Рішення № 141361441 у справі № 464/1306/26 від 09.11.2026

Справа № 464/1306/26

пр.№ 2/464/1634/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі головуючого судді Теслюка Д.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТзОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

представник ТзОВ «ФК «ЄАПБ» - Король В.А. 03.03.2026 звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2830718 від 13.12.2024 в розмірі 21 400 грн, з яких 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 400 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 9 000 грн - заборгованість за неустойкою (штрафом), а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» (далі - ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №2830718, підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На виконання умов договору первісний кредитор перерахував на платіжну картку відповідачки кредитні кошти в розмірі 5 000 грн. 27.08.2025 іж ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» 27.08.2025 укладено Договір факторингу №27082025, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором у розмірі 21 400 грн. Відповідачка свої зобов`язання не виконала, після відступлення права вимоги жодного платежу ні новому, ні первісному кредитору не здійснила, з 27.08.2025 позивач жодних нарахувань не проводив.

Ухвалою від 16.03.2026 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлений судом строк відповідачка ОСОБА_1 не скористалася своїм правом, відповідно до ст.178 ЦПК України, для подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13.12.2024 між ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про споживчий кредит №2830718 (далі - Договір №2830718), підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 789808, а кредитодавцем - кваліфікованим електронним підписом. До укладення договору відповідачці надано Паспорт споживчого креди[приховано], також підписаний нею електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За умовами Договору №2830718 сума кредиту складає 5 000 грн (п.1.2), строк кредитування - 345 днів з 13.12.2024, дата остаточного погашення заборгованості - 23.11.2025 (п.п.1.3, 1.4). Проценти за користування кредитом встановлено за ставкою 0,0010 відсотків річних, а їх суму за весь строк кредитування визначено у 0,00 грн (п.п.1.5.3, 1.5.4). Водночас договором передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1 250 грн (25 відсотків від суми кредиту, п.1.5.1) та комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за ставкою 14 відсотків від суми кредиту за кожний 15-денний розрахунковий період, тобто 700 грн за період і 15 400 грн за весь строк кредитування (п.1.5.2). Загальні витрати за кредитом визначено в розмірі 16 650 грн, орієнтовну загальну вартість кредиту - 21 650 грн, орієнтовну реальну річну процентну ставку - 3 257,21 відсотків річних (п.1.5).

Пунктом 4.1 договору передбачено штраф у розмірі 1 000 грн за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати, якщо таке порушення триває більше ніж 2 дні, а пунктом 4.2 - проценти за порушення грошового зобов`язання за ставкою 0 відсотків річних.

Згідно з Графіком платежів (додаток №1 до договору) позичальниця мала внести 23 платежі: перший (28.12.2024) - 1 250 грн комісії за надання кредиту, з другого по двадцять другий - по 700 грн комісії за обслуговування, останній (23.11.2025) - 5 700 грн, з яких 5 000 грн тіла кредиту. У графі «Проценти за користування кредитом» по всіх періодах зазначено 0,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням №39696893 від 13.12.2024 ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» перераховано на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 5 000 грн з призначенням платежу «Кошти згідно договору 2830718».

З відомості ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» про щоденні нарахування та погашення за Договором №2830718 вбачається, що в період з 13.12.2024 по 26.08.2025 кредитодавець нарахував відповідачці комісію за надання кредиту - 1 250 грн, комісію за обслуговування кредиту - 11 900 грн (17 нарахувань по 700 грн) та штраф за п.4.1 договору - 10 000 грн (10 нарахувань по 1 000 грн, з 15.01.2025 по 14.07.2025). У цей же період відповідачка сплатила на користь кредитодавця 6 750 грн, які кредитодавець спрямував на погашення комісії за надання кредиту (1 250 грн, 28.12.2024), комісії за обслуговування кредиту (4 500 грн за період з 14.01.2025 по 21.06.2025) та штрафу (1 000 грн, 22.01.2025 і 25.01.2025). На погашення тіла кредиту жодна зі сплачених сум не спрямовувалась.

Між ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» (клієнт) та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) 27.08.2025 укладено Договір факторингу №27082025, за умовами якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт - відступити фактору право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (п.1.1); перехід прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників (п.1.2). Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 27.08.2025 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників у кількості 2 361 на загальну суму заборгованості 34 042 557,24 грн. За платіжною інструкцією №98 від 29.08.2025 ТзОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» 3 037 420,72 грн з призначенням платежу «Оплата згідно договору факторингу №27082025 від 27.08.2025 року».

Згідно з Реєстром боржників від 27.08.2025 (порядковий номер 384) до фактора перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №2830718 на загальну суму 21 400 грн, з яких 5 000 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 7 400 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 9 000 грн - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня). Заборгованість за процентами та комісією за надання кредиту в реєстрі відсутня.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України «Про споживче кредитування».

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України). Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20.

Таким чином, Договір №2830718 укладено в належній формі, а факт отримання відповідачкою кредитних коштів у сумі 5 000 грн підтверджено платіжним дорученням №39696893 від 13.12.2024 і не спростовано.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (стаття 526 ЦК України). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України). За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

З наданих позивачем Договору факторингу №27082025 від 27.08.2025, Акту прийому-передачі Реєстру боржників, Реєстру боржників та платіжної інструкції №98 від 29.08.2025 вбачається, що до ТзОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №2830718. Водночас відступлення права вимоги не змінює обсягу зобов`язання боржника: новий кредитор набуває лише ті права, які на момент відступлення існували в первісного кредитора на законних підставах. Включення до реєстру боржників сум, нарахованих на підставі нікчемних умов договору або всупереч вимогам закону, не створює для боржника обов`язку їх сплатити. Тому суд перевіряє обґрунтованість кожної складової заявленої заборгованості.

Щодо комісії за обслуговування кредиту.

За частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Водночас ця норма лише визначає склад загальних витрат для розрахунку вартості кредиту і не звільняє кредитодавця від обов`язку дотримуватись імперативних вимог, які забороняють встановлювати плату за дії, що не є послугою для споживача.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Статтею 11 цього Закону гарантовано право споживача безоплатно отримувати від кредитодавця інформацію про поточний розмір заборгованості, розмір поверненої суми кредиту та іншу інформацію щодо виконання договору, а частиною другою статті 215 ЦК України передбачено, що нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно зі статтею 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цб21) дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вправі отримувати безоплатно, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) додатково зазначила, що комісія за обслуговування кредиту може бути справедлива лише за реальні додаткові послуги, перелік яких зазначено в договорі і які фактично надаються споживачеві; плата за дії, які кредитодавець вчиняє у власних інтересах, є нікчемною. Цей підхід підтверджено Верховним Судом і в постанові від 10 червня 2026 року у справі № 579/1552/23 (провадження № 61-17015св24).

За змістом Договору №2830718 до «обслуговування кредиту», за яке встановлено комісію, віднесено: надання в особистому кабінеті інформації про розмір заборгованості, її складові, розрахунок поточного платежу та графік платежів; можливість через особистий кабінет здійснити переказ для погашення заборгованості; надсилання нагадувань про дати платежів і повідомлень про зарахування платежів; одноразові ідентифікатори та консультування службою підтримки з питань виконання договору. Усі ці дії або є інформуванням про стан заборгованості, яке за законом здійснюється безоплатно, або вчиняються кредитодавцем у власних інтересах - для отримання від позичальника своєчасних платежів, і жодна з них не є самостійною послугою, яка надається споживачеві додатково до кредиту. Доказів надання відповідачці будь-яких інших послуг позивач не надав.

Таким чином, в стягненні з відповідачки 7 400 грн заборгованості за комісією за обслуговування кредиту слід відмовити.

Щодо неустойки (штрафу) суд враховує таке.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі допущення позичальником протягом зазначеного періоду прострочення виконання зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Штраф за п.4.1 договору в розмірі 10 000 грн нараховано відповідачці в період з 15.01.2025 по 14.07.2025, тобто під час дії воєнного стану, відтак обов`язок його сплати в відповідачки не виник, а в стягненні 9 000 грн неустойки слід відмовити.

Щодо заборгованості за тілом кредиту суд зазначає таке.

Верховний Суд у постановах від 06 вересня 2023 року у справі № 200/14169/15-ц та від 10 червня 2026 року у справі № 579/1552/23 виснував, що сплачені позичальником кошти, які кредитор спрямував на погашення комісії, нарахованої на підставі нікчемних умов договору, підлягають зарахуванню в рахунок погашення законної заборгованості, а розмір заборгованості, що підлягає стягненню, визначається з урахуванням такого зарахування.

Як встановлено судом, до відступлення права вимоги відповідачка сплатила кредитодавцю 6 750 грн, з яких 1 250 грн спрямовано на комісію за надання кредиту, 4 500 грн - на комісію за обслуговування кредиту, 1 000 грн - на штраф.

Оскільки судом встановлено нікчемність умов договору про встановлення комісії за обслуговування кредиту, а також відсутність підстав для стягнення неустойки за договором, відтак платежі, які були спрямовані на погашення вказаних складових, підлягають зарахуванню в рахунок заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5 000 грн. Проценти за користування кредитом, згідно з розрахунком кредитора, складають 0,00 грн.

Отже, сума сплачених відповідачкою коштів (5 500 грн) перевищує розмір її заборговансті за Договором №2830718 за тілом кредиту в розмірі 5 000 грн, а тому станом на 27.08.2025 заборгованість відповідачки за тілом кредиту відсутня.

З урахуванням наведеного підстави для стягнення з відповідачки 5 000 грн заборгованості за тілом кредиту також відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Окрім цього, оскільки в позові відмовлено, відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, в сумі 2 662,40 грн залишається за ним.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263 - 265, 279 ЦПК України,

у х в а л и в :

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2830718 від 13.12.2024 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.11.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, Київська обл., Броварський р-н, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК