Рішення № 141360153 у справі № 503/767/26 від 08.09.2026

Справа № 503/767/26

Провадження № 2/503/855/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Калашнікової Т.О.,

при секретарі судового засідання Поліковській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої ввійшла земельна частка (пай) у розмірі 4.7 умовних кадастрових гектарів із земель Петрівської сільської ради Кодимського (нині - Подільського) району Одеської області, оформлена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0178485, виданим Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі розпорядження №510 від 07 серпня 1996 року та зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів 21 серпня 1996 року за №207. Зазначену земельну частку (пай) ОСОБА_2 за фактом спільного проживання успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а остання, у свою чергу, вказану частку (пай) успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак за життя свідоцтво про право на спадщину не оформили. Позивач являється єдиним спадкоємцем першої черги за законом померлого ОСОБА_2 , прийняла його спадщину шляхом звернення до нотаріуса у визначений судом додатковий строк із заявою про прийняття спадщини. Однак, нотаріусом відмовлено у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність документів про належність спадщини померлому ОСОБА_2 та відсутність реєстрації права на спірну земельну частку (пай) за батьком. Посилаючись на неможливість оформити спадщину померлого батька в нотаріальному порядку, просила позов задовольнити.

В судове засідання позивач не з`явилась, однак надала письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, надавши до суду письмову заяву, в якій просить розглянути підготовчий та судовий розгляд справи за його відсутності.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.10.2018 року.

Позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про її народження серії НОМЕР_2 та укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .

До складу спадщини померлого ОСОБА_2 ввійшла земельна частка (пай) у розмірі 4.7 умовних кадастрових гектарів із земель Петрівської сільської ради Кодимського (нині - Подільського) району Одеської області, оформлена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0178485, виданим Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі розпорядження №510 від 07 серпня 1996 року та зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів 21 серпня 1996 року за №207.

Зазначена земельна частка (пай) згідно сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0178485, виданого Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області, належала бабі позивача по її матері - ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадщину померлої ОСОБА_4 відповідно до норм ч.3 ст.1268 ЦК України прийняла її донька (мати позивача) ОСОБА_3 , яка на день її смерті проживала разом з нею в одному помешканні, що підтверджується довідкою Кодимської міської ради Подільського району Одеської області №351 від 02 жовтня 2024 року.

За життя ОСОБА_3 правовстановлюючих документів на успадковану земельну частку (пай) не отримала та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після її смерті належну їй спадщину, у т.ч. і успадковану нею після смерті ОСОБА_4 земельну частку (пай), за правилом ч.3 ст.1268 ЦК України прийняв її чоловік та батько позивача - ОСОБА_2 , який постійно проживав разом з нею на день відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.3 ст.1222, ч.1 ст.1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1269 цього ж Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Крім того, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

У відповідності до положень ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що за час свого життя ОСОБА_2 склав заповіт. Ця обставина свідчить про те, що після його смерті спадкування здійснювалось за законом. При цьому, позивач ОСОБА_1 , як його донька, відповідно до ст.1261 ЦК України являється його спадкоємцем за законом першої черги.

Зі змісту листа державного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області №76/02-14 від 04 березня 2026 року встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа №39/2026. Ця обставина вказує на те, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_2 у встановленому законом порядку (ч.3 ст.1268 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно або майнові права, які обтяжені, або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Пленум Верховного Суду України в п.23 постанови "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Встановлено, що державний нотаріус Подільського районного нотаріального округу Налдіна М.М. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 через відсутність юридично сформованого (оформленого) права власності за померлим. Ця обставина підтверджується листом нотаріуса №76/02-14 від 04 березня 2026 року.

В абзаці 2 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Однак, відповідно до абз.3 п.23 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22 вересня 2021 року, у справі №227/3750/19, також виснував, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа має право звернутися до суду за правилами позовного провадження. При цьому, належним способом захисту прав спадкоємця є визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку, оскільки існують перешкоди для оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 вересня 2024 року у справі №642/4502/17, для визнання права власності за спадкоємцем законодавством не передбачено обов`язкового пред`явлення окремої вимоги про встановлення факту прийняття спадщини спадкодавцем. Така обставина встановлюється судом під час розгляду позову про визнання права власності.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України та п.3.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 із наступними змінами та доповненнями, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Згідно із ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.37 постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до п.3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 оскільки спір про визнання права власності на нерухоме майно - є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада.

Враховуючи, що позивачу відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, то відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» її вимога про визнання права власності на спадкове майно померлого батька ОСОБА_2 підлягає судовому розгляду.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням вищевикладеного, відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно та недооформлення спадщини спадкодавцем ОСОБА_2 за життя унеможливлюють реалізацію спадкових прав позивача в нотаріальному порядку, що робить судовий захист єдиним ефективним способом відновлення її порушеного права, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом право на спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , зокрема на земельну частку (пай) у розмірі 4.7 умовних кадастрових гектарів із земель Петрівської сільської ради Кодимського (нині - Подільського) району Одеської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0178485, виданим Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі розпорядження №510 від 07 серпня 1996 року та зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів 21 серпня 1996 року за №207, яку він за фактом спільного проживання успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Т.О.Калашнікова