Рішення № 141360481 у справі № 521/13381/26 від 10.11.2026

Справа № 521/13381/26

Номер провадження № 2/521/8805/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10 листопада 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Сироти О.О.

за участю представників учасників, учасників справи:

від ОСОБА_1 - не з`явився;

від ОСОБА_2 - не з`явилася.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий) про стягнення матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У липні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лепеха Вадим Ізяславович звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, у якій останній просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 15808 грн. 89 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду у розмірі 20000 грн., а також судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що позивачу спричинена матеріальна шкода діями відповідачки, а саме в ніч з 06 на 07 жовтня 2025 року за адресою АДРЕСА_3 , відповідачка викинула сміття зі своєї квартири на дах належного позивачу автомобілю «MITSUBISHI OUTLENDER», д.н.з. НОМЕР_2 , чим спричинила подряпини та зіпсувала лакофарбове покриття автомобілю.

Після зазначеної події позивач звернувся до органів поліції, які зафіксували факт події.

Також представник позивача вказав, що згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №29/10-1 від 30.10.2025 року власнику автомобіля завдано матеріальні збитки у розмірі 15808 грн. 89 коп.

Представник позивача зауважив, що крім матеріальної шкоди, позивачу діями відповідачки завдана моральна шкода у нарахованому ним розмірі, спричинена тим, що позивач втратив спокій, порушено його звичайний спосіб життя, що стало підставою для звернення останнього до суду за захистом своїх прав.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 20.08.2026 року у справі №521/13381/26 було відкрито провадження, вирішено розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Відзиву від відповідача до Хаджибейського районного суду міста Одеси не надходило, що в розумінні вимог ЦПК України не є перешкодою для розгляду даної справи за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 10.11.2026 року у справі №521/13381/26 заяву про залучення ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залишено без задоволення.

В судове засідання, призначене на 10.11.2026 року позивач та його представник не з`явилися, повідомлені належним чином та своєчасно, заперечень щодо ухвалення у даній справі заочного рішення не заявили.

Відповідачка ОСОБА_2 повторно не з`явилася в судове засідання без поважних причин. Про час та місце розгляду справи відповідачка була сповіщена належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленням, наявним у матеріалах справи (відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК), які направлялися на останню відому адресу відповідача, з огляду на що, суд приходить до переконання про можливість розглянути справу за відсутності відповідача, згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалити заочне рішення.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно із п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Також суд зазначає, що згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Отже, суд, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу «MITSUBISHI OUTLENDER», д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .

Згідно відповіді, наданої ГУ НПУ в Одеській області вбачається, що 07.10.2025 року №21527 зафіксовано звернення ОСОБА_1 щодо пошкодження автомобіля «MITSUBISHI OUTLENDER», д.н.з. НОМЕР_2 сусідкою з кв. АДРЕСА_4 ОСОБА_4 та рекомендовано останньому для відшкодування завданих збитків звернутися до суду.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №29/10-1 від 30.10.2025 року з визначення матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «MITSUBISHI OUTLENDER», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження сусідкою вбачається, що вартість відновлювального ремонту даного автомобілю, пошкодженого внаслідок пошкодження сусідкою, яке сталося з 06.10.2025 року на 07.10.2025 року становить 15808 грн. 89 коп.

Інших належних та допустимих доказів стосовно наявних між сторонами спірних правовідносин, зі сторони відповідача, матеріали цивільної справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми матеріальної та моральної шкоди.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані ним норм права під час прийняття аргументів позивача, викладених ним у позовній заяві.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У ст. 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі № 753/8671/21, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 року у справі № 582/18/21).

Приватноправовими нормами визначено обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права / інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 року у справі № 761/42030/21, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 року у справі № 607/20787/19).

У даному разі, як встановлено судом, позивач звернувся до суду до відповідачки з позовними вимогами щодо відшкодування за її рахунок майнової та моральної шкоди, аргументуючи свою правову позицію тим, що відповідачка, у ніч з 06 на 07 жовтня 2025 року за адресою АДРЕСА_3 , викинула сміття зі своєї квартири на дах належного позивачу автомобіля «MITSUBISHI OUTLENDER», д.н.з. НОМЕР_2 , чим спричинила подряпини та зіпсувала лакофарбове покриття автомобіля у загальному рахунку спричинивши майнову шкоду у розмірі 15808 грн. 89 коп., а також спричинивши позивачу моральну шкоду, яку він оцінив у 20000 грн.

На підтвердження підстав позовних вимог позивач надав суду відомості щодо звернення його до правоохоронних органів із відповідною заявою, а також висновок судового експерта про розмір завданої шкоди.

Так, згідно відповіді, наданої ГУ НПУ в Одеській області вбачається, що 07.10.2025 року №21527 зафіксовано звернення ОСОБА_1 щодо пошкодження автомобіля «MITSUBISHI OUTLENDER», д.н.з. НОМЕР_2 сусідкою з кв. АДРЕСА_4 ОСОБА_4 та рекомендовано останньому для відшкодування завданих збитків звернутися до суду.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №29/10-1 від 30.10.2025 року з визначення матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «MITSUBISHI OUTLENDER», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження сусідкою вбачається, що вартість відновлювального ремонту даного автомобілю, пошкодженого внаслідок пошкодження сусідкою, яке сталося з 06.10.2025 року на 07.10.2025 року становить 15808 грн. 89 коп.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом положень ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Тобто в деліктних зобов`язаннях передбачено презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: неправомірність поведінки особи, а саме будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди, тобто втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину особи, що завдала шкоду.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди, а відсутність хоча б одного з цих елементів, відповідно, виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Суб`єктом відшкодування шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України є особа, яка її завдала. Частина друга ст. 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

Доведення факту наявності шкоди та її розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і шкодою покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяння шкоди полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а шкода є наслідком такої протиправної поведінки.

Дослідженими у судовому засіданні доказами безсумнівно підтверджено факт пошкодження автомобіля позивача внаслідок чого останньому завдано матеріальну шкоду.

Так, у даній справі встановлено, наявність з боку відповідачки протиправної поведінки відносно майна позивача, наявність спричиненої позивачем шкоди у нарахованому експертом розмірі. Одночасно із цим також встановлено, що протиправною поведінкою відповідачки позивачу завдано вказану вище матеріальну шкоду. Водночас наявність або відсутність вини відповідачки у даному разі судом не встановлюється, оскільки вона презюмується, аж поки відповідачкою не буде доведено зворотного.

При цьому, суд зазначає, що відсутність вини заподіювача шкоди у подібних справах має доводити виключно особа, яка у деліктних правовідносинах є потенційним заподіювачем шкоди.

Таким чином, аналіз наведених у судовому рішенні вимог чинного законодавства, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також причинно-наслідковий зв`язок між фактом завдання шкоди та її розміром.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2018 у справі № 759/4781/16-ц дійшов висновку, що з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Аналогічний висновок Верховний Суд виклав у постанові від 25.02.2019 року у справі № 466/4051/15-ц.

Отже, у даній справі суд вважає, що на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, позивачем належними та допустимими доказами доведено факт спричинення шкоди - пошкодження автомобіля з вини відповідача, розмір завданої шкоди, натомість відповідач зазначеного не спростувала, а також не надала належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди автомобілю.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт того, що автомобіль позивача зазнав пошкоджень внаслідок падіння сміття з помешкання відповідачки, яка неналежним чином утримувала належне їй майно, у зв`язку із чим, вимоги позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 15808 грн. 89 коп. потребують задоволення.

Стосовно відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.04.2020 у справі № 180/1560/16-а вказала, зокрема, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Аналізуючи вищевказані обставини, суд зазначає про наявність підстав вважати, що стверджувані позивачем пережиті ним негативні емоції досягають рівня страждань, які заподіюють моральну шкоду.

Так, у даному разі судом встановлено, що позивача, заявляючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не посилався на обставини, які можуть бути підтверджені певними засобами доказування, зокрема щодо його лікування, проте, відсутність таких доказів не спростовує факт стверджуваних позивачем моральних страждань, пов`язаних із пошкодженням транспортного засобу та тривалим часом і зусиллями, необхідними для отримання компенсації вартості відновлювального ремонту.

Крім того, потребу докладання додаткових зусиль для організації свого життя за відсутності власного засобу пересування, необхідності його ремонту, та пов`язані з цим незручності суд оцінює як обставини, що є загальновідомими і не потребують доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на рахунок позивача моральної шкоди у розмірі 20000 грн. підтверджені, знайшли своє відображення під час розгляду даної справи, з огляду на що потребують задоволення у повному обсязі.

Отже, зважаючи на викладене вище, суд виснує про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідачки на його користь майнової та матеріальної шкоди у визначеному позивачем розмірі.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Щодо судових витрат у даній справі, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем під час підготовки позовної заяви було замовлено у Судового експерта Ткач Світлани Аркадіївни Висновок експертного автотоварознавчого дослідження №29/10-1 від 30.10.2025 року з визначення матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «MITSUBISHI OUTLENDER», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження сусідкою, отриманий позивачем 30.10.2025 року, за виготовлення якого позивачем на рахунок експерта сплачено 6400 грн., що вбачається із наявної у матеріалах справи платіжної інструкції від 28.10.2025 року.

Відтак, оскільки витрати, пов`язані із проведенням експертизи належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, з відповідача на користь позивача потребує стягнення вартість проведеного експертного дослідження у розмірі 6400 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно із ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, із відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 4659 грн. 20 коп.

Керуючись ст.1-18, 141, 263, 265, 273, 274, 279, 280 - 282, 354, 355 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий) про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Київ, Україна) матеріальну шкоду у розмірі 15808 грн. 89 коп., моральну шкоду у розмірі 20000 грн., судовий збір у розмірі 4659 грн. 20 коп., витрати на виготовлення висновку експертного автотоварозначого дослідження №29/10-1 від 30.10.205 року у розмірі 6400 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 10.11.2026 року.

Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий).

Суддя Н.О. Шевчук