Ухвала № 141359519 у справі № 494/2892/26 від 10.11.2026

Березівський районний суд Одеської області

10.11.2026

Справа № 494/2892/26

Провадження № 2/494/2170/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2026 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., ознайомившись з матеріалами цивільної справи №494/2892/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2026 року, вищевказана справа надійшла у провадження судді Римаря І.А.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №3574825 від 06.11.2026 року, відповідач по справі ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вивчивши матеріали позовної заяви з додатками, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до приписів статті 4 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушень, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 2 ст. 175 ЦПК визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звернутися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

Відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статі 185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Так, позовна заява подана від імені ТОВ «Споживчий центр» та підписана ХарченкоЮ.В., яка на підтвердження своїх повноважень додала до матеріалів справи довіреність у порядку передоручення, сформовану у системі "Електронний суд", від 17.09.2026 року, якою Чайка І.В. уповноважує останню представляти інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Також матеріали справи містять довіреність у порядку передоручення, сформовану у системі "Електронний суд", від 07.05.2026 року, якою Холод О.В. уповноважує Чайку І. В. представляти інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Разом з цим, до матеріалів позовної заяви не до долучено документів (статут, положення, трудовий договір (контракт), посадова інструкція), які б підтверджували, що Харченко Ю.В. чи Чайка І. В. перебувають у трудових відносинах з ТОВ «Споживчий центр», керівником якого видано відповідну довіреність, що виключає можливість самопредставництва.

Верховний Суд неодноразово вказував про те, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридично особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган влади уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що ««починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Наявність або відсутність у ЄДР відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією (постанова КЦС ВС від 06 листопада 2023 року у справі № 149/289/21).

Отже, позовна заява, яка подана Харченко Ю.В. (в порядку самопредставництва) в інтересах ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» подана неповноважним представником та підписана особою, яка не має права її підписувати, а тому вона підлягає поверненню.

Будь-яких інших документів, які б підтверджували повноваження Харченко Ю.В. діяти в інтересах ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», зокрема працевлаштування, суду не надано.

Разом з цим, суд враховує, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 висловлено правову позицію про те, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Довіреністю від 07.05.2026 року, якою Чайку І.В. уповноважено діяти в інтересах ТОВ «Споживчий центр», підписана директором ТОВ «Споживчий центр» Холодом О.В.

Поряд з цим, достатніх підтверджуючих документів, що довіреність від імені юридичної особи видна за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, суду не надано, оскільки долучений до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформаваний у лютому 2024 року, тобто цей витяг не містить інформацію актуальну на момент звернення до суду, згідно якої було б підтверджено повноваження Холода О.В., як директора ТОВ «Споживчий центр», на вчинення юридичних дій від імені юридичної особи.

З огляду на зазначене, до матеріалів позовної заяви не долучено належних доказів, які підтверджують процесуальну дієздатність Холода О.В., в розумінні положень ст.ст. 58, 62 ЦПК України, а саме, відсутні докази, які вказують на те, що станом на день видачі довіреності (07.05.2026 року), Холод О.В. є керівником (директором) ТОВ «Споживчий центр», уповноваженого діяти від імені ТОВ «Споживчий центр» та має право підпису довіреностей, якими уповноважує третіх осіб представляти інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Водночас норми ЦПК України не містять повноважень суду самостійно з`ясовувати склад та повноваження органів управління позивачів-юридичних осіб.

Долучений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який датований 2024 роком не може бути належними доказами того, що на момент видачі довіреності представнику ТОВ «Споживчий центр» Чайці І.В., Холод О.В. дійсно займав посаду директора ТОВ «Споживчий центр» та мав право діяти від імені цієї юридичної особи, у тому числі видавати довіреності третім особам.

Відповідно до ч.2 ст.245 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст.245 ЦК України передбачено, що довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Згідно ч.1 ст.219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Крім того, за змістом положень ст. 14, ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України документи (втому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з п. 24 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Так, згідно з п. 12 Інструкції користувача Електронного суду при поданні позову (первинної заяви) до суду необхідно, серед іншого, здійснити вибір потрібної форми заяви, та покроково заповнити необхідні поля. При цьому, на кроці "Текст заяви" можливо скористатися для створення тексту заяви вбудованими редакторами, або скопіювати та вставити заздалегідь підготовлений текст.

За правилами п. 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до п. 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Таким чином, подання процесуальних документів (позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення, заяви (клопотання) з процесуальних питань і таке інше) у системі «Електронний суд» у PDF-форматі суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки фактично процесуальний документ не скріплений підписом за допомогою ЄСІТС. Тобто, процесуальний документ у PDF-форматі в системі «Електронний суд» вважається непідписаним, а тому не може бути прийнятим до уваги при розгляді справи. Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 25.03.2025 у справі №380/25348/23 (п.9-п.9.3).

Позовна заява ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості подана у системі «Електронний суд» як документ PDF-формату з накладенням кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, а не шляхом покрокового заповнення потрібної форми заяви за шаблоном «Позовна заява про стягнення заборгованості» (який наявний у переліку шаблонів у системі "Електронний суд"), що суперечить наведеним вище положенням ст. 14, 43, 175 ЦПК України, п. 26 Положення про ЄСІТС, п. 12 Інструкції.

Отже, позовна заява ТОВ «Споживчий Центр» про стягнення заборгованості подана не у передбачений законодавством спосіб, з недотриманням вимог про подання заяви шляхом заповнення потрібної форми (шаблону) заяви, і як наслідок, подана заява не скріплена підписом за допомогою саме ЄСІТС.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли зокрема заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Приймаючи вищевикладене, оскільки в підтвердження повноважень представника позивача надано довіреність, видану в порядку передоручення і така довіреність нотаріально не посвідчена, суд вважає, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, у зв`язку з чим підлягає поверненню, на підставі п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.42 своєї постанови №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року роз`яснив судам, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір»№ 3674-VI від 08 липня 2011 року врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним.

Відповідно до платіжної інструкції №СЦ00163551 від 02.11.2026 року, отримувач: ГУК в ОД.обл./ м. Берез./22030101, р/р UA 8489999803131712[телефон приховано], код отримувача: 37607526 сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. за подання по вищевказаній справі.

Оскільки вказану позовну заяву повернуто позивачу, то з урахуванням вищезазначеного, підлягає поверненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн., який сплачений при поданні позову до суду.

На підставі викладеного, та керуючись пунктом 1 частини четвертої статі 185 ЦПК України, ст.ст. 258-260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», що розташоване за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, ЄДРПОУ 37356833, НОМЕР_1 , МФО 305299, судовий збір сплачений в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., який було сплачено на рах. UA 8489999803131712[телефон приховано], код отримувача: 37607526, за платіжною інструкцією №СЦ00163551 від 02.11.2026 року.

Роз`яснити право на повторне звернення із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя І.А. Римар