Ухвала № 141359435 у справі № 187/2554/26 від 09.11.2026

г Справа № 187/2554/26 Провадження № 2/0187/1515/26

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

"09" листопада 2026 р.

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., розглянувши в селищі Петриківка матеріали цивільної справи

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визначення способів участі у вихованні дітей та порядку спілкування з ними,

Встановив:

04.11.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла (через систему «Електронний суд») позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

1. Визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні його неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають із матір`ю (Відповідачкою) на території Грузії, місто Батумі, а саме:

1.1. Спілкування дітей з батьком дистанційно (відеозв`язок) за допомогою програм WhatsApp, Viber, Skype, Zoom, Telegram або іншої онлайн-платформи не менше трьох разів на тиждень (щовівторка, щочетверга та щонеділі) з 18:00 до 19:00 за місцевим часом Грузії, тривалістю не менше 30 хвилин щодо кожної дитини. Відповідачка зобов`язана забезпечити дітям пристрій зі стабільним інтернет-зв`язком та надати Позивачу актуальні номери телефонів та/або облікові записи дітей протягом 5 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

1.2. Особисті зустрічі дітей з батьком: щороку протягом літніх канікул - не менше 30 календарних днів, протягом зимових канікул - не менше 14 календарних днів, з правом виїзду дітей до України (м. Харків) або до іншої держави за попередньою домовленістю сторін; під час перебування дітей з Позивачем він забезпечує їхнє утримання, побут та дозвілля за власний рахунок. Дата та місце передачі і повернення дітей узгоджуються сторонами не пізніше ніж за 14 календарних днів; за відсутності домовленості - діти передаються Позивачу та повертаються матері в м. Батумі (Грузія) за місцем проживання дітей.

1.3. Під час особистого перебування Позивача на території Грузії для зустрічі з дітьми Відповідачка зобов`язана передавати дітей Позивачу на період, що становить не менше половини календарних днів його перебування в Грузії, включно з правом ночівлі дітей разом з батьком.

1.4. Додаткові зустрічі дітей з батьком у дні народження дітей та в дні державних свят - за згодою сторін, що узгоджується не пізніше ніж за 7 днів.

2. Зобов`язати ОСОБА_2 :

2.1. Не перешкоджати спілкуванню дітей з їхнім батьком Позивачем як особисто, так і за допомогою засобів відеозв`язку; не чинити на дітей психологічного впливу з метою зниження їхньої зацікавленості у спілкуванні з батьком (ч. 1 ст. 150 СК України).

2.2. Інформувати Позивача щомісяця (не пізніше 5-го числа) про місце фактичного проживання дітей, їхній стан здоров`я та навчання.

2.3. Повідомляти Позивача про плановані медичні втручання щодо дітей не пізніше ніж за 3 дні (крім невідкладних випадків).

2.4. Не вивозити (не переміщувати) дітей на постійне або тривале (понад 30 календарних днів) проживання за межі Грузії без письмового повідомлення Позивача не менше ніж за 30 календарних днів.

06.11.2026 до відкриття провадження відповідачка подала клопотання про відмову у відкритті провадження. Вона посилається на судовий акт Батумського міського суду від 29.10.2025 у справі № 2-917/25, яким затверджено мирову угоду між сторонами щодо здійснення батьківських прав стосовно тих самих дітей.

Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) з огляду на таке.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2026 № 1452/0/15-26 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Білокуракинського районного суду Луганської області, Біловодського районного суду Луганської області, Старобільського районного суду Луганської області, Троїцького районного суду Луганської області, Лисичанського міського суду Луганської області, Айдарського районного суду Луганської області, Попаснянського районного суду Луганської області, Васильківського районного суду Дніпропетровської області» з 20.07.2026 змінено територіальну підсудність судових справ Старобільського районного суду Луганської області та Троїцького районного суду Луганської області шляхом її передачі до Петриківського районного суду Дніпропетровської області.

За змістом цього рішення, під час воєнного стану, розпорядженням Голови Верховного Суду від 06.03.2022 № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальну підсудність судових справ Старобільського районного суду Луганської області та Троїцького районного суду Луганської області раніше було визначено Синельниківському міськрайонному суду Дніпропетровської області. Водночас розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 27/0/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» Старобільському районному суду Луганської області було визначено територіальну підсудність судових справ Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області, а Троїцькому районному суду Луганської області - Вергунського (Жовтневого) районного суду міста Луганська.

Таким чином, з 20.07.2026 територіальну підсудність судових справ Старобільського районного суду Луганської області, Троїцького районного суду Луганської області, Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області та Вергунського (Жовтневого) районного суду міста Луганська визначено за Петриківським районним судом Дніпропетровської області.

З огляду на викладене, формально ця позовна заява територіально підсудна Петриківському районному суду Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Дана норма має імперативний характер і спрямована на забезпечення принципу правової визначеності, недопущення повторного розгляду судами тотожних спорів та запобігання ухваленню суперечливих судових рішень у цивільних правовідносинах з іноземним елементом.

За матеріалами позовної заяви у справі № 2-917/25 Батумський міський суд (Сакартвело (Грузія) затвердив мирову угоду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо порядку догляду за дітьми та спілкування з ними.

Правові відносини між Україною та Республікою Грузія у сфері цивільного судочинства регулюються Договором між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 22.11.1995 (ратифікований Законом України від 22.11.1995 № 451/95-ВР, набрав чинності 05.11.1996).

Згідно статті 40 Договору Договірні Сторони взаємно визнають та виконують рішення установ юстиції у цивільних справах, що набули чинності, а також вироки в частині відшкодування шкоди, заподіяної злочином. На території Договірних Сторін визнаються також без спеціального провадження рішення органів опіки та піклування, органів реєстрації актів громадянського стану та інших установ у цивільних справах, які не потребують за своїм характером виконання.

Відповідно до статті 44 Договору положення статей 40-43 даного Договору про судові рішення застосовуються і до мирових угод, затверджених судом.

Аналогічний принцип визнання і виконання рішень іноземних судів закріплено у статті 82 Закону України «Про міжнародне приватне право».

Суд вважає, що до даних правовідносин є застосованими положення - Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей (дата набрання чинності для України: 01.02.2008) (далі Конвенція).

Так Конвенція визначає державу, органи якої мають юрисдикцію вживати заходів захисту дитини, а також регулює заходи щодо набуття, здійснення та обмеження батьківської відповідальності, права опіки та права на спілкування (зокрема визначення порядку та способів спілкування з дитиною одного з батьків, який проживає окремо) (Стаття 1 пункт 1 «a», «d» та Стаття 3 пункт «b»).

Конвенція також встановлює базовий принцип міжнародної підсудності: судові або адміністративні органи Договірної Держави звичайного (постійного) місця проживання дитини мають юрисдикцію вживати заходів, спрямованих на захист особи чи майна дитини (стаття 5 пункт 1):.

При здійсненні юрисдикції органи застосовують своє національне право, а умови здійснення батьківської відповідальності визначаються правом держави звичайного місця проживання дитини (Стаття 15 пункт 1 та Стаття 17).

Стаття 23 пункт 1 Конвенції визначає, що заходи захисту, ужиті органами однієї Договірної Держави, визнаються в силу закону в усіх інших Договірних Державах, у тому числі в Україні, тобто без проведення спеціальних додаткових процедур.

Визнані заходи є обов`язковими та підлягають виконанню в порядку, встановленому національним процесуальним законодавств (Стаття 26 пункт 1).

Таким чином, рішення Батумського міського суду (Сакартвело (Грузія) від 29.10.2025 у справі № 2-917/25 про затвердження мирової угоди щодо визначення порядку виховання та спілкування з дітьми визнається в Україні у встановленому законом та чинним міжнародним договором порядку без необхідності проходження додаткових судових процедур.

Порівняльний аналіз цієї цивільної справи, що надійшла до Петриківського районного суду Дніпропетровської області, та справи № 2-917/25 Батумського міського суду (Сакартвело (Грузія), яким затверджено мирову угоду вказує на тотожність спірних правовідносин.

Зокрема позивач вказує, що сторонами мировою угодою узгоджені такі питання:

1.2. Відповідач ОСОБА_6 /Liudmyla Klishchova зобов`язується дозволяти ОСОБА_7 / ОСОБА_8 - батьку всіх трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 (нар. 02.11.2013), ОСОБА_10 (нар. 07.03.2018) та ОСОБА_11 (нар. 06.05.2020) - наприкінці кожної п`ятниці, а саме о 19:00, забирати їх з дому матері та у неділю о 16:00 повертати матері за місцем її проживання.

1.3. Відповідач ОСОБА_6 зобов`язується, що за бажанням неповнолітньої дитини/дітей дозволятиме їй/їм спілкування з батьком, включно з правом ночівлі у батька, і в інші дні тижня в найкращих інтересах дітей.

1.4. Відповідач ОСОБА_6 зобов`язується заздалегідь інформувати батька - ОСОБА_12 - про всі заплановані за бажанням неповнолітньої дитини/дітей свята/знаменні дати.

1.5. Сторони зобов`язуються не впливати на неповнолітніх таким чином, щоб у дітей не виникало бажання зустрічатися з батьком тощо.

1.6. Сторони зобов`язуються не перешкоджати запланованим навчальним або пізнавальним поїздкам (візитам) дітей за кордон, що здійснюються на підставі попередньої домовленості, а, навпаки, сприяти їм в найкращих інтересах дітей.

1.7. Сторони зобов`язуються заздалегідь планувати літні та зимові канікули на основі взаємної згоди та взаємної поваги, в найкращих інтересах усіх трьох дітей. З метою уникнення будь-яких непорозумінь батьки (Сторони) розподіляють дні канікул порівну, в найкращих інтересах дітей.

1.8. Відповідач ОСОБА_6 зобов`язується за бажанням неповнолітньої дитини/дітей не перешкоджати його/їх спілкуванню з батьком ОСОБА_13 за допомогою онлайн-платформи (т. зв. WhatsApp, Viber, Skype, Zoom, Google Meet тощо або будь-якої нової онлайн-платформи) у разі потреби.

1.9. Відповідач ОСОБА_6 зобов`язується заздалегідь узгоджувати з батьком ОСОБА_13 візит дітей до лікаря, зокрема медичне втручання, візит до стоматолога, за винятком форс-мажорних обставин.

1.10. Відповідач ОСОБА_6 зобов`язується заздалегідь узгоджувати з батьком ОСОБА_13 визначення дітей до гуртка/школи/студії/центру/групи/зборів тощо.

1.11. Сторони засвідчують, що умови цього Акта про мирову угоду відповідають їх волевиявленню.

1.12. Сторони зобов`язуються добросовісно, належним чином, у встановлений час та строк виконати умови цієї Угоди.

1.13. У разі якщо Відповідач не виконає та порушить умови, узгоджені пунктами 1.2; 1.3; 1.4; 1.5; 1.6; 1.7; 1.8; 1.9 та/або 1.10 цього Акта про мирову угоду, зазначена обставина вважатиметься порушенням Акта про мирову угоду, і Сторона має право звернутися до суду з заявою про видачу виконавчого листа.

1.14. Сторони погоджуються, що форс-мажор не вважається порушенням зобов`язання. Форс-мажор визначається відповідно до Цивільного кодексу Грузії та встановленої практики Верховного Суду. Проте Відповідач зобов`язується повідомити Позивача про настання форс-мажору протягом одного місяця та відкласти зазначений строк до усунення обставин непереборної сили.

1.15. У разі порушення умов Акта про мирову угоду Сторони мають право вимагати негайної передачі виконавчого листа.

1.16. Підписуючи цей Акт про мирову угоду, Сторони заявляють, що всі умови цього Акта про мирову угоду є проявом їхньої справжньої волі, не оспорюють умови Акта про мирову угоду та висловлюють згоду на його добровільне виконання.

1.17. Сторони визнають, що цей Акт про мирову угоду є виразом непохитної волі Сторін. Вони діють на основі розумного судження, і жодного негативного впливу на волевиявлення Сторін не було.

Отже вимоги сформовані у позові по суті відображають домовленості досягнуті в мировій угоді затвердженої судом Сакартвело (Грузія). При цьому необхідність звернення до суду він пов`язує з тим, що відповідачка, за його твердженням, не вионує умови мирової угоди, зокрема не забезпечила зв`язку з молодшими дітьми, старший син не відповідає на його дзвінки, не організувала відеоспілкування, не інформує його про дітей та не погоджує з ним окремих питань щодо їхнього здоров`я і навчання.

Суд вважає, що саме по собі наведення в позові конкретних годин або строків не свідчить про виникнення самостійного спору. Визначальними є зміст заявленого обов`язку та обставини, якими позивач обґрунтовує його встановлення.

Пункт 1.13 мирової угоди затвердженої судом Сакартвело (Грузія) прямо передбачає право звернутися до суду із заявою про видачу виконавчого листа в разі порушення будь-якої з умов, визначених пунктами 1.2-1.10. Пункт 1.15 надає сторонам право вимагати негайної передачі виконавчого листа в разі порушення умов угоди. Наведені позивачем обставини щодо недотримання вже встановлених обов`язків стосуються виконання судового акта.

У цій справі позивач пов`язує необхідність установлення запропонованих ним правил передусім із невиконанням мирової угоди.

Суд наголошує, що наявність між тими самими сторонами затвердженої судом і чинної мирової угоди, визнаної в Україні, виключає можливість ініціювання нового судового розгляду з тотожних вимог у судах України. У разі якщо одна зі сторін вважає, що умови мирової угоди порушуються іншою стороною, захист порушених прав здійснюється шляхом виконання судового рішення іноземної держави у встановленому законом та міжнародними договорами порядку або вжиття заходів примусового виконання, а не шляхом подання нового позову з аналогічними вимогами, які вже вирішено судом.

З огляду на встановлений збіг сторін, предмета - визначення способів участі батька у вихованні та встановлення порядку його особистого й онлайн-спілкування з дітьми, і фактичних підстав спору - сімейно-правовий статус батьків, факт окремого проживання батька від дітей та необхідність врегулювання порядку реалізації його батьківських прав і обов`язків, передбачених сімейним законодавством, та наявність судового акта Батумського міського суду від 29.10.2025 (Сакартвело (Грузія), який визнається в Україні в силу закону, суддя доходить висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за пунктом 5 частини першої статті 186 ЦПК України.

Керуючись статтями 186, 260-261 ЦПК України, -

Постановив:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способів участі у вихованні дітей та порядку спілкування з ними.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 09.11.2026.

Суддя І.М. Соловйов