Ухвала № 141361669 у справі № 420/25735/24 від 09.11.2026

Справа № 420/25735/24

УХВАЛА

09 листопада 2026 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши матеріали заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року у справі № 420/25735/24, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 30.12.2021 року, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2021 року по 30.12.2021 року, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

03.11.2026 року від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року у справі № 420/25735/24 за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви зазначено, що 16 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 320/29450/24 (провадження № К/990/31448/25), якою касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнив, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 скасував і ухвалив нове рішення - у задоволенні позову відмовити. Постанова набрала законної сили 16.07.2026, є остаточною та оскарженню не підлягає. Постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 є істотною обставиною, оскільки: вона спростовує правову позицію, яка була покладена в основу рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2026; підтверджує законність дій Військової частини НОМЕР_2 , яка застосовувала при розрахунку грошового забезпечення позивача фіксовану величину 1762,00 грн, передбачену чинною на той час Постановою КМУ № 481; визначає правильний підхід до застосування норм матеріального права у спорах про грошове забезпечення діючих військовослужбовців. Оскільки ця постанова була ухвалена після прийняття рішення у справі № 420/2564/25, вона не могла бути відома ні суду, ні Військовій частині НОМЕР_1 на час розгляду справи, що відповідає критеріям нововиявленої обставини, визначеним у пункті 1 частини 2 статті 361 КАС України. За таких обставин, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі № 420/25735/24, яке набрало законної сили, підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог позивачу має бути відмовлено повністю.

Дослідивши матеріли вказаної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Крім того, згідно з ч.4 ст.361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

До того ж судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 КАС, відсутні, а також якщо обставини, визначені цією нормою, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Суд також враховує, що питання застосування частини 2 статті 361 КАС України було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом, в тому числі і Великою Палатою Верховного Суду.

У постанові від 07 травня 2020 року у справі №826/7677/17 Верховний Суд зазначав, що необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, є те, що істотні для рішення суду фактичні обставини, які входять до предмета доказування у справі, на час її розгляду існували, але не були і не могли бути відомі ані суду, ані заявникові.

Верховний Суд в ухвалі від 03 березня 2020 року у справі №802/2196/17-а сформулював висновок про те, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.

Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами.

Такі висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2023 року справа № 9901/57/19 про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Суд зазначає, що заяву про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року у справі № 420/25735/24, обґрунтовано тим, що після ухвалення вказаного рішення та перегляду його в суді апеляційної інстанції, постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасування пункту 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб - відмовлено.

Отже, обґрунтування заяви стосуються виключно зміни правового регулювання, а саме фактичне визнання Верховним Судом чинною постанови Кабінету Міністрів України Постанови № 481, що не є нововиявленою обставиною у розумінні вищевикладених норм КАС України та висновків Верховного Суду.

Крім того, згідно з ч.3 ст.361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Також суд звертає увагу, що Постанова № 481 від 12 травня 2023 року «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» набрала чинності 20.05.2023 року, та не може бути застосована до періоду з 30.01.2020 року по 30.12.2021 року.

Вищезазначене у сукупності дає підстави дійти висновку, що наведені заявником обставини не відповідають вищезазначеним ознакам та критеріям, а тому не можуть вважатися нововиявленою обставиною у розумінні частини 2 статті 361 КАС України і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення.

Крім того, у пункті 33 рішення від 19 лютого 2009 року у справі Христов проти України (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania, заява № 28342/95), у справі Желтяков проти України, заява № 4994/04).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі Желтяков проти України, заява № 4994/04).

Суд зазначає, що норми ст.ст.361-369 КАС України не передбачають правових наслідків звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами за відсутності належних підстав для такого перегляду.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Тому суд вирішив застосувати за аналогією п.1 ч.1 ст.170 КАС України, відповідно до якого суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, у відкритті провадження за заявою 297 Комендатури охорони та обслуговування про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року у справі № 420/25735/24, за нововиявленими обставинами слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 33, 47, 361, 364-368 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у викритті провадження за заявою представника Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року у справі № 420/25735/24.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко