Ухвала № 141362096 у справі № 420/35121/26 від 10.11.2026

Справа № 420/35121/26

УХВАЛА

10 листопада 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з 29.01.2020 по 31.12.2020 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 в розмірі 2102 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з 01.01.2021 по 31.12.2021 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021 в розмірі 2270 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з 01.01.2022 по 31.12.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 в розмірі 2481,00 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з 01.01.2023 по 19.05.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 в розмірі 2684грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2023 роки без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на: 01.01.2020 відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», що становить 2102грн.; 01.01.2021 відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», що становить 2270грн; 01.01.2022 відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», що становить 2481грн.; 01.01.2023 відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», що становить 2684грн;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити з 29.01.2020 по 31.12.2020 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 в розмірі 2102грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» iз одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 15.01.2004 року №44;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити з 01.01.2021 по 31.12.2021 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021 в розмірі 2270 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» iз одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 15.01.2004 року № 44;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити з 01.01.2022 по 31.12.2022 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 в розмірі 2481 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» iз одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 15.01.2004 року № 44;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити з 01.01.2023 по 19.05.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 в розмірі 2684грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» iз одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 15.01 2004 року № 44;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 )здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2023 роки з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на: 01.01.2020 відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», що становить 2102грн.; 01.01.2021 відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», що становить 2270грн; 01.01.2022 відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», що становить 2481грн.; 01.01.2023 відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», що становить 2684грн;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати заборгованості.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позову та доданих до нього документів, суд дійшов висновку про залишення позову без руху з наступних підстав.

Відповідно до положень частини першої статті 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати або її складових у разі порушення законодавства про оплату праці.

Таким законом в даному випадку є Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

За приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції до 19.07.2022, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Разом з цим відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).

Отже, запровадження на території України карантину був безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

В подальшому, Велика Палата Конституційного Суду України 11 грудня 2025 року розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про неконституційність частини першої статті 233 КЗпП та ухвалила Рішення №1-р/2025, в якому виснувала, що оспорюваний припис Кодексу в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є таким, що не відповідає Конституції України, частина перша статті 233 КЗпП визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.

Отже, частина перша статті 233 КЗпП визнана неконституційною в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, а частина друга залишилась діючою.

У такому разі, визначення статусу позивача (або діючий військовослужбовець, або звільнений з військової служби) має істотне значення для вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду. Оскільки діючий військовослужбовець необмежений в строках звернення до суду за позовами даної категорії, а звільнений з військової служби обмежений трьома місяцями з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Повертаючись до обставин позову, судом встановлено, що позивач проходив військову службу в період з 01.01.2021 по 19.05.2023 у Військовій частині НОМЕР_1 .

У такому випадку, позовні вимоги щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 18.07.2022 необмежені строком звернення до суду, а вимоги за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, в залежності від статусу позивача, або також необмежені строком, або обмежені трьома місяцями з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Однак жодних належних та допустимих доказів про те, чи є позивач станом на день звернення до суду діючим військовослужбовцем чи звільнений з військової служби, позивач до суду не надав.

У зв`язку з чим, суд позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду та розглянути подане представником позивача клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Отже, позивачу слід надати належний доказ, який підтвердить або перебування на військовій службі станом на дату звернення до суду, або звільнення з військової служби (довідку уповноваженого органу або витяг з наказу по особовому складу про звільнення з військової служби).

Суд зазначає, що відповідно до п. 2.8.4.3 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 № 40, військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України та членам їх сімей для підтвердження факту перебування на військовій службі (роботі) можуть видаватися довідки за формами 5, 6 (додатки 21, 22) для подання за місцем вимоги.

Фактично Форма 5 це документ про те, що конкретна людина проходить військову службу у конкретному підрозділі. У цій довідці зазначаються: військове звання; прізвище, ім`я та по-батькові; назва військової частини або підрозділу, в якому військовослужбовець перебуває на службі (з приналежністю до військового формування Національна гвардія України, різні роди військ Збройних Сил України тощо); установа, для якої виписується довідка: банк, навчальний заклад, Центр надання адміністративних послуг або просто "за запитом"/"за потребою".

Довідка має бути обов`язково підписана командиром військової частини (для бійців Національної гвардії також можливий варіант начальника штабу) та завірена печаткою для довідок і кутовим штампом військової частини.

Таким чином, вказана вище довідка (Форма 5) є належним та достатнім підтвердженням перебування відповідача у складі ЗСУ станом на час звернення з позовом до суду.

Згідно частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, а суд з наданих доказів не може перевірити питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, тому адміністративний позов заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему "Електронний суд":

- належного доказу, який підтвердить або перебування на військовій службі станом на день звернення до суду, або звільнення з військової служби (довідку Ф5, відповідно до п. 2.8.4.3 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 № 40, або витяг з наказу по особовому складу про звільнення з військової служби).

В разі не усунення вказаних недоліків у встановлений термін, позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя Н.М. Басова