Рішення № 141361535 у справі № 420/25511/26 від 09.11.2026

Справа № 420/25511/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Одеський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді - Завальнюка І.В.,

при секретарі - Гоменюк Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСМІКС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000226/2 від 07.08.2026, №UA500500/2026/000227/2 від 10.08.2026, №UA500500/2026/000228/2 від 15.08.2026; визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UA500500/2026/000585 від 07.08.2026, №UA500500/2026/000589 від 10.08.2026, №UA500500/2026/000597 від 15.08.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час імпорту товару на митну територію України було подано повний пакет первинних та супровідних документів відповідно до вимог Митного кодексу України для митного оформлення за основним методом - за ціною договору (контракту). Проте Київська митниця безпідставно відмовила у визнанні задекларованої митної вартості, склала картку відмови та прийняла рішення про її коригування за резервним методом, пославшись на інформацію з баз даних ЄАІС та висунувши формальні зауваження щодо наданих документів. Позивач наголошує, що оскаржуване рішення є невмотивованим і ґрунтується виключно на припущеннях, оскільки подані документи містили достовірні дані, не мали розбіжностей чи ознак підробки, а всі числові значення повністю узгоджувалися між собою. При цьому митний орган не довів неможливості застосування основного методу, а посилання на інформацію з баз даних ЄАІС, відсутність банківських платіжних документів через те, що строк оплати за інвойсом ще не настав, чи інші формальні підстави не можуть слугувати законною причиною для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29.09.2026 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСМІКС» про забезпечення його позову до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, карток відмов - відмовлено.

16.09.2026 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що під час перевірки митних декларацій та поданих документів (у тому числі з використанням автоматизованої системи управління ризиками) було виявлено розбіжності та відсутність усіх необхідних відомостей щодо числових значень складових митної вартості. Зокрема, у транспортних документах (CMR) були відсутні печатки іноземних митних органів і дати проходження транзитних країн, а також не надано інформацію про витрати на зберігання, навантаження, експедирування та інші супутні послуги в країні транзиту. Крім того, поданий прайс-лист був виданий не виробником товару, а продавцем, що унеможливило перевірку повноти включення транспортних та інших витрат до заявленої ціни. У зв`язку з цим митниця правомірно витребувала у декларанта додаткові документи відповідно до статті 53 Митного кодексу України, проте позивач не надав їх у повному обсязі, повідомивши про відсутність інших документів. Через неможливість застосування основного методу за ціною договору та послідовного аналізу інших методів, орган доходів і зборів на підставі проведення консультацій обґрунтовано застосував резервний метод та прийняв законні рішення про коригування митної вартості й картки відмов. Відповідач також зазначив, що випуск товару у вільний обіг було здійснено за умови забезпечення сплати різниці митних платежів шляхом надання фінансових гарантій, а дії митниці повністю відповідають судовій практиці Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Ухвалою суду від 29.09.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання представник ТОВ «Тесмікс» не з`явився; згідно поданої до суду заяви, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник Одеської митниці в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою суду від 03.11.2026 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 09.11.2026 о 12:00 год.

Вислухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що 30 березня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕСМІКС» (далі - «Позивач», «Покупець») та TREADING EXPERTS MALAGA SL (Spain) (далі - «Продавець») укладено Контракт купівлі - продажу № TEM/TES-300323 (надалі - Контракт) товарів народного споживання.

Згідно з п. 1.1 контракту, Продавець продає, а Покупець купує товари народного споживання у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у даному Контракті та в інвойсах і доповненнях до нього.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подані:

1) митна декларація (МД) №26UA50[телефон приховано]U5 від 07.08.2026 відповідно до якої за умовами поставки CPT на митну територію України надійшов товар ТОВ «ТЕСМІКС», а саме: товар № 1 - Кава розчинна сублімована freeze driedcoffee до складу якої входять каварозчинна 40 цикорій 30 мальдодекстрин30, в первинній упаковці по 16 кг нетто- всього 17440 кг.дата виробництва березень 2026 р термінпридатності до лютий 2028рТоргівельна марка: INDUS.Країна виробництва: IN, ІндіяВиробник: INDUS COFFEE PVT LTD.

2) митна декларація (МД) №26UA50[телефон приховано]U9 від 10.08.2026 відповідно до якої за умовами поставки CPT на митну територію України надійшов товар ТОВ «ТЕСМІКС», а саме: товар № 1 - Кава розчинна сублімована freeze driedcoffee до складу якої входять каварозчинна 40 цикорій 30 мальдодекстрин30, в первинній упаковці по 16 кг нетто- всього 17440 кг.дата виробництва березень 2026 р термінпридатності до лютий 2028рТоргівельна марка: INDUS.Країна виробництва: IN, ІндіяВиробник: INDUS COFFEE PVT LTD;

3) митна декларація (МД) №26UA50[телефон приховано]U3 від 15.08.2026 відповідно до якої за умовами поставки CPT на митну територію України надійшов товар ТОВ «ТЕСМІКС», а саме: товар № 1 - Кава розчинна сублімована freeze driedcoffee до складу якої входять каварозчинна 40 цикорій 30 мальдодекстрин30, в первинній упаковці по 16 кг нетто- всього 17440 кг.дата виробництва березень 2026 р термінпридатності до лютий 2028рТоргівельна марка: INDUS.Країна виробництва: IN, ІндіяВиробник: INDUS COFFEE PVT LTD;

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митними деклараціям позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД (1. Пакувальні листи (Packing list); 2. Рахунок-фактуру (Інвойс (Commercial invoice); 3. Домашні коносаменти (House bill of lading); 4. Автотранспортна накладна (Road consignment note); 5. Сертифікат про походження товару (Certificate of origin); 6. Прейскурант (прайс лист) виробника товару; 7. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов*язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №TEM/TES-300323 від 30.03.2023; 8. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 23.02.2023р.; 9. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 07.11.2024р.; 10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 16.03.2026; 11. Заява декларанта про незастосування обмежень щодо випуску товарів, встановлених Законом України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів»; 12. Інформація про позитивні результати державних відділів контролю; 14. Інші некласифіковані документ; 15. Митні декларації).

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) №26UA50[телефон приховано]U5 від 07.08.2026, 26UA50[телефон приховано]U9 від 10.08.2026, 26UA50[телефон приховано]U3 від 15.08.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2026/000226/2 від 07.08.2026, №UA500500/2026/000227/2 від 10.08.2026, № UA500500/2026/000228/2 від 15.08.2026 , а саме: По МД №26UA50[телефон приховано]U5 від 07.08.2026, 26UA50[телефон приховано]U9 від 10.08.2026, 26UA50[телефон приховано]U3 від 15.08.2026:

- для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. СМR) відсутні печатки (штампи) іноземних компетентних митних органів країни відправлення вантажу та при проходженні кордонів відсутня інформація щодо дат проходження транзитних країн. Відсутня інформація щодо вартостей: зберігання товару, робіт з навантаження (розвантаження) товару, використання причалу, документальної обробки оцінюваних товарів на контейнерних терміналах, експедирування та декларування вантажу у порту іноземній країні транзиту вантажу та інше. Митному органу України такі документи до митного оформлення не надавалась, що ставить під сумнів автентичність наданих до митного оформлення документів, унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару. Зазначене може свідчити про ризик декларування та не включення декларантом до митної вартості всіх витрат (складових митної вартості), зокрема, визначених пунктом шостим частини десятої статті 58 МКУ. Таким чином, декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості товару. Виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості щодо складових митної вартості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів;

СРТ-Одеса означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці. Продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Одеса) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до Одеси є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Таким чином, документи щодо вартості перевезення товару до митного оформлення не надавались. Також слід зазначити, що здійснено не пряме перевезення вантажу відсутні документи підтверджуючи витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший та вартості перевезення товару до місця призначення, що унеможливлює обчислення повноти включення даної складової митної вартості при формуванні заявленої декларантом ціни товару.

Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України; наданий декларантом прайс-лист від 12.05.2026 № б/н видано не виробником товару - «INDUS COFFEE PVT LTD», а продавцем товару - «TREADING EXPERTS MALAGA SL», що не відповідає зазначеним вимогам МКУ щодо об`єктивності даних, які декларант зобов`язаний надавати митному органу та унеможливлює обчислення звичайної конкурентної ціни при продажу товару іншим покупцям відповідно до положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Також у наданому прайс-листі не зазначено термін його дії та зазначено умови поставки FOB ENNORE, а у інвойсі від 27.05.2026 № 91000917 зазначено умови поставки - СPT Одеса та інші розбіжності.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: По МД 26UA50[телефон приховано]U5 від 07.08.2026, 26UA50[телефон приховано]U9 від 10.08.2026, 26UA50[телефон приховано]U3 від 15.08.2026: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціям; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

У відповідь на повідомлення митного органу декларантом 07.08.2026 надано лист № б/н з інформацією про те, що декларантом надано вичерпний перелік документів та про відсутність інших додаткових документів.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 26UA50[телефон приховано]U5 від 07.08.2026 №26UA50[телефон приховано]U9 від 10.08.2026 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

По МД 26UA50[телефон приховано]U5 від 07.08.2026 з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз цінової інформації, яка міститься у АСМО «Інспектор», враховуючи інформацію по товарах, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений до цього час. Відповідачем у відзиві надано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії товару та співставного з оцінюваним товаром з урахуванням заявленого коду товару 2101 11 00 10 згідно УКТЗЕД, опису товару та фізичних характеристик: «кава натуральна розчинна, не розфасована для роздрібної торгівлі, поставляється насипом в упаковках по 24 кг, обсяг партії - 3 504 кг, виробник: SLN COFFEE PVT.LTD, країна походження Індія (IN)», характер угоди-контракт посередницький, випущено у вільний обіг за самостійно заявленим декларантом резервним методом визначення митної вартості товарів ЕМД від 03.06.2026 № 26UA209170050562U3 з рівнем митної вартості 8,025 дол. США/кг більшим ніж заявлено декларантом 3,71 дол. США/кг.

По МД 26UA50[телефон приховано]U9 від 10.08.2026 з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз цінової інформації, яка міститься у АСМО «Інспектор», враховуючи інформацію по товарах, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений до цього час. Відповідачем у відзиві надано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії товару та співставного з оцінюваним товаром з урахуванням заявленого коду товару 2101 11 00 10 згідно УКТЗЕД, опису товару та фізичних характеристик: «кава натуральна розчинна, не розфасована для роздрібної торгівлі, поставляється насипом в упаковках по 24 кг, обсяг партії - 3 504 кг, виробник: SLN COFFEE PVT.LTD, країна походження Індія (IN)», характер угоди-контракт посередницький, випущено у вільний обіг за самостійно заявленим декларантом резервним методом визначення митної вартості товарів ЕМД від 03.06.2026 № 26UA209170050562U3 з рівнем митної вартості 8,025 дол. США/кг більшим ніж заявлено декларантом 3,71 дол. США/кг.

По МД 26UA50[телефон приховано]U3 від 15.08.2026 відповідачем пояснено щодо зроблених коригувань на обсяг партії товару та співставного з оцінюваним товаром з урахуванням заявленого коду товару 2101 11 00 10 згідно УКТЗЕД, опису товару та фізичних характеристик: «кава натуральна розчинна сублімована в упаковці поліетиленові мішки по 23 кг - всього 17503 кг. Торгівельна марка: COCAM. Країна виробництва: BR, Бразиліа. Виробник: COCAM CIA DE CAFE SOLUVEL E D ERIVADOS», характер угоди-контракт посередницький, випущено у вільний обіг за самостійно заявленим декларантом резервним методом визначення митної вартості товарів ЕМД від 06.03.2025 № 25UA11[телефон приховано]U6 з рівнем митної вартості 9,3301 дол. США/кг більшим, ніж заявлено декларантом 3,71 дол. США/кг. Митну вартість товару буде скориговано за резервним методом відповідно до статті 64 МКУ до рівня 9,3301 дол. США/кг.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2026/000226/2 від 07.08.2026, №UA500500/2026/000227/2 від 10.08.2026, № UA500500/2026/000228/2 від 15.08.2026 та видані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2026/000585, № UA500500/2026/000589, № UA500500/2026/000597.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митними деклараціями (МД) 26UA50[телефон приховано]U0 від 07.08.2026, №26UA50[телефон приховано]U7 від 10.08.2026, №26UA50[телефон приховано]U2 від 15.08.2026 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 875 822,16 грн. (№ 26UA50[телефон приховано]U0 від 07.08.2026), 852 117,73 грн (№ 26UA50[телефон приховано]U7 від 10.08.2026), 1 068 489,7 грн (№ 26UA50[телефон приховано]U2 від 15.08.2026) шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Зважаючи на безпідставну відмову митного органу в розмитнені товару за митною вартістю, визначеною декларантом, та на підставі повного пакету документів для митного оформлення товару, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідачем згідно ч. 5 ст. 54 МК України витребувані митна декларація країни експорту, документи, що містять відомості про вартість страхування, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 у справі № 803/1212/14, від 20.10.2020 у справі № 809/1056/16 та ін.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товарів, так і на вимогу митниці, надано всі наявні у нього документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем при митному оформленні товару надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару. Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Оцінюючи зауваження митниці по спірним митним деклараціям, суд виходить з наступного.

Щодо зауважень митного органу про відсутність у транспортних документах (CMR) печаток іноземних митних органів та дат проходження транзитних країн, а також відсутності окремих калькуляцій витрат на зберігання, навантаження чи експедирування у порті транзиту, суд зазначає, що за умовами поставки СРТ (Carriage Paid To - перевезення оплачено до) згідно з правилами «Інкотермс», продавець зобов`язаний укласти договір перевезення та понести витрати на доставку товару до узгодженого місця призначення (в даному випадку - до м. Одеси).

Усі витрати на транспортування вже включені до загальної вартості товару, узгодженої сторонами в інвойсах та контракті, а тому вимога митниці щодо надання окремих розшифровок чи додаткових рахунків за транзитні послуги є необґрунтованою та не ґрунтується на приписах Митного кодексу України.

Стосовно доводів митниці про те, що наданий прайс-лист був виданий не безпосередньо виробником товару «INDUS COFFEE PVT LTD», а продавцем «TREADING EXPERTS MALAGA SL», суд зазначає, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту ціни товарів визначаються у кожному окремому інвойсі за домовленістю сторін.

Прайс-лист є довідковим документом (комерційною пропозицією), а реальна вартість партії формується на підставі умов конкретної поставки, зафіксованої в інвойсах та договорі купівлі-продажу.

Сам по собі факт видачі прайс-листа продавцем не свідчить про недостовірність задекларованої митної вартості та не створює обґрунтованих сумнівів у її правильності.

Щодо посилань відповідача на відсутність банківських платіжних документів, суд зазначає, що умовами контракту передбачено відстрочку платежу на 90 днів з моменту перетину митного кордону України.

Оскільки на момент подачі митних декларацій строк оплати ще не настав і товар фактично не був оплачений, позивач об`єктивно не міг надати платіжні доручення, що прямо відповідає положенням частини 2 статті 53 Митного кодексу України, яка вимагає подання таких документів лише «якщо рахунок сплачено».

З огляду на викладене, подані позивачем документи містили всі необхідні числові дані, були взаємопов`язаними, не містили суттєвих розбіжностей чи ознак підробки, а тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів та відмови у визнанні митної вартості за основним методом (за ціною договору).

Вирішуючи спір, суд враховує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), але не виключно.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу стосовного того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо цієї складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими.

Зазначивши у оскаржуваному рішенні про виявлені розбіжності, митний орган не зазначає яким чином це вплинуло на митну вартість товару та чому це є перешкодою до її визначення за першим методом.

Тобто, за встановленими у цій справі обставинами, суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.

Такий підхід відповідача суперечить нормам статті 53 МК України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2020 у справі № 1.380.2019.000724 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що витребовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

При цьому суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно були прийняті спірні рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення ЄСПЛ у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про недотримання позивачем вимог митного законодавства і не довів правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості та карток відмови, у зв`язку із чим останні підлягають скасуванню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Предметом даного позову є вимога майнового характеру із ціною позову 2 894 761,66 грн, за що в даному випадку підлягав сплаті судовий збір в граничному розмірі 26 624 грн (2 894 761,66 грн х 1,5%, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 0,8). Таким чином, сплачена сума 18 103,14 грн є надмірною та підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСМІКС» (м. Одеса, вул. Єврейська, 13, кв. 25; ЄДРПОУ 42820961) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А; ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, карток відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000226/2 від 07.08.2026, №UA500500/2026/000227/2 від 10.08.2026, №UA500500/2026/000228/2 від 15.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UA500500/2026/000585 від 07.08.2026, №UA500500/2026/000589 від 10.08.2026, №UA500500/2026/000597 від 15.08.2026.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСМІКС» судовий збір в розмірі 26 624 грн (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири грн).

Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСМІКС» судовий збір в розмірі 18 103,14 грн (вісімнадцять тисяч сто три грн 14 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк