год. (а.с.21). Судом також було опубліковано оголошення на сайті Судової влади щодо розгляду даної справи. Крім того, в матеріалах справи наявні докази відправлення відповідачу копії позову з додатками, номер відправлення Укрпоштою №0505701756384 (додаток №4). Своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, заяву про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи суду не надав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах позову достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом, 06.07.2025 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі на умовах строковості, зворотності, платності укладено Договір споживчого кредиту №31836191, згідно якого позичальнику надано кредит у розмірі 2 000,00 грн. строком на 360 днів, зі сплатою процентів та інших платежів, передбачених умовами договору. Строк повернення кредиту - 01.07.2026 року. Процентна ставка - фіксована. Пільговий період (з 06.07.2025 року по 05.08.2025 року) - процентна ставка 0,8% за дань користування кредитом; стандартний період (300 днів з 05.08.2025 року по 01.07.2026 року) - базова процентна ставка - 0,96% за день користування кредитом (додаток №7).
Згідно п. 1.5.2. Договору, Кредитодавець одноразово нараховує комісію в розмірі 15% від суми кредиту, що становить 300,00 грн.
Пунктом 4.7 Договору передбачені штрафні санкції в разі прострочення строку повернення кредиту, які складають 10% від суми отриманого кредиту.
Договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «VkU6yClP », який був надісланий на зазначений ним номер телефону НОМЕР_1 .
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 04 грудня 2023 року у справі №212/10457/21.
Враховуючи факт проходження відповідачем ідентифікації через систему BankID та підписання ним електронного договору шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що відбулось укладення зазначеного вище договору, що узгоджується зі ст.ст.626,627 ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «ФК Тайгер-Фінанс» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на обумовлену суму, що підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «ФК «Контрактовий дім», згідно якої 06.07.2025 року о 00-38 год. відбулась транзакція на суму 2 000,00 грн. на зазначену відповідачем банківську картку № НОМЕР_2 , призначення платежу: видача кредитних коштів (додаток №3).
Відповідач, зі свого боку, умови договору не виконав, у зв`язку з чим станом на 30.06.2026 року утворилась заборгованість в сумі 10 096,80 грн., яка складається з: 2 000,00 грн. - тіло кредиту, 6 796,80 грн. - заборгованість за процентами, 300,00 грн. - заборгованість за комісією, 1 000,00 грн. - прострочена заборгованість за штрафами, про що свідчить наданий розрахунок (додаток №3).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Наданий позивачем розрахунок відображає розмір кредиту та відсотки за користування ним згідно умов договору. Будь-яких заперечень проти позову чи доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості або зобов`язання по сплаті нарахованої суми, відповідачем не надано.
Таким чином, враховуючи виниклі між сторонами правовідносини, оцінюючи докази в їх сукупності, а також приймаючи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірних зобов`язань, суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката у розмірі 8 000,00 грн., то суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 8.ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Матеріали справи містять Договір №0207 про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та АО «Апологет» 02.07.2025 року, ордер адвоката Усенка М.І., акт наданих послуг №3932 від 08.09.2026 року, детальний опис наданих послуг до акту №3932 від 08.09.2026 року, згідно якого загальна вартість правничої допомоги склала 8 000,00 грн. (додаток №3).
Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Суд вважає, що склад та розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим та підтвердженим у розмірі 8 000,00 грн., відповідають критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, ціною позову, значенням справи для сторони. Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило. Суд, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова ОП КГС ВС від 03.0.2019 у справі №922/445/19).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 514, 526, 530, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1050, 1054, 1055-1056 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561909) заборгованість за кредитним договором №31836191 від 06.07.2025 року в сумі 10 096,80 (десять тисяч дев`яносто шість грн. 80 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561909) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.) та витрати на правничу допомогу 8 000,00 (вісім тисяч грн. 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: І. В. Клименко