Справа № 420/5146/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , до військової частини НОМЕР_1 ; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 серпня 2025 року його було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), де того ж дня його направили на проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої призивали на військову службу. Позивач не отримував повісток про виклик до ТЦК, направлень на ВЛК під особистий підпис та повісток про призов на військову службу під час мобілізації, що є грубим порушенням Порядку проведення призову (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року) та статті 19 Конституції України. Позивач має серйозні проблеми зі здоров`ям, зокрема наслідки проникаючого поранення очного яблука ще з 1992 року, що призвело до сліпоти лівого ока (амавроз), а також захворювання шлунково-кишкового тракту (виразка та рубцева деформація цибулини 12-палої кишки, грижа стравохідного отвору діафрагми тощо). Відповідно до статей 31 «а» та 75 «а» Розкладу хвороб (Положення № 402) позивач є непридатним до військової служби. Проте під час мобілізації повноцінного медичного огляду та огляду офтальмологом проведено не було, картка обстеження та медичного огляду належним чином не оформлювалася, а сам медичний огляд мав формальний характер. Оскільки наказ про призов є незаконним, подальше проходження військової служби є безпідставним. Позивач вважає ефективним способом захисту порушених прав не лише скасування наказу ТЦК про призов у відповідній частині, але й зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу.
Ухвалою судді від 27.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
19.03.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що відповідач діяв відповідно до Конституції України, законів України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (затвердженого постановою КМУ № 154). ТЦК мають право здійснювати заходи оповіщення та призову громадян незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. При цьому посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 не вчиняють дій щодо примусового доставлення чи незаконного утримання громадян. 21 серпня 2025 року позивач пройшов медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 . За результатами огляду згідно з протоколом № 11/1271 та на підставі статті 30-б Розкладу хвороб його було визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони. Станом на 21 серпня 2025 року позивач не мав права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, визначеного статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21 серпня 2025 року № 229 його було призвано за мобілізацією та направлено до військової частини НОМЕР_1 , де він наразі має статус військовослужбовця.
26.03.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позовна вимога до військової частини про звільнення та виключення зі списків особового складу є похідною від скасування незаконного наказу ТЦК про призов. Оскільки зарахування відбулося на підставі протиправного наказу, подальше проходження служби не має правових підстав. У довідці ВЛК та картці обстеження й медичного огляду відсутні особистий підпис позивача про ознайомлення з постановою та підтвердження повноти наданої інформації про стан здоров`я. Крім того, на картці обстеження та медичного огляду взагалі відсутні підписи членів військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є грубим порушенням вимог Положення про ВЛК № 402. Медичний огляд було проведено в день затримання позивача 21 серпня 2025 року, що позбавило його можливості заздалегідь зібрати необхідні медичні документи та свідчить про формальність процедури. Позивач має серйозні проблеми зі здоров`ям, які роблять його непридатним до військової служби.
19.09.2026 року представник Військової частини НОМЕР_1 подав до суду клопотання про приєднання документів та залишення позову без розгляду. У клопотанні зазначено, що у зв`язку з надходженням адвокатського запиту № 4738 від 26.08.2026 із рапортом та новим висновком ВЛК від 22.05.2026 про непридатність до військової служби за станом здоров`я (на підставі підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»), наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 17 вересня 2026 року № 268 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_2 було звільнено з військової служби за станом здоров`я.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження по справі відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 22 лютого 1995 року перебував на військовому обліку як військовозобов`язаний другої категорії загального військового обліку солдатів і сержантів запасу за військово-обліковою спеціальністю « 793669 А» (з кодом посади та кваліфікації - слюсар холодної обробки металу) у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
21 серпня 2025 року ОСОБА_3 був затриманий та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Того ж дня позивача було направлено на проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , за результатами якої згідно з протоколом № 11/1271 він пройшов медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підставі статті 30-б графи ІІ Розкладу хвороб (з урахуванням Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затверджених наказом МО України № 262 від 27.04.2024), позивача було визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони.
21 серпня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 було прийнято наказ № 229, яким ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та в той же день направлено для проходження служби до Військової частини НОМЕР_1 .
Також позивачу було видано військовий квиток серії НОМЕР_3 , а його картку знято з обліку у зв`язку з мобілізацією та зараховано до військової частини НОМЕР_1 .
Вищезазначені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що у період з 01 квітня 2026 року по 28 травня 2026 року ОСОБА_1 за розпорядженням Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві від 17 березня 2026 року проходив обстеження військово-лікарською комісією при Військовій частині НОМЕР_4 .
Згідно зі свідоцтвом про хворобу № 2026-0522-1717-0391-7 від 22 травня 2026 року, затвердженим протоколом засідання штатної ВЛК № 2026-0525-1555-3491-3 від 25 травня 2026 року, та випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 549, йому було встановлено діагноз Н54.4 (сліпота одного ока внаслідок віддалених наслідків проникаючого поранення лівого ока з 1993 року та інші супутні порушення) і визнано непридатним до військової служби на підставі статей 31 «а» та 266 графи ІІ Розкладу хвороб.
21 липня 2026 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Дабіжею Оленою Анатоліївною було направлено заяву №4739 стосовно звільнення з військової служби ОСОБА_1 у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби за станом здоров`я. До зазначеної заяви було долучено рапорт військовослужбовця та документи, що підтверджують право на звільнення з військової служби, а саме нотаріально засвідчена копія свідоцтва про хворобу від 22 травня 2026 року №2026-0522-1717-0391-7, нотаріально засвідчена копія протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії від 25 травня 2026 року №2026-0525-1555-3491-3, копія постанови про закриття кримінального провадження від 15 липня 2026 року.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 17.09.2026 №268 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , колишнього номера обслуги 4 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , звільнено з військової служби у ВІДСТАВКУ наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від "13" вересня 2026 року №66-РС, відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 за станом здоров`я. Згідно пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з "17" вересня 2026 року ВИКЛЮЧИТИ зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняти зі всіх видів забезпечення, крім продовольчого забезпечення.
Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від "13" вересня 2026 року №66-РС.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Як встановлено судом, предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування наказу про призов позивача під час мобілізації та зобов`язання військової частини прийняти рішення про його звільнення і виключення зі списків особового складу.
Водночас під час розгляду справи надійшли документально підтверджені відомості про те, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 17 вересня 2026 року № 268 солдата ОСОБА_2 було звільнено з військової служби за станом здоров`я на підставі нового висновку ВЛК від 22 травня 2026 року.
Таким чином, прагнення позивача щодо припинення військової служби та виключення її наслідків фактично реалізовано уповноваженим суб`єктом.
Пункт 8 частини 1 статті 238 КАС України передбачає імперативний обов`язок суду закрити провадження у справі, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень, а при цьому відсутні обґрунтовані підстави вважати, що повне відновлення прав та інтересів особи є неможливим без додаткового судового визнання попередніх рішень чи дій протиправними.
Оскільки питання звільнення позивача з лав Збройних Сил України вже вирішено в позасудовому (адміністративному) порядку шляхом видання відповідного наказу командуванням військової частини, подальший розгляд позовних вимог по суті втратив предметний характер.
Суд також не оминає увагою той факт, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21 серпня 2025 року № 229 у частині призову ОСОБА_1 та направлення його до Військової частини НОМЕР_1 є індивідуальним актом правозастосування разового виконання. Вказаний наказ повністю вичерпав свою дію в момент його безпосередньої реалізації, а саме з моменту прибуття позивача до місця проходження служби та зарахування його до списків особового складу військової частини.
А подальше звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров`я на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17 вересня 2026 року № 268 повністю припинило виникаючі з цього наказу військово-службові правовідносини.
За таких обставин вимога про визнання протиправним та скасування наказу ТЦК про призов, який вичерпав свою дію і не породжує жодних нових юридичних наслідків для позивача у майбутньому, є недоцільною для розгляду по суті, оскільки судове декларування неправомірності акта разового виконання після припинення його правових наслідків не призведе до додаткового чи більш ефективного відновлення порушеного права позивача.
З огляду на викладене, оскільки спірні правовідносини вичерпано внаслідок виконання вимог законодавства за результатами нового медичного огляду та усунення спірної ситуації суб`єктом владних повноважень шляхом звільнення військовослужбовця у запас, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 189, п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження у справі № 420/5146/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії закрити.
Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65001, вул. Садова, 1-А, м. Одеса; ЄДРПОУ 37607526) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири грн. 96 коп.).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Завальнюк