Рішення № 141361061 у справі № 380/13826/26 від 09.11.2026

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року справа № 380/13826/26

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ШИППІНГ" про визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці Державної митної служби України.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ШИППІНГ" з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000226/2 від 17.02.2026, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209200/2026/000106;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000225/2 від 17.02.2026, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209200/2026/000111;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000222/2 від 17.02.2026, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209200/2026/000109;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000224/2 від 17.02.2026, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209200/2026/000110.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення Львівської митниці про коригування митної вартості чотирьох імпортованих транспортних засобів (квадроциклів CAN-AM та мотоциклів BMW) від 17.02.2026 року є необґрунтованими, а відповідач не довів їх правомірності в частині визначення митної вартості товарів. Позивач вказує, що викладені митницею в рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідності відомостей не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. Крім того, зазначається, що жодних визначених частиною першою статті 58 Митного кодексу України обмежень щодо товарів, які ввезені на митну територію України за відповідними митними деклараціями на умовах поставки DAP, немає. Оскільки витрати на транспортування вже включені продавцем у загальну фактурну вартість згідно з умовами Інкотермс, вимагати додаткові транспортні документи чи застосовувати резервний метод (метод 6) замість основного методу за ціною договору (контракту) не було жодних законних підстав. Позивач вважає, що такі рішення належить визнати протиправними та скасувати, і як наслідок, визнати протиправними та скасувати винесені на їх підставі картки відмови в прийнятті митних декларацій, а позовні вимоги - задовольнити в повному обсязі

Ухвалою від 06.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 17 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначив, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Зазначає, що за результатами опрацювання поданих декларантом до митного оформлення документів за митними деклараціями від 06.02.2026 року (зокрема за № 26UA209200002334U9 та іншими) були виявлені розбіжності, які унеможливлювали здійснення розмитнення за основним методом, а саме: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а надані до додаткового запиту митного органу SWIFT-документи не дозволяють ідентифікувати оплату з конкретною поставкою; наявність у ціновому ланцюзі посередників (зокрема компанії «USA Import sp. z.o.o.», зазначеної в аукціонних інвойсах) за відсутності документального підтвердження їхнього зв`язку з продавцем «INTERCARGO FORWARDING LTD» свідчить про потенційні додаткові витрати (комісійні чи посередницькі), не включені до заявленої ціни. Враховуючи наведене, відповідач вважає свої дії правомірними та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій заперечив доводи Львівської митниці, наголосивши, що митну вартість товарів було правомірно визначено за інвойсом останнього постачальника («INTERCARGO FORWARDING LTD»), з яким укладено зовнішньоекономічний контракт, що повністю спростовує твердження митниці про наявність додаткових чи неврахованих посередницьких витрат. Вказує повторно, що поставка здійснювалася на умовах DAP, витрати на транспортування вже включені продавцем у загальну фактурну вартість згідно з правилами Інкотермс, а особливості здійснення оплат за SWIFT-документами не впливають на ціну товару за контрактом, тому вимоги відповідача про надання додаткових документів є безпідставними, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості підлягають скасуванню.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМ ШИППІНГ», код ЄДРПОУ 45175738, зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

17 лютого 2025 року між ТОВ «ЕМ ШИППІНГ» (Україна), як Покупцем, та INTERCARGO FORWARDING LTD (Велика Британія), як Продавцем, укладено зовнішньоекономічний Договір №17022025 від 17 лютого 2025 року, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує транспортні засоби або спецтехніку в асортименті.

Згідно з пунктом 1.2. Договору номенклатура товару визначається інвойсом, що супроводжує кожну партію товару.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. та 2.3. цього договору покупець купує товар за ціною, на умовах і за базисом постачання, що визначені інвойсом на кожну партію товару.

На підставі вказаного Договору та відповідних інвойсів покупець придбав у продавця такі чотири транспортні засоби у вживаному стані:

Квадроцикл CAN-AM, модель OUTLANDER MAX XT 570 2021 року випуску (ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 ), за інвойсом №1713 від 29.01.2026 на загальну суму 4 455,00 USD (у тому числі вартість товару 3 655,00 USD та транспортні послуги 800,00 USD);

Квадроцикл CAN-AM, модель OUTLANDER MAX XT 1000R 2021 року випуску (ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 ), за інвойсом №1710 від 28.01.2026 на загальну суму 6 515,00 USD (у тому числі вартість товару 5 715,00 USD та транспортні послуги 800,00 USD);

Мотоцикл BMW, модель F750GS 2022 року випуску (ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 ), за інвойсом №1700 від 21.01.2026 на загальну суму 4 755,00 USD (у тому числі вартість товару 3 955,00 USD та транспортні послуги 800,00 USD);

Мотоцикл BMW, модель F750GS 2022 року випуску (ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4 ), за інвойсом №1699 від 21.01.2026 на загальну суму 4 355,00 USD (у тому числі вартість товару 3 555,00 USD та транспортні послуги 800,00 USD).

З метою митного оформлення зазначених товарів у режимі імпорту позивач 06 лютого 2026 року подав митному органу електронні митні декларації (метод визначення митної вартості - за ціною договору):

МД № 26UA209200002334U9 (квадроцикл CAN-AM OUTLANDER MAX XT 570);

МД № 26UA209200002323U5 (квадроцикл CAN-AM OUTLANDER MAX XT 1000R);

МД № 26UA209200002321U7 (мотоцикл BMW F750GS);

МД № 26UA209200002322U6 (мотоцикл BMW F750GS).

Разом з митними деклараціями декларантом позивача до митного контролю на підтвердження митної вартості було надано необхідні документи відповідно до Митного кодексу України (зокрема зовнішньоекономічний контракт, інвойси, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, експертні висновки про якісні характеристики, платіжні SWIFT-документи).

За результатами розгляду електронних митних декларацій та поданих документів митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 17 лютого 2026 року: №UA209000/2026/000226/2, №UA209000/2026/000225/2, №UA209000/2026/000222/2, №UA209000/2026/000224/2 та склав відповідні картки відмови в прийнятті митних декларацій.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до положень ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно із ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з правилами ч.ч. 3-6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст. 58 МК України).

Згідно з п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до ч.18 ст.58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу недов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МК України; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).

Суд встановив, що на підтвердження заявленого рівня складових митної вартості товарів, згідно картки відмови № UA209200/2026/000106, щодо квадроцикла CAN-AM OUTLANDER MAX XT 570 (VIN: НОМЕР_1 ), позивач надав такі документи : Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 1713 від 29.01.2026; Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 1713 від 29.01.2026; Статус особи, яка подає митну декларацію № 1; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 26.09.2025; Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями Експертний висновок 290910 від 05.02.2026; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 17022025 від 17.02.2025; Довідка 2026-58822 від 05.02.2026; оригінал інврйсу від 29.10.2025; особистий кабінет NPA від 05.02.2026; Перепустка від 06.02.2026; фото від 06.02.2026; Митна декларація, якою було відмовлено у випуску товарів № 26UA209200002334U9 від 06.02.2026.

Як встановлено судом, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000226/2 від 17.02.2026, в графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено таке:

«.. За результатами опрацювання встановлено наступне: Згідно з інвойсом №1713 від 29.01.2026 компанія «INTERCARGO FORWARDING LTD» (продавець) продає ТОВ «ЕМ Шиппінг» (покупець) товар. До митного оформлення декларантом надано скрін з аукціону «Npauctions», в якому зазначено посилання на інвойс з номером 598793. У вказаному інвойсі №598793 від 29.10.2025 зазначено, що товар продано компанії «USA Import sp. Z.o.o.». Однак, до митного оформлення не надано інвойсу, який би підтверджував, що компанія «USA Import sp. Z.o.o.». продала оцінюваний товар компанії «INTERCARGO FORWARDING LTD», що свідчить про наявність ще одного посередника, який несе за собою додаткові витрати (посередницькі та комісійні), які не включені в ціну товару. Додатково наданий на вимогу свіфт-документ від 04.11.2025 на суму 3 655 дол. США не містить жодних відомостей, які необхідні для ідентифікації товару, оскільки з даного документу неможливо встановити за що була здійснена оплата. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. Тому, враховуючи зазначені невідповідності, відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана, а саме: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення; Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надано свіфт-документ від 29.10.2025, який, як зазначалося вище, не можна ідентифікувати з оцінюваною поставкою товару…. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала інформація з інтернет-ресурсу за посиланням: https://www.jdpower.com/motorcycles/2022/can-am/outlander-max-xt-570-570cc/values, де вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (Квадроцикл марки CAN-AM, модель OUTLANDER MAX XT 570, тип палива: бензин) становить 6 950 дол. США + заявлені транспортні витрати, що в сумі дорівнює 7 750 дол. США. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні, умови поставки не здійснювалося.»

Суд встановив, що на підтвердження заявленого рівня складових митної вартості товарів, згідно картки відмови № UA209200/2026/000111, щодо квадроцикла CAN-AM OUTLANDER MAX XT 1000R (VIN: НОМЕР_2 ), позивач надав такі документи : Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 1710 від 28.01.2026; Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 1710 від 28.01.2026; Статус особи, яка подає митну декларацію № 1; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 13.10.2021; Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями Експертний висновок 290509 від 05.02.2026; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 17022025 від 17.02.2025; довідка 2026-58821 від 05.02.2026; оригінальний інвойс від 05.02.2026; особистий кабінет NPA від 05.02.2026; Перепустка від 06.02.2026; фото від 06.02.2026; Митна декларація, якою було відмовлено у випуску товарів № 26UA209200002323U5 від 06.02.2026.

Як встановлено судом, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000225/2 від 17.02.2026, в графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено таке :

«….За результатами опрацювання встановлено наступне: Згідно з інвойсом №1710 від 28.01.2026 компанія «INTERCARGO FORWARDING LTD» (продавець) продає ТОВ «ЕМ Шиппінг» (покупець) товар. До митного оформлення декларантом надано скрін з аукціону «Npauctions», в якому зазначено посилання на інвойс з номером 598758. У вказаному інвойсі №598758 від 28.10.2025 зазначено, що товар продано компанії «USA Import sp. Z.o.o.». Однак, до митного оформлення не надано інвойсу, який би підтверджував, що компанія «USA Import sp. Z.o.o.». продала оцінюваний товар компанії «INTERCARGO FORWARDING LTD», що свідчить про наявність ще одного посередника, який несе за собою додаткові витрати (посередницькі та комісійні), які не включені в ціну товару. Додатково наданий на вимогу свіфт-документ від 29.10.2025 на суму 5 715 дол. США не містить жодних відомостей, які необхідні для ідентифікації товару, оскільки з даного документу неможливо встановити за що була здійснена оплата. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. … На вимогу декларантом надано свіфт-документ від 29.10.2025, який, як зазначалося вище, не можна ідентифікувати з оцінюваною поставкою товару. … Застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала інформація з інтернет-ресурсу за посиланням: https://www.jdpower.com/motorcycles/2021/can-am/outlander-max-xt-1000r-976cc/values, де вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (Квадроцикл марки CAN-AM, модель OUTLANDER MAX XT 1000R, тип палива: бензин) становить 8 960 дол. США + заявлені транспортні витрати, що в сумі дорівнює 9 760 дол. США. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні, умови поставки не здійснювалося.».

Суд встановив, що на підтвердження заявленого рівня складових митної вартості товарів, згідно картки відмови № UA209200/2026/000109, щодо квадроцикла мотоцикла BMW F750GS (VIN: НОМЕР_3 ), позивач надав такі документи : Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 1700 від 21.01.2026; Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 1700 від 21.01.2026; Статус особи, яка подає митну декларацію № 1; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 від 11.07.2022; Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями Експертний висновок 697429 від 23.01.2026; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 17022025 від 17.02.2025; Інші некласифіковані документи: ориг інв від 06.02.2026; Інші некласифіковані документи: особ. кабінет npauctions.com від 06.02.2026; Інші некласифіковані документи: Перепустка від 06.02.2026; Інші некласифіковані документи: фото від 06.02.2026; Митна декларація, якою було відмовлено у випуску товарів № 26UA209200002321U7 від 06.02.2026

Як встановлено судом, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № № UA209000/2026/000222/2 від 17.02.2026, в графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено таке :

«…. За результатами опрацювання встановлено наступне: Згідно з інвойсом №1700 від 21.01.2026 компанія «INTERCARGO FORWARDING LTD» (продавець) продає ТОВ «ЕМ Шиппінг» (покупець) товар. До митного оформлення декларантом надано скрін з аукціону «Npauctions», в якому зазначено посилання на інвойс з номером 598541. У вказаному інвойсі №598541 від 17.10.2025 зазначено, що товар продано компанії «USA Import sp. Z.o.o.». Однак, до митного оформлення не надано інвойсу, який би підтверджував, що компанія «USA Import sp. Z.o.o.». продала оцінюваний товар компанії «INTERCARGO FORWARDING LTD», що свідчить про наявність ще одного посередника, який несе за собою додаткові витрати (посередницькі та комісійні), які не включені в ціну товару. Додатково наданий на вимогу свіфт-документ від 17.10.2025 на суму 7 510 дол. США не містить жодних відомостей, які необхідні для ідентифікації товару, оскільки з даного документу неможливо встановити за що була здійснена оплата. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. … На вимогу декларантом надано свіфт-документ від 17.10.2025, який, як зазначалося вище, не можна ідентифікувати з оцінюваною поставкою товару. Проведено консультації з декларантом згідно із ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала інформація з інтернет-ресурсу за посиланням: https://www.jdpower.com/motorcycles/2022/bmw/f750gs-853cc/values, де вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (Мотоцикл марки BMW, модель F750GS, тип палива: бензин) становить 7 585 дол. США + заявлені транспортні витрати, що в сумі дорівнює 8 385 дол. США. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні, умови поставки не здійснювалося.»

Суд встановив, що на підтвердження заявленого рівня складових митної вартості товарів, згідно картки відмови № UA209200/2026/000110, щодо квадроцикла мотоцикла BMW BMW F750GS (VIN: НОМЕР_4 ), позивач надав такі документи : Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 1699 від 21.01.2026; Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 1699 від 21.01.2026; Статус особи, яка подає митну декларацію № 1; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 16.06.2022; Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями Експертний висновок 737285 від 23.01.2026; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 17022025 від 17.02.2025; Інші некласифіковані документи: ориг. інвойс від 06.02.2026; Інші некласифіковані документи: особ. кабінет npauctions.com від 23.01.2026; Інші некласифіковані документи: Перепустка від 06.02.2026; Інші некласифіковані документи: фото від 06.02.2026; Митна декларація, якою було відмовлено у випуску товарів № 26UA209200002322U6 від 06.02.2026.

Як встановлено судом, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/000224/2 від 17.02.2026, в графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено таке :

«…..За результатами опрацювання встановлено наступне: Згідно з інвойсом №1699 від 21.01.2026 компанія «INTERCARGO FORWARDING LTD» (продавець) продає ТОВ «ЕМ Шиппінг» (покупець) товар. До митного оформлення декларантом надано скрін з аукціону «Npauctions», в якому зазначено посилання на інвойс з номером 598541. У вказаному інвойсі №598541 від 17.10.2025 зазначено, що товар продано компанії «USA Import sp. Z.o.o.». Однак, до митного оформлення не надано інвойсу, який би підтверджував, що компанія «USA Import sp. Z.o.o.». продала оцінюваний товар компанії «INTERCARGO FORWARDING LTD», що свідчить про наявність ще одного посередника, який несе за собою додаткові витрати (посередницькі та комісійні), які не включені в ціну товару. Додатково наданий на вимогу свіфт-документ від 17.10.2025 на суму 7510 дол. США не містить жодних відомостей, які необхідні для ідентифікації товару, оскільки з даного документу неможливо встановити за що була здійснена оплата. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. ….. На вимогу декларантом надано свіфт-документ від 17.10.2025, який, як зазначалося вище, не можна ідентифікувати з оцінюваною поставкою товару. Проведено консультації з декларантом згідно із ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала інформація з інтернет-ресурсу за посиланням: https://www.jdpower.com/motorcycles/2022/bmw/f750gs-853cc/values, де вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (Мотоцикл марки BMW, модель F750GS, тип палива: бензин) становить 7 585 дол. США + заявлені транспортні витрати, що в сумі дорівнює 8 385 дол. США. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні, умови поставки не здійснювалося.»

Щодо посилання митного органу на аукціонний інвойс № 598793 від 29.10.2025 на суму 3655,00 USD на імпорт USA Import sp. z o.o. та відсутність підтвердження зв`язку з Intercargo, а також неможливість ідентифікувати платіж, щодо товару - квадроцикл CAN-AM OUTLANDER MAX XT 570.

Позивач пояснює, що визначив і задекларував митну вартість товару не за первинною аукціонною ціною, а згідно з інвойсом останнього постачальника - INTERCARGO FORWARDING LTD № 1713 від 29.01.2026 на суму 4455,00 USD (у тому числі вартість квадроцикла 3 655 USD + 800 USD транспортні послуги DAP), з яким у позивача укладено прямий Зовнішньоекономічний контракт № 17022025 від 17.02.2025.

Посилання митниці на внутрішні ланцюги попередніх власників на аукціоні США не впливають на договірну ціну імпорту.

Також, щодо товару квадроцикл CAN-AM OUTLANDER MAX XT 1000R, відповідач покликається на те, що неможливл встановити призначення платежу за SWIFT-документом на суму 5 715 USD компанії USA Import sp. z o.o. за аукціонним інвойсом № 598758.

Судом встановлено, що розрахунок митної вартості та декларування проведено чітко на підставі інвойсу компанії INTERCARGO № 1710 від 28.01.2026 на суму 6 515,00 USD (де вартість квадроцикла становить 5 715 USD, а фрахт DAP - 800 USD).

Відтак, позивач обрав для розрахунку ціну реального комерційного контракту з кінцевим британським постачальником, а не аукціонну вартість.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відсутність проміжних інвойсів між американським аукціоном та посередниками не створює жодних правових перешкод для застосування першого методу, оскільки ціна купли-продажу документально підтверджена.

Щодо аргументів митного органу щодо товару - мотоцикл BMW F750GS (VIN: НОМЕР_3 ), а саме посилання на аукціонний інвойс № 598541 (USA Import sp. z o.o.) та твердження, що SWIFT-платіж на суму 7 510 USD не містить відомостей для ідентифікації товару.

Суд встановив, що оформлення цього мотоцикла здійснювалося на підставі інвойсу INTERCARGO № 1700 від 21.01.2026 на суму 4 755,00 USD (де ціна мотоцикла - 3 955 USD + 800 USD доставка DAP).

Суд зазначає, що умови чи форма здійснення розрахунків (або часові рамки оплати) безпосередньо не впливають на договірну ціну товару та не можуть бути підставою для відмови в застосуванні першого методу, якщо ціна чітко визначена в контракті та інвойсі.

Щодо покликань відповідача щодо аукціонного інвойсу № 598541 та неможливості ідентифікації платежів митним органом товару - мотоцикл BMW F750GS (VIN: НОМЕР_4 .

Суд також встановив, що даний транспортний засіб задекларовано за інвойсом постачальника INTERCARGO № 1699 від 21.01.2026 на суму 4355,00 USD (у т.ч. ціна мотоцикла 3 555 USD + 800 USD транспортування на умовах DAP).

Відповідно до ст. 53 ч. 2 п. 6 МК України транспортні документи витребовуються митницею тільки тоді, коли витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Оскільки умовами поставки визначено DAP Lviv, усі логістичні витрати вже за замовчуванням включені продавцем у загальну фактурну вартість інвойсу, вимога митниці надавати додаткові транспортні розшифрування чи калькуляції є безпідставною.

Враховуючи той факт, що транспортні засоби, що були у використанні (б/в), митний орган повністю проігнорував індивідуальні характеристики таких (фактичний технічний стан, пробіг/мотогодини, комплектацію, рік виготовлення тощо).

Суд звертає увагу, що інтернет-ресурс jdpower.com не є офіційною базою даних митних вартостей, визнаною Митним кодексом України для цілей коригування.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують обраному відповідачем.

Положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані довідка про транспортні витрати, рахунок та договір в сукупності є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, чи посередницькі договори), а тому довідки про транспортні витрати, договори з експедиторами є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року № 2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі № 1.380.2019.006980.

Позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена в інвойсі. На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 МК України.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

З наведеного суд дійшов висновку, що при митному оформленні товару позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною 2 статті 53 МК України, та перелічені судом вище.

В графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказані номер та дата митної декларацій, що слугувала джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію визначення саме цієї декларації, а не будь-якої іншої, в якій хоча б метод визначення митної вартості був основним (за ціною договору). Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати однієї митної декларації, яка з неочевидних для суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару. Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000226/2 від 17.02.2026, № UA209000/2026/000225/2 від 17.02.2026, №UA209000/2026/000222/2 від 17.02.2026, №UA209000/2026/000224/2 від 17.02.2026 не відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

З матеріалів справи встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209200/2026/000106, №UA209200/2026/000111, №UA209200/2026/000109, №UA209200/2026/000110, прийняті на підставі вищезазначених рішень про коригування митної вартості товарів, відтак, оскаржені картки відмови також є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин, враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір сплачений позивачем в сумі 3328,00 грн, відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000226/2 від 17.02.2026, № UA209000/2026/000225/2 від 17.02.2026, №UA209000/2026/000222/2 від 17.02.2026, №UA209000/2026/000224/2 від 17.02.2026.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209200/2026/000106, №UA209200/2026/000111, №UA209200/2026/000109, №UA209200/2026/000110.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ШИППІНГ" (адреса 78027, м. Львів, вул. Зелена 407Б ЄДРПОУ 45175738) судові витрати на сплату судового збору в сумі 3 328,00 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 09.11.2026.

Суддя Коморний Олександр Ігорович