Рішення № 141361702 у справі № 420/26968/26 від 09.11.2026

Справа № 420/26968/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 02 вересня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2022 року по 01.07.2022 року з встановленням базового місяця березень 2018 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 25.02.2022 року по 01.07.2022 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 5 року №1078;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 02.07.2022 року по 22.04.2026 року з встановленням базового місяця - березень 2018 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 02.07.2022 року по 22.04.2026 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що з 25.02.2022 року по 01.07.2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , а з 02.07.2022 року по 22.04.2026 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (далі - відповідачі). Відповідачами в порушення законодавства України позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення з урахуванням базового місяця для розрахунку - березня 2018 року.

Позивач звернувся до відповідачів із запитом щодо надання йому довідки розрахунку та виплати (невиплати) індексації грошового забезпечення за весь час проходження ним військової служби із зазначенням базового місяця, який при цьому застосовувався та довідки щодо розміру грошового забезпечення за весь період проходження ним військової служби. Однак, на момент подачі позовної заяви жодної відповіді від Відповідачів він не отримав.

Позиція відповідача - Військової частини НОМЕР_1 обґрунтовується наступним

Відповідач позовних вимог не визнає та вважає, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 02.07.2022 року по 22.04.2026 року нараховувалася та виплачувалася відповідно до вимог чинного законодавства.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078, відповідно до яких грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації з урахуванням установленого порогу індексації та величини приросту індексу споживчих цін. Зазначає, що базовим місяцем для обчислення поточної індексації до кінця 2022 року був березень 2018 року.

Щодо періоду з 02.07.2022 року по 31.12.2022 року відповідач стверджує, що індексацію нараховано та виплачено позивачу в повному обсязі з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зокрема, за липень 2022 року індексацію нараховано пропорційно кількості днів перебування позивача на грошовому забезпеченні, а за серпень - грудень 2022 року виплачено в повному обсязі. На підтвердження цього посилається на довідку про розміри основних та щомісячних видів грошового забезпечення від 17.09.2026 року № 24/78/432.

Стосовно періоду з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року відповідач зазначає, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», у зв`язку з чим, на його думку, у 2023 році обов`язок щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення був відсутній.

Щодо періоду з 01.01.2024 року по 22.04.2026 року відповідач вказує, що законами про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки встановлено особливості обчислення індексу споживчих цін, зокрема початок його обчислення наростаючим підсумком відповідно з січня 2024, 2025 та 2026 років, причому січень кожного такого року приймається за 1 або 100 відсотків, а індексація, що склалася за попередній рік, у січні не нараховується.

Посилаючись на офіційні показники індексу споживчих цін, відповідач-2 стверджує, що у 2024 році поріг індексації у 103 відсотки було перевищено лише в червні, у зв`язку з чим індексацію розпочато з серпня 2024 року. У 2025 році таке перевищення, за його розрахунками, відбулося у квітні, тому індексацію нараховували з червня 2025 року, а у 2026 році - у квітні, у зв`язку з чим до квітня 2026 року підстав для її нарахування не було. Водночас зазначає, що починаючи з відповідних місяців індексація позивачу нараховувалася та виплачувалася.

З огляду на викладене відповідач вважає відсутніми підстави для визнання його дій протиправними та задоволення позовних вимог щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за спірний період.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Зазначеною ухвалою також витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідченні довідки про розмір грошового забезпечення за (02.07.2022р. - 22.04.2026р, у Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідченні довідки про розмір грошового забезпечення за (25.02.2022 р.-01.07.2022 р.).

18 вересня 2026 року від відповідача - Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву з доданими доказами.

Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 відзив на позов до суду не подала.

Станом на 09 листопада 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Позивач у період з 25.02.2022 року по 01.07.2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , а у період з 02.07.2022 року по 22.04.2026 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (далі - відповідачі).

Позивач звернувся до відповідачів із запитом щодо надання йому довідки розрахунку та виплати (невиплати) індексації грошового забезпечення за весь час проходження ним військової служби із зазначенням базового місяця, який при цьому застосовувався та довідки щодо розміру грошового забезпечення за весь період проходження ним військової служби.

Однак, на момент подачі позовної заяви відповіді від Відповідачів він не отримав.

Вважаючи, що відповідачами в порушення законодавства України позивачу не нараховувалася та не виплачувалася у спірний період індексація грошового забезпечення з урахуванням базового місяця для розрахунку - березня 2018 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом ст.2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6 статті 2 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно положень ст.9 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Відповідно до ст.ст.4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Згідно пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі, коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу.

У подальшому пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений в новій редакції постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015р., згідно з якою внесені зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників з 1 грудня 2015 року.

Тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Враховуючи положення Порядку №1078 місяць, в якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим.

У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу.

При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація.

Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Відтак, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови №704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Щодо індексації грошового забезпечення Позивача за період з 02.07.2022 року по 31.12.2022 року, судом встановлено наступне.

Так, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» було установлено, зокрема, прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2022 рік, а саме: з 1 січня - 2 481 грн.; з 1 липня - 2 600 грн.; з 1 грудня - 2 684 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивача було зараховано до списків особового складу В/Ч НОМЕР_1 та на всі види забезпечення - 02.07.2022 року, що підтверджується витягом із наказу командира В/Ч НОМЕР_1 (по стройовій частини) від 02.07.2022 року № 32, тобто грошове забезпечення за липень 2022 року було нараховано й виплачено Позивачу, в тому числі «поточна індексація», лише за 30 днів, замість 31 дня.

У липні 2022 року коефіцієнт індексації склав 41%, а прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 600 грн., відтак, враховуючи абзаци 2, 5 пункту 4 Порядку № 1078, сума індексації становила 1 066 грн., виходячи з наступного розрахунку: (2 600 * 41) / 100 = 1 066.

Оскільки грошове забезпечення за липень 2022 року нараховано й виплачено Позивачу лише за 30 днів, замість 31 дня, тому сума «поточної індексації» склала 1 031, 61 грн., виходячи з наступного розрахунку: (1 066 / 31) * = 1 031, 61.

Зазначена сума «поточної індексації» за липень 2022 року була виплачена Відповідачем у повному обсязі, що підтверджується довідкою щодо розмірів основних та щомісячних видів грошового забезпечення Позивача № 24/78/432 від 17.09.2026 року.

У серпні, вересні та жовтні 2022 року індексації склав 41%, прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 600 грн., відтак сума індексації за кожен місяць становила 1 281, 80 грн., виходячи з наступного розрахунку: (2 600 * 49,3) / 100 = 1 281, 80.

Зазначені суми «поточної індексації» за серпень, вересень та жовтень 2022 року були виплачені Відповідачем у повному обсязі, що підтверджується довідкою щодо розмірів основних та щомісячних видів грошового забезпечення Позивача № 24/78/432 від 17.09.2026 року.

У листопаді 2022 року коефіцієнт індексації склав 54,8%, прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 600 грн., відтак сума індексації становила 1 424, 80 грн., виходячи з наступного розрахунку: (2 600 * 54,8) / 100 = 1 424, 80.

Зазначена сума «поточної індексації» за листопад 2022 року була виплачена Відповідачем у повному обсязі, що підтверджується довідкою щодо розмірів основних та щомісячних видів грошового забезпечення Позивача № 24/78/432 від 17.09.2026 року.

У грудні 2022 року коефіцієнт індексації склав 54,8%, прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 684 грн., відтак сума індексації становила 1 470, 83 грн., виходячи з наступного розрахунку: (2 684 * 54,8) / 100 = 1 470, 83.

Зазначена сума «поточної індексації» за грудень 2022 року була виплачена Відповідачем у повному обсязі, що підтверджується довідкою щодо розмірів основних та щомісячних видів грошового забезпечення Позивача № 24/78/432 від 17.09.2026 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог за період 02.07.2022 року по 31.12.2022 року, адже як вбачається з матеріалів справи грошове забезпечення Позивача за цей період було нараховано й виплачено йому у повному обсязі із додержанням вимог Закону № 1282-ХІІ та Порядок № 1078 та із застосуванням в якості базового місяця - «березень 2018 року», що свідчить про правомірність дій Відповідача - Військової частини НОМЕР_1 в цій частині позовних вимог.

Щодо вимог позивача до військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2022 року по 01.07.2022 року з встановленням базового місяця березень 2018 року, суд зазначає що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт ненарахування або невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період.

Зокрема, позивачем не надано розрахункових листів, довідок про розміри нарахованого та виплаченого грошового забезпечення чи інших документів, з яких можна було б установити, чи здійснювалося нарахування індексації, у якому розмірі та чи була вона фактично виплачена.

Водночас сам по собі факт заявлення позивачем відповідних вимог не є достатнім для висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності. За відсутності доказів невиконання військовою частиною НОМЕР_2 обов`язку щодо нарахування та виплати індексації суд позбавлений можливості встановити факт порушення прав позивача та визначити, у чому саме полягала протиправність поведінки відповідача.

Отже, з огляду на недоведеність факту ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2022 року по 01.07.2022 року, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Водночас, Прикінцевими положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення).

Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.

Разом з тим, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно - правовий акт, зокрема Порядок №1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 вказаного Закону, також не діяв протягом 2023 року.

Натомість, статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023р. №3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Отже, починаючи з січня 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників було поновлено, однак обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадилося наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року.

Також, статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024р. №4059-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Статтею 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 року 4695-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації, яка склалася у грудні 2025 року, у січні 2026 року не нараховується.

Вказані норми Законів України є чинними та неконституційними не визнавались, а отже, підлягали врахуванню відповідачем під час нарахування позивачеві індексації грошового забезпечення.

Отже, якщо приріст індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації) обчислюється з 01.01.2024р., то в силу вимог пункту 5 Порядку №1078, приріст розраховується з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, тобто таким місяцем є грудень 2023 року.

Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.

Порядком №1078 визначено, що індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України і публікується в офіційних періодичних виданнях не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним.

Індекси споживчих цін опубліковані Державною службою статистики України в газеті «Урядовий кур`єр» та становили (по відношенню до попередніх місяців): за січень - 100,4% (дата опублікування 13.02.2024); за лютий - 100,3% (12.03.2024); за березень - 100,5% (11.04.2024); за квітень - 100,2% (14.05.2024); за травень - 100,6% (12.06.2024).

У червні 2024 року по відношенню до травня 2024 року індекс споживчих цін становив 102,2%, за період січень-червень 2024 року - 104,3% (дата опублікування 12.07.2024). Так, наростаючим підсумком індекс споживчих цін у період з січня по червень 2024 року перевищив 103% лише в червні 2024 року і склав 104,3%.

До червня 2024 року перевищення індексом споживчих цін показника 103% не було.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв`язку з її індексацією повинно здійснитись у серпні 2024 року.

З наведеного випливає, що починаючи з січня по липень 2024 року у відповідача не виникало підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, оскільки не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.

Водночас, з серпня 2024 року така індексація позивачу виплачувалася, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні, що підтверджується довідкою № 24/781/432 від 17.09.2026 року

Крім того, індексація грошових доходів населення в Україні у 2025 році базується на січневому рівні як базовому (встановлено на 100%), з обчисленням наростаючим підсумком починаючи з лютого.

Згідно з опублікованими даними Держстату за наростаючим підсумком лютого, березня, квітня та травня 2025 року в червні індекс споживчих цін становить 104,4 %, тобто поріг індексації перевищений лише в цьому місяці. Отже, право на індексацію виникло вперше у липні 2025 року, коли кумулятивний індекс споживчих цін перевищив поріг у 103%.

Таким чином, суд зазначає, що за період січень-червень 2025 року індексація грошового забезпечення військовослужбовців не проводилась, адже не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.

Починаючи з липня 2025 року по грудень 2025 року індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась позивачу, що підтверджується довідкою № 24/781/432 від 17.09.2026 року та свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і у вказаній частині.

Аналогічна ситуація із індексацією грошового забезпечення за 2026 рік, величина індексу споживчих цін у період з січня по березень включно не перевищувала порогу індексації у 103%, перевищення порогу індексації відбулося у квітні 2026 року та становило 104,15% виходячи з офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, а саме індекс споживчих цін (індекс інфляції) в січні становив 100,7%, але приймається як 0, в лютому - 101,0%, в березні - 101,7%, в квітні - 101,4%.

Таким чином, починаючи з січня по квітень 2026 року у Відповідача не виникало підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, оскільки не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.

Враховуючи наведені норми, та оскільки стаття 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», стаття 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та стаття 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 року є чинними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин, тому відсутні підстави для нарахування і виплата позивачу індексації грошового забезпечення у 2024, 2025 та 2026 роках із застосуванням базового місяця березень 2018 року.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у спірний період поточна індексація грошового забезпечення нараховувалася та виплачувалася позивачу у відповідності до чинного законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Суддя С.О. Cтефанов

.