Ухвала № 141360210 у справі № 504/3011/26 від 02.11.2026

Справа №504/3011/26

Провадження №2/504/3810/26

Доброславський районний суд Одеської області

УХВАЛА

02.11.2026 с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

за участі секретаря - Ориник М.В., -

розглянувши в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України, без повідомлення (виклику) учасників справи, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, заяву представника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - адвоката Бедексєєвої Вікторії Леонідівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) проти ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді від 06.07.2026 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, розгляд призначено за правилами загального позовного провадження. Ціна позову - 2 530 355,00 грн.

Позивачка просить поділити спільне майно подружжя - три земельні ділянки та шість транспортних засобів, набутих у шлюбі, який розірвано рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 у справі № 194/874/25.

Щодо транспортних засобів, зареєстрованих за відповідачем, позивачка просить:

- визнати за відповідачем право особистої приватної власності на легковий автомобіль марки SUBARU IMPREZA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2002 року випуску та транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 412D, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 , 1999 року випуску;

- визнати за відповідачем право особистої приватної власності на легковий автомобіль марки HONDA S 2000, реєстраційний номер НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 , 2000 року випуску та стягнути з відповідача на її користь вартість 1/2 частки цього автомобіля в розмірі 717 461,00 грн.

Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача 717 461,00 грн - вартість 1/2 частки автомобіля HONDA S 2000, реєстраційний номер НОМЕР_9 , який зареєстровано за нею, але перебуває в користуванні відповідача. Загальний розмір грошової компенсації, яку позивачка просить стягнути з відповідача, становить 1 434 922,00 грн.

30.10.2026 представник позивачки - адвокат Бедексєєвої Вікторії Леонідівни подала через підсистему «Електронний суд» заяву про забезпечення позову. Вона просить накласти арешт на транспортні засоби, зареєстровані за відповідачем: легковий автомобіль марки HONDA S 2000, реєстраційний номер НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 , 2000 року випуску; легковий автомобіль марки SUBARU IMPREZA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2002 року випуску; транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 412D, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 , 1999 року випуску.

Заява обґрунтована тим, що зазначені транспортні засоби є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідач може відчужити їх, що унеможливить ефективний захист прав позивачки. На підтвердження цього заявниця посилається на розміщене на сайті AUTO.RIA оголошення про продаж автомобіля SUBARU IMPREZA, право власності на який оформлено за відповідачем.

До заяви додано докази сплати судового збору та надсилання копії заяви відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Заява надійшла 30.10.2026 (п`ятниця). Тому суд розглядає її в перший робочий день після спливу цього строку - 02.11.2026.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.

Там же Велика Палата Верховного Суду вказала, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, п. 40).

Оцінюючи заяву, суд виходить з того, що предметом спору у справі про поділ майна подружжя є все майно, набуте подружжям за час шлюбу. Обсяг спільного майна подружжя та спосіб його поділу є предметом встановлення судом саме під час розгляду справи по суті.

Запропонований позивачкою спосіб поділу не є для суду обов`язковим.

Відповідно до ст. ст. 70, 71 СК України суд, вирішуючи спір про поділ майна, визначає, яке майно та в якому порядку присуджується кожному з подружжя, з урахуванням усіх обставин справи.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість частки в праві спільної власності на неподільну річ за певних обставин можливе лише за згодою іншого з подружжя та за умови попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ч. 4, 5 ст. 71 СК України).

Тому на цій стадії суд не може передбачити, які саме транспортні засоби і кому з подружжя буде присуджено за результатами розгляду справи.

Отже, суд переконаний, що всі три транспортні засоби, про арешт яких просить заявниця, є предметом спору.

Ці транспортні засоби придбано за час шлюбу і зареєстровано за відповідачем, вони перебувають у його користуванні.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Реальність загрози відчуження спірного майна підтверджується тим, що відповідач уже розмістив на сайті AUTO.RIA оголошення про продаж автомобіля SUBARU IMPREZA.

На думку суду, відчуження відповідачем будь-якого з цих транспортних засобів до вирішення спору зменшить обсяг майна, що підлягає поділу, і може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Суд враховує і співмірність заходу.

Загальна ринкова вартість трьох транспортних засобів, визначена позивачкою (1 431 922,00 грн, 157 792,00 грн та 272 558,00 грн), не перевищує ціни позову - 2 530 355,00 грн.

Арешт не позбавляє відповідача права володіти та користуватися транспортними засобами, а лише тимчасово обмежує право розпорядження ними до вирішення спору.

Тому, на переконання суду, такий захід забезпечує баланс інтересів сторін і не порушує прав осіб, що не є учасниками справи.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Таким чином, заяву слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 70, 71 СК України, ст. ст. 149-153, 157, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - адвоката Бедексєєвої Вікторії Леонідівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) проти ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про поділ майна подружжя - задовольнити.

Накласти арешт на транспортні засоби, зареєстровані за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме: легковий автомобіль марки HONDA S 2000, реєстраційний номер НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 , 2000 року випуску; легковий автомобіль марки SUBARU IMPREZA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2002 року випуску; транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 412D, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 , 1999 року випуску.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.

Для цілей виконавчого провадження визначити сторони:

Стягувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Боржник - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її постановлення, її оскарження не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя В. К. Барвенко