Рішення № 141361327 у справі № 400/9415/26 від 10.11.2026

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 р. № 400/9415/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., при секретарі судового засідання Друца Т.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛКИ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ІТ-КЛАСТЕР» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.04.2026 № 62[телефон приховано]

За участю представників:

позивача Сєнкевич Катерини Юріївни

відповідача Єремєєва Сергія Олександровича

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛКИ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ІТ-КЛАСТЕР» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) від 21.04.2026 № 62[телефон приховано] на суму штрафних санкцій у розмірі 2726556,68 гривні.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) від 21.04.2026 № 62[телефон приховано], яким позивачу нараховано пеню в розмірі 2726556,68 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. На переконання позивача, вищенаведене ППР є протиправним і підлягає скасуванню. Він наголосив на тому, що між ним і ШАМРОК ЛДА («SHAMROCK LDA») (Карнашіде, Португальська Республіка) був укладений договір купівлі- продажу від 26.04.2022 № 2022DUK-HLT.01 щодо купівлі 400 балістичних шоломів ШРК (SHRCK) (далі - Шоломи) загальною ціною 93200,00 доларів США. Шоломи постачаються продавцем протягом 20 календарних днів з дати отримання продавцем авансового платежу, пункт поставки - м. Познань, Республіка Польща. Оскаржуване ППР та відповідний акт перевірки не містять будь-якого обґрунтування щодо дотримання контролюючим органом вимог статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Податковим органом не наведено розрахунку строків давності, не зазначено моменту початку їх перебігу та не обґрунтовано наявність законних підстав, які б надавали право визначати позивачу грошові зобов`язання щодо господарських операцій, здійснених у червні 2022 року, у липні 2026 року. Більше того, контролюючий орган фактично поставив під сумнів обставини здійснення господарської операції, що мала місце понад чотири роки тому, не навівши при цьому жодних правових аргументів щодо можливості здійснення відповідного донарахування саме у цей період. Контролюючий орган повністю проігноровав фактичні обставини здійснення спірної господарської операції. Спірний товар був придбаний позивачем у 2022 році в умовах повномасштабного російського вторгнення на територію України для забезпечення потреб оборони держави. Придбання такого товару здійснювалося саме за замовленням Збройних Сил України, а після його отримання він був переданий для їх потреб.

У відзиві на позовну заяву від 25.08.2026 відповідач заперечив проти позову і просив відмовити в його задоволені у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що під час обчислення строків давності, встановлених зі статтею 102 ПК України, не враховується період їх зупинення з 18.03.2020 по 31.07.2023 включно. Отже, право контролюючого органу на проведення перевірки і визначення суми грошових зобов`язань позивача було реалізовано в межах строків, установлених ПК України, з урахуванням особливостей обчислення таких зобов`язань і законодавчо встановлених випадків зупинення перебігу цих строків. Гранична дата реалізації контролюючими органами повноважень щодо самостійного визначення сум грошових зобов`язань платників податків у значній кількості випадків припадає на 31.07.2026. Що стосується безпосередньо оскаржуваного ППР, то відповідач отримав інформацію ДПС України від 21.01.2026 № 1288/7/99-00-07-04-02-07 про виявлений факт ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, у якій міститься податкова інформація про факт порушення валютного законодавства позивачем за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу від 26.04.2022 № 2022DUK-HLT.01 на суму 93200,00 доларів США. Перевіркою було встановлено, що на виконання умов зазначеного договору позивач перерахував на рахунок нерезидента ШАМРОК ЛДА грошові кошти в сумі 93200,00 доларів США (2726556,68 грн) з граничними термінами доставки товару 24.10.2022 і 22.11.2022. Проте, позивач не надав будь-яких доказів про поставку нерезидентом позивачу. За результатами перевірки наданих документів, у жодному документі не зазначено позивача, як отримувача імпортного товару за вищенаведеним договором купівлі-продажу.

У заяві від 02.10.2026 відповідач просив суд першої інстанції під час вирішення спору по суті взяти до уваги раніше подані контролюючим органом процесуальні документи, які наявні в матеріалах справи.

16.10.2026 позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду відповідь на відзив, в якій він підтримав свої позовні вимоги. У ній він наголосив на тому, що відповідач не навів у відзиві на позовну заяву належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що нерезидент фактично не поставив товар, що товар не був отриманий позивачем, або що сторони зовнішньоекономічного договору не виконали своїх договірних зобов`язань. Сам по собі висновок контролюючого органу про те, що наданими документами не підтверджено факт отримання товару, не є тотожним установленню факту його неотримання. Відсутність у певному документі окремих відомостей або недостатність конкретного документа, на думку контролюючого органу, не можуть автоматично свідчити про фактичну непоставку товару та наявність порушення валютного законодавства. Проте, спірний товар був придбаний позивачем у 2022 році, в умовах повномасштабної російської збройної агресії проти України, для забезпечення потреб оборони держави. Після отримання товару Позивач передав його для потреб Збройних Сил України в якості гуманітарно-благодійної допомоги для військової частини НОМЕР_1 . У разі фактичного ненадходження товару позивачу, а надалі - військовій частині, його передача для потреб Збройних Сил України не могла б відбутися. Отже, документальне підтвердження такої передачі об`єктивно спростовує твердження про відсутність будь-якого фактичного руху товару та вимагає від відповідача належного обґрунтування його висновків з урахуванням усіх обставин справи. Сама по собі відсутність найменування позивача в окремому документі не є достатнім доказом того, що товар не був отриманий позивачем або не був поставлений за зовнішньоекономічним договором.

Відповідач правом на подання заперечень у встановлений судом строк не скористався.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

03.08.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та про надання позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 33280,00 гривень.

07.08.2026 позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду платіжну інструкцію від 07.08.2026 № 2.791170421.1 про сплату судового збору за подання позову в розмірі 26624,00 гривні.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі № 400/9415/26 та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Справа № 400/9415/26 перебувала у провадженні головуючого судді Біоносенка В.В.

Відповідно до наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.09.2026 № 138-к суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду у зв`язку з призначенням його Указом Президента України від 02.09.2026 № 867/2026 на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.09.2026 № 806/02-10 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/9415/26» було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2026 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.

28.09.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про прийняття адміністративної справи № 400/9415/26 до свого провадження, про її розгляд спочатку за правилами загального позовного провадження і про призначення підготовчого засідання на 27.10.2026.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.10.2026 у військової частини НОМЕР_1 було витребувано докази, які нею були надані суду 21.10.2026.

26.10.2026 позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про виклик свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

27.10.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні заяви позивача про виклик свідків (пункту 28 протокол судового засідання від 27.10.2026 № 7313939).

28.10.2026 позивач повторно подав до суду першої інстанції заяву про виклик свідків, у задоволені якої відмовлено протокольною ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.11.2026.

10.11.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання, призначення справи до судового розгляду по суті та про проведення судового засідання 10.11.2026.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Позивач уклав з ШАМРОК ЛДА (Карнашіде, Португальська Республіка) договір купівлі-продажу від 26.04.2022 № 2022DUK-HLT.01 (далі - Договір від 26.04.2022), згідно з абзацом першим розділу ІІ якого продавець (ШАМРОК ЛДА) передає покупцю (позивачу) 400 балістичних шоломів ШРК - митний код [номер приховано].

Згідно з абзацом другим пункту 2 розділу ІІ Договору від 26.04.2022 загальна вартість за цим договором складає 93200 доларів США.

Пунктом 3 розділу ІІ Договору від 26.04.2022 встановлено проведення оплати за товар двома авансовими платежами.

Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 розділу ІІ Договору від 26.04.2022 шоломи постачаються продавцем протягом 20 календарних днів з дати отримання продавцем першого авансового платежу.

Умови поставки - FCA - пункт поставки (абзац другий підпункту 6.2 пункту 6 розділу ІІ Договору від 26.04.2022).

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Договору від 26.04.2022 продавець та покупець погоджуються, що пункт поставки знаходиться в м. Познань, Польща. Це місце, де продавець передає представнику покупця замовлені шоломи, належним чином упаковані в коробки, а покупець забирає їх та перевозить за призначенням.

Відповідно до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою ОСОБА_4 перевіз у червні 2022 року через пункт пропуску Рава-Руська-Гребенне від відправника ШАМРОК ЛДА для військової частини НОМЕР_1 , зокрема, 400 шоломів.

У Видатковій накладній від 18.06.2022 зазначено, що ШАМРОК ЛДА доставило через Кунтого Степана управлінню молодіжної політики 400 шоломів Балістік Гелметс ШРК.

26.04.2022 і 23.05.2022 ШАМРОК ЛДА надав позивачу рахунки-проформи № FP 2022FP/3 і № FP 2022FP/4 щодо балістичних касок Балістік Гелметс ШРК зеленого кольору в загальній кількості 400 штук вартістю 93200,00 доларів США

Згідно з накладною від 29.06.2022 виконавчий комітет Миколаївської міської ради передав військовій частині НОМЕР_1 400 касок.

У Сертифікаті кінцевого споживача, виданого Міністерство оборони України 03.06.2022 за № 1040, ШАМРОК ЛДА вказаний як постачальник 400 Балістік Гелметс ШРК для споживача - військової частини НОМЕР_1 .

У листі від 19.09.2026 № 1451/15/22502 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що каски ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) у кількості 400 штук загальною вартістю 93200,00 доларів США, без ПДВ, дійсно були надані військовій частині НОМЕР_1 позивачем у 2022 році.

Відповідно до Акта приймання-передачі гуманітарної благодійної допомоги від 2022 року (дата і номер відсутні) позивач передав військовій частині гуманітарну благодійну допомогу у виді ОСОБА_5 в кількості 400 одиниць загальною вартістю 93200,00 доларів США.

Згідно з рядком 43 Відомості обліку майна по речовій службі, яка є додатком 4 до Акта № 1 прийому-передачі ведення бухгалтерського обліку матеріально-технічних засобів, озброєння та військової техніки від ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2023 на бухгалтерському обліку військової частини НОМЕР_1 за рахунком 021 перебуває 400 касок Балістік Гелметс ШРК загальною вартістю 2726558,00 гривень.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 06.03.2026 № 313-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛКИ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ІТ-КЛАСТЕР» (код за ЄДРПОУ 41369661)» і направлення на перевірку від 09.03.2026 № 493/14-29-07-11, виданого Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, посадова особа відповідача провела документальну позапланову виїзну перевірку позивача за період з 26.04.2022 по 09.03.2026.

За результатами цієї перевірки Головне управління ДПС у Миколаївській області склало Акт від 19.03.2026 № 3717/14-29-07-08/ НОМЕР_2 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛКИ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ІТ-КЛАСТЕР» (код за ЄДРПОУ 41369661), тел. [телефон приховано]; [телефон приховано] з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними договором від 26.04.2022 № 2022DUK-HLT.01 за період з 26.04.2022 по 09.03.2026 (далі - Акт від 19.03.2026).

В Акті від 19.03.2026 відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та абзацу другого пункту 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 в частині ненадходження імпортного товару на загальну суму 93200,00 доларів США (2726556,68 грн за курсом НБУ на дату здійснення операцій) за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу від 26.04.2022 № 2022DUK-HLT.01, укладеним з нерезидентом «SHAMROCK LDА» (Португалія).

На підставі Акта від 19.03.2026 відповідач виніс ППР від 21.04.2026 № 62[телефон приховано] (форма «С») про нарахування позивачу на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та частини п`ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 2726556,68 гривні.

Вважаючи зазначене ППР протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктами 191.1.4 і 191.1.34 статті 191 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема:

здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Абзацом першим частини дев`ятою статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Таким чином, до повноважень відповідача, як контролюючого органу, належить здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства, зокрема шляхом проведення перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства, а також у разі встановлення порушень валютного законодавства нараховувати пеню у визначених розмірах.

Аналогічний правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до абзацу першого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові; позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з абзацом першим підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з абзацами першим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отож відповідач мав повноваження на проведення документальної позапланової перевірки, зокрема, після отримання інформації про порушення платником податків валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит.

Відповідно до абзацу третього пункту 102.1 статті 102 ПК України у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено, що з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Поряд з цим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, який набрав чинності 17.03.2022, зупинено дію пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Натомість вищенаведеним Законом України внесено зміни до статті 102 ПК України шляхом доповнення її пунктом 102.9 такого змісту:

« 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.

Пунктом 1 розділу І Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, пункт 102.9 статті 102 ПК України виключено.

З вищенаведеного слідує, що на період з 18.03.2020 по 31.07.2023 включно строки, встановлені статтею 102 ПК України, були зупинені.

Як наслідок, контролюючий орган у період з 10.03.2026 по 12.03.2026 мав повноваження проводити документальні перевірки за період з 17.03.2017 (1095 день перед 18.03.2020) по день проведення перевірки, зокрема і застосовувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення відповідного законодавства, що були вчинені в період з 17.03.2017 по день проведення документальної перевірки.

Таким чином, відповідач мав право з 10.03.2026 по 12.03.2026 на здійснення документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання позивачем валютного законодавства в період з 26.04.2022 по 09.03.2026.

Суд встановив, що листом від 21.01.2026 № 1288/7/99-00-07-04-02-07 Державна податкова служба України повідомила відповідача про виявлені факти ненадходження / повернення в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів позивачем за зовнішньоекономічним договором від 26.04.2022.

У зв`язку з ненаданням позивачем документів на письмовий запит відповідача від 26.01.2026 № 1230/6/14-29-07-08-02 наказом Головного управління ДПС у Миколаївській області від 06.03.2026 № 313-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛКИ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ІТ-КЛАСТЕР» (код за ЄДРПОУ 41369661)» наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з 10.03.2026 з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за Договором від 26.04.2022.

09.03.2026 посадовою особою контролюючого органу було видано направлення на проведення документальної позапланової перевірки позивача № 493/14-29-07-11.

З вищевикладеного слідує, що контролюючий орган мав правові підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання ним вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами і провів її з дотриманням вимог ПК України.

Що стосується обставин, на підставі яких контролюючий орган прийняв оскаржуване ППР, то суд зазначає наступне.

З преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України передбачено відповідальність у вигляді пені.

У постанові від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22 Верховний Суд зазначив, що хоча положеннями Закону України «Про валюту і валютні операції» не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно-господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями ПК України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення ПК України. Закон Закону України «Про валюту і валютні операції» та ПК України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції») - відсутні.

З огляду на те, що пеня, як міра відповідальності, яка нараховується за порушення граничних строків розрахунків, врегульована спеціальним Законом, відповідно на таку (пеню) не розповсюджуються і положення підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 ПК України, за аналогією з положеннями абзацу одинадцятого пункту 521 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Порядок проведення перевірки та прийняття контролюючим органом рішення про нарахування пені визначається ПК України. Водночас підстави, умови та розмір відповідальності за порушення граничних строків розрахунків у сфері валютних операцій установлені спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції». Тому положення глав 11 і 12 ПК України не застосовуються до визначення матеріальних підстав та розміру такої пені, якщо спеціальний закон передбачає інше регулювання.

Юридичний склад правопорушення за недотримання строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів встановлений статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», і він не передбачає наявності вини як елемента суб`єктивної сторони вказаного правопорушення.

Тобто резидент, який допустив порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, підлягає притягненню до юридичної відповідальності у формі нарахування пені за відсутності вини у його діяннях (дії, бездіяльності).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до пункту 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова № 18)граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні (пункту 144 Постанови № 18).

Підпунктом 1 пункту 147 Постанови № 18 банк, крім підстав, передбачених в Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 (зі змінами), має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться в Україну як гуманітарна допомога, на підставі одного з таких пакетів документів/документів (оригіналів або їх копій), що підтверджують пропуск до 01 грудня 2023 року через митний кордон України гуманітарної допомоги в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» (зі змінами), якими можуть бути декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, або витяг з автоматизованої системи митного оформлення, або інші видані митними органами документи, що підтверджують ввезення гуманітарної допомоги на територію України. Також мають бути надані документи (оригінали або їх копії), що підтверджують передавання/одержання ввезеної гуманітарної допомоги її отримувачу(ем). Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, є дата пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги.

Так, відповідно до Договору від 26.04.2022 позивач купив у ШАМРОК ЛДА 400 балістичних шоломів ОСОБА_5 загальною вартістю 93200,00 доларів США з умовами поставки FCA-Познань (Польща), оплата за які проводиться двома авансовими платежами.

26.04.2022 і 23.05.2022 ШАМРОК ЛДА надав позивачу рахунки-проформи № FP 2022FP/3 і № FP 2022FP/4 щодо балістичних касок Балістік Гелметс ШРК зеленого кольору в загальній кількості 400 штук вартістю 93200,00 доларів США.

Актом від 19.03.2026 встановлено, що на виконання Договору від 26.04.2022 позивач перерахував на рахунок ШАМРОК ЛДА грошові кошти в сумі 93200,00 доларів США двома платежами по 46600,00 доларів США 28.04.2022 і 27.05.2022.

Відповідно до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою ОСОБА_4 перевіз 15.06.2022 через пункт пропуску Рава-Руська-Гребенне від відправника ШАМРОК ЛДА для військової частини НОМЕР_1 , зокрема, 400 шоломів.

Шоломи, ввезені ОСОБА_7 , були передані військовій частині НОМЕР_1 29.06.2022 та взяті нею на облік. Ці обставини підтверджуються видатковою накладною від 18.06.2022, накладною від 29.06.2022 та рядком 43 Відомості обліку майна по речовій службі - додатка 4 до Акта № 1 приймання-передачі ведення бухгалтерського обліку матеріально-технічних засобів, озброєння та військової техніки від ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2023.

У вищезазначених документах не вказано позивача як отримувача імпортного товару за Договором від 26.04.2022.

Крім того, позивач не надав контролюючому органу документа, який підтверджував би, що 29.06.2022 військова частина НОМЕР_1 отримала саме ті шоломи, які позивач придбав на підставі Договору від 26.04.2022.

Проте, до відповіді на відзив від 16.10.2026 позивач надав Миколаївському окружному адміністративному суду лист військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2026 № 1451/15/22502, в якому вона зазначила, що каски ОСОБА_5 у кількості 400 штук загальною вартістю 93200,00 доларів США дійсно були надані їй позивачем у 2022 році.

На виконання ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.10.2026 військова частина НОМЕР_1 подала копію акта приймання-передачі гуманітарної благодійної допомоги за 2022 рік. У цьому акті відсутні дата і номер, однак у ньому зазначено, що позивач передав військовій частині НОМЕР_1 400 одиниць « ІНФОРМАЦІЯ_2 » загальною вартістю 93200,00 доларів США. Цей документ суд оцінює в сукупності з договором, рахунками-проформами, декларацією про гуманітарну допомогу, накладними, листом військової частини та відомістю обліку майна.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сукупність досліджених доказів: Договору від 26.04.2022, рахунків-проформ, декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, накладних, листа військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2026 № 1451/15/22502 та акта приймання-передачі гуманітарної благодійної допомоги - підтверджує ввезення на територію України 15.06.2022 придбаних позивачем шоломів ОСОБА_5 у кількості 400 штук та їх передання 29.06.2022 військовій частині НОМЕР_1 як гуманітарної допомоги.

Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями за Договором від 26.04.2022, є 15.06.2022 - дата пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги відповідно до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою.

Оскільки товар увезено на територію України 15.06.2022, тобто до спливу 180 календарних днів з дат кожного авансового платежу - 28.04.2022 та 27.05.2022, позивач не порушив граничних строків розрахунків за Договором від 26.04.2022, установлених Постановою № 18.

Отже, ППР від 21.04.2026 № 62[телефон приховано] (форма «С») є протиправним і підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією від 07.08.2026 № 2.791170421.1 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 26624,00 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову. Тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛКИ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ІТ-КЛАСТЕР» до Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 21.04.2026 № 62[телефон приховано] (форма «С»).

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛКИ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ІТ-КЛАСТЕР» судовий збір у розмірі 26624 (Двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

7. Учасники справи:

позивач: ГРОМАДСЬКА СПІЛКА «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ІТ-КЛАСТЕР» (вул. Шевченка, 59А, оф. 503, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ 41369661);

відповідач: Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ 44104027).

8. Повний текст рішення суду складений 10.11.2026.

Суддя В.Г.Ярощук