Справа № 420/13693/21
УХВАЛА
09 листопада 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши заяву представника Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 420/13693/21, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задоволено.
08.11.2021 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи по справі № 420/13693/21.
05.11.2026 року до суду від представника Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України надійшла заява про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 420/13693/21.
В обґрунтування заяви зазначено, що до відділу звернувся стягувач із заявою про повернення виконавчого листа № 420/13693/21 без подальшого виконання. При формуванні пакету документів для відправки стягувачу, було встановлено що у матеріалах виконавчого провадження № 67824742 відсутній оригінал виконавчого листа № 420/13693/21, виданий 08.12.2021 Одеським окружним адміністративним судом. Отже, виконавчий лист було загублено, що порушує права стягувача на виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали заяви, суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, виходячи з наступного.
Відповідно до положень пункту 18.4 розділу VII Перехідних положень КАС України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Зі змісту вищевказаної норми вбачається, що можливість видачі судом дублікату виконавчого листа передбачена саме до закінчення строку, встановленого для пред`явлення такого виконавчого документа до виконання.
Як встановлено судом за даними системи КП "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" строк пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлений до 26.10.2024 року.
Відповідно до положень статті 376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. Таким чином, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску.
Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII, стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Разом з тим необхідно зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, суд зазначає, що, заявник не звертався до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення такого виконавчого листа до виконання.
Жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення заявником разом із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до суду не надано.
Суд наголошує, що стягувач або державний виконавець може звернутися із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Оскільки строк пред`явлення до виконання за виконавчим листом у справі №420/13693/21 сплив, суд приходить до висновку, що заява позивача про видачу дубліката виконавчого листа по справі №420/13693/21є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 248, 256 та п. 18.4 Розділу VII Перехідні положення КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 420/13693/21 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко