Справа № 464/5955/26
пр.№ 2/464/3737/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова у складі судді Шашуріної Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 464/5955/26 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за надані послуги,-
у с т а н о в и в:
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за постачання гарячої води за період з 01.12.2021 по 30.06.2026 - 12 321,68 грн; пеню за надані послуги - 232,84 грн, 3% річних за надані послуги - 222,05 грн, інфляційні втрати за надані послуги - 683,66 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.
Ухвалою судді від 24 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачам встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали подати до суду у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України відзив на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позов, відповідно до якого у квартирі АДРЕСА_1 встановлено квартирний (індивідуальний) засіб обліку гарячої води. Його показання залишаються незмінними і становлять 742 куб.м. Показання знімалися неодноразово, у тому числі за участю представників позивача. Показання квартирного засобу обліку не змінюються протягом багатьох років. Засіб обліку є справним - це підтверджено повіркою, проведеною у 2026 році. У квартирі N? 34 встановлено лічильник води КВ-1,5 DN 15 виробництва ПАТ «Електротермометрія» (м. Луцьк), заводський N? 080935. Згідно зі свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданим ТОВ «ЕТАЛОН-АСП» (уповноваження N? П-12-2019 від 25.02.2019), за результатами повірки встановлено, що зазначений засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 3580-97 та придатний до застосування. Свідоцтво чинне до 12.08.2030. Отже, твердження про несправність засобу обліку як можливу причину незмінності його показань виключається: лічильник перевірений акредитованою організацією і визнаний придатним. Показник 742 куб. м зафіксований актом самого Позивача, а саме Актом N? 0000336 від 06.09.2026 про огляд та розпломування вузла розподільчого обліку, складеним представником ЛМКП «Львівтеплоенерго».
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12, 81 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Як визначено ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст.ст.1, 5, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). Плата за абонентське обслуговування нараховується відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (ст.26 Закону).
Як регламентовано ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 463/6799/18 виснував, що з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань (стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги) на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Відповідно до довідки № 33 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
Відповідачу (-чам) для здійснення оплати за надані послуги ЛМКП «Львівтеплоенерго» був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення на оплату послуг.
З 01.12.2021 р. між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та Споживачем (-чами) вважаються укладеними індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води. Дані договори є публічними договорами приєднання, укладаються сторонами з урахуванням ст.ст. 63 3, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, мають на меті надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води Споживачу. Договори, інформація про площі, наявність ІТП є публічною та опублікована на офіційному сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго»: https://lte.Iviv.ua/. Факт надання послуг підтверджується показами вузла обліку (інформація про ВОТЕ 1506).
Покликаючись на неналежне виконання відповідачами обов`язку з оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, позивач долучає розрахунки заборгованості за постачання гарячої води за період з 01.12.2021 по 30.06.2026 - 12 321,68 грн; пеню за надані послуги - 232,84 грн, 3% річних за надані послуги - 222,05 грн, інфляційні втрати за надані послуги - 683,66 грн.
Судом встановлено, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» визнано, що квартира АДРЕСА_2 обладнана розподільним приладом обліку КВ-1,5 DN 15 зав.№ 080935, виробник ПАТ «Електротермометрія». Квартирний лічильник прийнято на абонентський облік 07.09.2026р. (після чергової метрологічної повірки від 12 серпня 2026р.)
Відповідно до частини першої статті 17 Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
При цьому повинні дотримуватись міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 N? 1747, зареєстрованим у Мін?юсті 01.11.2016 за № 1417/29547.
Так, для лічильників води установлено міжповірочний інтервал 4 роки.
Згідно з п.4 розділу | Методики № 315(із змінами і доповненнями), для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії, що зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу його з ладу (закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу) або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу.
У грудні 2024 році у житловому будинку АДРЕСА_3 був проведений контрольний обхід квартир будинку та було знято покази квартирних лічильників гарячої води. На підставі цього у січні 2025 р. будо знято з обліку усі прилади, у яких вийшов термін чергової метрологічної повірки (в т.ч. кВ.34). Відповідно, з 01.01.2025 квартирний прилад обліку гарячої води № 080935 знято з абонентського обліку ЛМКП «Львівтеплоенерго» через відсутність інформації про чергову метрологічну повірку.
Розрахунок кількості та вартості спожитої гарячої води за адресою АДРЕСА_4 з 01.01.2025р. проводився за показами комерційного приладами обліку гарячої води, розподіл різниці відбувався між споживачами, які не мають квартирних водомірів пропорційно кількості осіб (не залежно від віку), які фактично користуються послугами з централізованого водопостачання водовідведення.
Тобто, нарахування проводилися згідно з показаннями загальнобудинкового лічильника.
07.09.2026 р., після чергової метрологічної повірки та опломбування, квартирний лічильник прийнято на абонентський облік ЛМКП «Львівтеплоенерго».
Таким чином, з 07.09.2026р. нарахування за гарячу воду проводяться із врахуванням показів вказаного вузла обліку.
Відповідно до вищезазначеного, з 01.12.2021р. по 31.12.2024р. - квартира облікова, з 01.01.2025р. по 06.09.2026р. - безоблікова, покази квартирного приладу обліку гарячої води до розрахунків не приймалися.
Судом встановлено, що звернення від споживача ( АДРЕСА_4 ) щодо відключення квартири від внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання не надходили. ЛМКП «Львівтеплоенерго» не наділено повноваженнями по від?єднанню споживачів від постачання гарячої води та теплової енергії. Відключення від послуг з постачання теплової енергії та гарячої води передбачено ПОРЯДКОМ відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 26 липня 2019 року N? 169.
При цьому у період з 01.12.2021р. по 31.12.2024р. нарахування за спожиту гарячу воду за зазначеною адресою не проводилися. Показник лічильника у цей період не змінювався та становив 742 м3 . Після зняття лічильника з обліку, квартира вважалася безобліковою. Нарахування за гарячу воду у цей період (з 01.01.2025р. по 06.09.2026р.) проводилися згідно показів загальнобудинкового приладу обліку гарячої води, де встановлено та принято абонентський облік комерційний вузол обліку гарячої води з лічильником марки MWN, Ду 50, фірми PoWOGAZ Польща на подаючому, та лічильником марки Js PoWoGAZ, Ду 32, на рециркуляційному трубопроводах системи гарячого водопостачання житлового будинку.
У правовідносинах з постачання теплової енергії в багатоквартирному будинку волевиявлення окремого власника квартири обмежене специфікою інженерної інфраструктури будівлі . Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач зобов`язаний оплачувати надані послуги за самим фактом їх реального постачання до будинку (постанова Верховного Суду від 29.06.2026 по справі №703/2330/22)
Суд зазначає, що послуга з гарячого водопостачання має декілька складових: 1. Власне гарячу воду, яка постачається до квартири. Нарахування за цю складову послуги відбуваються при умові її споживання. Відповідачам нарахування за цю складову послуги не проводяться. 2. Витрат теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання. Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання розподіляються на всіх споживачів , у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення. Ця складова послуги є обов`язковою до оплати відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», постанов КМУ № 830 від 21.08.2019 та № 1182 послуги. від 11.12.2019, індивідуального договору про надання
Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку . Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417) власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку .
У статті 1 Закону № 417 надано визначення, зокрема поняттю: спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучеогороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Теплопостачальна організація здійснює комерційний облік споживання теплової енергії, наданої для всього будинку як єдиного майнового комплексу .
Співвласники житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку оплачують послуги з постачання теплової енергії, яка використовується для опалення всього будинку: як квартир і нежитлових приміщень, так і місць загального користування, допоміжних приміщень, а також функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції). Плата за абонентське обслуговування є обов`язковий платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг незалежно від кількості спожитої послуги.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов підставним та таким, що слід задовольнити.
У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3 328,00 гривень.
Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за за постачання гарячої води за період з 01.12.2021 по 30.06.2026 - 12 321,68 грн; пеню за надані послуги - 232,84 грн, 3% річних за надані послуги - 222,05 грн, інфляційні втрати за надані послуги - 683,66 грн., а також 3 328,00 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1
відповідач ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4
відповідач ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4
відповідач ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4
Повне рішення суду складено 09 листопада 2026 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя Галина ШАШУРІНА