Ухвала № 141360909 у справі № 522/5013/25 від 09.11.2026

Справа №522/5013/25

Провадження №2-з/522/631/26

УХВАЛА

09 листопада 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої - судді Косіциної В.В.,

розглянувши на підставі наявних матеріалів клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ратушного Андрія Івановича про скасування заходів забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «СУЗІР`Я БУДОВА», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-СИСТЕМА», Споживчого товариства «СУЗІР`Я ПЛЮС», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства "БУДОВА" про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до ОСОБА_1 та Споживчого товариства «СУЗІР`Я БУДОВА» про визнання договору недійсним.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2026 року у задоволенні первісного та зустрічного позову - відмовлено.

03 листопада 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ратушного Андрія Івановича про скасування заходів забезпечення позову, у якому заявник просив скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.03.2025 у справі №522/5013/25.

Судом засідання з метою вирішення вказаного клопотання призначено на 09 листопада 2026 року.

У судове засідання, призначене на 09 листопада 2026 року учасники справи у судове засідання - не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Будь-яких інших заяв та/або клопотань від учасників справи - не надходило.

У зв`язку з неявкою учасників справи, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення здійснити розгляд заяви на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Ухвалою суду від 25 березня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ратушного Андрія Івановича про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , ідентифікатор об`єкту - 01.3074881.4645379.20240711.83.6266.65.

Клопотання мотивовано тим, що оскільки рішенням суду відмовлено у задоволенні позову, а підстава, у зв`язку із якою було забезпечено позов відпала, а тому, відсутні підстави для подальшого збереження обтяжень.

Зі змісту ЄДРСР вбачається, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2026 року не було оскаржено до Одеського апеляційного суду.

В АСДС КП «Д-3» наявна відмітка про те, що рішення набрало законної сили 24 жовтня 2026 року.

За приписами частини першої статті 158 ЦПК України із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно) може звернутися виключно учасник справи.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 04.10.2023 у справі № 504/158/22, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

У постанові КЦС ВС від 20.12.2019 у справі № 636/3015/17 вказано, що заява про скасування арешту та ухвали про забезпечення позову по іншій справі підлягає вирішенню за допомогою правого механізму цивільного процесуального, а не матеріального, цивільного права.

З Постанови КЦС ВС від 21.06.2023 у справі № 521/19246/20 вбачається, що порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.

Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.97, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

Тому, враховуючи те, що заходи забезпечення позову були вжиті за клопотанням особи, яка і просить їх скасувати, беручи до уваги те, що апеляційна скарга на рішення суду не подавалася, а рішення суду набрало законної сили, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 255, 259, 315 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ратушного Андрія Івановича про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 березня 2025 року у справі №522/5013/25 у вигляді арешту на об`єкт нерухомого майна, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , ідентифікатор об`єкту - 01.3074881.4645379.20240711.83.6266.65.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15-ти днів.

Текст ухвали складено та підписано 09 листопада 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.