Ухвала № 141362003 у справі № 420/33039/26 від 10.11.2026

Справа № 420/33039/26

УХВАЛА

10 листопада 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 19.10.2026 надійшов позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, в якому позивач просить суд:

1. Визнати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича - таким який прострочив виконання грошового зобов`язання, встановленого Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 420/21066/23.

2. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у сумі 69 417,71 грн за період листопад 2023 року - вересень 2026 року.

3. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича на користь ОСОБА_1 три проценти річних у сумі 18 992,66 грн за період 24 жовтня 2023 року - 13 жовтня 2026 року включно.

Ухвалою судді від 26.10.2026 року позов залишено без руху.

03.11.2026 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Так, з урахуванням уточнень, позивач просить суд:

1. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) інфляційні втрати в сумі 69 417,71 грн за період листопад 2023 року - вересень 2026 року, нараховані на суму 212 974,54 грн, присуджену постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 420/21066/23.

2. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) три проценти річних у сумі 18 992,66 грн за період з 24.10.2023 до 13.10.2026 включно, нараховані на прострочену суму 212 974,54 грн.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви (в даному випадку, з урахуванням уточнених вимог) з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст.6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, зокрема, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За визначенням ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, як вірно зауважив суд першої інстанції в своїй ухвалі, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження та спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинним адміністративних договорів.

Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в ч. 2 ст. 19 КАС України, а саме справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених п. 9, 10 ч. 1 цієї статті.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

При цьому, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом лише за умови їх заявлення в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Разом з тим самостійної належної публічно-правової вимоги у даному позові не заявлено, оскільки фактично позовні вимоги зводяться до питань виконання судового рішення та стягнення коштів у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статей 15, 16, 509, 625, 1167 Цивільного кодексу України спори щодо стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та відшкодування моральної шкоди належать до сфери цивільно-правового регулювання.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України інфляційні втрати та три проценти річних є особливою мірою відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання та способом захисту майнового права кредитора.

Отже, такі вимоги мають приватноправовий характер, оскільки спрямовані на компенсацію майнових наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання, а не на перевірку законності владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Сам по собі факт участі суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не змінює їх приватноправової природи.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц.

Таким чином, заявлені позовні вимоги у їх сукупності не утворюють спору публічно-правового характеру, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Отже, розгляд Одеським окружним адміністративним судом цієї справи, не віднесеної законом до його юрисдикції, суперечитиме вищевказаним нормам процесуального права.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Таким чином, на підставі викладеного вище та враховуючи, що спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, суддя доходить висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі із роз`ясненням позивачу, що заявлений спір має розглядатися цивільним судом в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст.170, 256, 294 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Суддя роз`яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Вовченко