Судові рішення

Рішення № 141360973 у справі № 522/19545/26 від 10.11.2026

Рішення від 10.11.2026 в адміністративній справі № 522/19545/26 (категорія «Дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів»). Суд: Приморський районний суд м. Одеси, суддя Косіцина В. В.

Справа№ 522/19545/26
СудПриморський районний суд м. Одеси
СуддяКосіцина В. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяДорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів
Дата ухвалення10.11.2026
Надійшло до реєстру11.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141360973

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа №522/19545/26

Провадження № 2-а/522/465/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої - судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Гресько Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якій позивачка просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ОДП №3073544 від 16.09.2026, винесену інспектором з паркування ВКДР УКДР Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Кузнєцовим Олегом Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 680,00 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діянні складу адміністративного правопорушення.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження. Витребувано з власної ініціативи у Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради належним чином засвідчену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за наслідками розгляду якої було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 16.09.2026, серія ОДП №3073544 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Судове засідання по справі призначено на 12 жовтня 2026 року.

09 жовтня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради надійшов відзив, у якому відповідач заперечував проти задоволення позову, просив відмовити.

У судове засідання, призначене на 12 жовтня 2026 року з`явився представник відповідача. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання відкладено розгляд справи на 09 листопада 2026 року задля забезпечення належного сповіщення позивача про дату, час та місце судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 09 листопада 2026 року з`явився представник відповідача. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив відмовити.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Встановлено, що текст рішення буде проголошено 10 листопада 2026 року.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

16 вересня 2026 року інспектором з паркування Кузнєцовим Олегом Олександровичем було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення серії ОДП №30733544, якою ОСОБА_1 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 16 вересня 2026 року о 12 годині 05 хвилин за адресою: м. Одеса, вул. Добровольців, 18, водій т/з Nissan Rogue, д/н НОМЕР_1 здійснив зупинку, стоянку ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушив п.15.9 ПДР.

Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначає про те що постанова не містить жодного опису того, в чому саме полягала перешкода дорожньому руху чи загроза безпеці дорожнього руху: не зазначено, яким учасникам дорожнього руху створено перешкоду, чи було обмежено огляду пішохідного переходу, чи були змушені водії інших транспортних засобів змінювати напрямок руху або швидкість, чи ускладнено рух пішоходів.

Посилається на те, що заміри було здійснено неналежним чином.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Як встановлено ч. 3 ст. 122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як встановлено п. 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пунктів 15.1-15.3 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху). У населених пунктах зупинка і стоянка транспортних засобів дозволяються на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена розміткою 1.1, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом.

Згідно з п.15.9.г ПДР, зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Згідно п.1.10 ПДР, пішохідний перехід - ділянка проїзної частини, острівця безпеки чи розділювальної смуги або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.38.1-5.41.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

За правилами ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

На підтвердження порушення 15.9.г ПДР, відповідачем було надано фотознімки, зі змісту яких вбачається, що т/з Nissan Rogue, д/н НОМЕР_1 здійснив зупинку на незначній відстані від пішохідного переходу.

У позовній заяві позивач посилається на те, що на фотознімках видно лише фрагмент стрічки на газоні, проте, не зафіксовано ні її початкова точка, ні її прив`язка до пішохідного переходу.

Вказані доводи є хибними, оскільки, на першому фото, що долучений до відзиву вбачається наявність встановленого знаку, передбаченого п.5.38.1 Пішохідний перехід, який встановлений на стовпі.

На третьому фото, долученому до відзиву вбачається, що початковою точкою вимірювання відстані є стовп, на якому розміщено знак 5.38.1 Пішохідний перехід, та який відповідно до п.1.10 ПДР позначає межі пішохідного переходу.

У позовній заяві позивач посилається на те, що позначка рулетки «7 метрів» розташована на ґрунті за бордюром, на значній відстані від переднього бамперу транспортно засобу.

Проте, на фото, яке надає позивач до позовної заяви (а.с.13) вбачається, що позначка на рулетці «7 метрів» розташована безпосередньо перед т/з Nissan Rogue, д/н НОМЕР_1 .

Відстань між позначкою на рулетці та бампером транспортного засобу є незначною, та вочевидь меншою ніж три метри.

У зв`язку з чим, підстави вважати, що транспортний засіб було припарковано на відстані, більшій ніж 10 метрів від пішохідного переходу відсутні.

У позовній заяві позивач також посилається на те, що вимірювання проведено не безпосередньо по проїжджій частині, а по газону, на іншому рівні та відстані від лінії розташування транспортно засобу.

Дійсно, заміри здійснювалися не по проїжджій частині, а по газону.

Проте, таке вимірювання здійснювалося паралельно розташованому транспортному засобу.

З наданих позивачем та відповідачем фото вбачається, що перед транспортним засобом позивачки був розташований ще один транспортний засіб, який унеможливлював здійснення заміру безпосередньо по проїзній частині.

При цьому, навіть за наявності похибки у вимірюванні, розмір такої похибки вочевидь на може перевищувати 3 метри.

Щодо посилання позивача на те, що на фото видно лише фрагменти рулетки, то значна відстань між транспортним засобом позивача та пішохідним переходом (7 метрів) унеможливлює одночасну фіксацію на одній фотографії показів вимірювальної стрічки, відстані між транспортним засобом та пішохідним переходом, його початкової та кінцевої точки, а також ідентифікованого транспортного засобу.

При цьому, суд повинен брати та оцінювати усі наявні докази у справі комплексно, у їх взаємозв`язку.

Комплексна оцінка наданих фото повністю підтверджує початкову та кінцеву точку заміру, відстань між транспортним засобом та пішохідним переходом, розміщення транспортного засобу та власне покази вимірювальної стрічки, у зв`язку з чим підстави вважати, що заміри проведено неналежним чином відсутні.

Як вже було зазначено, позивач зазначає про те що постанова не містить жодного опису того, в чому саме полягала перешкода дорожньому руху чи загроза безпеці дорожнього руху: не зазначено, яким учасникам дорожнього руху створено перешкоду, чи було обмежено огляду пішохідного переходу, чи були змушені водії інших транспортних засобів змінювати напрямок руху або швидкість, чи ускладнено рух пішоходів.

Проте, за правилами ст. 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб, зокрема розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: а) на залізничних переїздах; б) на трамвайних коліях; в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях; г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі; ґ) на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга; д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів; е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків; є) ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання; ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився; з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду; и) розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома).

Тобто, закон презюмує, що розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано, зокрема, на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі.

В такому випадку, не потребує доказуванню факт реальних перешкод дорожньому руху або створенню загрози безпеці дорожнього руху, а орган, що притягнув особу до відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП повинен лише довести, що транспортний засіб було розміщено на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі.

Тому, враховуючи те, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення - доведений, а оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, є обґрунтованою, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції вказаної статті, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241, 242-246, 286, 293 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Текст рішення складено та підписано 10 листопада 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
06.10.2026 Ухвала № 140379320 Приморський районний суд м. Одеси