Ухвала № 141359474 у справі № 214/12296/26 від 09.11.2026

Справа № 214/12296/26

2/214/8020/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд:стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 03.03.2026.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали позовної заяви передано у провадження судді Євтушенку О.І.

Відповідно до ч.6 ст.187 ЦПК України,29.10.2026 на запит суду надійшла відповідь з адресно-довідкового органу щодо реєстрації місця проживання відповідача, з якої вбачається, що за відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади відсутня інформація щодо реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 .

Згідно відповіді №3579547 від 09.11.2026 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є внутрішньо переміщеною особою, та за відомостями ДСВП Кам`янської МР (Заводський район) з 08.07.2024 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в ст.ст.175,177 ЦПК України, та з їх грубим порушенням, а тому підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, а саме спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Водночас зі змісту поданої позовної заяви неможливо однозначно встановити характер та зміст заявленої позивачем ОСОБА_1 вимоги. Так, позивач зазначає, що рішенням суду від 18 березня 2025 року вже визначено розмір аліментів на утримання дитини у частці від заробітку (доходу) відповідача, а саме 1/4 частини, та посилається на виникнення нових обставин, які, на її думку, є підставою для збільшення раніше визначеного розміру аліментів до 1/2 частини доходу відповідача.

За своїм змістом такі доводи можуть свідчити про намір позивача звернутися з позовом про збільшення розміру аліментів, визначеного судовим рішенням, відповідно до ст.192 СК України. Водночас значну частину позовної заяви присвячено обґрунтуванню необхідності понесення додаткових витрат на дитину у зв`язку з її захворюванням, встановленням інвалідності, потребою у домашньому догляді, лікуванні та необхідністю придбання відповідних лікарських засобів і отримання медичних послуг.

При цьому позивач посилається також на положення ст.185 СК України, яка регулює питання участі батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами, зокрема хворобою, каліцтвом тощо.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.185 СК України той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той із батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Розмір участі одного з батьків у таких витратах у разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Разом з тим позивач ОСОБА_1 у прохальній частині позовної заяви не формулює окремої вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину, не зазначає їх конкретного розміру, не визначає періодичності таких витрат та не наводить розрахунку суми, яку просить стягнути з відповідача.

Таким чином, у позовній заяві одночасно наведено обставини та правові підстави, які стосуються різних за своєю правовою природою способів захисту прав дитини, однак чіткого розмежування між ними не здійснено. Зокрема, зі змісту позовної заяви неможливо однозначно встановити, чи просить позивач збільшити розмір аліментів, раніше визначений судовим рішенням, відповідно до ст.192 СК України, чи стягнути додаткові витрати на дитину відповідно до ст.185 СК України, чи заявляє обидві зазначені вимоги одночасно.

При цьому сама лише зміна розміру аліментів, визначеного судовим рішенням, та стягнення додаткових витрат на дитину є різними способами захисту права, мають різні правові підстави та потребують визначення відповідного предмета доказування.

Враховуючи вищезазначене, позивачу ОСОБА_1 необхідно чітко визначити зміст заявлених позовних вимог, конкретизувати спосіб судового захисту, який вона просить застосувати, та викласти обставини, якими обґрунтовує кожну із заявлених вимог.

Крім того, позивач ОСОБА_1 обґрунтовує необхідність збільшення розміру аліментів або понесення додаткових витрат на дитину її станом здоров`я, встановленням інвалідності та потребою у домашньому догляді. Зокрема, у позовній заяві зазначено, що дитині встановлено статус дитини з інвалідністю, вона потребує домашнього догляду з 03.03.2026, перебувала на стаціонарному лікуванні у березні 2026 року, а її захворювання потребує систематичного медичного супроводу та відповідних витрат. Водночас до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували зазначені обставини, зокрема документів щодо встановлення дитині інвалідності.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Отже, позивачу необхідно надати наявні в неї документи на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує позов, зокрема щодо встановлення інвалідності дитині.

Також суд звертає увагу, що у прохальній частині позову позивач ОСОБА_1 просить стягувати аліменти у розмірі 1/2 частини доходу відповідача, починаючи з 03.03.2026, тобто з дати встановлення потреби дитини у домашньому догляді.

Разом з тим позивач посилається на наявність судового рішення, яким уже визначено розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, яке також не долучає до матеріалів позовної заяви.

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом збільшено або зменшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів за наявності передбачених цією нормою підстав.

Отже, у разі звернення з вимогою про збільшення раніше визначеного розміру аліментів предметом судового розгляду є саме зміна розміру аліментів, установленого попереднім судовим рішенням, а не первісне присудження аліментів. У зв`язку з цим позивачу необхідно уточнити зміст прохальної частини позову із врахуванням того, що аліменти на дитину вже присуджені судовим рішенням, та визначити, яку саме зміну встановленого цим рішенням порядку стягнення аліментів вона просить здійснити.

Крім того, відповідно до ч.7 ст.175 ЦПК України у разі пред`явлення фізичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку або небанківського надавача платіжних послуг або інформація про відсутність такого рахунку. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Водночас позивачем ОСОБА_1 у поданій позовній заяві не зазначено реквізитів рахунку для отримання коштів, не наведено інформації про відсутність такого рахунку та не зазначено бажаного способу отримання коштів у разі задоволення позову. Отже, позивачу необхідно усунути зазначений недолік шляхом зазначення відповідної інформації згідно з вимогами ч.7 ст.175 ЦПК України. При цьому у разі відсутності рахунку позивач не зобов`язана його відкривати, а має зазначити про його відсутність та вказати бажаний спосіб отримання коштів.

Суд зауважує, що дотримання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, то згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст.4, 19, 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітньої дитини- залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя О.І. Євтушенко