Рішення № 141360146 у справі № 502/2505/26 від 10.11.2026

Справа № 502/2505/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , який на день смерті проживав в АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_2 . Перед смертю ОСОБА_2 заповітів на своє майно не складав і спадкування відбувалось за законом.

Так, після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке складалося з 1/2 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку від 17.12.1968 року, інша 1/2 частина належала ОСОБА_3 , однак право власності на вказаний житловий будинок належним чином зареєстроване не було.

На протязі 6-місячного строку з моменту смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не відкривалась. Так, спадщину за законом прийняли в рівних частках по 1/2 частині спадкоємці першої черги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , оскільки були зареєстровані місцем проживання, фактично проживали та від спадщини не відмовлялись, однак належним чином спадщину не оформили.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3 . Перед смертю ОСОБА_3 заповітів на своє майно не складала і спадкування відбувалось за законом.

Так, після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складалося з 3/4 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , які належали їй як власнику і за спадщиною після смерті ОСОБА_2 .

На протязі 6-місячного строку з моменту смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не відкривалась.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв ОСОБА_1 , оскільки був зареєстрований місцем проживання, фактично проживав разом зі спадкодавцем та від спадщини не відмовлявся.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд:

-встановити факт належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в рівних частках по 1/2 частині кожному.

-визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 складається з: літ. А- житловий будинок (загальна площа 41,7 кв. метра, житлова площа 30,4 кв. метра), літ. Б - кухня, літ. В - сарай, літ. Г- вбиральня, літ. Д- навіс, літ. Е - сарай, № 1-6- надвірні споруди в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без її участі та у відсутність позивача, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надав відзив в якому визнав позовні вимоги та просив справу розглянути його без участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору купівлі - продажу від 17.12.1968 року, посвідченого державним нотаріусом Кілійської районної державної нотаріальної контори за реєстровим № 930-2 вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продали, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 29.12.1980 ркоу м. Кілія р/о ЗАГС Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 430.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого повторно 28.08.2026 року Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 161.

Відповідно Витягу зі Спадкого реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 86536055 від 01.09.2026 року, вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не відкривалась.

Згідно будинкової книги встановлено, що на момент смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним проживали та були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 19.12.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 347.

Згідно Витягу зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 86535956 від 01.09.2026 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не відкривалась.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 497477950 від 09.10.2026 року вбачається, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Згідно технічного паспорта на житловий будинок від 05.10.2026 року, складеного ФОП ОСОБА_6 , вбачається, що житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 складається з: літ. А- житловий будинок (загальна площа 41,7 кв. метра, житлова площа 30,4 кв. метра), літ. Б - кухня, літ. В - сарай, літ. Г- вбиральня, літ. Д- навіс, літ. Е - сарай, № 1-6- надвірні споруди

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку про підтвердження факту належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в рівних частках по 1/2 частині кожному.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять, усі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса через відсутність правовстановлюючих документів, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивачів на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов - задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в рівних частках по 1/2 частині кожному.

Визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 складається з: літ. А- житловий будинок (загальна площа 41,7 кв. метра, житлова площа 30,4 кв. метра), літ. Б - кухня, літ. В - сарай, літ. Г- вбиральня, літ. Д- навіс, літ. Е - сарай, № 1-6- надвірні споруди в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков