Рішення № 141360136 у справі № 502/1106/26 від 10.11.2026

Справа № 502/1106/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради

про встановлення факту та визнання права власності за спадщиною

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Кілійської міської ради про встановлення факту та визнання права власності за спадщиною. З позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач прийняла спадщину фактично відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як на момент смерті постійно проживала з спадкодавцем однією сім`єю не менш 5 років за однією адресою, що буде підтверджено в ході розгляду справи відповідним документом. Позивач, відповідно до ст. 1264 ЦК України є спадкоємцем за законом, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Інших спадкоємців окрім позивача немає. Позивач у зв`язку з відсутністю працюючих нотаріусів на постійній основі на території м. Кілія та колишнього Кілійського району, у зв`язку зі смертю приватного нотаріуса ОСОБА_3 в липні 2024 року та відсутності з лютого 2022 року приватного нотаріуса Юрченко М.Є., наявними обмеженнями щодо пересування цивільних осіб, які діють під час правового режиму воєнного стану, позбавлений можливості належним чином звернутися до нотаріусів в Кілійській територіальній громаді та оформити належним чином спадкові права, які залишилися після смерті спадкодавця, у відповідності до вимог Закону України «Про нотаріат» та Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5. Незважаючи на дані обставини, позивач, як спадкоємець за законом, після звернення до державної нотаріальної контори, незважаючи на віддаленість знаходження нотаріальної контори, та наявності обмежень під час правового режиму воєнного стану, була змушена звернутися до державного нотаріуса з вимогою оформити спадщину після померлої ОСОБА_2 . Під час звернення до нотаріуса, позивачу нотаріусом було надане усне роз`яснення, що через відсутність всіх належних правовстановлюючих документів на спадкове майно, в тому числі відсутність родинних відносин з спадкодавцем та належною реєстрацією речового права на нерухоме майно на померлого спадкоємця, необхідно звернутися до суду за вирішенням цього питання. Нотаріус пояснив, що так як всіх документів на спадкове майно, необхідних для оформлення спадщини немає, позивач повинен звернутися до Кілійського районного суду за захистом свої прав. На вимогу позивача надати письмову відповідь щодо неможливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку, нотаріус зазначив, що не має змоги та можливості видати такий лист та підкреслив необхідність звернутися до суду. На теперішній час вищевказані обставини унеможливлюють оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про захист невизнаних прав. Вищезазначені причини унеможливлюють оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав. Відсутність у позивача можливості оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав.

В зв`язку з зазначеним, позивач просила суд:

-встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , - однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , - не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

-встановити факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

-визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представником позивача було надано заяву, відповідно до якої він просив розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - Кілійської міської ради, в судове засідання не прибув, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 06.12.2006 р., актовий запис № 358, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно акту про встановлення фактів від 26.05.2026 р. ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_2 проживала разом з нею в будинку, який належив померлій за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, проживали однією сім`єю більше 5 років, доглядала та утримувала померлу у зв`язку з її хворобою, а після смерті здійснювала її поховання.

Житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту, виготовленого 29.05.2026 року комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» згідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ. А1 - житловий будинок, житловою площею 56,6 кв.м., загальною площею 69,6 кв.м., літ. Б1 - літня кухня, літ. В - баня, літ. Г - сарай, літ. Е - навіс, літ. Ж - убиральня, 1-5, І - надвірні споруди.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 85926788 від 09.07.2026 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, вбачається, що інформація у Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_2 відсутня.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 85926797 від 09.07.2026 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою, заповідачем є ОСОБА_2 , номер у спадковому реєстрі 37242252 дата посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце посвідчення - Кілійська районна державна нотаріальна контора.

Згідно заповіту від 09.09.2005 р. ОСОБА_2 заповідала все своє майно на що матиме право за законом при житті ОСОБА_4 .

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_3 від 29.11.2018 р., актовий запис № 655, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

Виходячи з наведеного суд вважає доведеним факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , - однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , - не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та доведеним факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв`язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16 ЦК України, ст. ст. ст. 12, 81, 207, 259, 280-282, 315 ЦПК України, ст. ст. 16, 1264, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради про встановлення факту та визнання права власності за спадщиною - задовольнити повністю.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , - однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , - не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Встановити факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок розташований в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А1 - житловий будинок, житловою площею 56,6 кв.м., загальною площею 69,6 кв.м., літ. Б1 - літня кухня, літ. В - баня, літ. Г - сарай, літ. Е - навіс, літ. Ж - убиральня, 1-5, І - надвірні споруди в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. В. Березніков