Ухвала № 141359941 у справі № 501/4742/26 від 09.11.2026

Дата документу 09.11.2026

Справа № 501/4742/26

2/501/3042/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючої судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області заяву представника Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» адвоката Палиця А.В. про відвід головуючого судді по цивільній справі за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача: Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ»

предмет та підстави позову: про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

учасники справи:

представник відповідача - адвокат Палиця А.В.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

Справа призначена до розгляду на 03.11.2026.

Представник відповідача - адвокат Палиця А.В. в судовому засіданні надав до суду заяву про відвід судді Петрюченко М.І. від розгляду даної справи, мотивуючи тим, що у позовній заяві про поновлення на роботі ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що службові розслідування були спрямовані на приниження його гідності, підриву ділової репутації з подальшим негативним наслідками для нього: а саме оголошення незаконної догани за надуманими подіями, сфабрикованими доказами, висновками комісії, тощо.

Справа, щодо оскарження наказу № 23-Ст від 27.07.2026, на підставі якого до ОСОБА_1 було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани, номер справи №501/4219/26 розглядається цим же складом суду, в обґрунтування своїх позовних вимог у даній справі ОСОБА_1 посилається на рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 27.07.2026 у справі №501/2648/26, яким, за твердженням позивача, встановлено факт мобінгу у трудових відносинах із Підприємством, дана справа розглядалась цим ще складом суду, тобто, втретє, між тими самими сторонами у спорах, що виникають із трудових правовідносин справу розглядає той самий склад суду, який встановив факт мобінгу, та який, як випливає з наступних Позовних заяв позивача продовжує існувати між ним та роботодавцем, що постійно призводить до погіршення його стану здоров`я.

Попередній спір у справі № 501/2648/26, стосувався, зокрема, наказу № 08-Ст від 25.03.2026, спір у справі №501/4219/26 стосується наказу № 23-Ст від 27.07.2026, разом з тим у Позовній заяві у справі № 501/4742/26 Позивач посилається на наказ №23-Ст від 27.07.2026, як незаконний, хоча розгляд справи №501/4219/26 ще на завершився. Разом із тим позивач знову обґрунтовує свої вимоги твердженнями про систематичний тиск і переслідування з боку роботодавця. Відтак у трьох провадженнях можуть перетинатися питання оцінки характеру взаємовідносин сторін, добросовісності їхньої поведінки та мотивів дисциплінарних заходів.

Заявник вказує, що виникли обставини після розгляду справи на яку посилається позивач: внесення відомостей про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та погодження НАЗК на звільнення ОСОБА_1 .

Крім того, у справі №501/2648/26 Позивач посилався на тиск з боку керівництва Підприємства, а саме ОСОБА_2 , якого не було залучено в якості сторони під час розгляду зазначеної справи. В наслідок своєї незгоди ОСОБА_2 звернувся із скаргою до ВРП на дії судді Петрюченко М.І. про що відкрито дисциплінарне провадження М-5196/0/7-26.

Заявник не ставить під сумнів професійні якості судді та не стверджує про її особисту заінтересованість. Водночас вважає, що попередня судова оцінка тверджень цього самого позивача про мобінг, на яку він прямо спирається у новому позові, за наявності істотного перетину фактичних обставин може породжувати у стороннього поінформованого спостерігача об`єктивний сумнів у можливості цілком нового, незалежного оцінювання доводів сторін.

Особливого значення це набуває за умови, якщо в попередньому рішенні суддя вже висловила конкретні висновки про систематичний характер дій роботодавця, мотиви його посадових осіб або достовірність пояснень сторін, а такі самі питання безпосередньо належать до предмета доказування у цій справі. Для підтвердження цієї підстави позивач посилається на відповідні фрагменти мотивувальної частини попереднього рішення, які він зазначає дослівно або з точним посиланням на абзаци рішення у справі № 501/2648/26.

При цьому заявник усвідомлює, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України рішення судді в іншій справі або незгода з ним самі по собі не можуть бути підставою для відводу, однак у відповідача виникають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, тощо.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд задовольнити заяву про відвід судді Петрюченко М.І. від подальшого розгляду даної справи з підстав викладених у письмовій заяві.

Позивач був належним чином сповіщений про судовий розгляд справи, однак до суду не з`явився, представник позивача надав до суду заяву про надання доступу до електронного суду та відкладення розгляду справи, що не перешкоджає у розгляді питання про відвід судді.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд керується наступним.

Пункт 5 частини 1 статті 36 ЦПК України передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому відповідно до ч.1, 3 ст.40 ЦПК України визначений порядок розгляду зави про відвід, а саме: питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Отже, у даному випадку заяву про відвід головуючого подано у під час судового засідання у справі, тому питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 ЦПК України.

Згідно з частиною 4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Заявлений представником відповідача відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, передбачених ст.36 ЦПК України, заявлений відвід фактично зводиться до незгоди з ухваленим судом рішенням суду між тими м ж самими сторонами з інших підстав та суб`єктивних, без логічного підґрунтя надуманих припущень представника відповідача щодо упередженості та необ`єктивності судді, тоді як такі твердження не можуть ґрунтуватись на припущеннях. Вказані доводи вочевидь не можуть бути підставою для відводу судді та таким чином, підстави для відводу судді Петрюченко М.І. відсутні.

Разом з цим, відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та ст.9 Конституції України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно із ст.15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.

Крім того, відповідно до ст.3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об`єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Суди повинні вселяти довіру у громадськість у демократичному суспільстві.

З огляду на вказане, з метою виключення сумніву щодо об`єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, суддя Петрюченко М.І. вважає за необхідне заявити самовідвід.

Керуючись статтями: 2, 10, 11, 12, 13, 34-41, 260, 261, 263 ЦПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» адвоката Палиця А.В. про відвід судді Петрюченко М.І. по даній цивільній справі - відмовити.

Заяву судді Чорноморського міського суду Одеської області про самовідвід по даній цивільній справі - задовольнити.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди передати до канцелярії суду для повторного авторозподілу відповідно до вимог ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Чорноморського міського

суду Одеської області М.І.Петрюченко