Рішення № 141359161 у справі № 183/6310/26 від 09.11.2026

Єдиний унікальний номер справи 183/6310/26

Провадження № 2/183/6141/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 15 672,50 грн заборгованості за договором надання коштів у кредит № 45444927 від 22 листопада 2025 року, з яких: 5 000,00 грн - основна сума боргу, 462,50 грн - проценти за користування кредитом, 10 000,00 грн - пеня, 210,00 грн - комісія за надання кредиту. Позивач також просив стягнути судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 22 листопада 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено електронний кредитний договір № 45444927. Згодом сторони погодили збільшення суми кредиту. Відповідач одержав кредитні кошти, однак не виконав обов`язку щодо їх повернення і сплати передбачених договором платежів.

Позивач зазначив, що 18 березня 2026 року за договором факторингу № 18/03/26 до нього перейшло право вимоги за зазначеним кредитним договором. На підтвердження розміру вимоги позивач подав розрахунок заборгованості та витяг із Реєстру боржників № 2.

Ухвалою судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2026 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за його зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення із судовою повісткою повернулося до суду з відміткою працівника поштового зв`язку про причину повернення - «адресат відсутній», що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України). Причини неявки відповідач суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. За таких обставин, з урахуванням положень частини першої статті 223 ЦПК України, неявка належно повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Ураховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши надані письмові докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 22 листопада 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів у кредит № 45444927. Відповідно до пункту 2.2 договору кредитодавець зобов`язався надати 2 000,00 грн на 14 днів, до 05 грудня 2025 року, зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 0,125 % на день. Пунктом 2.2.4 договору також передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 10,5 % від початкової суми кредиту, тобто 210,00 грн.

27 листопада 2025 року сторони уклали додаткову угоду № 16278432 до цього договору, відповідно до якої суму кредиту збільшено на 3 000,00 грн, до загальних 5 000,00 грн. На залишок строку кредитування погоджено фіксовану процентну ставку 1 % на день. У додатковій угоді визначено загальні витрати за кредитом у розмірі 672,50 грн, які складаються з процентів та передбаченої первісним договором комісії.

На підтвердження фактичного перерахування коштів подано довідки ТОВ «Європейська платіжна система» від 10 квітня 2026 року. З них убачається, що за платіжними інструкціями первісного кредитодавця 22 листопада 2025 року здійснено переказ 2 000,00 грн, а 27 листопада 2025 року - 3 000,00 грн на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . До довідок долучені протоколи перевірки електронного підпису платіжної установи. Відомості про суми, дати й одержувача узгоджуються з умовами кредитного договору та додаткової угоди.

Отже, наявні в матеріалах справи докази в сукупності підтверджують надання відповідачу кредитних коштів на загальну суму 5 000,00 грн. Доказів погашення цієї суми матеріали справи не містять і судом ці обставини не установлені.

Розрахунком, складеним первісним кредитодавцем станом на 18 березня 2026 року, визначено 5 000,00 грн основного боргу і 462,50 грн процентів. Зазначена сума процентів узгоджується з погодженими умовами кредитування: за період із 22 до 26 листопада 2025 року на початкову суму 2 000,00 грн нараховано по 2,50 грн на день (12,50 грн), а після збільшення кредиту з 27 листопада до 05 грудня 2025 року - по 50,00 грн на день (450,00 грн). Разом 462,50 грн.

Відповідно до статей 509, 525, 526, 530, 629, 1048 та 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а позичальник зобов`язаний повернути одержані кредитні кошти та сплатити проценти в порядку і строки, визначені договором. За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 та статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями і підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Надані договір, додаткова угода, графіки платежів і документи про переказ коштів дозволяють установити зміст зобов`язання та його виконання кредитодавцем.

Суд також установив, що 18 березня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 18/03/26. Відповідно до пункту 1.2 цього договору перехід права вимоги до фактора пов`язаний із підписанням сторонами акта приймання-передачі відповідного Реєстру боржників.

У матеріалах справи є акт приймання-передачі Реєстру боржників № 2 від 18 березня 2026 року, підписаний сторонами договору факторингу, та витяг із цього Реєстру, де наведені дані ОСОБА_1 , номер кредитного договору № 45444927 і сума переданої вимоги. Ці документи узгоджуються між собою та підтверджують перехід права вимоги за спірним договором до позивача.

За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в тому обсязі й на тих умовах, які існували на момент переходу, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас відступлення права вимоги не змінює правової природи окремих складових заборгованості та не усуває законодавчих обмежень щодо їх стягнення.

З огляду на наведене вимоги про стягнення 5 000,00 грн основного боргу і 462,50 грн процентів за користування кредитом у межах строку кредитування є доведеними та підлягають задоволенню.

Разом із тим вимога про стягнення 10 000,00 грн пені задоволенню не підлягає. Розрахунок позивача свідчить, що пеню нараховано за прострочення повернення кредиту після 05 грудня 2025 року.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, та від обов`язку сплачувати кредитодавцеві неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Нарахована з 24 лютого 2022 року за прострочення неустойка підлягає списанню кредитодавцем.

Спірний договір укладено 22 листопада 2025 року, а заявлену пеню нараховано за прострочення виконання кредитного зобов`язання під час воєнного стану. Тому передбачена пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України спеціальна норма виключає можливість її стягнення, незалежно від розміру пені, передбаченого договором.

Щодо вимоги про стягнення 210,00 грн комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

У пункті 2.2.4 договору наведено лише назву та розмір платежу - «комісія за надання кредиту». Водночас у наданих документах не визначено конкретної додаткової або супутньої послуги, яку кредитодавець зобов`язався надати споживачу за цю плату, та не підтверджено фактичного надання послуги, відмінної від виконання кредитодавцем свого основного обов`язку з надання кредитних коштів. Саме надання кредиту є змістом зобов`язання кредитодавця за статтею 1054 ЦК України.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає можливість включення до загальних витрат за кредитом платежів за додаткові та супутні послуги, проте така плата має відповідати дійсно визначеним і погодженим послугам. У постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22 звернуто увагу на необхідність визначення переліку таких послуг та правові наслідки встановлення плати за них без належного змістовного обґрунтування. За відсутності доказів самостійної послуги наведена лише назва комісії не підтверджує належної правової підстави для її стягнення.

За таких обставин вимога про стягнення 210,00 грн комісії за надання кредиту не є доведеною належними та достатніми доказами і задоволенню не підлягає.

За статтями 12, 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного та безпосереднього дослідження.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 5 462,50 грн, з яких 5 000,00 грн - основна сума боргу, 462,50 грн - проценти за користування кредитом. У частині вимог про стягнення 10 000,00 грн пені та 210,00 грн комісії слід відмовити.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 153692 від 28 квітня 2026 року. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог. Із заявлених 15 672,50 грн задоволено 5 462,50 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 927,95 грн судового збору (2 662,40 грн ? 5 462,50 грн / 15 672,50 грн).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором надання коштів у кредит № 45444927 від 22 листопада 2025 року в розмірі 5 462,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 462,50 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 10 000,00 грн пені та 210,00 грн комісії за надання кредиту відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 927,95 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014; місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2).

Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду складено і підписано 09 листопада 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна