Рішення № 141361389 у справі № 420/36378/25 від 10.11.2026

Справа № 420/36378/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О. О., розглянувши в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом громадянина СРВ ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Громадянин СРВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 07.10.2025 № 51032300026093 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання громадянину СРВ ОСОБА_1 прийняте за результатом розгляду заяви-анкети № 205048523 від 15.09.2025;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити оформлення та видачу громадянину СРВ ОСОБА_1 нової посвідки на постійне проживання в Україні за заявою-анкетою № 205048523 від 15.09.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач не надав конкретної відповіді на не зазначив причини відмови в оскаржуваному рішенні, а тому неможливо усунути обставини, у зв`язку з якими позивачу відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання та повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС.

Позивач не повинен надавати документи, що підтверджують обставини, на підставі яких посвідка підлягає обміну відповідно до п. 7 Порядку № 321. Отже, якщо для обміну посвідки не потрібно надавати документи, що підтверджують обставини, на підставі яких посвідка підлягає обміну, а тому відсутні підстави для проведення перевірки в межах розгляду поданої позивачем заяви

Приписи «Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання», затвердженого постановою Кабміну України від 25 квітня 2018 року № 321 не надають право відповідачу при розгляді заяви про обмін посвідки перевіряти обґрунтованість підстав її оформлення.

Водночас, відповідачем не зазначено які саме дані, отримані з баз даних реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію, на підставі яких відповідач відмовив в обміні посвідки.

Позивача, вважає прийняття спірного рішення більш ніж через п`ятнадцять років після отримання позивачем посвідки на постійне проживання, втручанням в приватне життя позивача.

У відзиві відповідач зазначає, що відповідно до п. 41 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення посвідки, вчиняє дії, передбачені пунктами 36 і 37 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.

Так, перевіркою встановлено, що дозвіл на імміграцію в Україну від 02.10.2009 № 321231 виданий ОСОБА_1 , проте, з заяви-анкети від 15.09.2025 вбачається, що позивач має прізвище « ОСОБА_2 ».

Відповідно до п.п. 3 п. 62 Порядку територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію.

Пунктами 36 і 37 Порядку визначено, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС України здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я оформлюється посвідка, та перевірку поданих нею документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.09.2025 позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою-анкетою №205048523 щодо обміну посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 , виданої ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області 05.10.2009 року за № 321231 у зв`язку з непридатністю для подальшого використання.

Рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання від 07.10.2025 №51032300026093, позивачу відмовлено в обміні посвідки на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку № 321. Підставою для відмови стало посилання на п.п. 3 п. 62 «Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання», затвердженого постановою Кабміну України від 25.04.2018 №321.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI іноземцями визнаються іноземні громадяни - особи, які належать до громадянства іноземних держав і не є громадянами України, та особа без громадянства - особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону.

Статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території.

Згідно статті 1 Закону України «Про імміграцію» №2491-III від 07.06.2001 року, імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №321 визначено порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання (далі Порядок №321).

Відповідно пункту 1 Порядку №321 посвідка на постійне проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Згідно пункту 7 Порядку №321 обмін посвідки здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до посвідки; 2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки; 3) закінчення строку дії посвідки; 4) непридатності посвідки для подальшого використання; 5) досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).

Відповідно до пункту 9 Порядку оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обмін здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства Поліграфічний комбінат Україна по виготовленню цінних паперів.

Відповідно пункту 16 Порядку №321, документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт), територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

Згідно з пунктом 18 Порядку №321, у разі виникнення обставин (подій), у зв`язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).

За приписами пункту 21 Порядку №321 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства, зокрема для обміну посвідки, перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32-34 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування/проживання іноземця або особи без громадянства на території України, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.

У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.

Відповідно до пункту 22 Порядку №321 у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.

Порядок подання документів для оформлення у зв`язку із втратою або викраденням, обміну посвідки та їх розгляд визначено у пунктах 40-46 Порядку №321.

При цьому, пунктом 40 Порядку №321 передбачено, для оформлення у зв`язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи: 1) посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення); 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, крім випадків, установлених абзацом восьмим цього пункту; 3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 4) документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3-5 пункту 7 нього Порядку), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають 5ути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 5) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.

Іноземець або особа без громадянства під час подання документів пред`являють працівникові територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-6 цього пункту.

Відповідно до пункту 42 Порядку, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення посвідки, вчиняє дії, передбачені пунктами 36-37-1 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.

Згідно пункту 43 Порядку рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні не пізніше ніж протягом десятого робочого дня з дня прийняття документів.

Пунктом 44 Порядку №321 зазначено, що якщо втрачена або викрадена посвідка чи посвідка, що підлягає обміну, була видана територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, до якого подано заяву-анкету про оформлення, обмін посвідки, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС порівнює дані іноземця або особи без громадянства та їх фотозображення з даними, наведеними в заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, та даними відомчої інформаційної системи ДМС і сканує її із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС,

Відповідно до пункту 45 Порядку №321, перевірка за запитом проводиться протягом трьох робочих днів після його надходження. Під час перевірки відомості, зазначені в запиті, та фотозображення порівнюються з даними, наведеними в заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, та фотозображенням, що міститься в ній. У графі «Службові відмітки» заяви-анкети про оформлення посвідки проставляється відмітка про дату надходження запиту та зазначаються найменування територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який здійснює оформлення у зв`язку із втратою або викраденням, обмін посвідки, і підстави обміну.

За результатами перевірки надається відповідь територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, а заява-анкета про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, сканується до відомчої інформаційної системи ДМС.

Пунктом 46 Порядку №321 зазначено, що після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС або уповноважена ним посадова особа приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.

Як вбачається з матеріалів особової справи, позивач звернувся до відповідача саме із заявою про обмін посвідки на постійне проживання, у зв`язку з непридатністю для подальшого використання.

Однак, спірним рішенням, на підставі підпункту третього пункту 62 Порядку №321, відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить посилань, які саме дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію, і тільки з відзиву встановлено вищенаведені обставини, що стали причиною відмови.

Тобто, оскаржуване рішення не відповідає принципу правової визначеності.

Так, відповідно до положень пункту 21 Порядку, іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими їх заява-анкета про оформлення посвідки була залишена без руху, за умови дотримання строків, визначених пунктом 17 цього Порядку.

Таким чином суд погоджується із доводами позивача, про відсутність можливості усунути обставини, у зв`язку з якими позивачу відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання та повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, у зв`язку із незазначенням причин відмови в оскаржуваному рішенні.

При цьому, вказане рішення про відмову в оформленні посвідки на постійне проживання не містить підстав прийняття відмови у обміні посвідки на постійне проживання.

Отже, ухвалюючи спірне рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області не надано належної правової оцінки заяві позивача від 15.09.2025 щодо обміну посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 , виданої ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області 05.10.2009 за № 321231 у зв`язку з непридатністю для подальшого використання.

Так, рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання від 07.10.2025 №51032300026093, позивачу відмовлено в обміні посвідки на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку № 321. Підставою для відмови стало посилання на п.п. 3 п. 62 «Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання», затвердженого постановою Кабміну України від 25.04.2018 №321.

Суд враховує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Отже, таке рішення прийнято суб`єктом владних повноважень передчасно та воно не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити шляхом визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 07.10.2025 № 51032300026093 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 205048523 від 15.09.2025.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає необхідним частково стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65014, вул. Преображенська, 44, м. Одеса, ЄДРПОУ 37811384) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 07.10.2025 № 51032300026093 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 205048523 від 15.09.2025.

Стягнути з Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 800 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.11.2026.

Суддя Олександр ХУРСА