Рішення № 141361666 у справі № 420/31350/26 від 09.11.2026

Справа № 420/31350/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:

- визнання протиправними дій щодо внесення та/або ініціювання внесення відомостей про порушення правил військового обліку з підстави «не став на військовий облік за новою адресою», а також щодо звернення 19.06.2026 року до органів Національної поліції для доставлення з цієї підстави, за умови чинного статусу «виключено з військового обліку»;

- визнання протиправною бездіяльності щодо невиправлення недостовірних відомостей про порушення правил військового обліку та невжиття заходів для припинення звернення до Національної поліції після отримання заяви позивача і його згоди на обробку персональних даних;

- зобов`язання виправити відомості щодо ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інших інформаційних ресурсах, адміністрування/наповнення яких здійснюється відповідачем, шляхом виключення відомостей про порушення ним правил військового обліку з підстави «не став на військовий облік за новою адресою», якщо іншої належної правової підстави для таких відомостей не встановлено;

- зобов`язання відкликати (скасувати) звернення від 19.06.2026 року до Національної поліції щодо доставлення ОСОБА_1 та направлення до відповідного органу Національної поліції інформації про відсутність/усунення підстав для його доставлення, вчинення всіх залежних від відповідача дій для припинення відображення в інформаційних системах Національної поліції відомостей про його розшук/необхідність доставлення за цим зверненням;

- зобов`язання надати позивачу письмове підтвердження виконання зобов`язальних дій, зазначених у прохальній частині, із зазначенням дати та реквізитів повідомлення, направленого до Національної поліції.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача було виключено з військового обліку, що відображено в електронному військово-обліковому документі, сформованому 22.06.2026 у застосунку «Резерв+».

Водночас, у самому електронному документі міститься позначка «Порушення правил військового обліку», а також зазначено, що 19.06.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Національної поліції для доставлення позивача з метою складання протоколу. Причиною звернення зазначено: «Не стали на військовий облік за новою адресою». У застосунку також відображено повідомлення: «Вас розшукує ТЦК».

28.07.2026 року адвокат позивача звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою, в якій просила усунути інформацію про порушення правил військового обліку, припинити ініційовані заходи щодо його доставлення/розшуку, а також повідомити відповідні органи про відсутність правових підстав для таких заходів.

Окремо направлено адвокатський запит від 28.07.2026 року, у якому адвокат просила надати документи, які стали підставою для внесення відомостей про порушення, звернення до Національної поліції та, за наявності, копії постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Листом від 04.08.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 не надано запитуваних документів з посиланням відсутності згоди позивача на обробку його персональних даних, тому 08.08.2026 року відповідачу була направлена відповідна згода позивача на обробку його персональних даних.

Також було повторно направлено адвокатський запит та згода позивача на обробку персональних даних від 07.08.2026 року, на який відповіді не було надано.

З зазначених причин позивач вважає такі дії та бездіяльність відповідача протиправними, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 30.10.2026 надав письмовий відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог.

Зазначає, що згідно з вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2011 року ОСОБА_1 було засуджено до позбавлення волі.

Згідно з абз. 4 п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» підлягають зняттю з військового обліку військовозобов`язаних особи, які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.

Після відбування покарання ОСОБА_1 не став повторно на військовий облік в термін, передбачений законодавством.

Відповідно до вимог абз. 6 ч. 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з вимогами абз. 2 пп.1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.

З метою оповіщення ОСОБА_1 та вручення повістки для подальшої постановки на облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачем був здійснений виїзд старости с. Степового старостинського округу Лиманської територіальної громади за місцем реєстрації позивача.

Згідно з довідкою від 16.06.2026 № 159 та акту, складених старостою с. Степового старостинського округу Лиманської територіальної громади Миколою Саульченко встановлено, що позивач не проживає за місцем реєстрації, що стало причиною звернення до Національної поліції стосовно доставлення особи для складання адміністративного протоколу.

Наголошує, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, що він начебто не втратив статус «виключеного з військового обліку», оскільки в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів він значиться із цим статусом, проте вважає таку позицію позивача юридично неспроможною, оскільки 18 травня 2024 року набрав чинності Закон України № 3633, яким було вилучено таку підставу для виключення з військового обліку осіб, які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Наявність у реєстрі старого запису «виключений з обліку» є виключно архівними технічними відомостями про дію, вчинену за старим (нечинним) законодавством. Цей запис не створює для позивача нового правового статусу і не звільніє його від дії чинного Закону.

Вказує, що статус у реєстрі не змінюється автоматично на «військовозобов`язаний» без проведення відповідних облікових дій.

Для актуалізації відомостей, визначення ступеня придатності до служби та безпосередньої зміни картки в реєстрі громадянин зобов`язаний прибути до ТЦК та СП особисто. Оскільки позивач самостійно не з`явився, запис у системі фізично не міг бути оновлений уповноваженою посадовою особою ТЦК.

З зазначених підстав просить відмовити у позовних вимогах.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 02.09.2026 року позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з АІТС «Оберіг» 10.10.2011 року ОСОБА_1 було виключено з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», оскільки 10.10.2011 року вироком Роздільнянського районного суду Одеської області його було засуджено за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про що також зазначено в електронному військово-обліковому документі, сформованому 22.06.2026 у застосунку «Резерв+».

Разом з тим, у електронному документі позивача міститься позначка «Порушення правил військового обліку», а також зазначено, що 19.06.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Національної поліції для доставлення позивача з метою складання протоколу. Причиною звернення вказано: «Не стали на військовий облік за новою адресою». У застосунку також значиться повідомлення: «Вас розшукує ТЦК».

З зазначених підстав 28.07.2026 року адвокат позивача звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою, в якій просила усунути інформацію про порушення правил військового обліку, припинити ініційовані заходи щодо його доставлення/розшуку, а також повідомити відповідні органи про відсутність правових підстав для таких заходів.

Крім того, до відповідача окремо направлено адвокатський запит від 28.07.2026 року, у якому адвокат просила надати документи, які стали підставою для внесення відомостей про порушення, звернення до Національної поліції та, за наявності, копії постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Листом від 04.08.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 не надав запитуваних документів, пославшись на відсутність згоди позивача на обробку його персональних даних.

08.08.2026 року відповідачу була направлена відповідна згода позивача на обробку його персональних даних.

Також було повторно направлено адвокатський запит та згода позивача на обробку персональних даних від 07.08.2026 року. Відповіді на запит матеріали справи не містять.

Відповідно до даних, що містяться в АІТС «Оберіг» після відбування покарання позивач не проходив ВЛК та не становився повторно на військовий облік.

З зазначених підстав, з метою оповіщення ОСОБА_1 та вручення йому повістки для постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачем був здійснений виїзд старости с. Степового старостинського округу Лиманської територіальної громади за місцем реєстрації позивача.

Відповідно до довідки від 16.06.2026 № 159 та акту, складених старостою с. Степового старостинського округу Лиманської територіальної громади Миколою Саульченко встановлено, що позивач не проживає за місцем реєстрації, у 2022 році виїхав разом з родиною у невідомому напрямку, дім знаходиться у занедбаному стані, тому відповідач звернувся до Національної поліції щодо розшуку та доставлення позивача для складання адміністративного протоколу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Частиною 8 статті 4 Закону № 3543-XII передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII).

Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза це - медичний огляд військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з пунктом 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, повістка є засобом оповіщення, яким здійснюється виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів.

Відповідно до абз. 1 п. 20 Правил проведення призову мобілізаційне розпорядження також є лише засобом оповіщення, в якому зазначаються збірні пункти ТЦК та СП, в які належить прибути військовозобов`язаному чи резервісту з оголошенням мобілізації, а також строки прибуття.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За приписами ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і діє в дійсний час.

На час розгляду даної адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Свої позовні вимогі позивач формує на підставі пп. 6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», проте стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1254-VI від 14.04.2009, № 2926-VI від 13.01.2011, № 3353-VI від 12.05.2011, № 5404-VI від 02.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 589-VII від 19.09.2013, № 1275-VII від 20.05.2014, № 1634-VII від 12.08.2014, № 116-VIII від 15.01.2015, № 267-VIII від 19.03.2015, № 901-VIII від 23.12.2015, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1150-IX від 28.01.2021, № 1417-IX від 27.04.2021, № 1871-IX від 05.11.2021, № 2995-IX від 21.03.2023, № 3621-IX від 21.03.2024; в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 не містить підпункту 6 та/або пункту 6 частини 6 ст.37.

Суд зауважує, що метою таких змін було розширення кола осіб, стосовно яких діє військовий обов`язок, які мають досвід проходження військової служби та можуть збільшити мобілізаційний ресурс держави для доукомплектування Збройних Сил України. З часу набрання чинності змін до Закону поширює дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі (позивач не досяг граничного віку, що підтверджено паспортними даними), тому відповідно до абз. 12 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни України, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку, тому відповідач діяв у межах повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 8 Закону України 24 серпня 2023 року № 3354-IX «Про правотворчу діяльність» передбачено, що норма права - це загальнообов`язкове формально визначене правило поведінки, що регулює суспільні відносини, яке охороняється і забезпечується державою. Закон про внесення змін - це закон, яким змінюється окремий структурний елемент кодексу або первинного закону (ч.1 ст.13).

Відповідно до ч. 2 ст. 32 зазначеного вище Закону № 3354-IX структура первинного закону складається з таких елементів: 1) назва; 2) преамбула (за необхідності); 3) розділи, підрозділи, глави, параграфи, підрозділи параграфів (за необхідності), що об`єднують статті закону залежно від його обсягу і змісту; 4) статті, що складаються з частин статей; 5) частини статей можуть включати: а) абзаци; б) пункти; в) підпункти пунктів; 6) примітки до статті або до її структурного елемента (пункти 4, 5 цієї частини) - як виняток, у разі якщо при формулюванні норми права використання структурних елементів, передбачених пунктами 4, 5 цієї частини, не дає можливості забезпечити охоплення всієї необхідної сфери її дії без порушення цілісності змісту; 7) перехідні положення (за необхідності); 8) прикінцеві положення; 9) додатки (за необхідності).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 р. № 2073-IX адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону № 2073).

Особа має право в порядку, встановленому цим Законом, подати до адміністративного органу заяву з вимогою прийняти адміністративний акт з метою забезпечення реалізації її права, свободи або законного інтересу, виконання нею визначеного законом обов`язку, якщо вважає, що розгляд і виконання такої вимоги належить до компетенції адміністративного органу (ч.1 ст. 38 Закону № 2073).

Заява подається в усній чи письмовій формі (ч.1 ст.39 Закону № 2073). Заява в письмовій формі може бути подана до адміністративного органу шляхом особистого звернення, надіслана поштовим відправленням або подана в електронній формі, у тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (ч. 2 ст. 41 Закону № 2073).

У науково-практичному коментарі до Закону України «Про адміністративну процедуру» зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються, насамперед з п. 5 та п. 6 частини 2 ст. 2 КАС України, як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зазначає, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII).

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII).

Оскільки у зв`язку із внесенням змін до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключено підставу для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, які відбували покарання за вчинення тяжкого злочину згідно з п. 6 ч. 6 ст. 37 3акону України «Про військовий обов`язок і військову службу», то позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення та/або ініціювання внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку з підстави «не став на військовий облік за новою адресою», а також щодо звернення 19.06.2026 року до органів Національної поліції для доставлення з цієї підстави, за умови чинного статусу «виключено з військового обліку» та про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиправлення недостовірних відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та невжиття заходів для припинення звернення до Національної поліції після отримання заяви позивача і його згоди на обробку персональних даних є не обґрунтованими за чинного правового регулювання є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Крім того, похідні вимоги про зобов`язання відповідача виправити відомості щодо ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інших інформаційних ресурсах, адміністрування/наповнення яких здійснюється відповідачем, шляхом виключення відомостей про порушення ним правил військового обліку з підстави «не став на військовий облік за новою адресою», якщо іншої належної правової підстави для таких відомостей не встановлено, зобов`язання відкликати (скасувати) звернення від 19.06.2026 року до Національної поліції щодо доставлення ОСОБА_1 та направлення до відповідного органу Національної поліції інформації про відсутність/усунення підстав для його доставлення, вчинення всіх залежних від відповідача дій для припинення відображення в інформаційних системах Національної поліції відомостей про його розшук/необхідність доставлення за цим зверненням та зобов`язання надати позивачу письмове підтвердження виконання зобов`язальних дій, зазначених у прохальній частині, із зазначенням дати та реквізитів повідомлення, направленого до Національної поліції також не належать до задоволення як безпідставні і не обґрунтовані.

Судові витрати у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають у зв`язку з відмовою у позовних вимогах.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09 листопада 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Л.Б. Голубова

.