Рішення № 141361357 у справі № 420/8044/26 від 10.11.2026

Справа № 420/8044/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Дунай-Агро» про припинення діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Дунай-Агро» в якій позивач просить суд:

- припинити діяльність товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Дунай-Агро» (код ЄДРПОУ 30819680) із меліорації земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше, а також діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, відповідно до дозволів на спеціальне водокористування від 06.03.2019 № 780/ОД/49д-19, від 14.06.2022 № 53/ОД/49д-22, від 04.09.2025 № 427/ПД/49д-25, до отримання оцінки впливу на довкілля.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачу сектором в Одеській області Держводагенства виданий дозвіл на спеціальне водокористування від 04.09.2025 року №427/ПД/49д-25 для використання води на вирощування рису. За умовами дозволу скид зворотних (стічних) вод здійснюється у р. Дунай (після очищення на каналізаційних очисних спорудах повної біологічної очистки) за межами населеного пункту, біля м. Кілія Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, район басейну річки Дунай, суббасейн нижнього Дунаю. Умовами дозволу визначено ліміт скидання забруднюючих речовин. При цьому, відповідачем здійснюється планова господарська діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти за відсутності оцінки впливу на довкілля, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року позовну заяву Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Дунай-Агро» про припинення діяльності було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 11.05.2026 року відмовлено в задоволенні заяви Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Дунай-Агро» про припинення діяльності.

У відзиві представник відповідача, заперечував проти його задоволення зазначивши, що першим заступником керівника Одеської обласної прокуратури не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також належним чином не обґрунтовано підстави звернення до суду, з наданням переконливих доказів, які б підтверджували наявність підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», що свідчить про те, що, звертаючись до суду, прокурор переклав на себе компетенцію відповідного уповноваженого органу (Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за відсутності на це визначених законодавчих підстав. В преамбулі позовної заяви прокурором самостійно зазначено, що «за результатами вивчення питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері охорони навколишнього природнього середовища обласною прокуратурою встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства України внаслідок здійснення ТОВ СП «Дунай-Агро» планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки», що на думку відповідача, є недопустимим, беручи до уваги абзац 8 пункту 4.3. рішення Конституційного суду України від 03 грудня 2025 року. По відсутність порушення інтересів держави свідчить і лист Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 03.04.2026 № 6104-07/31134-03, який додано по відзиву на позов, в якому акцентується увага про відсутність необхідності проведення оцінки впливу на довкілля та отримання відповідного висновку. ТОВ СГП «ДУНАЙ - АГРО» (68300, Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Щорса, буд. 155, код ЄДРПОУ 30819680) були надані дозволи на спеціальне водокористування: Державним управлінням охорони навколишнього природнього середовища в Одеській області № УКР 2403-А/Оде від 30 квітня 2009 року терміном дії до 16 лютого 2012 року; Державним управлінням охорони навколишнього природнього середовища в Одеській області № УКР 2403-А/Оде від 30 жовтня 2012 року терміном дії до 02 квітня 2015 року; (копія дозволу додається) Одеської обласною державною адміністрацією № УКР 2403-А/Оде від 10 березня 2015 року терміном дії до 30 жовтня 2017 року. Листом № 56-А3/143 від 30.03.2026 Одеська обласна державна адміністрація підтвердила видані дозвільні документи. Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля. Тобто, якщо суб`єкт господарювання повинен мати висновок оцінки впливу на довкілля, відповідач при попередніх перевірках повинен був вимагати від нього екологічну експертизу. Проте при перевірках цього не вимагалось, оскільки ТОВ «СГП «Дунай-Агро» був та є на даний час лише водокористувачем, на що потрібен дозвіл на спеціальне водокористування, якій ним отримувався, починаючи з 2009 року. Вважаємо, що в даному випадку вирішальним значенням для встановлення істини у справі є те, чи були земельні ділянки після набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (№ 2059-VIII), який набрав чинності 18 грудня 2017 року незрошувальними та перетворені суб`єктом господарювання у зрошувальні, або зазначені земельні ділянки у користуванні ТОВ «СГП «Дунай-Агро» були на зрошувальній системі під зрошення та меліорацію в межах існуючих меліоративних систем з самого початку здійснення планової діяльності суб`єкта господарювання. Як вбачається з архівної копії рішення Кілійської міської ради від 25.03.2004 року № 407-XXIV-18 «Про прийняття до комунальної власності Кілійської міської ради зрошувальних систем та передачу їх в оренду» Кілійсько-Маякську зрошувальну систему було прийнято до комунальної власності та передано в оренду СВК «Дунай». У свою чергу, збільшення площі зрошення суб`єкта господарювання, а саме, ТОВ «СГП «Дунай-Агро» було пов`язано з набуттям на правах оренди зрошувальних земельних ділянок, власники яких передали їх у користування від іншого орендаря.

Позивачем подано відповідь на відзив в якому позивач наполягав на задоволенні позову зазначивши, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на його безпідставність.

Позивачем подано письмові пояснення, в яких зазначено про необхідність застосування практики Верховного Суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

ТОВ "Дунай-Агро", код ЄДРПОУ 30819680, було зареєстровано 07.03.2000. Розмір статутного капіталу юридичної особи складає 42 000,00.

Види діяльності:

основний: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

інші: 01.12 Вирощування рису; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур.

Південним міжрегіональним сектором Держводагентства видано суб`єкту господарювання ТОВ СП «Дунай-Агро» дозвіл на спеціальне водокористування від 04.09.2025 № 427/ПД/49д-25 для використання води на вирощування рису.

За умовами вказаного дозволу фактичними місцями здійснення діяльності є:

1) забір води з р. Дунай (рукав Кислицький) (через державну КілійськоМаякську рисову зрошувальну систему Кілійського МУВГ, по транспортуючому каналу Степовий, по підвідному каналу насосної станції, за допомогою насосної станції «Кофа», організації водокористувачів «Перша Кілійська ОВК», по напірному трубопроводу НТ, по картовим зрошувачам) за межами населеного пункту, біля м. Кілія Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, район басейну річки Дунай, суббасейн нижнього Дунаю;

2) забір води з р. Дунай (резервне джерело водопостачання) (по каналу «Кофа», через державну Кілійсько-Маякську рисову зрошувальну систему Кілійського МУВГ, за допомогою насосної станції НС-3, по напірному трубопроводу НТ, до точки виділу № 41, по картовим зрошувачам) за межами населеного пункту, біля м. Кілія Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, район басейну річки Дунай, суббасейн нижнього Дунаю;

3) забір води з каналу Міжколгоспний ((джерело водопостачання є р. Дунай) через Кілійську рисову зрошувальну систему Кілійського МУВГ, за допомогою ЗНС-1 КРЗС, по напірному трубопроводу НТ, по картовим зрошувачам) за межами населеного пункту, біля м! Кілія Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області. Басейн річки Дунай, район басейну річки Дунай, суббасейн нижнього Дунаю;

4) скид зворотних вод у р. Дунай (за допомогою насосної станції НС-3 Кілійсько-Маякської РЗС Кілійського МУВГ) за межами населеного пункту, біля м. Кілія Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району 3 Одеської області. Басейн р. Дунай, район басейну річки Дунай, суббасейн Нижнього Дунаю;

5) скид зворотних вод у р. Дунай (за допомогою насосної станції НС-2 Кілійської РЗС Кілійського МУВГ) за межами населеного пункту, біля м. Кілія Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, район басейну річки Дунай, суббасейн нижнього Дунаю.

Дозволом передбачений ліміт забору води всього обсягом 248874,8675 мі/добу та 17496,283 тис. мі/рік.

Крім того, за умовами дозволу на спеціальне водокористування визначено ліміти скидання забруднюючих речовин (гранично допустимі скиди (ГДС) та фактичні скиди речовин із зворотними (стічними) водами у поверхневий водний об`єкт:

Випуск №1 р. Дунай (рукав Кислицький); категорія зворотних (стічних) вод - дренажні; Скид зворотних вод у р. Дунай (за допомогою насосної станції НС-3 Кілійсько-Маякської РЗС Кілійського МУВГ) за межами населеного пункту, біля м. Кілія Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, район басейну річки Дунай, суббасейн нижнього Дунаю.

Допустимий обсяг скиду - 19152 мі/год, 9667,896 тис. мі/рік, та фактичний обсяг скидання зворотних (стічних) вод - 19152 мі/год, 9667,896 тис. мі/рік (згідно з розробленими нормативами ГДС).

Випуск № 2 р. Дунай (рукав Кислицький); категорія зворотних (стічних) вод - дренажні; Скид зворотних вод у р. Дунай (за допомогою насосної станції НС-2 Кілійської РЗС Кілійського МУВГ) за межами населеного пункту, біля м. Кілія Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, район басейну річки Дунай, суббасейн нижнього Дунаю.

Допустимий обсяг скиду - 5580 мі/год, 4140,451 тис. мі/рік, та фактичний обсяг скидання зворотних (стічних) вод - 5580,0 мі/год (згідно з розробленими нормативами ГДС).

Загальний обсяг скиду зворотних (стічних) вод у поверхневий водний об`єкт складає 272099,9367 мі/добу та 13808,347 тис. мі/рік.

Разом з тим, ТОВ СП «Дунай-Агро» здійснюється планована господарська діяльність із меліорації земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше.

Листом Південного міжрегіонального сектору Держводагентства від 12.02.2026 № 111/ПД/21-26 повідомлено, що Сектором 04.09.2025 за № 427|ПД/49д-25 суб`єкту господарювання ТОВ СП «Дунай-Агро» (код ЄДРПОУ 30819680) видано дозвіл на спеціальне водокористування, а також надано документи, на підставі яких видано дозвіл.

З наданих документів вбачається, що ТОВ СП «Дунай-Агро» звернулось з заявою до Південного міжрегіонального сектору Держводагентства про надання дозволу на спеціальне водокористування з метою вирощування рису та скиду зворотних вод у річку Дунай.

До вказаної заяви ТОВ СП «Дунай-Агро» надано нормативний розрахунок водокористування і водовідведення (обгрунтування потреби у воді), відповідно до якого:

1. Забір води з р. Дунай (рукав Кислицький) через державну Кілійсько-Маякську рисову зрошувальну систему Кілійського МУВГ, за допомогою насосної станції «Кофа» організації водокористувачів «Перша Кілійська ОВК», по напірному трубопроводу НТ, но картовим зрошувачам) за межами населеного пункту біля м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області за географічними координатами: 45°2715.26" пн. ш., 2999 19.04 сх.д. Насосна станція «Кофа» КМЗС обладнана 3 агрегатами продуктивністю по 1,81 мі/с кожний, загальна потужність 19548 мі/годину / 469,152 тис. мі/добу.

Розрахунок наведений з урахуванням необхідності зрошення 350 га земель для вирощування рису та має наступний вигляд: - заповнення чеків водою для вирощування рису: 350 га * 116,6667 мі/добу (норма витрат) = 40833,345 мі/добу або 1225 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 30 днів); обсяг технологічних витрат при вирощуванні рису: 350 га * 102,9412 мі/добу (норма витрат) = 36029,42 мі/добу або 2450 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 68 днів); * - обсяг технологічних втрат при вирощуванні рису: 350 га 204,1667 мі/добу (норма витрат) = 71458,345 мі/добу або 8575 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 120 днів).

2. Резервне джерело водокористування: забір води з р. Дунай (через канал Кофа) (через державну Кілійсько-Маякську рисову зрошувальну систему Кілійського МУВГ. за допомогою насосної станції НС-3, по напірному трубопроводу НТ до точки виділу № 41, по картовим зрошувачам) за межами населеного пункту біля м. Кілія Ізмаїльського району Олеської області за географічними координатами: 45°27?14.0" пн.ш., 299'18.2" сх. д. Насосна станція НС-3 КМЗС обладнана 4 агрегатами продуктивністю по 3800 м /годину кожний. загальна потужність 364,800 тис. м /добу.

3. Забір води з р. Дунай через канал Міжколгосиний (через Кілійську рисову зрошувальну систему Кілійського МУВГ по каналу Дунайський за допомогою н/ст НС-1 КРО по напірному трубопроводу НТ, по картовим зрошувачам) за межами населеного пункту біля м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області за географічними координатами: 45°30?44.68" пн.ш., 29°21?57.20" сх.д. НС-1 КРЗС обладнана 6 агрегатами (насос 32 Д-19) потужністю по 4788 мі/годину, загальна потужність 28728,0 мі/годину / 689,472 тис. мі/добу.

Розрахунок наведений з урахуванням необхідності зрошення 149,8938 га земель для вирощування рису та має наступний вигляд: - заповнення чеків водою для вирощування рису: 149,8938 га * 291,66667 мі/добу (норма витрат) = 43719,025 мі/добу або 524,6283 тис. мі/рік (3 урахуванням роботи 12 днів); 10 - обсяг технологічних витрат при вирощуванні рису: 149,8938 га * 175 мі/добу (норма витрат) = 26231,415 мі/добу або 1049,2566 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 40 днів); - обсяг технологічних втрат при вирощуванні рису: 149,8938 га * 204,166667 мі/добу (норма витрат) = 30603,3175 мі/добу або 3672,3981 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 120 днів).

Таким чином, з наданих ТОВ СП «Дунай-Агро» документів на отримання дозволу на спеціальне водокористування достеменно вбачається, що суб`єктом господарювання планується здійснення зрошення щонайменше 499,8938 га земель.

3 нормативного розрахунку водокористування і водовідведення (обґрунтування потреби у воді), поданого ТОВ СП «Дунай-Агро», вбачається, що Товариством заплановано скид зворотних вод у водний об`єкт - р. Дунай, зокрема:

Випуск № 1. Водовідведення зворотних (дренажних та виробничих) вод здійснюється у р. Дунай, за допомогою насосної станції НС-3 КілійськоМаяківської РЗС Кілійського МУВГ, яка обладнана 4 агрегатами (насоси 32 Д-19) потужністю по 4788,0 мі/годину кожний, за межами населеного пункту біля м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, басейн р. Дунай, географічні координати місця скиду: 45°27?13.91" (північна широта), 299918.31" (східна довгота). Розрахунок наведений у вигляді водовідведення з 350 га земель: скид дренажних вод при вирощуванні рису: 350 га * 106,81548 мі/добу (норма витрат) = 37385,418 мі/добу або 2317,896 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 62 днів); скид води після вирощування рису: 350 га * 437,5 мі/добу (норма витрат) = 153125 мі/добу або 7350 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 48 днів).

Випуск № 2. Водовідведення зворотних (дренажних та виробничих) вод здійснюється у р. Дунай, за допомогою насосної станції НС-2 Кілійської РЗС Кілійського МУВГ, яка обладнана 1 агрегатом потужністю 1800 мі/годину, 1 агрегатом (насос 20 НДН-200 кВт/год) потужністю 3780 мі/годину, за межами населеного пункту біля м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, басейн р. Дунай, географічні координати місця скиду: 45°2656.62" (північна широта), 29°20?13.74" (східна довгота).

Розрахунок наведений у вигляді водовідведення з 149,8938 га земель: скид дренажних вод при вирощуванні рису: 149,8938 га * 106,8155 мі/добу (норма витрат) = 16010,9812 мі/добу або 992,681 тис. мі/рік (3 урахуванням роботи 62 днів); 11 скид води після вирощування рису: 149,8938 га * 437,5 мі/добу (норма витрат) = 65578,5375 мі/добу або 3147,770 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 48 днів).

Таким чином, всього заплановано здійснення скид зворотних вод у поверхневий водний об`єкт р. Дунай обсягом 13808 тис. мі/рік. Скид зворотних вод призводить до потрапляння забруднюючих речовин у р. Дунай, а саме: - випуск № 1: азот амонійний - 4,834 т/рік, БСК - 20,303 т/рік, ХСК - 67,675 т/рік, завислі речовини - 145,018 т/рік, нафтопродукти - 0,193 т/рік, нітрати - 60,908 т/рік, нітрити - 0,483 т/рік, сульфати - 397,351 т/рік, фосфати - 1,634 т/рік, хлориди - 309,373 т/рік, залізо - 0,58 т/рік; - випуск № 2: азот амонійний - 1,32 т/рік, БСК5 - 10,39 т/рік, ХСК - 52,58 т/рік, завислі речовини - 123,1 т/рік, нафтопродукти - 0,08 т/рік, нітрати - 8,82 т/рік, нітрити - 0,21 т/рік, сульфати - 235,38 т/рік, фосфати - 0,41 т/рік, хлориди - 157,17 т/рік, залізо - 0,41 т/рік.

Всього до річки Дунай потрапляють 1598,222 т забруднюючих речовин кожен рік, у тому числі з випуску № 1 - 1008,352 т/рік, з випуску № 2 - 589,87 т/рік.

Листом Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та нижнього Дунаю від 03.03.2026 № 08-24/04-295 надано копію електронного звіту ТОВ СП «Дунай-Агро» за формою № 2ТП-водгосп (річна), з якого вбачається, що Товариством у 2024 році здійснено забір води з р. Дунай (координати 29.15588, 45.45380) обсягом 2522,3 тис. мі. Водовідведення зворотних (стічних) вод здійснюється у р. Дунай (координати 29.15585, 45.45278) обсягом 975,1 тис. мі.

Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства відповідно до листа від 02.03.2026 № 1-15-16/166-26 надано копію договору № 115 від 08.05.2025 про надання послуг, пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд, за умовами якого визначено умови та порядок забору води ТОВ СП «Дунай-Агро» з водних об`єктів (канали державної міжгосподарської меліоративної мережі, системи закритого типу з використанням водозабірних споруд Кілійського МУВГ для поливу сільгоспкультур).

Згідно з Планом поливу сільгоспкультур у 2025 році (додаток № 1 до договору № 017 від 17.03.2025) передбачено забір води для зрошення 260 га земель.

Таким чином, ТОВ СП «Дунай-Агро» реалізовується здійснення спеціального водокористування відповідно до дозволів від 06.03.2019 № 780/ОД/49д-19, від 14.06.2022 № 53/ОД/49д-22 на земельних ділянках загальною площею 499,8938 га для їх меліорації (зрошування) та здійснюється господарська діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт (р. Дунай), а відтак до спірних правовідносин застосовуються вимоги Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства відповідно до листа від 02.03.2026 № 1-15-16/166-26 надано копію договору № 115 від 08.05.2025 про надання послуг, пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд КМУВГ, за умовами якого визначено умови та порядок забору води ТОВ «Дунай-Агро» з водних об`єктів (канали державної міжгосподарської меліоративної мережі, системи закритого типу) з використанням водозабірних споруд Кілійського МУВГ для поливу сільгоспкультур.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Дунай-Агро» - замовник, а Кілійського МУВГ - Виконавець.

Згідно розділу 1 «Предмет Договору» вказаного договору встановлено наступне.

1.1. Договір передбачає умови та порядок забору води Замовником з водних об`єктів (канали державної міжгосподарської меліоративної мережі, системи закритого типу) з використанням водозабірних споруд Виконавця для поливу сільгоспкультур.

1.2. Забір води Замовником здійснюється з точки водовиділу. Точкою водовиділу вважається відкритий водовиділ з каналу, насосна станція з регулюючою ємністю, водоводом та гідротехнічною спорудою на ньому, що перебувають на балансі Виконавця, з якої здійснюється забір води Замовником.

1.3. Послуги пов`язані і забором води та переміщення її державними меліоративними системами здійснюється Виконавцем з урахуванням втрат води по тракту водоподачі та здійснення технологічних операцій на меліоративній мережі.

Згідно розділу 2 «Права і обов`язки Сторін. Заборони» вказаного договору встановлено наступне.

2.1. Виконавець зобов`язаний:

2.1.1. Надавати можливість забору води Замовником з водозабірних споруд згідно з планом поливу (додаток №1) відповідно до заявки Замовника (додаток №2) протягом поливного сезону в обсягах, що не перевищують можливості точок водовиділу, та забезпечених бюджетним фінансуванням на оплату електроенергії, яка буде використана насосними станціями для транспортування води до точки водовиділу, при умові своєчасного виконання Замовником зобов`язань, передбачених у пункті 2.2 цього Договору.

2.1.2. Призначити працівника своїм наказом, відповідального за складання та підписання актів звірки обсягів забраної води та звірки розрахунків за послуги з її забору (додаток №3), звірки обсягів використаної електроенергії (додаток №4) та вирішення інших оперативних питань, пов`язаних з наданням відповідних послуг.

2.1.3. Забезпечити облік забору води з використанням водозабірних споруд за погодженим із Замовником способом, встановленими у точках водовиділу (насосні станції) приладах обліку або іншими зазначеними методами (додаток №5) відповідно до умов, викладених в протоколі погодження договірної ціни (додаток №6).

2.1.4. На підставі поданої Замовником заявки на забір води протягом однієї доби надати йому рахунок на оплату послуг із забору води.

2.1.5. Протягом однієї робочої доби розглядати скарги і заяви Замовника та інформувати його про результати розгляду.

2.1.6. Надати Замовнику розрахунки сумарних планових питомих норм пов`язаних із забором води по тракту водоподачі (додаток №7) та вартість послуг 1 мі води.

2.2. Замовник зобов`язаний:

2.1 Не менше ніж за 10 днів до початку поливного періоду надати Виконавцю:

- копію правовстановлюючих документів на право власності (користування) землею, яка планується під зрошення в т. ч.:

- відомість землекористувачів з кадастровими номерами на зрошувальній системі згідно встановленої форми, в електронному та паперовому вигляді (додається);

- копію правовстановлюючих документів або угоди внутрішньогосподарської зрошувальної мережі на її використання; 3 власником

- акт готовності внутрішньогосподарської зрошувальної мережі і поливної техніки до проведення зрошування;

- дозвіл на спец водокористування та скид зворотних вод;

- план водокористування;

- структуру посівних площ;

- копію наказу про призначення працівника відповідального за подачу заявок на забір води, складання актів про надання послуг пов`язаних із забором води та обсягів використаної електроенергії, передачі оперативної інформації щодо политих площ і роботи дощувальних машин, із зразком його підпису;

- при наявності декількох водокористувачів із одної точки водовиділу надати узгоджений між ними регламент щодо порядку внутрішньо-системного водорозподілу і оплати послуг Виконавця та про призначення працівника, відповідального за подачу заявок на забір води, складання актів про надання послуг із забору води та обсягів використаної електроенергії, передачі оперативної інформації щодо политих площ і роботи дощувальних машин, із зразком його підпису.

2.2.2. При необхідності проводити спостереження за глибиною залягання та мінералізацією ґрунтових вод, ступенем засоленості та солонцюватості грунтів у межах поливного масиву та надавати зазначену інформацію Виконавцю перед початком та після закінчення поливного сезону.

Позивач зазначив, що у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля відсутня будь-яка інформація щодо видачі ТОВ СП «Дунай-Агро» висновку з оцінки впливу на довкілля.

Листом Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 22.01.2026 № 197/06/05-35/2-26/277 проінформовано, що Департаментом не видавався для ТОВ СП «Дунай-Агро» висновок з оцінки впливу на довкілля та висновок державної екологічної експертизи щодо планованої діяльності з меліорації земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі зрошування та осушення) на територіях площею 20 гектарів і більше, а також господарської діяльності, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти.

Позивач вважає, що діяльність товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Дунай-Агро» (код ЄДРПОУ 30819680) із меліорації земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше, а також діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, відповідно до дозволів на спеціальне водокористування від 06.03.2019 № 780/ОД/49д-19, від 14.06.2022 № 53/ОД/49д-22, від 04.09.2025 № 427/ПД/49д-25, до отримання оцінки впливу на довкілля є протиправною та звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч.4 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

За змістом ч.3 ст.16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до ст.34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Частиною 1 статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п.п."а", "в" ч.1 ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів; обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до пункту 2 Розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 04.12.2025 р. № 189, інспекція здійснює державний нагляд (контроль) державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля; про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Пунктом 6 даного Положення визначено, що інспекція звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.

Таким чином, Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи, зокрема Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є уповноваженим органом щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 зазначила, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Судом встановлено, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді обласною прокуратурою відповідно до листа від 26.02.2026 № 12/2-193вих-26 поінформовано Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про виявлені факти можливого порушення законодавства, які полягають у здійсненні ТОВ «Дунай-Агро» планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки. Обласною прокуратурою також запропоновано надати інформацію про вжиті та заплановані заходи із захисту інтересів держави від указаних порушень.

Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) листом від 25.02.2026 № 1692/1.2 повідомлено, що підставою не здійснення Інспекцією захисту інтересів держави Україна постає обмежене фінансування на сплату судового збору, у тому числі із урахуванням розміру орієнтовних судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, що унеможливлює забезпечення самостійного захисту інтересів держави.

Враховуючи вищевикладене, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) обізнана про необхідність захисту інтересів держави та мала відповідні повноваження для їх захисту, проте таких заходів не вжила, що згідно вимог ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі зазначеного уповноваженого органу владу.

Щодо зазначеного в позовній заяві порушення суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" основними принципами охорони навколишнього природного середовища, зокрема, є: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; обов`язковість оцінки впливу на довкілля; науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище; компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища.

За приписами ч.ч.1, 3 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров`я і життя людей.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно ст.1 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" вплив на довкілля - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів; планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; врахування висновку з оцінки впливу на провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону; під час здійснення оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган проводить консультації щодо звіту з оцінки впливу на довкілля з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень з питань, що стосуються довкілля.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

За ч.1 ст.3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно п.2 ч.3 ст.3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає сільське господарство, лісівництво та водне господарство, зокрема сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше або на територіях та об`єктах природно- заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше, будівництво меліоративних систем та окремих об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем.

В свою чергу, згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до нормативно-правових визначень: меліорація земель - комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь (ст.1 Закону України "Про меліорацію земель"); меліоративні заходи - роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт (ст.1 Закону України "Про меліорацію земель"); зрошення земель - підведення води на поля для штучного зволоження ґрунту з метою поліпшення живильного і теплового режиму рослин, мікроклімату ґрунту і приземного шару повітря; вид меліорації (п.1.2 Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 16.04.2008 р. № 108).

Таким чином, здійснення заходів із меліорації спрямовано на поліпшення якісного стану ґрунтів, і включає, зокрема, і комплекс гідротехнічних заходів із зрошення.

Листом Південного міжрегіонального сектору Держводагентства від 12.02.2026 № 111/ПД/21-26 повідомлено, що Сектором 04.09.2025 за № 427/ПД/49д-25 суб`єкту господарювання ТОВ СП «Дунай-Арго» (код ЄДРПОУ 30819680) видано дозвіл на спеціальне водокористування, а також надано документи, на підставі яких видано дозвіл.

З наданих документів вбачається, що ТОВ СП «Дунай-Арго» в особі директора Швайка В.Т. звернувся з заявою до Сектору в Одеській області Держводагентства про надання дозволу на спеціальне водокористування з метою використання води на зрошення, вирощування рису та скиду зворотних вод у річку Дунай.

До вказаної заяви ТОВ СП «Дунай-Агро» надано нормативний розрахунок водокористування і водовідведення (обгрунтування потреби у воді), відповідно до якого:

1. Забір води з р. Дунай (рукав Кислицький) через державну КілійськоМаякську рисову зрошувальну систему Кілійського МУВГ, за допомогою насосної станції «Кофа» організації водокористувачів «Перша Кілійська ОВК», по напірному трубопроводу НТ, но картовим зрошувачам) за межами населеного пункту біля м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області за географічними координатами: 45°2715.26" пн. ш., 2999 19.04 сх.д. Насосна станція «Кофа» КМЗС обладнана 3 агрегатами продуктивністю по 1,81 мі/с кожний, загальна потужність 19548 мі/годину / 469,152 тис. мі/добу.

Розрахунок наведений з урахуванням необхідності зрошення 350 га земель для вирощування рису та має наступний вигляд: - заповнення чеків водою для вирощування рису: 350 га * 116,6667 мі/добу (норма витрат) = 40833,345 мі/добу або 1225 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 30 днів); обсяг технологічних витрат при вирощуванні рису: 350 га * 102,9412 мі/добу (норма витрат) = 36029,42 мі/добу або 2450 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 68 днів); * - обсяг технологічних втрат при вирощуванні рису: 350 га 204,1667 мі/добу (норма витрат) = 71458,345 мі/добу або 8575 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 120 днів).

2. Резервне джерело водокористування: забір води з р. Дунай (через канал Кофа) (через державну Кілійсько-Маякську рисову зрошувальну систему Кілійського МУВГ. за допомогою насосної станції НС-3, по напірному трубопроводу НТ до точки виділу № 41, по картовим зрошувачам) за межами населеного пункту біля м. Кілія Ізмаїльського району Олеської області за географічними координатами: 45°27?14.0" пн.ш., 299'18.2" сх. д. Насосна станція НС-3 КМЗС обладнана 4 агрегатами продуктивністю по 3800 м /годину кожний. загальна потужність 364,800 тис. м /добу.

3. Забір води з р. Дунай через канал Міжколгосиний (через Кілійську рисову зрошувальну систему Кілійського МУВГ по каналу Дунайський за допомогою н/ст НС-1 КРО по напірному трубопроводу НТ, по картовим зрошувачам) за межами населеного пункту біля м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області за географічними координатами: 45°30?44.68" пн.ш., 29°21?57.20" сх.д. НС-1 КРЗС обладнана 6 агрегатами (насос 32 Д-19) потужністю по 4788 мі/годину, загальна потужність 28728,0 мі/годину / 689,472 тис. мі/добу.

Розрахунок наведений з урахуванням необхідності зрошення 149,8938 га земель для вирощування рису та має наступний вигляд: - заповнення чеків водою для вирощування рису: 149,8938 га * 291,66667 мі/добу (норма витрат) = 43719,025 мі/добу або 524,6283 тис. мі/рік (3 урахуванням роботи 12 днів); 10 - обсяг технологічних витрат при вирощуванні рису: 149,8938 га * 175 мі/добу (норма витрат) = 26231,415 мі/добу або 1049,2566 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 40 днів); - обсяг технологічних втрат при вирощуванні рису: 149,8938 га * 204,166667 мі/добу (норма витрат) = 30603,3175 мі/добу або 3672,3981 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 120 днів).

Таким чином, з наданих ТОВ СП «Дунай-Агро» документів на отримання дозволу на спеціальне водокористування вбачається, що суб`єктом господарювання планується здійснення зрошення щонайменше 499,8938 га земель.

3 нормативного розрахунку водокористування і водовідведення (обґрунтування потреби у воді), поданого ТОВ СП «Дунай-Агро», вбачається, що Товариством заплановано скид зворотних вод у водний об`єкт - р. Дунай, зокрема:

Випуск № 1. Водовідведення зворотних (дренажних та виробничих) вод здійснюється у р. Дунай, за допомогою насосної станції НС-3 КілійськоМаяківської РЗС Кілійського МУВГ, яка обладнана 4 агрегатами (насоси 32 Д-19) потужністю по 4788,0 мі/годину кожний, за межами населеного пункту біля м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, басейн р. Дунай, географічні координати місця скиду: 45°27?13.91" (північна широта), 299918.31" (східна довгота). Розрахунок наведений у вигляді водовідведення з 350 га земель: скид дренажних вод при вирощуванні рису: 350 га * 106,81548 мі/добу (норма витрат) = 37385,418 мі/добу або 2317,896 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 62 днів); скид води після вирощування рису: 350 га * 437,5 мі/добу (норма витрат) = 153125 мі/добу або 7350 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 48 днів).

Випуск № 2. Водовідведення зворотних (дренажних та виробничих) вод здійснюється у р. Дунай, за допомогою насосної станції НС-2 Кілійської РЗС Кілійського МУВГ, яка обладнана 1 агрегатом потужністю 1800 мі/годину, 1 агрегатом (насос 20 НДН-200 кВт/год) потужністю 3780 мі/годину, за межами населеного пункту біля м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, басейн р. Дунай, географічні координати місця скиду: 45°2656.62" (північна широта), 29°20?13.74" (східна довгота).

Розрахунок наведений у вигляді водовідведення з 149,8938 га земель: скид дренажних вод при вирощуванні рису: 149,8938 га * 106,8155 мі/добу (норма витрат) = 16010,9812 мі/добу або 992,681 тис. мі/рік (3 урахуванням роботи 62 днів); 11 скид води після вирощування рису: 149,8938 га * 437,5 мі/добу (норма витрат) = 65578,5375 мі/добу або 3147,770 тис. мі/рік (з урахуванням роботи 48 днів).

Таким чином, всього заплановано здійснення скид зворотних вод у поверхневий водний об`єкт р. Дунай обсягом 13808 тис. мі/рік. Скид зворотних вод призводить до потрапляння забруднюючих речовин у р. Дунай, а саме: - випуск № 1: азот амонійний - 4,834 т/рік, БСК - 20,303 т/рік, ХСК - 67,675 т/рік, завислі речовини - 145,018 т/рік, нафтопродукти - 0,193 т/рік, нітрати - 60,908 т/рік, нітрити - 0,483 т/рік, сульфати - 397,351 т/рік, фосфати - 1,634 т/рік, хлориди - 309,373 т/рік, залізо - 0,58 т/рік; - випуск № 2: азот амонійний - 1,32 т/рік, БСК5 - 10,39 т/рік, ХСК - 52,58 т/рік, завислі речовини - 123,1 т/рік, нафтопродукти - 0,08 т/рік, нітрати - 8,82 т/рік, нітрити - 0,21 т/рік, сульфати - 235,38 т/рік, фосфати - 0,41 т/рік, хлориди - 157,17 т/рік, залізо - 0,41 т/рік.

Всього до річки Дунай потрапляють 1598,222 т забруднюючих речовин кожен рік, у тому числі з випуску № 1 - 1008,352 т/рік, з випуску № 2 - 589,87 т/рік.

Листом Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та нижнього Дунаю від 03.03.2026 № 08-24/04-295 надано копію електронного звіту ТОВ СП «Дунай-Агро» за формою № 2ТП-водгосп (річна), з якого вбачається, що Товариством у 2024 році здійснено забір води з р. Дунай (координати 29.15588, 45.45380) обсягом 2522,3 тис. мі. Водовідведення зворотних (стічних) вод здійснюється у р. Дунай (координати 29.15585, 45.45278) обсягом 975,1 тис. мі.

Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства відповідно до листа від 02.03.2026 № 1-15-16/166-26 надано копію договору № 115 від 08.05.2025 про надання послуг, пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд, за умовами якого визначено умови та порядок забору води ТОВ СП «Дунай-Агро» з водних об`єктів (канали державної міжгосподарської меліоративної мережі, системи закритого типу з використанням водозабірних споруд Кілійського МУВГ для поливу сільгоспкультур).

Згідно з Планом поливу сільгоспкультур у 2025 році (додаток № 1 до договору № 017 від 17.03.2025) передбачено забір води для зрошення 260 га земель.

Відповідно до п.13 ч.3 ст.3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає господарську діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти.

ТОВ «Дунай-Агро» реалізовується здійснення спеціального водокористування відповідно до дозволу від 04.09.2025 № 427/ПД/49д-25 на земельних ділянках для їх меліорації (зрошування) та здійснюється господарська діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт (р. Дунай), а відтак до спірних правовідносин застосовуються вимоги Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Суд звертає увагу, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007р. (далі - Закон №877-V), зокрема

- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. (абзац другий статті 1 Закону № 877-V);

- державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. ( частина 1 статті 4 Закону № 877-V)

- для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. ( частина перша статті 7 Закону № 877-V)

- за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);предмет державного нагляду (контролю);найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. ( абзаци 1 -8 частини шостої статті 7 Закону № 877-V)

- на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. (ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V)

- припис обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. (ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V)

- розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку. (ч. 9 ст. 7 Закону № 877-V)

Зі змісту зазначених положень вбачається, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, через який Державна екологічна інспекція України здійснює свої повноваження в сфері нагляду (контролю) у сфері охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Припис про усунення порушень природоохоронного законодавства є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, що містить обов`язкові до виконання вимоги та складається у випадку виявлення порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, підставою для винесення припису є встановлення конкретного порушення окремим суб`єктом, яке необхідно усунути протягом визначеного державним інспектором строку, що не може перевищувати 6 місяців.

При цьому, в приписі має бути зазначена окрема дія, яку повинен вчинити суб`єкт господарювання для усунення виявленого порушення.

Як встановлено судом листом від 25.02.2026 № 051/1.2 Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) повідомила, що на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 07.09.2021 № 39200/1/1-21, згідно листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 17.08.2021 №25/1-21/17626-21 стосовно здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами забруднювачами водних ресурсів, що скидали забруднені зворотні (стічні) води у поверхневі водні об`єкти у 2020 році.

Пунктом 2 доручення Прем`єр-міністра України від 07.09.2021 № 39200/1/1-21 визначено, що проведення позапланового заходу здійснюється лише з тих питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

Отже, питання дотримання вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» Інспекцією у 2021 році не перевірялось, оскільки не входило до питань, що підлягали перевірці згідно доручення Прем`єр-міністра України від 07.09.2021 № 39200/1/1-21.

Крім того, з листа Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України 6104-07/31134-03 від 03.04.2026 адресованого Державній екологічній інспекції України, Офісу Генерального прокурора, Обласним військовим адміністраціям (за списком розсилки), Громадській спілці «Асоціація організацій водокористувачів» «Щодо застосування законодавства про оцінку впливу на довкілля при здійсненні гідротехнічної меліорації в межах існуючих меліоративних систем» вбачається наступне.

«Відповідно до абзацу першого частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі - Закон) оцінка впливу на довкілля є обов`язковою у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, та здійснюється до прийняття рішення про провадження такої діяльності. Отже, предметом правового регулювання Закону є саме планована діяльність, щодо якої має бути прийняте рішення, що визначає її параметри та умови провадження, або розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження. Згідно з абзацом другим пункту 2 частини третьої статті 3 Закону до другої категорії планованої діяльності віднесено, зокрема, сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивацію та меліорацію земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше, а також будівництво меліоративних систем та окремих об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем. Системне та цільове розуміння цієї норми свідчить, що вона стосується первинного будівництва меліоративних систем та об`єктів їх інженерної інфраструктури, нового освоєння земель шляхом меліорації, тобто створення нових меліорованих земель, а також зміни проектних параметрів відповідних інженерних об`єктів та гідротехнічних споруд.

У разі якщо зрошення агровиробником земельної ділянки, яка вже входить до території обслуговування існуючої меліоративної мережі не є розширенням та не призводить до змін меліоративної системи, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, то така діяльність є поточним використанням уже існуючого об`єкта за його функціональним призначенням.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про меліорацію земель» меліоративна система це технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об`єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом ґрунтів на меліорованих землях. Меліоративна мережа є розміщеним на землі та/або під землею цілісним технологічним комплексом об`єктів інженерної інфраструктури, що забезпечує забір або відведення води з точки водовиділу або в точці водовиділу для потреб водокористувачів.

Із наведених законодавчих визначень прямо випливає, що меліоративна мережа створюється саме для забезпечення зрошення, осушення або іншого водорегулювання на визначеній території обслуговування. Відтак зрошення чи осушення, що здійснюється агровиробником у межах такої території з використанням наявних об`єктів цілісної інженерної інфраструктури, не є самостійною, відокремленою від меліоративної системи діяльністю, а становить невід`ємну частину технологічного процесу її експлуатації. Саме тому діяльність агровиробника в межах території обслуговування існуючої меліоративної мережі має розглядатися як реалізація функціонального призначення відповідної інженерної інфраструктури.

Згідно зі статтею 11 Закону рішенням про провадження планованої діяльності є рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, яке є підставою для початку такої діяльності та визначає її параметри і умови. За загальним правилом висновок з оцінки впливу на довкілля і рішення про провадження планованої діяльності не є тотожними. Відповідно до статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. За своїм предметом дозвіл на спеціальне водокористування не є документом, відповідно до якого створюється меліоративна система, затверджуються її проектні параметри чи вводиться в експлуатацію об`єкт інженерної інфраструктури. Такий дозвіл посвідчує право на забір та використання води, а також, за наявності, скид зворотних вод у межах уже існуючої інфраструктури. У зв`язку з цим дозвіл на спеціальне водокористування не є рішенням про провадження планованої діяльності у розумінні статті 11 Закону.

Для відповідної меліоративної системи правове значення мають документи, що підтверджують її створення, прийняття та введення в експлуатацію відповідно до законодавства, чинного на момент її створення, насамперед акт введення в експлуатацію або інший рівнозначний документ, який визначає параметри меліоративної системи як технологічно цілісної інженерної інфраструктури та окремих об`єктів, які вона в себе включає.

Отримання агровиробником дозволу на спеціальне водокористування не є фактом визначення діяльності, яка підлягає процедурі оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог статті 3 Закону і не може бути підставою для висунення вимоги щодо проведення такої оцінки. Звертаємо увагу, що переоформлення, продовження терміну дії та припинення дії дозволів регламентується Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Зазначений підхід узгоджується і зі спеціальним законодавством.

Пунктом 3 статті 26 Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» встановлено, що експлуатація організацією водокористувачів об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних мереж, які існують та введені в експлуатацію на день набрання чинності цим Законом та передані у власність таким організаціям, у межах існуючої проектної потужності не потребує проведення оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності. Крім того, підпунктом 11 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління об`єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем» від 25.02.2026 № 4795-IX встановлено, що експлуатація оператором об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності та закріплені за таким оператором, у межах існуючої проектної потужності щодо забору, доставки або відведення води також не потребує проведення оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Крім того, пунктом 2 статті 17 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання ним чинності, крім прямо передбачених винятків. Оскільки меліоративні системи та меліоративні мережі, в межах території обслуговування яких агровиробники здійснюють зрошення або осушення, були створені та введені в експлуатацію до набрання чинності Законом, на таку діяльність з експлуатації відповідної інженерної інфраструктури поширюється дія зазначеної перехідної норми. Таким чином, вимога щодо проходження процедури оцінки впливу на довкілля стосовно використання існуючих меліоративних систем, створених і введених в експлуатацію до набрання чинності Законом та у яких не відбуваються зміни, суперечить змісту перехідних положень цього Закону.

З огляду на викладене Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України виходить з того, що у разі здійснення агровиробниками гідротехнічної меліорації земельних ділянок у межах території обслуговування меліоративних систем (меліоративних мереж), створених та введених в експлуатацію до набрання чинності Законом та у якій не відбуваються розширення та зміни, зокрема, щодо визначених у проектній документації площ меліорованих земель, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, така діяльність не потребує проведення оцінки впливу на довкілля та отримання відповідного висновку».

ТОВ «Дунай-Арго» було видано дозвіл на спеціальне водокористування від 04.09.2025 № 427/ПД/49д-25 для зрошення, використання води на вирощування рису.

За умовами вказаного дозволу фактичними місцями здійснення діяльності є:

1) забір води з р. Дунай (рукав Кислицький) (через державну КілійськоМаякську рисову зрошувальну систему Кілійського МУВГ, по транспортуючому каналу Степовий, по підвідному каналу насосної станції, за допомогою насосної станції «Кофа», організації водокористувачів «Перша Кілійська ОВК», по напірному трубопроводу НТ, по картовим зрошувачам) за межами населеного пункту, біля м. Кілія Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, район басейну річки Дунай, суббасейн нижнього Дунаю;

2) забір води з р. Дунай (резервне джерело водопостачання) (по каналу «Кофа», через державну Кілійсько-Маякську рисову зрошувальну систему Кілійського МУВГ, за допомогою насосної станції НС-3, по напірному трубопроводу НТ, до точки виділу № 41, по картовим зрошувачам) за межами населеного пункту, біля м. Кілія Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, район басейну річки Дунай, суббасейн нижнього Дунаю;

3) забір води з каналу Міжколгоспний ((джерело водопостачання є р. Дунай) через Кілійську рисову зрошувальну систему Кілійського МУВГ, за допомогою ЗНС-1 КРЗС, по напірному трубопроводу НТ, по картовим зрошувачам) за межами населеного пункту, біля м! Кілія Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області. Басейн річки Дунай, район басейну річки Дунай, суббасейн нижнього Дунаю;

4) скид зворотних вод у р. Дунай (за допомогою насосної станції НС-3 Кілійсько-Маякської РЗС Кілійського МУВГ) за межами населеного пункту, біля м. Кілія Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району 3 Одеської області. Басейн р. Дунай, район басейну річки Дунай, суббасейн Нижнього Дунаю;

5) скид зворотних вод у р. Дунай (за допомогою насосної станції НС-2 Кілійської РЗС Кілійського МУВГ) за межами населеного пункту, біля м. Кілія Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, район басейну річки Дунай, суббасейн нижнього Дунаю.

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 долученого Позивачем договору №115 про надання послуг пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд Кілійського міжрайонного управління водного господарства від 08.05.2025 року, укладеного між ТОВ «Дунай-Арго» (Замовником) та Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства (Виконавець), Договір передбачає умови та порядок забору води Замовником з водних об`єктів (канали державної міжгосподарської меліоративної мережі, системи закритого типу) з використанням водозабірних споруд Виконавця для поливу сільгоспкультур. Забір води Замовником здійснюється з точки водовиділу. Точкою водовиділу вважається відкритий водовиділ з каналу, насосна станція з регулюючою ємністю, водоводом та гідротехнічною спорудою на ньому, що перебувають на балансі Виконавця, з якої здійснюється забір води Замовником.

Послуги пов`язані із забором води та переміщення її державними меліоративними системами здійснюється Виконавцем з урахуванням втрат води по тракту водоподачі та здійснення технологічних операцій на меліоративній мережі.

З огляду на встановлені обставини справи, норми чинного законодавства та листа Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України 6104-07/31134-03 від 03.04.2026 адресованого Державній екологічній інспекції України, Офісу Генерального прокурора, Обласним військовим адміністраціям (за списком розсилки), Громадській спілці «Асоціація організацій водокористувачів» «Щодо застосування законодавства про оцінку впливу на довкілля при здійсненні гідротехнічної меліорації в межах існуючих меліоративних систем», суд зазначає, що Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) в межах своїх повноважень не проводилась перевірка щодо здійснення відповідачем гідротехнічної меліорації земельних ділянок у межах території обслуговування меліоративних систем (меліоративних мереж), створених та введених в експлуатацію до набрання чинності Законом на питання її розширення чи зміни, зокрема, щодо визначених у проєктній документації площ меліорованих земель, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження.

З огляду на викладене Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) не досліджувалось питання щодо необхідності отримання Товариством з обмеженою відповідальністю СП «Дунай -Арго» оцінки впливу на довкілля.

Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що Позивачем не доведено необхідності отримання позивачем оцінки впливу на довкілля.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, вони прокурором підтверджені.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

За приписами ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 2, 6 Розділу ІІ «Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 04.12.2025 року №189, інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням, зокрема, підприємствами, вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.

До функцій інспекції належить звернення до суду із позовом щодо: обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з 10 перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.

Одеською обласною прокуратурою листом від 17.01.2026 року №12/2-148 вих-26 проінформовано Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про виявлені факти можливого порушення відповідачем вимог законодавства в частині не здійснення оцінки впливу на довкілля, однак Інспекцією повідомлено органи прокуратури про не здійснення захисту інтересів держави через обмежене фінансування на сплату судових витрат, що унеможливлює забезпечення самостійного захисту інтересів держави.

Таким чином, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) мала повноваження на звернення до суду, однак таких заходів не вжила, що є обґрунтованою підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом.

Окремо суд зазначає, що посилання Позивача на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі № 420/38011/24 не є релевантним в даній справі, оскільки в згадуваній справі Фермерське господарство «АДЕЛАЇДА» відокремлена садиба зверталось з позовом до Державної екологічної інспекції Поліського округу Державної екологічної інспекції України, у якому просило визнати протиправним та скасувати припис щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства №21/2.1 від 20.11.2024, який було прийнято, саме, за результатом позапланової перевірки, та яким належним чином встановлено порушення ФГ «АДЕЛАЇДА».

В цій справі перевірку Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) не проводилось.

Щодо інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідача на підтвердження правомірності свого рішення, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури (вул. Італійська, 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 43879780) до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Дунай-Агро» (вул. Щорса, буд. 155, м. Кілія, Ізмаїльський р-н, Одеська обл., 68300, код ЄДРПОУ 30819680) про припинення діяльності,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Кузьменко

.